Головний редактор журналу «Футбол» Артем Франков прокоментував скандальне «справа Зінченко».
Нагадаємо, гравець «Уфи» дебютував в збірній України в кінцівці поєдинку з Іспанією, і деяким цей вихід здався підозрілим.
«Найрезонанснішою темою останніх днів раптово стала «справа Зінченко». Звичайно, ще не всі коментарі зібрані, але вже можна уявити загальну картину…
По-перше, сама справа висмоктана виключно з пальця. Те, що воно набуло такий резонанс – виняткова заслуга генерального директора Сергія Палкіна. Бачу тут як мінімум два «інформаційних приводів», стратегічний і тактичний:
1) продовження теми «обклали мене, обклали, женуть весело на номери» – всюди злоблива «Динамо» капості «Шахтарю» влаштовує, диктує свою непохитну волю змученої ФФУ; ось воно, готове пояснення всіх невдач (а зовсім не те, що «Шахтар» нині, на жаль і ах, тільки втрачає гравців, вже не купуючи їх, і навряд чи це можна пояснити однією лише вимушеною київською пропискою);
2) корисний шум у переддень одного з двох центральних матчів чемпіонату – ось побачите, у другому коло теж привід знайдеться!
Зрозуміло, якщо «Шахтар» грає з «Динамо» успішно, скандал затихає сам собою, але матч встигає пограти особливими фарбами – нас душили-душили, а ми он як, довели, що найсильніша!
Найбільше співчуття у цій ситуації у мене особисто викликає Михайло Фоменко (він, звичайно, і сам впорається, але…). Його і так нещадно долбают за все – гру, заміни, результат, а тут ще й на рівному місці дістали, перетворивши цілком природний вчинок страшну інтригу. Припущення про те, що тренерів кудись викликали і продиктували склад просто навіяв… Панове, а може не буде множити сутності понад необхідного і не вигадуватимемо чи не кримінальне пояснення того, що повинно бути витлумачено на порядок простіше?! І зовсім нема чого свідомо ображати тренера національної збірної – є, на секундочку, і така сторона питання, людське, чоловіче, етична, нарешті.
Чому Зінченко не вийшов з Македонією? Наприклад, тому що був зайнятий у важливій грі з Ісландією, в якій, на жаль, ми втратили майже всі шанси на успіх у групі. Мені просто цікаво, чому ми з такою охотою тут же вцепляемся в скандальну версію подій, намертво відкидаючи мирні футбольні пояснення.
Могли росіяни поквапитися? Угу. І потім ми б з вами відчайдушно вивчали дивний документ під назвою FIFA Regulations Governing the Application of the Statutes, попутно з’ясовуючи, де народилися і де жили бабусі і дідусі Зінченко, а також не провів він у свій час п’ять років в Росії! Зрештою, при всій расписанности документів останнє слово залишається за комітетом ФІФА зі статусу гравців…
Вважаю, образа на Зінченко навпіл з ураженим самолюбством теж продовжують нещадно гризти душу, хоча, ризикну припустити, з таких ось дрібниць і складається робота футбольного менеджера. Далеко не всі футболісти ідеальні за характером, далеко не всі носяться з гаслом «я з народження мріяв грати саме у вас хоч би і в п’ятому складі, не потрібно мені ніяких грошей – була б надана честь!» У футболістів дуже часто зустрічаються порадники – батьки та інші родичі, агенти (іноді в одній особі), і якщо футболіст вам дійсно потрібен, то ви изобретаете тисячу ходів, щоб його утримати, в тому числі таких ходів, про які не розповідають під диктофон або на камеру.
Дискваліфікація Зінченко? Хм. А що, Матузалему вже заборонили грати?! Ось дивно, а я читав, що він місяць тому як вільний агент контракт з «Вероною» підписав, 35 років, а все ніяк не вгамується, незважаючи на травми… Безумовно, «Уфа» заплатить компенсацію «Шахтарю», приблизно зрозуміло яку (ФІФА вважатиме), а ось дискваліфікація… Ще раз хм.
В одному з розчаровано-критичних матеріалів у колег. «Можна уявити, щоб, наприклад, в тій же збірній Бразилії гравця випустили на поле тільки для того, щоб той не заграв за іншу збірну?»
Відповідаю: запросто. Загальноприйнята практика. А якщо не роблять цього – дурні. З Дієго Костою бразильці, наприклад, грунтовно прокололися з двох причин: 1) вважали, що у них на цій позиції все в порядку, а з’ясувалося – один Фред залишився, зараз ще й 35-річний Рікардо Олівейра грає; 2) Сколарі страшний консерватор в плані складу – його і Фред (не шахтарський) цілком влаштовував; 3) взагалі-то, тренер не зобов’язаний знати всі тонкощі міжнародного трансферного права, для цього в пристойній організації – для цього в пристойній конторі отримують зарплату юристи.
А взагалі порівнювати нашу збірну, її селекційні можливості, з Бразилією і її игроцкими Клондайками – вибачте, навіть не смішно. У нас, дорогі мої, кожен багнет на рахунку повинен бути, кожен футболіст – особливо якщо він має цілком очевидним футбольним талантом, як Зінченко. (До речі, навіщо Бразилія! Давайте вже Англію візьмемо – якщо зараз вона і справді біднувата гравцями, то в часи оні про неї такого сказати не можна – тим не менш, намагалася вмовити і Беста, і Гіггза… Цікаво, навіщо, а? Повторюся – загравати футболістів цілком поширена практика; крім очевидної мети, тут є ще один мотив – футболіст знімає цю проблему для себе раз і назавжди, отваживая всіх уговорщиков і переговорників.)», – написав Франків у своїй конференції.
