Трохи не розумію захоплень з приводу переходу Мар’яна Шведа в «Севілья Атлетіко», команду Сегунди-В, тобто другої ліги за нашими мірками.
Ви всерйоз вважаєте, що це крутіше, ніж грати в основі клубу «Карпати», що бере участь в українській Прем’єр-лізі?
ДВА ДНІ СПРАВЖНЬОГО БОЖЕВІЛЛЯ. ФУТБОЛЬНОГО!
У кваліфікації Ліги чемпіонів команди мочили один одного з таким натхненням і насолодою, ніби хотіли підтвердити – у нас в Старому Світі і справді класний футбол, а тому Мішель Платіні просто зобов’язаний пересунутися з Європи на весь світ. Не знаю, може бути, проблема в свіжості вражень, але я категорично не пригадую такої кількості безмежно драматичних, непередбачуваних до останньої секунди, класних і надзвичайно футбольних єдиноборств! По сторінці на такі битви – і то мало, якщо написати в усіх подробицях, а не в режимі «прострілив, вдарив, гол, х…, штанга».
Судіть самі. Московський ЦСКА і празька «Спарта», буквально воспроизведшие не хід, але надзвичайно оригінальний рахунок протистояння «Аякса» з віденським «Рапідом» (ех, який же славний був клуб в 30-х!), північні чудеса в решеті від «Мольде» і Хіка, відіграш настільки ж північного «Мальме» («Ворсклі» на замітку – трійка, і ніяких цвяхів!), купа інших ремонтад в вуэльтах. Це навіть якщо не брати до уваги (будь ласка, втопіть в якому-небудь сільському сортирі вираз «брати до уваги»!) матч, який цікавив нас найбільше – тобто з участю «Шахтаря».
Розкішна і цілком заслужена перемога, з якою донеччан вітає не тільки Україна, але і всі, хто бачив, наскільки явно була перевага української команди над зазвезженными турками (от як після цього Витору Перейрі зберегти роботу?!). Тут слів немає – черговий доказ того, що ураження і просто сумнівні результати займають значно більші площі, ніж впевнені перемоги. Коротше, ОСЬ ЦІЙ команді в матчах з українцями точно нічого не світить!
За Фреду, який знову вийшов в основі. «Шахтар» переконаний у юридичній правоті, і у нього є для цього підстави – в кінці кінців, юристи напевно відповість за свою позицію, не Мірча ж Луческу приймав остаточне рішення! УЄФА вже послав «Фенербахче» з його претензіями з першого матчу, можливо, повторить цю дію. З «Фенера» станеться звернутися ще раз, вже після безнадійно програного матчу. Але! Якщо в донецький клуб не приходило ніяких паперів щодо необхідності покарати гравця, він, клуб, і не повинен прибирати його, гравця, з складу.
Моральна сторона питання? Ну, це таке. Є, звичайно, негативний ефект – згодом до «Шахтаря» і його гравцям, думаю, будуть придивлятися з подвійною і потрійною строгістю. Мовляв, не дуже охоче йде на співпрацю з допінг-правосуддям та допінг-борцями! Але з точки зору законів, з позицій його літери – піди-но придерись.
Так, необхідно певна мужність. Можливо, й нинішня позиція «Шахтаря», і прийдешнє розгляд клубу з Бразильської Конфедерації футболу (а цього не минути, скільки не кивай один на одного – дискваліфікація Фреда бачиться неминучою, а це значить, що шкоду конкретний!) стануть юридичними прецедентами. До речі, як там поживає компенсація за Матузалема, ась?!
ОРЕНДА РУК, НІГ, ГОЛІВ ТА ГОЛЬОВИХ ПЕРЕДАЧ
Давайте трохи впорядкуємо дискусії за кількістю і «якістю» орендованих гравців. А то повне враження, що багато хто не розуміють або не хочуть розуміти елементарних речей.
1. Відсутність Влада Калитвинцева проти «Динамо» і обурений крик з цього – чому-у-у-у?
Найважливішим фактом для усвідомлення всієї ситуації є те, що зарплату Калитвинцев отримує в «Динамо», а не в «Чорноморці». Стало бути, одеському клубу він обходиться нехай не зовсім безкоштовно, але максимум в якісь накладні витрати, тим більш житло напевно клубне.
Все це чудово, але поясніть нарешті, чому футболіст повинен за гроші «Динамо» грати проти «Динамо»? В чому тут найменша логіка з боку київського клубу і з усіх інших боків, крім «чорноморської»??? Куди не кинь, усюди клин: зіграє Калитвинцев добре (а «Чорноморець» і без нього був на межі того, щоб зупинити Київ; стало бути, побоювання гостей виглядали більш ніж обґрунтованими), так динамівці будуть відчувати себе просто нерозумно, а зіграє погано – підніметься виття, що на хлопця тиснули і не давали. Грати повноцінно.
От якби «Чорноморець» заплатив «Динамо» певну суму, тоді відносини перейшли б в дещо іншу площину, і Одеса мала б повну підставу настояти на участь Калитвинцева у грі. Вибачте за грубість, але хто дівчину обідає, той її і танцює. До футболістам це відноситься нітрохи не в меншій мірі. Можна, звичайно, розлютитися, все порвати і стати господарем власної долі. Ніхто і не заважає: вільному – воля, спасенному – рай.
Випадок Калитвинцева – це зараз і голосно, а тому обговорюють саме його; насправді, подібні колізії виникають постійно. Так, в Україні давно спостерігається неабиякий перекіс – такий собі приватний випадок небізнесовою організації нашого клубного футболу. В футбольно-розвиненому світі досить поширений інший вид оренди: коли охочий посилитися клуб не тільки бере на себе всі витрати з утримання гравця, але і вкачує клубу, який володіє постійним контрактом, якусь суму. У нас така оренда практично не розвинена в силу дуже різного матеріального становища клубів: гранди упаковані, що називається, по вуха і дійсно распихивают своїх гравців з метою отримання ігрової практики, не більше того. А то і в якості «шуби з барського плеча» – важко хлопцям, потрібно їм трохи допомогти.
Але тут вже претензії не до «Динамо» – воно ніяких писаних-неписаних правил не порушував.
2. А до кого претензії? Переходимо до «Говерли», хто ж за все відповідає. Втім, справедливо.
Факт: те, що за ужгородський клуб грає і, більш того, стабільно грає 12 гравців, які отримують зарплату в київському «Динамо», можна м’яко охарактеризувати як гротеск. Відчай фанів «Говерли» (є ж і такі!) я уявити і зовсім не беруся. Одним словом, такого бути не повинно В ПРИНЦИПІ.
Ще факт: ні «Динамо», ні «Говерла» жодних законів не порушили та не порушують. Всі проблеми зараз лежать виключно в моральній площині.
Безумовно, в основі всього – рішення ФФУ надати ужгородському клубу атестат, рішення, що має як мінімум один сильний аргумент у свою користь (якщо б вони закрилися, навіть надія на виплати за боргами зникла б), але і масу аргументів проти, які мені особисто бачилися і бачаться більш сильними і переконливими. До Нового року дізнаємося, хто правий – якщо ніякої розплати не відбудеться, значить, повірили даремно, з рішенням помилилися.
Так от, спочатку Прем’єр-ліга, а потім виконком Федерації більшістю голосів затвердили список учасників з «Говерлою» в їх числі. Подальше – вже наслідки. «Динамо» діяло в своїх інтересах, а попутно вирішило для «Говерли» практично нездійсненне завдання, фактично зібравши команду, потім В’ячеслав Грозний в короткі терміни створив вельми бойовитої колектив. «Говерла» ж завдяки атестації врятувалася від смерті де-юре, а завдяки «Динамо» додала порятунок де-факто.
Я виступав і буду виступати за обмеження: 1) кількості орендованих в одному клубі; 2) кількості орендованих з одного клубу. Проявлю ініціативу, щоб це питання було проголосоване як зміни до регламенту, коли без мене ніяк вода не освятиться. Розумію ваші претензії, але надсилайте їх за правильною адресою і чітко розставляйте акценти. Поки не буде змінений Регламент, клуби в своєму власному праві і можуть доводити ситуацію до будь-якого абсурду.
Ще раз підкреслюю: треба розрізняти «повноцінно орендованих гравців» і тих, кого а-ля «Зелений фургон» передали «у тимчасове користування». На жаль, по просторах України бродить другий варіант. Плюс достаток вільних агентів, які ради влаштуватися хоч куди-небудь, де щось платять, але це вже зовсім інша розмова про іншу проблему.
