В ніч з 14-го на 15 травня, напевно, вся футбольна Україна не зімкнула очей. Таких емоцій, які подарував дніпропетровський «Дніпро» своїй країні, відчувати не доводилося давно. Через шість років український колектив пробився у фінал Ліги Європи. І на цьому підопічні Мирона Маркевича зупинятися не хочуть…
Через пару днів після поєдинку «Дніпро» – «Наполі», коли емоції трохи вляглися, ми набрали номер мобільного одного з учасників цього історичного протистояння, Артема Федецького.
– Артем, що стало головною запорукою перемоги «Дніпра» над «Наполі»?
– У першу чергу, це виконання тренерської установки і найсуворіша ігрова дисципліна на полі всіх виконавців, починаючи від воротаря і закінчуючи нападниками. А також, звичайно ж, максимальна самовіддача, адже ми знали, що в індивідуальному плані гравці італійського клубу нас перевершують. Але в цей вечір наш колектив був сильніше.
– Якими були твої почуття, коли арбітр дав фінальний свисток?
– Я боявся прокинутися. «Дніпро» – у фіналі Ліги Європи! Мені навіть не віриться, що це сталося. Емоції переповнювали. Хоча ми розуміємо, який суперник чекає нас у вирішальному поєдинку турніру. Протистояння з «Севільєю» складається з одного матчу, і в ньому може статися все, що завгодно. Жага до перемоги у фіналі у нас величезна.
– Після поєдинку з «Наполі» футболісти «Дніпра» на радощах роздягальню не рознесли?
– Всі веселилися, співали, танцювали, наче маленькі діти. Такий позитив в життя відчуваєш нечасто.
– Головний тренер встиг виголосити вітальну промову?
– Безумовно, Мирон Богданович (Маркевич. – Прим. авт.) подякував усім, хто був причетний до цього успіху. І сказав, що для нього це поки головне досягнення в тренерській кар’єрі. Було видно, що щастя і радість його теж переповнюють.
Сама команда пишається, що вдалося досягти такого успіху. А скільки класних гравців за всю свою кар’єру так і не потрапили у вирішальні матчі серйозних турнірів…
– Були в роздягальні «Дніпра» після поєдинку було багато?
– Заходив наш генеральний директор Андрій Стеценко, президент ФФУ Андрій Павелко, який був щасливий тим, що «Дніпро» завдав багато позитивних емоцій не лише Дніпропетровську, але і всій Україні. І він правий, адже це успіх всієї країни і особливо тих хлопців, які зараз на передовій захищають наших батьків, матерів та сім’ї. Так що насамперед цей тріумф для воїнів АТО.
– На клубному рівні доводилося виступати за такої підтримки?
– Ні. Хоча така підтримка у мене асоціюється з матчем національної збірної України в плей-офф отборак ЧС– 2014 проти Франції. Стадіон не замовкав ні на секунду, а у футболістів по ходу гри відкривалося і друге, і третє дихання. Величезне спасибі всім уболівальникам, які підтримували нас і на трибунах і біля екранів телевізорів.
– Ти виявився одним з останніх, хто покинув чашу стадіону після того, як глядачі вибігли на поле по закінченні матчу. У пориві радості фанів тілесних ушкоджень не отримав?
– Ні. Все нормально. Люди раділи, вітали… Інша справа, що стюарди просили людей як можна швидше очистити газон, адже в такій тисняві, справді, хто міг і отримати травму.
– Хто першим додзвонився до тебе після перемоги?
– Звичайно, дружина, вона була на стадіоні. Потім подзвонив і син, який, щоправда, залишився вдома, оскільки захворів. Але він готується їхати до Варшави на фінал і там підтримувати батька.
– Неаполітанці зіграли так, як ви й припускали?
– Звичайно. Ми дії «Наполі» ретельно розібрали. Знали, що суперник робить акцент на гру через фланги. Тим більше, що попереду у італійців майстерні і швидкі гравці. На своїй половині поля потрібно було максимально якісно перекривати вільні зони і не дозволяти виходити на оперативний простір Ігуаїну, який є футболістом топ-рівня. Але, як ви бачили, навіть при такій щільній він знаходив шанси для взяття воріт…
– Після першої гри Ігуаїн сказав, що завершить кар’єру футболіста, якщо «Наполі» не пройде «Дніпро». Заяв з цього приводу ще не було?
– Я на емоціях після матчу сказав, мовляв, чекаю від нього відповіді. Напевно, так і він говорив після неапольського поєдинку. Мабуть, він не бачив у «Дніпрі» гідного суперника. Тому подвійно приємно обіграти такого опонента. Наступного разу, можливо, аргентинець буде більш обережним у висловлюваннях.
– Ти зазначив фланги «Наполі». Виходить, тобі вдалося вимкнути з гри Інсіньє, раз Бенітес поміняв його на 61-й хвилині?
– Він класний виконавець, завжди в русі, пропонує себе партнерам. Можливо, тренер італійців просто хотів освіжити гру на фланзі за рахунок Мертенса. А що стосується моєї опіки, помилки були, і від цього нікуди не дінешся. Благо у нас в команді є кому підстрахувати, спасибі хлопцям.
– Але ти згоден, що головним героєм двораундового протистояння з «Наполі» став Бойко?
– Безумовно. Надійність та впевненість Дениса на останньому рубежі передалася всій команді. Але я хотів би відзначити і Селезньова, який з мінімальних можливостей забити вичавив максимум. В цьому і полягає клас нападника. І те, що Бенітес розповідав про нібито порушення правил з боку Селезньова у боротьбі з Бритосом, неправда. Я раз 15 переглянув момент з голом, тому можу сказати, що наш нападник просто переграв візаві, забив шикарний гол після не менш шикарної передачі Жені Коноплянки.
– Який матч у поточній Лізі Європи вважаєш самим класним у виконанні «Дніпра»?
– Хочеться сподіватися, що він ще попереду. Думаю, всі матчі ми провели на хорошому рівні. Так, десь було допущено найбільше помилок, десь нам супроводжувала удача, але щастить, як кажуть, найсильнішим.
– Попереду «Севілья». Що скажеш про суперника?
– Це минулорічний переможець Ліги Європи і фіналіст поточного турніру. Гадаю, цим усе сказано. А взагалі – організована команда, як в атаці, так і в обороні, технічна, швидка . В іграх з такими противниками будь-яка помилка може коштувати дуже дорого. Але у нас є ще трохи часу, будемо вивчати суперника і шукати його слабкі сторони.
«Севілья» – фаворит фіналу, але у футболі всяке буває. Є поле, м’яч і 90 хвилин ігрового часу.
– «Севілья» сміла зі свого шляху «Фіорентину», яка у чвертьфіналі вибила «Динамо». Тепер не буде можливості помститися за земляків?
– Дуже шкода, що киянам не вдалося пройти італійців. У їх протистоянні з «фіалками», думаю, якщо не все, то багато що вирішив пропущений на останніх секундах гол у Києві. А так, впевнений, що динамівці змогли б після сухої домашньої перемоги потрапити у півфінал.
– Важко після такої емоційної вікторії перебудуватися на матчі чемпіонату?
– Як би там не було, ми зобов’язані це робити, не можна втрачати своє реноме. Хоча сил поєдинок з «Наполі» відібрав багато, і попереду нас чекає весела тиждень. Зараз ми зіграли з «Динамо», а потім у нас два поєдинки з» Шахтарем» – в Кубку і чемпіонаті.
– До речі, в чемпіонаті справи у «Дніпра» у боротьбі за зону Ліги чемпіонів йдуть не кращим чином, а в Кубку є велике бажання пройти «Шахтар» чи всі думки про фінал Ліги Європи?
– Не побоюся сказати, що поточний сезон – найкращий за всю історію «Дніпра», тому ми будемо битися до останнього. Незважаючи на мінімальну поразку в гостях від гірників, сподіваюся, що вдома все буде по-іншому. Хоча, звичайно, з голови дуже важко викинути поєдинок у Варшаві, адже до цього матчу особисто я йшов 17 років.
