Збірна України з футболу вперше в історії пробилася на чемпіонат Європи через сито відбору. Наша команда в двоматчевому протистоянні плей-офф кваліфікації Євро-2016 виграла у Словенії. Незважаючи на успіх, інформаційний простір продовжує розбурхувати тема майбутнього тренера українців Михайла Фоменка. Його контракт з ФФУ розрахований до кінця листопада, а подальша доля буде визначена в грудні.
Багато вболівальників впевнені, що Фоменко потрібно подякувати за виконану роботу і відправити на заслужений відпочинок. Мовляв, з таким “боягузливим футболом” у Франції нам робити нічого. “Обозреватель” наводить чотири найсильніших аргументу на користь того, що потрібно відкинути всі негативні емоції і, нарешті, повірити в тренера.
Зняв порчу
Найголовніший підсумок роботи Михайла Фоменка – виграш плей-офф у Словенії. До цього ми п’ять разів програвали “стики”, що вилилося в явний психологічний комплекс. Зараз уболівальникам варто відкласти в довгий ящик свої враження від матчу-в Маріборі. У цій спарці на кону стояла путівка на чемпіонат Європи, і саме результат переважує все інше. Тим більше, якщо врахувати, що словенці запропонували гру в усе що завгодно, але тільки не футбол. Зрозуміло, що є ще, так би мовити, основна фаза відбору, старт якого ми провалили. Однак і там все могло скластися по-іншому, реалізуй наші свої моменти в першій грі зі Словаччиною. І, звичайно, ніхто не очікував, що наші сусіди обіграють Іспанію на своєму полі. Це сплутало дуже багато карти. А ті, хто розповідає, що Україні пощастило з новим форматом Євро, майте на увазі, що це не проблема збірної, а при старій схемі у Фоменко напевно була б абсолютно інша стратегія на відбір.
Беремо “свої” очки
Одна з головних характеристик збірної України імені Михайла Фоменка – брати так називані свої очки. Якщо раніше українська команда відрізнялася умінням допускати осічки в іграх з суперниками рівня Вірменії, Грузії, Білорусі, Уельсу, Північної Ірландії, Ісландії, Молдови, то сьогодні таких проблем немає. По суті, за два відбору при Фоменко ми недобрали очки тільки в одній грі – зі словаками в першому матчі кваліфікації до Євро-2016. Крім того, наші навчилися терпіти там, де матч складається не на нашу користь. Згадайте, як ми в меншості обіграли Чорногорію, дотиснули білорусів, та й з тією ж Словенією зуміли домогтися необхідного результату.
Нові рубежі
Ви можете скільки завгодно розповідати, що збірна Фоменко возить “тачку” по полю, але саме при цьому тренері ми добули перемогу над топ-командою. І не в матчі з невмотивованої Англією, а в горловому поєдинку плей-офф проти французів. Та гра стала кращою за останні роки у виконанні української збірної. Саме при Фоменко вболівальники вже невдоволено цокають мовами і хитають головою – мовляв, у англійців не виграли, що за нісенітниця ?! Зрозуміло, що є невиправданий вболівальницький максималізм, але все ж потрібно іноді спускатися на землю і реально оцінювати рівень команди. Тільки не розповідайте, що підлий Фоменко стримує потенціал команди. Ще років 10 тому нам у страшному сні не могло привидітися, що кращими українськими форвардами будуть Кравець, Селезньов і Гладкий, а по травмованому Зозулі ми будемо проливати крокодилячі сльози.
Бетон в обороні
Що ще зумів поставити Фоменко цієї збірної, так це гру в обороні. При цьому що характерно, одним з кращих у нашій команді є воротар Андрій Пятов, який виручає саме там, і саме тоді, коли це потрібно. Врахуйте, що в 13 офіційних матчів з 21 ми зіграли на “нуль”. А більше одного наші взагалі пропускали тільки один раз – в тій самій несамовитої грі з Францією в “стиках” ЧС-2014 (0: 3). Та й подивіться на плей-офф зі Словенією: суперник з гри не створив біля наших воріт зовсім нічого. Хіба що удар Ілічич у Львові після низки помилок українських гравців. Звичайно, хтось знову скаже про “боягузливому футболі”. Але, по-моєму, переможний результат – це набагато цікавіше, ніж втрати очок при красивій грі. У такому випадку нам залишиться тільки розповідати про волю до перемоги і нарікати на невезіння.
