Чим запам’ятається цей сезон українському півзахисникові «Севільї» Євгену Коноплянки в Європі і наскільки вагою був його внесок у третю поспіль перемогу клубу в Лізі Європи.
За підсумками чемпіонату Іспанії Євген Коноплянка з’являвся на полі в більшій кількості матчів, ніж будь-який інший польовий гравець команди – 32 гри. Найчастіше виходив тільки воротар Ріко. Однак за кількістю хвилин (1628) українець був лише 13-м. Об’єктивно кажучи, це цифра гравця ротації, але не стартового складу.
Що ж, подивимося, чим запам’ятається цей сезон Коноплянки в Європі і наскільки вагою був його внесок у третю поспіль перемогу клубу в Лізі Європи.
Суперкубок Європи
Матч №1. «Барселона» (53 хвилини, 1 гол), рахунок – 4:5.
Офіційний дебют українця в новому клубі видався просто феєричним, як і весь матч, що видали команди. Більш того, заслуга хавбека в цій самій феєричності вельми велика. Коноплянка з’явився на полі за рахунку 4: 2 на користь каталонців, для початку завдав пристрілювальний удар, а на 81-й хвилині зрівняв рахунок, замкнувши простріл Іммобіле. В овертаймі українець вже при 4: 5 створив ідеальний пас в штрафну, який значно ускладнить отримання замкнути партнери і заробив для команди жовту картку у Бускетса, але так і не допоміг ще раз відновити рівновагу.
Дебют екс-гравця «Дніпра» зібрав безліч захоплених відгуків в дусі «якщо цей хлопець творить таке менше, ніж за годину, граючи з листа, то чого ж чекати від нього далі?». Сезон починався відмінно …
Ліга чемпіонів
Матч №2. «Боруссія» М (8 хвилин, 1 гол), рахунок – 3:0.
До моменту виходу Коноплянки на поле його команда впевнено вела в рахунку проти німців. Проте, навіть зовсім невеликого відрізка часу українцеві вистачило, щоб вдруге поспіль відзначитися в протоколі матчу в якості автора гола. Але, варто визнати, що левова частка заслуги в цьому на совісті воротаря гладбахцев Зоммера. Коноплянка після розіграшу кутового подавав на ближню штангу. М’яч полетів в ствір воріт, а кіпер для впевненості підправив його туди руками. Втім, перефразовуючи імператора Веспасіана, голи не пахнуть.
Матч №3. «Ювентус» (90 хвилин), рахунок – 0:2.
Емері вирішив не ігнорувати два поспіль результативних матчу українця в єврокубках і на наступну гру, проти чемпіонів Італії, випустив Євгена в стартовому складі. На жаль, але в цей раз проявити себе Коноплянка не зміг. Далося взнаки те, що більшу частину гри він провів на позиції правого півзахисника, лише епізодично з’являючись на рідному лівому фланзі. Звідти ж він завдав єдиний свій удар в створ воріт у матчі, але Буффон без проблем впіймав м’яч, а Жене залишалося лише здійняти руки до небес. Картина, яка в сезоні ще буде повторюватися трохи частіше, ніж хотілося б.
Матч №4. «Манчестер Сіті» (78 хвилин, 1 гол), рахунок – 1:2.
Емері вирішив знову випустити хавбека в основі – і той віддячив, як умів. Благо, грав в цей раз на звичному лівому фланзі. Для початку пробив зі штрафного, без шансів для Харта, але майбутніх півфіналістів Ліги чемпіонів врятувала штанга. А потім забив – після прострілу Вітол, який під кінець сезону на пару з Коке не даватиме Жене місця на полі. Але тоді Емері знаходив їм місце на полі одночасно. На жаль, розвинути успіх іспанцям не вдалося: «Сіті» ще до перерви зрівняв рахунок, а після і вийшов вперед. Коноплянка за рівного рахунку міг забити, але не встиг замкнути передачу Іборра на дальній стійці. Але пропускали другий м’яч андалусійці вже без нього: українець і втомився по ходу зустрічі, і отримав на початку другої половини гри болючого удару.
Матч №5. «Манчестер Сіті» (90 хвилин), рахунок – 1:3.
До того моменту виходи Коноплянки з перших хвилин в іграх Ліги чемпіонів увійшли в приємну звичку. Трохи менш приємною звичкою стало те, що «Севілья» продовжила програвати в цих матчах. Сам лівофланговий видав середній як для свого потенціалу матч: подав пару непоганих кутових, при рахунку 0: 2 потрапив м’ячем у руку супернику, але обійшлося без пенальті. У другому таймі Коноплянка мав можливість скоротити відставання в рахунку, але пробив з непоганої позиції так, що м’яч полетів, швидше, паралельно воротам.
Матч №6. «Боруссія» М (90 хвилин), рахунок – 2:4.
Четвертий поспіль єврокубковий вихід Коно в старті – і четвертої поспіль поразки «Севільї». Варто говорити про поганій формі всієї команди, але українець не став тим лідером, якого в ньому, можливо, бачив Емері. Людиною, яка здатна переломити хід матчу, якщо у всієї команди не йде – на регулярній основі. Ось і з Гладбахом він, як і партнери по команді, провів інертно більшу частину матчу. Іспанці спалахнули всього в кінцівці, не бажаючи допустити розгрому, коли перетворювали 0: 3 в 1: 3 і 1: 4 в 2: 4, але українець до голам причетний не був.
Матч №7. «Ювентус» (68 хвилин, 1 ассист), рахунок – 1:0.
Зате Коноплянка вдосталь покомизитися в грі з італійцями, в якій супернику вже нічого не треба було. Мабуть, це був останній без застережень класний його матч в єврокубках цього сезону. Маса ривків лівим флангом, три удари по воротах, виконання практично всіх ассистов команди – і, як вишенька на торті, гольова подача на Льоренте, який забив переможний м’яч.
Ліга Європи
Матч №8. «Мельде» (18 хвилин), рахунок – 3:0.
На жаль, але взимку українця наздогнав спад форми. Очевидно, що позначилася незвичка грати взимку, коли «Дніпро» традиційно відпочивав, десь своє взяла моральна втома після всієї нервування з від’їздом з України, помітна коли спала первісна ейфорія. Плюс Емері, люблячий ротацію, не бачив причин, чому повинен виділяти Коноплянку із загального ряду, а українець, який звик бути примою в «Дніпрі», ніяк не міг зловити свій ритм. Втім, з «Мельде» ситуація здавалася цілком звичайною – дали відпочити, випустивши при рахунку 3: 0, щоб гравець не втрачав кондиції.
Матч №9. «Мельде» (81 хвилина), рахунок – 0:1.
У матчі-відповіді Коноплянка з’явився зі старту, ось тільки склад у «Севільї» був наполовину резервним. З тих, хто вийшов з перших хвилин у фінальній грі в Базелі, були лише п’ятеро: Сорія, Маріано, Каррісу, Ескудеро, Банега. Як видно зі списку, в основному гравці оборонного плану. Коноплянка з Рейєсом повинні були відповідати за креатив, але, як можна здогадатися з рахунку матчу, це у них не дуже вийшло. Вся команда грала з чітким усвідомленням того, що є перевага в 3 м’ячі, один гол гандикапу до перерви упустила, але не більше. Євген був не дуже помітний, в кінцівці був замінений на захисника Фігейраша, коли Емері вирішив зовсім вже засушити гру.
Матч №10. «Базель» (26 хвилин), рахунок – 0:0.
Швейцарці дуже хотіли потрапити на фінальний матч не просто в якості гостей рідного стадіону, але змушені були зійти ще в 1/8 фіналу. Коноплянці довірили роль опції з лавки, який замінив Вітол в другому таймі. За відведений час нічим позитивним не запам’ятався, пару добротних ривків здійснив, але не більше. У матчі-відповіді іспанці обійшлися вже без Коноплянки, винісши суперника 3: 0.
Матч №11. «Атлетик» (23 хвилини), рахунок – 2:1.
Коноплянка з’явився на полі за рівного рахунку, замінивши данця Крон-Делі. Був дуже активний, двічі бив по воротах: один раз після фірмового зміщення з флангу, але дуже неточно, другий раз в створ, але без проблем для воротаря. У переможному м’ячі Іборра участі не брав, однак Емері роботу українця по утримуванню м’яча оцінив добре – і дав більший шанс в наступних матчах.
Матч №12. «Атлетик» (70 хвилин), рахунок – 1:2.
Проти басків Коноплянка знову вийшов на заміну, але в цей раз отримав багато більше уваги. Українець з’явився на полі після перерви за рахунку 0: 0, не був помітний ні під час двох гольових випадів басків, ні при голі Гамейро. Зате зробив купу рейдів по своєму флангу, нерідко заробляючи штрафні. Після одного з них і подачі Євгена захисник гостей потрапив в штангу своїх воріт, а ще в одному випадку Коноплянка майже повторив фокус з гри з «Ман Сіті», але в цей раз його хитрий обвідний удар знайшов не поперечину, а руки воротаря. Довірили Коноплянці і пробити пенальті в післяматчевій серії – впорався без проблем.
Матч №13. «Шахтар» (59 хвилин), рахунок – 2:2.
На жаль, але 13-й матч в цьому єврокубковому сезоні став останнім для Коноплянки. Емері довірився йому після непоганих ігор з «Атлетиком», розраховуючи, що при українських вболівальників у хавбека буде додаткова мотивація. Той був старанний, особливо до перерви, проте ККД Коноплянки вийшов невисоким в порівнянні з Вітол і Гамейро. Тому коли Емері шукав шляхи покращення командної гри, то випустив Крон-Делі саме замість Євгена. На цьому єврокубковий похід Коноплянки і закінчився.
Далі буде?
Коноплянка слідом за Андрієм Демченко, Андрієм Шевченком та Анатолієм Тимощуком став четвертим представником незалежної України, що перемагав в розіграші єврокубка в складі закордонної клубу.
Досягнення – факт, але факт і той, що участь Коноплянки в ньому не так велике. Він був більше помітний в Лізі чемпіонів. За кількістю часу, проведеного в Лізі Європи, Коноплянка – лише 14-й. Фактично – в числі тих, кого зазвичай випускають на останні хвилини матчів. Прикро. Чим не привід орати ще більше, щоб наступний єврокубковий фінал почати в основі?
