З тих пір, як була створена Ліга чемпіонів, динамівці лише тричі долали зимовий рубіж, граючи в груповому турнірі. Ще чотири рази були близькі до цього, але, на жаль, не зробили останній крок. Саме про нього зараз мова. Успішному або провальному.
У КУБКУ БУЛО ЛЕГШЕ
Звичайно, навесні в головному турнірі європейського клубного футболу динамівці грали куди частіше, ніж тричі, і можна було б зафіксувати ще одне участь у весняній частині саме Ліги чемпіонів. Але тоді (у сезоні-+1991 / 92) динамівці пробилися до групи, здолавши всього двох суперників.
А потім вже група, стартувавши в листопаді, природно, перевалила річний рубіж. Природно, не стану розглядати і ті благословенні часи, коли для того, щоб потрапити до чвертьфіналу, достатньо було обіграти «Ваккер» і «Гурнік», або взагалі «Олімпіакос» і «Акранес» (так-так, саме в такому порядку!) . Я про сучасність, коли для того, щоб пробитися в гідну весни супереліту, потрібно зайняти перше-друге місця в груповому турнірі.
ПЕРШИЙ гол Шеви
1994/95. 7 грудня. «ДИНАМО» – «Баварія» – 1:4
У тому році перед заключним туром у «Динамо» було 2 очки, у «Баварії» – 4, стільки ж у «Спартака», який грав з «ПСЖ» (тоді за перемогу нараховували 2 бали). У разі очікуваної поразки москвичів від парижан (воно і сталося) і нашої перемоги виникала «закрутка», і за умови перемоги «Динамо» в два м’ячі першим ставало саме воно.
Вірилося мало, і Республіканський стадіон був заповнений всього наполовину – 52000. Скептицизм був обгрунтований – гості начисто перегравали господарів. Однак перший м’яч забили якраз кияни: на 38-й хвилині 18-річний Андрій Шевченко, котрий проводив усього другий матч в єврокубках і перший в стартовому складі, зловив на ногу м’яч, вибитий зі штрафного, і другим дотиком з 18-ти метрів вразив ворота Бернда Шойер.
І хто знає, чим би все завершилося, якби після закінчення першій доданій Вацлавом Крондла до часу першого тайму хвилині Крістіан Нерлінгер не засмутить 19-річного голкіпера Олександра Шовковського. Після перерви Жан-П’єр Папен (двічі) і Мехмет Шолль добили господарів.
За тур до фінішу
1997/98. 27 листопада. «ДИНАМО» – ПСВ – 1:1
Рідкісний випадок, але справа була не в останньому, а в передостанньому турі. Проте вирішувати потрібно було вже тоді, бо на фініші стояв непередбачуваний, але вже точно важкий виїзд у Ньюкасл.
«Динамо» влаштовувала нічия, і кияни зробили серйозний заділ вже на 19-й хвилині. Віталій Косовський поздовжнім пасом запустив Андрія Шевченка по лівому флангу. Шева зрізав кут, дійшов до лицьової і зряче відкинув м’яч на Сергія Реброва. Нинішній тренер «Динамо» вколотив м’яч у сітку.
Далі було складніше. Все ж, кінець сезону. І на 65-й хвилині Жиль де Більді, вже падаючи, закотив м’яч у ворота.
На фініші – суцільні нерви, але зі щасливим кінцем. І в Ньюкасл динамівці вже їхали як на екскурсію. З дружинами, транзитом через Кіпр …
ПОДЯКА Міхел
1998/99. 9 грудня. «ЛАНС» – «ДИНАМО» – 1:3
В муках пробивалися динамівці в плей-офф. Могли взагалі не потрапити в Лігу, якби не автогол спартанця Габріела на 88-й хвилині і виграна серія пенальті. Потім все могло скінчитися в третьому турі, коли маючи в активі очко, горіли на «Уемблі» «Арсеналу» – 0: 1. Сергій Ребров врятував на 90 + 2-й. Не всі помітили …
Потім була домашня перемога над «Панатінаїкосом» і, нарешті, «Ланс». Багато чого вирішилося вже на 6-й хвилині, коли словацький арбітр Любош Міхел видалив капітана господарів Фредеріка Дею, перервати прорив Андрія Шевченка, за фол останньої надії. Рідко зустрінеш таку рішучість у такий час і на такій стадії. А адже «Динамо» тоді йшло врівень з «Лансом», увезшему з Києва 1: 1, маючи по 8 очок. А Міхелу всього 30 років. Але все по справі.
«Динамо» прийнялося пресувати суперника, фантастичний м’яч міг забити Шевченка, черпачком перекидаючи м’яч через воротаря з лінії штрафного – штанга.
Дотиснути «Ланс» вдалося тільки після перерви. Каха Каладзе відкриває рахунок після розіграшу кутового, замкнувши передачу на дальній штанзі. Потім упустили ще кілька моментів. Нарешті, зловили господарів у розмашистої контратаці, і Владислав Ващук практично в’їхав з м’ячем у ворота. Володимир Шміцер ударом зі штрафного подарував «Лансу» шанс, але в черговий раз втік Андрій Шевченко і поставив крапку.
ПЕРЕМОГЛИ, програвши
1999/2000. 2 листопада. «ДИНАМО» – «Лаціо» – 0:1
У цьому сезоні в Лізі чемпіонів було два групових етапи. Перший вклався в період з 14 вересня по 3 листопада. Кияни потрапили в компанію з, як ви зрозуміли, «Лаціо», а також «Байєром» і «Марибором». Стартували матчем зі словенцями в Києві і поступилися – 0: 1. Потім і «Лаціо» в Римі програли. Але далі почали надолужувати, набравши 4 очки у протистоянні з «Байєром» і взявши реванш у «Марібор». Перемога у заключному київському матчі з римлянами гарантувала друге місце. Але у «Лаціо», вже гарантував собі першу позицію в групі, було на цей рахунок свою думку.
До Києва «Орли» прибули вигравати і вийшли на поле в бойовому складі. На 18-й хвилині правий захисник «Динамо» Рамиз Мамедов відзначився автоголом, і як не старалися підопічні Валерія Лобановського, м’яч у ворота Марко Баллотта не йшов.
Крах? Ще немає – обнадіювали повідомлення з Леверкузена, де «Байєр» не міг зламати оборону, як запевняли, добре мотивованого «Марібор». У Києві матч закінчився трохи раніше, і «Олімпійський» не поспішав розходитися, чекаючи повідомлення з Німеччина. А потім стадіон вибухнув ревом захоплення – 0:0!
На другій стадії, що почалася в листопаді, а закінчилася в березні, динамівці виглядали гідно, але бажаного другого місця не досягли, поступившись ним «Реалу» при рівності очок. В останньому турі «Динамо» приймало «Баварію» і виграло – 2: 0. Дехто сподівався, що «Русенборг» зупинить «Реал», але Рауль забив вже на третій хвилині, і на тому гра закінчилася.
ЧОРНА СМУГА
2002/03. 13 листопада. «ДИНАМО» – «Ювентус» – 1:2
Мабуть, самий образливий проліт. Команда Марчелло Ліппі перед грою в Києві вже забезпечила собі перше місце, і маститий тренер дозволив собі поекспериментувати. Здавалося, що обіграти напіврезервний склад «Ювентуса» без Буффона, Тюрама, Феррари, Монтеро, Недведа, Давідса, Таккінарді, Каморанезі, Дель П’єро, Ді Вайо, Трезеге, які винесли «Динамо» в Турині – 5: 0, не складе особливих труднощів. Схоже, так подумали і самі гравці, розраховуючи, що перемога сама впаде їм під ноги стиглим яблучком.
Кілька небезпечних моментів біля воріт Віталія Реви в першому таймі не протверезили. Тільки після перерви, в якому Олексій Михайличенко дав підопічним солідного прочухана, завелися. Тим більше що в Роттердамі головний конкурент киян «Ньюкасл» забив «у роздягальню» і на початку другого тайму провів ще швидкий м’яч. І коли на 50-й хвилині Максим Шацьких не без допомоги воротаря гостей Кіменті відкрив рахунок, здавалося, що справу зроблено. Але через 3 і 11 хвилин два Марсело – Салас і Салайета роблять ситуацію назад протилежною.
Залишалася надія на «Фейенорд», і він робить практично неможливе – зрівнює рахунок 2: 2. Такий розклад цілком влаштовує «Динамо», але Крейг Белламі забиває на 90 + 1-й. У «Ньюкасла» 9 очок, у «Динамо» – 7. А адже ми мали над англійцями перевага за особистими зустрічами …
Безрезультатно ГОЙДАЛКИ
2003/04. 10 грудня. «ДИНАМО» – «ІНТЕР» – 1:1
Обом командам для продовження боротьби в Лізі чемпіонів потрібна була лише перемога. «Інтеру» нічиї вистачило б і для спуску в Лігу Європи. Для киян вона означала прощання з Європою. І навіть дивно, що в перші хвилин 20 команди тільки придивлялися один до одного. Лише до середини тайму розійшлися.
Але основні події розгорнулися після перерви. «Інтер» виглядає краще, і на 68-й хвилині Габріеле Адані головою замикає подачу Емре Белозоглу. Наші в шоці, і ледь не пропускають другий м’яч від Обафемі Мартінса.
Олексій Михайличенко послідовно посилює атаку. На полі з’являються Олег Гусєв, Флорін Чернат і Артем Мілевський. Зрештою на 85-й хвилині Діого Рінкон перший на добиванні. І тут починається справжня фантасмагорія. Забивати потрібно і тим і іншим, і команди немов укладають пакт про непротивлення атакам, створюючи моменти почергово.
Чернат б’є на точність із забійної позиції, але не потрапляє. Італійці відповідають втраченим шансом Альваро Рекоби, якого Альберто Дзаккероні випустив в останній момент. Ще в одному випадку троє італійців викочуються на Шовковського з Гораном Сабличем, і тільки відчайдушний підкат хорвата позбавляє м’яча Крістіана Вієрі.
Жиль Вессьер дає фінальний свисток, який фіксує, що програли обидва …
ЕХ, ВОРОНА, ВОРОНА …
2004/05. 8 грудня. «БАЙЄР» – «ДИНАМО» – 3:0
Матчу в Леверкузені передувала гра чемпіонату України з «Кривбасом», відкладена на добу і проведена, можна сказати, на болоті. Перемога киян, що зіграли основним складом (2: 0) стала пірровою, і потім Йожеф Сабо скаже, що, напевно, варто було пожертвувати тією грою нехай навіть ціною неявки.
А ще, нехай це, напевно, і метафізика якась, «Динамо» підвели вперше надіті в Леверкузені блакитні футболки.
Перший тайм кияни, відверто грали на влаштовували їх нічию (можливо, підсвідомо, оскільки не впевнений, що Йожеф Сабо давав саме таку установку) ще протрималося, а після перерви розвалилися, і головну роль в цьому зіграв український форвард «Байєра» Андрій Воронін. Саме він подавав кутовий, після якого головою невідпорно пробив Жуан.
Потім одесит забив сам, замкнувши передачу Бернда Шнайдера. Далі – беззастережну перевагу «Байєра», що вилилося в ще один м’яч Марко Бабича.
І варто було летіти в Кривий Ріг, якщо чемпіоном у тому році все одно став «Шахтар» ?!
НЕ ВЕЗЕ ТАК НЕ ВЕЗЕ
А у «Динамо» ще будуть Ліги чемпіонів, але так близько до виходу в стадію плей-офф команда вже не виявиться. А по-справжньому класну гру команда показала ще лише раз – у сезоні-2008/09. Але там фантастичне невезіння.
У стартовому турі гол «каноніра» Вільяма Галласа на 88-й хвилині позбавив киян двох очок. У Лондоні Ніклас Бендтнер забив єдиний м’яч на 87-й. І як апофеоз нефарт – київський матч з «Порту» в 4-му турі. Ведучи до перерви – 1:0, а потім пропустивши, динамівці пішли забивати, хоча, можливо, вистачило б і синиці в руках … Господарі мали безліч моментів, одна лише штанга Огнена Вукоєвича чого вартий. Наприкінці зустрічі м’яч метався по штрафній «Порту». А потім динамівці напоролися на контратаку. Треба було валити Лісандро в центрі поля, але дозволили втекти. Пас на Лучо Гонсалеса – і 1:2. Йшла друга компенсована хвилина …
А в підсумку: «Порту» – 12, «Арсенал» – 11, «Динамо» – 8…
