Україна намагалася вирвати перемогу, але в підсумку задовольнилася нічиєю, яка влаштувала господарів. Хотів чи не хотів Михайло Фоменко почати цю гру з перевіреним і перепроверенным Анатолієм Тимощуком, зробити це йому не дозволило б прикре ушкодження, отримане напередодні 36-річним футболістом. Тому компенсувати відсутність дискваліфікованого Дениса Гармаша був відправлений менш досвідчений, але разом з тим і менш передбачуваний Сергій Рибалка. Така рокіровка, втім, в контексті максимальної завдання, що стояла перед гостями, виглядала цілком логічною.
Трещавшие по швах від напливу публіки трибуни 11-тисячного стадіончика «включилися» задовго до стартового свистка, обрушивши на нашу команду потужну децибельную хвилю. Але напали словаки не на тех. Ні тобі поспіху, ні тим більше паніки. Неквапливо, без вишукувань і з розстановкою. Як і слід було.
Україна не мчала вперед, пропонуючи «водити» опонентам, але саме вона першою створила по-справжньому гольовий момент. Євген Коноплянка в своїй улюбленій манері увірвався в штрафну і прихованим тонким ударом намагався поцілити у дальній кут – трохи неточно. З відповіддю словаки зволікати не стали, і ось уже Андрій П’ятов в ефектному стрибку тягне з-під поперечини не менш ефектний «постріл» Марека Гамшика.
Щільна гра з обох сторін, на роздуми частки секунд, багато єдиноборств – особливо в центральній зоні. Британець Мартін Аткінсон відразу показує – буде реагувати тільки на очевидні фоли. Звалені на газон легкими ігровими поштовхами Коноплянка, а потім і Андрій Ярмоленко переконалися в цьому досить швидко. Втім, і призначення нагрудної кишені сивоусого рефері відомо чудово – Гамшик з Риболовлею і не помітили, як повисли на картках.
Суперники гідні один одного, але наші виглядають більш цілісний. У центрі поля – без провалів, аналогічно – в обороні, де досить надійні Ярослав Ракицький та Євген Хачеріді. Як і очікувалося, українських вінгерів словаки удостоїли особливої уваги. Петер Пекарік і Роберт Мак ревно постукували по ногах Коноплянку, від Норберта Дьомбера з Міхалом Дюришем не було спокою Ярмоленко. І все ж одного разу таки динамівець вийшов на свою пристрелянную позицію – шкода тільки, пробив вище.
Українські фани, скупчені за воротами господарів, дивилися услід йдуть на перерву команди з обережним оптимізмом. Очевидних причин відступати від обраного плану на гру у Фоменка не було. А ось Яну Козаку вже в дебюті другого тайму довелося вносити корективи. Всьому виною – травма ключиці, отримана на рівному місці Пекаріком.
На хід подій ця заміна захисника, так само як і подальший відхід з поля форварда ветерана Роберта Віттека, корінним чином не позначилися. Просто пам’ятаючи про своїх турнірних пріоритети, команди почали показувати, за що вони б’ються цим прохолодним вівторковим ввечері.
Словаки віддали центр, віддали ініціативу. Нічия – те, що влаштовувало їх з головою.
Ну а наші не знаходили варіантів, щоб розкрити цю насичену, навчену оборону. Закидання в штрафну легко читалися і нейтралізовувались рослими захисниками. Бити господарі не давали, своєчасно зустрічаючи українців на своїй половині поля. Намагався тягнути ковдру на себе Ярмоленко, але це призвело лише до парочки небезпечних словацьких контратак. Нарешті взяти своє за рахунок швидкості «синьо-жовті» теж не могли – сили зрадницьки закінчувалися.
Близький до успіху був хіба що Артем Кравець, який наважився на сольний прохід по центру. Серце тьохнуло, враз пригадався валенсийские подвиги динамівця, але заштовхнути м’яч у сітку, як у 2009-му, хлопцеві не вдалося.
За весь матч дві збірні спільними зусиллями завдали три удари в створ воріт, і нічия, мабуть, – результат закономірний, хоча Україна, безумовно, виявляла куди більше бажання змінити нулі на табло на більш приємний результат. Вона не програла (ще раз зазначимо бездоганно зіграв Хачеріді), але і не взяла верх.
Наш тренер залишився вірний собі, зробивши першу заміну лише в компенсований час. Словаків, так само як і іспанців, наша команда, швидше за все, вже не наздожене. Жиліну вона залишає черговий з синицею в руках.
СЛОВАЧЧИНА – УКРАЇНА-0:0
Словаччина: Козачик, Пекарік (Салату, 51), Шкртел, Губочан, Дьомбер, Куцка, Печовски, Мак (Стох, 84), Гамшик, Дюріш, Віттек (Якубко, 66).
Україна: П’ятов, Федецький, Хачеріді, Ракицький, Шевчук, Степаненко, Риболовля, Ярмоленко, Ротань, Коноплянка, Кравець (Гладкий, 90+1).
Попереджені: Гамшик (11), Дьомбер (47) – Рибалка (21), Коноплянка (79), Степаненко (90+1).
Арбітр – Мартін Аткінсон (Англія).
8 вересня. Жиліна. Стадіон «Жиліна». +14 С’
