Слідчі органи США щільно накрили недоторканних чиновників ФІФА. Чи загрожує це чемпіонату світу 2018 року, і чи був він проданий Росії?
Новий рік для світового футболу стартував не тільки врученням “Золотого м’яча” Ліонелю Мессі, а й черговим витком спекуляцій з приводу долі чемпіонатів світу 2018 року в Росії і 2022 року в Катарі – на тлі триваючого корупційного скандалу в ФІФА знову заговорили про ймовірність перегляду прийнятих раніше рішень.
Нагадаємо коротко фабулу скандалу. У травні-грудні 2015 року пройшли дві великі хвилі арештів у ФІФА. У Швейцарії по американському ордеру затримано мало не все світове керівництво цієї організації. Затримані підозрюються у хабарництві, шахрайстві, відмиванні грошей і здирництві. Йдеться про мільйонні суми, нечесно “прилиплих” до рук футбольних чиновників.
З чого раптом американські слідчі органи так щільно накрили футбольні ниви?
Наприкінці 2010-го агенти ФБР в Нью-Йорку Джаред Рендалл і Джон Пенза, які розслідували не зв’язані прямо з ФІФА справи російської організованої злочинності, звернули увагу, що в фокус то раз потрапляють футбольні діячі різного рівня. Потім Стів Беррімен, агент Служби внутрішніх доходів США (Internal Revenue Service, IRS) по Лос-Анджелесу, з’ясував, що у високого чину ФІФА Чака Блейзера проблеми з подачею податкової декларації. І в серпні 2011 року відкрив кримінальну справу. Коли на Блейзера зібрали достатньо матеріалу, до нього прийшли з пропозицією, від якої неможливо було відмовитися. І він погодився співпрацювати зі слідчими в обмін на полегшений або умовний вирок у майбутньому.
Блейзер став агентом, і під час лондонської Олімпіади на таємні пристрої записав інкримінують бесіди інших чинів ФІФА. Такий висновок у всякому разі можна зробити по уривчастих повідомленнями преси та релизам самих спецслужб. Американська правоохоронна “равлик” поїхала – поступово до розслідування підключався все більше сил, воно стало міжнародним, за участю (тепер уже) понад 30 країн (!), Дипломатичних відомств і фінансових організацій.
Тут необхідні деякі пояснення. Широко відомі назви головних американських спецслужб ЦРУ і ФБР. ЦРУ – зовнішня розвідка, в основному політична. ФБР – внутрішня спецслужба, в основному кримінальна. Менше відомо, що ФБР займається також відстеженням кримінальних грошових потоків. І ще менше відомо про спеціалізовану податково-фінансової спецслужбі США – Кримінальному дивізіоні (кримінальному управлінні) Служби внутрішніх доходів (IRS-CI).
Знавці запевняють, що ця штучка посильніше ФБР або ЦРУ, бо саме вона “дивиться в корінь”, тобто дивиться, звідки і куди йдуть долари, незважаючи на національні кордони і юрисдикції. У цьому, до речі, ще одна відповідь на питання, з чого це США полізли в Європу, в міжнародні футбольні справи: йдеться про долари, міжнародної резервної валюті, але водночас і національної американської.
Так от, саме глава IRS-CI Річард Уебер очолює і команду слідчих, які ведуть справу ФІФА. У Кримінального дивізіону IRS +3500 співробітників. У тому числі понад 2 тисяч спецагентів, які мають право на носіння та застосування зброї. І навіть агентів-нелегалів і агентів, що працюють під дахом інших організацій. Втім, не вміння стріляти від стегна, а досвід аналізу фінансової інформації дає вага авторитету цієї спецслужби.
Серед інших в американському правоохоронній спільноті IRS-CI відрізняється одним з найвищих рейтингів доказовості: від 80 до понад 90 відсотків відкритих справ завершуються обвинувальним вироком у суді. Це, зазначимо, при всім відомої змагальності судового процесу та уїдливості адвокатів-захисників.
Річард Уебер стверджує, що ніякого спеціального “замовлення” на ФІФА не було. Просто “одне повело до іншого”. У тому числі і до скандалу з арештом десятка з гаком вищих чинів ФІФА в Швейцарії спочатку в травні, потім у грудні. Глава ФІФА Зепп Блаттер у підсумку пішов у відставку …
ФІФА довго ніхто не чіпав, бо здавалося, що це недоторканне, олімпійські боги, мало не беззмінно безсмертні. А від неприкасаемости до непідсудність один крок, як і до зловживань. З приводу корупції у ФІФА генеральний прокурор США (глава Міністерства юстиції) Лоретта Лінч сказала: “Зрада довіри тут обурливо. Масштаб корупції непредставім”.
У ЗМІ згадується сума в 150 млн доларів, “розпиляних” футбольними чиновниками у вигляді відкатів, але всі розуміють: в скандалі навколо ФІФА справа не тільки в корупції. А в чому ще? У великих грошах, звичайно ж. Точніше, в дуже великих і залишалися до недавнього часу “без нагляду”.
Щоб розуміти масштаб, досить навести лише кілька цифр. На чемпіонаті світу в Бразилії 2014 року, наприклад, ФІФА отримала рекордну суму в 4,8 млрд доларів при витратах в 2200000000 (на стадіони, інфраструктуру ФІФА нічого не витрачала, це з державних коштів самій Бразилії – приблизно 15 млрд доларів). За розрахунками міжнародних консалтинг, приблизно третина доходів – від комерційних спонсорів і більше половини – від продажу прав на телетрансляцію матчів. Скільки самі спонсори заробляють на просуванні своїх марок, це окреме питання, з різними, не завжди піддаються точної перевірці відповідями.
Ще раз подивимося на дати: розслідування справ у ФІФА закрутилося з кінця 2010 року. У тому ж році в березні Конгрес США прийняв, а президент Обама підписав закон “Про оподаткування іноземних рахунків” – Foreign Accounts Tax Compliance Act (FATCA). Згідно з ним, всі особи, фізичні та юридичні, діють у США, повинні подавати інформацію про фінансову діяльність, а це значить – практично всі, хто має справу з доларом.
Закон викликав і схвалення (нарешті гроші перестануть спливати від оподаткування, і не тільки в самих Штатах), і критику (“міжнародний жандарм”, тільки тепер фінансовий), але він заробив. За визначенням “Форбс”, FATCA – це справжня “велика кийок” в руках дядька Сема. Це для розуміння, чому так згідливі стали партнери з розслідування, у тому числі навіть неприступні зазвичай швейцарці.
Справа ФІФА між тим не закінчено. І, мабуть, ще не скоро закінчиться.
Чи загрожує воно чемпіонату світу 2018-го, який був відданий Росії? Поки розслідування триває, така загроза існує. Доповідь прокурора Майкла Гарсії з перевірки результатів пам’ятного голосування 2010 року офіційно повністю не опублікований, лише його скорочений варіант. Так що знак питання залишається.
PS. Днями «Газпром» став спонсором російськомовної версії сайту FIFA.com …
Журнал Вогник
