Як вирок одному з учасників пріснопам’ятної бійки на НСК «Олімпійський» може допомогти київському «Динамо» виграти апеляцію в УЄФА. Вчора стало відомо, що Печерський суд Києва засудив одного із підозрюваних у нападі на темношкірих уболівальників під час жовтневого матчу Ліги чемпіонів між «Динамо» і «Челсі» до двох років позбавлення волі умовно. Якщо точніше, 22-річний зловмисник був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України – хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене групою осіб.
У заяві столичної прокуратури також зазначається, що досудове розслідування щодо інших осіб, які брали участь в інциденті, триває. Стало бути, це не останній вирок. Можливо, рішення по решті фігурантам теж встигнуть винести до засідання Апеляційної інстанції УЄФА, дата якого поки офіційно не оголошена.
Коротко нагадаю, що відео згаданої бійки на трибунах НСК «Олімпійський» викликало великий міжнародний резонанс і послужило приводом для розгляду Контрольно-дисциплінарної та етичної інстанції УЄФА (КДЕІ), внаслідок чого «Динамо» наказали провести два домашні матчі в єврокубках без глядачів, а третій – умовно з випробувальним терміном на три роки.
Один поєдинок – проти тель-авівського «Маккабі» – столичний клуб вже відіграв при порожніх трибунах, а ось наступний – в 1/8 фіналу Ліги чемпіонів проти «Манчестер Сіті» – сподівається провести в присутності уболівальників, для чого і подав апеляцію в УЄФА.
У цьому зв’язку вирок Печерського суду може виявитися ключовим елементом динамівського протесту. По-перше, покарання винних в інциденті було самоочевидним вимогою УЄФА до української сторони. По-друге, досить суворий вердикт (хтось саркастично посміхнеться, але два роки умовно за «хуліганку» без серйозних тілесних травм потерпілих – це не дрібниця) став чітким сигналом для всіх: в Україні мають намір серйозно боротися з проблемою, про яку так багато говорять останнім часом.
Разом з цим вкрай важливі формулювання у вироку. Не секрет, що апеляційна стратегія «Динамо» будується на твердженні, що в даному інциденті була відсутня расистська підоснова. Як відомо, доводи «Динамо» не переконали КДЕІ УЄФА. Однак вони ж не були підкріплені офіційним судовим рішенням.
Тепер же Апеляційна інстанція УЄФА просто зобов’язана взяти це до уваги. Звичайно, думка українського суду далеко не гарантія, що «расистський компонент» зникне з обвинувачення. Але з іншого боку європейський футбольний союз може опинитися в делікатному становищі.
В останні роки УЄФА дуже активно запрошує міждержавні та державні органи по всій Європі до співпраці в питаннях забезпечення безпеки змагань, протидії футбольної корупції, договірним матчам і незаконним ставками, а також боротьби з расизмом та іншими формами нетерпимості.
Тому з боку Ньона було б абсолютно нелогічно закликати офіційні власті різних країн допомогти викорінити негативні явища у футболі і в той же час ігнорувати їх думку як раз в цих областях …
Ще один найважливіший момент: звістка про це судовому рішенні прийшло на тлі серйозної роботи, проведеної нашими футбольними та державними структурами, яка просто не могла залишитися без уваги УЄФА.
У першу чергу варто сказати про позицію і зусиллях самого «Динамо», яке не тільки розгорнув масштабну антирасистську кампанію, але й початок повністю міняти свій підхід до питань безпеки на матчах (зокрема, призначивши профільного віце-президента).
Клуб також зробив все можливе, щоб допомогти правоохоронним органам знайти і притягнути до відповідальності винуватців. «Я сказав, що ці люди будуть публічно покарані, і обіцяю, що так і буде», – недарма свого часу заявив президент «Динамо» Ігор Суркіс.
Також необхідно відзначити увагу до проблеми з боку вищих державних осіб, у тому числі президента України Петра Порошенка, який особисто доручив МВС і СБУ розібратися в ситуації. Також, наскільки мені відомо, він підтримав низку ініціатив Федерації футболу України, спрямованих на реформування всієї системи безпеки на стадіонах.
Зокрема, ФФУ долучилася до процесу створення національного координаційного комітету – структури, до складу якої серед інших мають увійти представники Міністерства внутрішніх справ, Міністерства сім’ї, молоді та спорту, Міністерства юстиції. Завдання комітету – розробка та реалізація нової комплексної стратегії забезпечення правопорядку на спортивних змаганнях, у тому числі і на футбольних матчах.
Також все наполегливіше звучать розмови про необхідність перегляду всієї нормативно-правової бази у даній сфері. Про це докладно висловився віце-президент УЄФА Григорій Суркіс, який, до слова, і висунув ідею створення згаданого координаційного комітету під час зустрічі Петра Порошенка зі збірною України в листопаді.
«Цілком очевидно, що прийшов час на законодавчому рівні зайнятися питанням відповідальності глядачів на трибунах. Адже в зараз можна констатувати, що існуючі покарання за неадекватну поведінку на футбольних стадіонах жодним чином не служать стримуючим фактором для потенційних порушників », – підкреслив почесний президент ФФУ в інтерв’ю« Футбольному клубу ».
Наостанок зазначу, що цей і ряд інших інцидентів в 2015 році також підштовхнули Україну до наміру максимально швидко ратифікувати Конвенцію Ради Європи щодо комплексному підходу до забезпечення безпеки, правопорядку та обслуговування під час футбольних матчів та інших спортивних заходів (це планується зробити на початку поточного року) .
Резюмуючи, можна сказати наступне: є всі підстави вважати, що УЄФА отримав не тільки аргументовану апеляцію «Динамо» (про що заявляв Ігор Суркіс), тепер ще й підкріплену успішним розслідуванням інциденту і першим судовим вироком, але також ряд важливих і переконливих сигналів від ФФУ і властей про початок перебудови всієї системи безпеки на футбольних матчах.
Втім, чи буде цього достатньо для Апеляційної інстанції УЄФА (до слова, зовсім незалежною у своїй діяльності від власне УЄФА) – ми дізнаємося вже через кілька тижнів.
