Полетіти в Англію головний тренер київського «Динамо» Сергій Ребров збирався взагалі-то ще в минулому році, але сімейні обставини не дозволили.
Побачити на власні очі гру суперника по 1/8 фіналу Ліги чемпіонів вдалося тільки в суботу – у кубковому протистоянні з «Норвіч»…
– Сергію Станіславовичу, чи вийшло у вас дивитися матчі «Манчестер Сіті» з урахуванням усіх новорічних і різдвяних свят?
– Звичайно. Правда, поспостерігати за «городянами» наживо вдалося тільки в суботу – в поєдинку з «Норвіч». Шкода тільки, що у суперника «Сіті» в матчі Кубка Англії на поле таки не вийшов наш футболіст – орендований Дьемерсі Мбокані. Хотілося подивитися і на нього.
– В якому стані ви знайшли свого першого офіційного опонента в новому році? Ви передбачали, що у новорічно-різдвяний період «Манчестер Сіті» не втратить багато очок …
– Передбачити розвиток подій в англійській Прем’єр-лізі насправді дуже складно. Чемпіонат Англії – серйозне випробування, там практично немає поєдинків, в яких можна заздалегідь назвати фаворита. Всі ми бачили зустріч з «Уотфордом», якому «городяни» поступалися в рахунку до останніх хвилин, але в підсумку вирвали перемогу. Хіба на 80-й хвилині цього матчу хтось міг сказати, що «МС» виграє? Там легких ігор не буває в принципі!
Так, зараз команді Мануеля Пеллегріні непросто, їй в кожному поєдинку роблять серйозний опір, але я все одно вважаю, що останній місяць «Манчестер Сіті» провів дуже гідно.
– Ми вже говорили про те, що колектив чилійського фахівця багато пропускає – в останніх 10-ти матчах АПЛ «Городяни» тільки двічі зберегли свої ворота «сухими». Чи вся справа у відсутності Венсана Компані – провідного захисника клубу?
– Я не думаю, що це команда одного футболіста. Такого не може бути. Так, за статистикою «МС» є одним з найбільш травматичних колективів Англії, без бельгійського захисника йому важко, але команда, міняючи двох, а то й трьох виконавців у складі, залишається вірна своїй тактиці. Виходить на поле Гаель Кліші – і гідно замінює свого конкурента на фланзі оборони. Довіряють місце на полі Фабіану Делфі – і він чітко виконує роботу на центральному плацдармі.
– Місяць тому ви не зважилися назвати ключового гравця в атаці «Манчестер Сіті». Тепер можете когось виділити?
– Можливо, зі мною хтось не погодиться, але це Кевін Де Брюйне. Не володіючи такою технікою, як південноамериканські футболісти, він, по суті, визначає командні дії «городян». Думаю, в Манчестері не дарма заплатили за цього бельгійського півзахисника такі гроші. На мій погляд, це і є лідер атак нашого суперника. Так, там виступають Давид Сільва і Серхіо Агуеро, але я вважаю, що Де Брюйне – ключова фігура в наступі «МС» на даний момент. Мені здалося, що настрій команди в деякому роді залежить і від його настрою.
– Ми багато говоримо про противника, але не забуваємо і про «Динамо». Зізнайтеся, скучили вже по роботі, по команді? Відпустка добігає кінця, і вам напевно хочеться взяти в руки свисток і секундомір.
– Так це справа нескладна (посміхається), все під рукою. Для мене набагато важливіше, що хлопці, судячи з їх висловах в ЗМІ, вже самі хочуть включитися в роботу. У нас попереду дуже серйозна мета.
Я вважаю, що ми гідно зіграли в першій частині національної першості, вдало виступили в груповому раунді Ліги чемпіонів. Але футболісти розуміють, що найскладніші і важливі матчі у них попереду. Докладуть максимум зусиль на кожному тренуванні, в кожній грі – і їм багато чого буде по плечу. Потрібно спробувати вирвати цей шанс, який у нас є, але для цього, ще раз підкреслю, необхідно щодня прагнути до того, щоб підвищувати рівень своєї готовності, своєї майстерності.
Так, нам попався дуже серйозний суперник в Суперлізі, а в чемпіонаті та Кубку України належить складна боротьба до останнього матчу, але, приклавши всі зусилля на зборах, можна вирішити багато завдань. Ми готуємося до серйозної роботи. Проведемо її як задумали – отримаємо право і на певне везіння, без якого теж ніяк.
– У вас за плечима вже не одні збори. Цієї зими будете щось радикально міняти?
– У цьому немає особливої необхідності. У нас є програма, ми внесли в неї потрібні корективи і почнемо працювати.
Команда проведе два збори. Так, вони будуть більш тривалими, ніж раніше, але цього року ми проведемо перший поєдинок 24-го, а не 19 лютого, тому я впевнений, що всі хлопці поставляться до цього з розумінням. Потерплять, витримають і стануть сильнішими.
Звичайно, я по собі знаю, як непросто знаходитися поза своєю сім’єю по 15-20 днів, але зараз у цьому виникла необхідність, такий оптимальний варіант зборів. Коли є мета, до якої треба йти, доводиться чимось жертвувати.
– Кількість спарингів збільшиться?
– Трошки. Ми не тільки проведемо певну фізичну роботу, але і згадаємо старі зв’язки. Я завжди кажу футболістам, що успіх буде тільки тоді, коли всі вони будуть думати не самі по собі, а як одна команда.
– Сергію Станіславовичу, кілька гравців вже покинули «Динамо», але цим втрати можуть не обмежитися. Як ви до цього ставитеся?
– Таке футбольне життя, це абсолютно нормальний процес. У серйозній команді, що ставить перед собою максимальні завдання, повинна бути серйозна конкуренція, і якщо хтось із футболістів її не витримує, то він має право підійти до тренера, до президента і сказати про це. Я хочу працювати з гравцями, які сповнені бажання конкурувати за місце в основному складі. У «Динамо» таких виконавців достатньо, і не треба придумувати ніяких конфліктів – кожна людина має право сам вирішувати свою долю.
Я побажав удачі і Артему Кравцю, і Юнес Беланда, які йдуть в оренду, щоб довести все те, що вони хочуть. Ми неодмінно будемо за ними стежити.
– У такому разі можна не запитати і про новачків. Ви сказали, що якщо вони з’являться, то це має статися до від’їзду на збори. Правильно?
– На цю тему можна говорити довго, ми стежимо за багатьма футболістами, але ті з них, хто може підсилити «Динамо» прямо зараз, – це або величезні гроші, або великий ризик. Хтось, наприклад, не підходить своїй команді в даний момент, не має ігрової практики.
Робота ведеться, але ніхто не збирається брати гравця тільки тому, що хтось пішов. Важливо зробити правильний вибір, не допустити помилок. У нас відмінна селекційна команда, я їй довіряю і сподіваюся, що ми посилимося.
