Напередодні матчу Україна – Словенія в деяких ЗМІ піднявся шалений галас щодо того, що нібито ФФУ в ролі приймаючої сторони погано справляється зі своїми обов’язками. Особливе обурення групи вболівальників і журналістів викликала неправильна, на їхню думку, політика розповсюдження квитків на цей рейтинговий матч. Яких тільки звинувачень на свою адресу не почуло керівництво національної асоціації… Інша справа – наскільки вони були справедливі і аргументовані?
Сьогодні, за два дні до гри, ажіотаж і пристрасті навколо підготовки до важливого міжнародного поєдинку вщухли, і тому можна спокійно, без крику і емоцій, вдумливо проаналізувати деякі принципові факти. І тоді виявиться, що всі рішення Федерації футболу України напередодні зустрічі збірних України та Словенії у Львові були абсолютно адекватні.
Отже. Матчі стадії плей-офф за участю збірної України 4 рази проходили в Києві і один раз в Донецьку. Дотримуючись принципу паритетності, виконком ФФУ прийняв рішення провести домашній плей-офф ЄВРО-2016 у Львові. Хіба це не справедливо, враховуючи ще й те, що УЄФА чітко визначив список українських міст, чиї стадіони в принципі могли б прийняти змагання такого статусу?
Далі, Львів отримує право проведення міжнародного матчу високого рівня, що привертає в місто і регіон численних вболівальників і туристів не тільки з усієї України, але з сусідніх прикордонних з нами держав. Хіба цей фактор не додає позитивного іміджу в рейтингову скарбничку нашої країни в очах європейської спільноти, не кажучи вже про зміцнення почуття солідарності і патріотизму всередині країни?
Тепер про ціни на квитки. Увага! Вони не змінилися в порівнянні з попередніми матчами, наприклад, Україна – Білорусь, що відбувся на «Арені Львів» 5 вересня цього року. Незважаючи на прогнозований ажіотаж навколо майбутнього поєдинку, федерація та її комерційний партнер не стали заробляти на вболівальниках! Навпаки, собі в збиток ФФУ пішла назустріч громадськості в питанні доступу на стадіон громадян з різними доходами. Адже якби вона переслідувала інші цілі, цей матч набагато вигідніше було б провести в Києві, продавши при цьому в два рази більше квитків на НСК «Олімпійський».
До речі, як вже раніше інформував офіційний сайт ФФУ, квиткова квота крім інших суб’єктів у рівних частинах була поширена і серед регіональних федерацій футболу. Таким чином вболівальники всієї України теж отримали реальну можливість відвідати майбутню гру. Зрозуміло, що не всі бажаючі. Але в даному випадку мова йде про гарантоване представництво нехай небагатьох щасливчиків, але зате з усіх областей.
Було б наївно вважати, що ФФУ навіть теоретично могла задовольнити заявки на квитки, які вдесятеро перевищували місткість «Арени Львів». Я вважаю, що емоційні заяви, претензії, і навіть агресія на адресу федерації, що передували грі Україна – Словенія – це наслідок тих самих форс-мажорних обставин, на жаль, непереборної сили.
Тому давайте залишимо всі непродуктивні думки за межами футбольного свята, який повинен відбудуться у Львові 14 листопада. Нехай наша багатомільйонна синергія 12-го гравця, незалежно від того, хто і де буде хворіти, допоможе синьо-жовтій дружині вирішити своє головне завдання на полі. Граємо за Україну!
