Згадуючи відбір ЄВРО-2016, Михайло Фоменко повернувся і до гучного дебюту в збірній Олександра Зінченка. Когось при цьому змусив посміхнутися, а когось – невдоволено поморщитися.
Після того, як 19-річний півзахисник «Уфи» засвітився в жовтневій грі з іспанцями, на Фоменко спустили всіх собак. Мовляв, Зінченко – динамівський протеже, і тренер збірної задіяв хлопця на офіційному рівні, тільки лише підкоряючись чиїмось суворому наказу …
Михайло Іванович важко зітхає, вимовляє «О, Господи» і вкотре пояснює:
«Людини викликали, заграли за національну команду, щоб його не заграли за іншу збірну. Всі. Це єдина причина. Якби він одну гру провів повністю, другу – повністю … А то ж людини на кілька хвилин випустили. Через це дорікати нам, що ми в чомусь зацікавлені, що ми корупціонери. Це просто смішно”.
І справді смішно. Коли завдання по завоюванню путівки до Франції вирішена, коли тренер все всім довів, смішними виглядають і звинувачення на його адресу, і власне самі обвинувачі.
«Що це за прочухан сталася з Зінченка? Хто це розніс? »- Запитує Фоменко, немов не пам’ятаючи, чиї саме руки кидали каміння в його город. Та все він пам’ятає, просто виховання і почуття власної гідності не дозволяють йому уподібнюватися опонентам – розкидатися словами і грубіянити, переходячи на особистості.
Ті ж, кого має на увазі Михайло Іванович, вони в курсі, повірте. Генеральний директор «Шахтаря» Палкін, наприклад. «Ми повертаємося в часи, коли склад визначається нагорі, а тренер збірної нічого не означає» – це ж його слова. А на чому зіжделось се сміливе резюме? Які факти або принаймні вагомі аргументи були у нього?
А ось у Фоменко аргументи були! Чи не заграй він Зінченко, що заважало Росії зрештою уламати перспективного юнака, помахавши у нього перед носом квитком у Париж? Нічого, особливо якби такий квиток не дістався Україні. І кусали б потім ми лікті, і летіли б голови товаришів з Комітету збірних ФФУ, як це було 15 років тому, коли піддався на вмовляння Московії талановитий запорожець Андрій Каряка …
Так що, користуючись нагодою, адресуємо нашому тренеру подяку, а його кривдникам – настійну рекомендацію вибачитися перед заслуженою людиною. Ну та Комітету з етики ФФУ не завадило б взяти цю ситуацію під свій контроль.
