Далі у нас піде дуже серйозна розмова з елементами великої політики. Давайте відразу приберемо куди далі горласті гасла, якими так зручно прикривати що завгодно, і поміркуємо виключно практично.
Отже, «проблема»: Федерація футболу України підтвердила участь у відбірковому турнірі ЧС-2018. Незадоволених було чимало, і выказывалось це незадоволення з різним ступенем люті – від «навіщо, все одно ж не поїдемо?» до «як ви могли!» і «зрада!!!».
В принципі, тема вже закрита, аргументи прозвучали, заперечити їм нічого. З чітким роз’ясненням виступив почесний президент ФФУ Григорій Суркіс, днями переобраний на посаду віце-президента УЄФА. Привітання доречні і правильні – все-таки у нас, українців, могутня опора в Європейському союзі футбольних асоціацій. Втім, хіба хтось сумнівався в новому успіху нашого представника? Не зустрічав таких, видно, за різними коридорами ходимо!
Отже, в даний момент Україна вступає лише у відбірковий турнір, який ще потрібно виграти. Посіяні ми будемо з третього кошика, а виходять з Європи на ЧС тільки 13 збірних, тобто майже в два рази менше, ніж на Євро! Навіщо потрібно починати біситися прямо зараз – незрозуміло, ще ніхто не запихає команду в чартер і не жене в Ростов, Краснодар і Білокам’яної. Попереду два з гаком роки до жеребкування фінальної частини. За цей час, як казав Ходжа Насреддін, і емір може померти, і віслюк здохнути, і ще якась подія трапиться…
Взагалі, ось це все нагадало мені гарячі, пристрасні, ррре-волюционные, але до межі легковажні і надзвичайно небезпечні заклики річної давності – під приводом війни чи просто чемпіонат не відкривати, то взагалі вітчизняний футбол на безстрокові канікули розпустити! Зрозуміло, що більшість мала на увазі Прем’єр-лігу, типу нашу гордість і еліту, анітрохи не замислюючись, що станеться зі змагань під егідою ПФЛ, єврокубками та виступами збірних усіх рівнів від першої до U-15, чоловічих, жіночих, футзальні, пляжних. І вже точно ніхто навіть не намагався уявити, як все це буде відкриватися по новій.
НІХТО НІКУДИ НЕ ЙДЕ. І НЕ ЗМУШУЮТЬ ЙТИ!
Нітрохи не менш важливий аргумент – необхідна законослухняність України як повно– і рівноправного члена ФІФА. Так-так, є такий фактор: якщо ви і тут настільки піддалися мітинговим настроям, що радісно вскричите «навіщо нам ця корумпована організація!», розмову закінчено – ідіотизм багатоликий і багатий, але дуже, дуже небезпечна.
Демонстративно, без поважної причини (сподіваюся, ми закрили це питання в 2015 році) позбавляючи збірну серйозної ігрової практики і, цілком можливо, навіть елементарних товарняків (реакція ФІФА може виявитися досить жорсткою, і тоді будемо шукати партнерів серед Окситании, Монако і Турецького Кіпру!), ми фактично знищуємо її. Тобто гробимо національне надбання, вибачте за пафос! Клуби-то, може, деякі й ради будуть, хоча теж є нюанси, причому неслабкі – наприклад, трансферна ціна гравців. А от щодо великої радості вболівальників – більш ніж сумніваюся.
Нехай все йде своєю чергою. Іноді щоб нічого не робити, потрібно куди більше мужність (і державна мудрість!), чим ламати, крушити і штовхати промови.
Повторюю знову і знову, поки не дійде: для початку слід ретельно оцінювати наслідки. Я б хотів, щоб ви, якщо якісь сумніви ще залишилися, взяли чистий аркуш паперу, назвали документ «Відмова України», потім провели по листу дві вертикальні лінії і підписали утворилися три графи – «Кому стане добре?», «Кому погано?» і «Кому по барабану?»
Одне можу сказати точно: Росії точно ні з якого боку погано не буде. Може, навіть порадіє нашому шашкомаханию. Акція мала б сенс у двох випадках: 1) привернути додаткову увагу до проблеми; 2) підбити, умовити, захопити своїм прикладом, врешті-решт, змусити інших (деяких інших) виконати те ж саме.
Однак обидва пункту відношення до реальності не мають. Уваги і без того вище даху, футбол тут не збавить, не додасть. Що стосується масового бойкоту, то якби подібні настрої що в УЄФА, що у ФІФА були досить близькі до втілення, повірте, ми б дізналися про це в тому або іншому вигляді. Але там вважають за краще не квапити події, і в цьому, безумовно, своя логіка. Навіть якщо хоча б за лаштунками не заперечувати зв’язок футболу та політики. Сказано ж: йде слідство!
Повернемося до питання наприкінці 2017 року або в разі надходження нових звісток з ФБР і швейцарської прокуратури. Поки давайте більше про наші шанси потрапити на Євро у Францію говорити і збірну всіляко підганяти.
ІСТОРІЯ ВЧИТЬ, ЩО… ПРАВИЛЬНО!
А ви взагалі знаєте, що всі ці демарші, бойкоти, відмови та інші «зло бабці вуха отморожу» – цілком радянська методика, що і в історії футболу задіяна багаторазово? Досить згадати 1968 рік, коли у відповідь на введення військ у Чехословаччину УЄФА підпустив шпильку – від гріха подалі прожеребил всі східноєвропейські клуби з східноєвропейськими (читай, представниками країн Варшавського договору). Або відверто безглуздий відмова від матчу відбору на ЧС-74 з Чилі – міра, за яку Радянський Союз був покараний багаторічним провалом у грі збірної (там, правда, була ще й дурість чиновників, які могли діяти інакше, див. історію мундіалів – та хоча б нами написану). Ну а далі попер взаємний маразм з бойкотами Олімпійських ігор, та ще петрушка…
Ми – рідкісні молодці. Паркани розмалювали пам’ятники повалили, тріскучих законів, від яких так і пре безсмертним «Нам їсти не треба, нам кайф подавай!», наприймали і тепер святкуємо суцільне позбавлення. Що ж ми тягнемо за собою з минулого не саги і казки, чистоту і простоту*, а виключно погане, до межі безглузде?! Що найбільше дратує – хронічний пріоритет ідеології над економікою, здоров’ям, спортом, розумом, чорт візьми. Ні б медицину та освіту, безкоштовні, нехай і з деякими застереженнями, відтворити. Або витягнути з темного кута, куди їх замели багаторічними стараннями «дбайливців про народне благо»!
Про економіку промовчу скорботно. Хто б мені змалював хоч якусь притомну перспективу – так що мені, всім змалював! Грошей-то або зовсім не дадуть, або в потрібній кількості не дадуть, вже їжачку зрозуміло, а як вибиратися самим. Залиште в спокої хоча б не дуже велику радість у вигляді футболу, не чіпайте його. Тим більше, це, м’яко кажучи, не головна наша проблема.
ВИБОРИ, ПРЕМІЇ, ЖЕРЕБКУВАННЯ
До речі, про виконкомі УЄФА, який відбувся в Празі в переддень фіналу молодіжного Євро між шведами та португальцями. Точніше, про прийняті рішення.
1. Розподілили фінали єврокубків 2017 року:
ЛЧ – Кардіфф (через 10 років після тріумфу на виборах господаря Євро-2012!), всім відомий «Міленіум», довго працював замінником «Уемблі», але і сам по собі досить непоганий;
ЛЕ – Стокгольм, «Арена друзів»;
Суперкубок – Скоп’є (це в Македонії, на всякий випадок), Національний стадіон імені знатного завойовника Філіпа Другого.
Нашій країні ще належить не тільки боротьба за фінал ЛЧ, але і великий-великий труд по то підвищення, то воскресіння безпеки стадіонів – побачимо ще, як впораємося 14 липня в Одесі, на Суперкубку. Не менш нагальною проблемою бачиться екстрене усунення зазначених недоліків на стадіонах Дніпропетровська та Полтави – так, насамперед до єврокубків, але і решті матчів воно абсолютно не зашкодить!
2. Мішель Платіні вручив спеціальну нагороду – Премію президента УЄФА – великому Йозефу Масопусту, посмертно.
Попередні лауреати – Жак Делор (1998, це чиновник Єврокомісії, Франція), Гі Ру (2000), Хуан Сантистебан (2001), сер Роберт Робсон (2002), Паоло Мальдіні (2003), Ерні Уокер (2004, Шотландія, виконавчий директор футбольної асоціації в 1977-90 рр.), Франк Райкаард (2005), Вілфрід Штрауб (2006, Німеччина, секретар ДФБ і Бундесліги до 1991 р. при ньому було розслідувано гучне корупційне справу 70-х і вперше на футболках гравців з’явилася реклама).
Тут обрали президентом Платіні, і далі вручали тільки футболістам, найбільшим з великих: Альфредо ді Стефано (2007), серу Роберту Чарльтону (2008), Ейсебіо (2009), Раймону Копа (2010), Джанні Рівері (2011), Францу Беккенбауеру (2012) Йохану Круиффу (2013).
3. Обрали і переобрали віце-президентів УЄФА – іспанця Анхеля Марію Вільяр Льону, кіпріота Маріос Лефкаритиса, італійця Джанкарло Абете, нашого Григорія Суркіса (скрипите, скрипите зубками, недоброзичливці! Крити нічим вкотре.), нідерландця Міхаеля ван Праага.
4. Підтвердили, що 18 жовтня в Ньоні відбудеться жеребкування плей-офф відбору на Євро-2016. Зарано, але на всяк випадок зауважимо, що сіяти вісім збірних будуть не по рейтингу ФІФА, який враховує всі матчі поспіль, а за рейтингом УЄФА, який вираховується за відбірних турнірів.
Україна там поки десята. Враховуючи наявність попереду, наприклад, Німеччини і Англії, Італії і Франції, попадання в посів більш ніж імовірно, але ви ж розумієте, що стократ краще пробитися безпосередньо!
Жеребкування фінальної частини буде організована вже 12 грудня в Парижі. Про розподіл команд по кошиках давайте вже потім. Аз зело забобонний єсмь, як мінімум, у футболі.
5. До квитків на Євро моторошний інтерес – на мільйон, поки що запропонованих до продажу, надійшло більше п’яти мільйонів заявок із 193-х країн. Вражає.
6. Євро-2017 U-21 пройде у Польщі з 16 по 30 червня здогадайтеся якого року.
7. Різні внутрішні справи – затвердили склади різних комітетів, розподілили обов’язки, призначили на наступний виконком 17 вересня на Мальту.
8. Схвалили нові правила фінансового фейр-плей та ліцензування клубів, що, як ви розумієте, стане для нас більш ніж актуальним після 31 грудня цього року, коли закінчиться відстрочка.
Артем ФРАНКОВ, «Футбол»
