Збірна Хорватії, яка показала на груповому етапі живий і симпатичний футбол, проти португальців зіграла раптом обережно – і вилетіла з Євро-2016.
В ТІСНОТІ ТА НЕ В ОБРАЗІ
Такі міста, як Сент-Етьєн і Ланс, – відповідь гонять Краснодара з ЧС-2018. Перший розташований в 40 кілометрах від Ліона, другий – від Лілля. На заході і північному заході Франції, де є, наприклад, футбольний Нант, Євро-2016 взагалі відсутня. І ніхто не розоряється: чому це двом регіонам відразу по два міста, а третини країни – жодного.
Втім, і у випадку з Краснодаром справа навряд чи було в тісноті. Швидше, в якийсь безглуздій мильною комбінації.
Ланс ж дійсно виявився суворої провінцією. 35-тисячне місто, а на вигляд – майже станиця і не сказати, що примітна. Непряме підтвердження: поки що тільки тут мені вдалося запарковаться перед грою зовсім поруч зі стадіоном, що називається, у дворах, нічого при цьому не порушивши і не заплативши.
До речі, про стадіон: він вміщує 38 з лишком тисяч чоловік, що більше населення міста. З Лансом порівнянні за чисельністю російські Вичуга, Малгобек, Коркін, Дальньогорськ, Фурманов, Кизилюрт. Валуйки, Суха Балка. Міряти їх з Лансом стадіонами милосердно не станемо. Футбольними клубами теж: в цих містах не грають, наскільки я пам’ятаю, чемпіони країни, півфіналісти Кубка УЄФА і дворазові переможці Кубка Інтертото, як «Ланс». Згадав наші центри цивілізації просто для того, щоб про них хтось згадав.
ДЕ НАБРАЛИ СТІЛЬКИ?
А гра, як і будь-яка тепер на цьому Євро, захотіла сприйматися через призму виступу наших. Ось хорвати, припустимо. Розставилися, побігли. Нічого особливого не показували весь перший тайм. Але дивишся на них і бачиш: всі гравці. Хоч Леоніда Слуцького над ними постав, хоч Софербія Ешугова, – будь-який з групи атаки, так і в захисті теж, не перестане думати, що робити з м’ячем.
Тільки не питайте, де хорвати набрали стільки грають. Запитайте краще у держави нашого, чиє вим’я захлинаючись смокче футбол, чому воно чим більше тужиться, то менше збірну з себе видавлює. А ми в суботу подивилися на Північну Ірландію, яка показала проти Уельсу футбол з людським обличчям, а не зовсім без особи, як наші. Подивувалися на Швейцарію, зарозуміло вважаючи її футбол недоробленим. Тепер ось продовжимо про гру в Лансі.
Португальці до перерви лише раз явили щось, що дає уявлення про їх надіях і сподіваннях. Модріч в центрі самовпевнено втратив м’яч, яким команда Кріштіану Роналдо в перші три хвилини не змогла опанувати взагалі жодного разу. Тут же все замкнулося на португальській «сімці». Він пофінтіл трохи, але виключно для фолу. І дійсно заробив штрафний, після якого Пепе ледь не забив головою. Тактика? Чому б і ні.
Фернандо Сантуш, тренер португальців, калач тертий і не міг не розуміти розклад на полі. Його команда на цьому чемпіонаті дубових хорватської. І тому треба було спочатку спантеличити її складом (чотири заміни в порівнянні з попереднім матчем, включаючи Жоао Моутіньо), а потім пошукати перли в «стандартах».
В якійсь мірі це працювало. Португальці не лізли вперед. А хорвати з висоти свого володіння м’ячем злегка мудрувати. І теж не розгойдували човен. Вірили, що вона з часом сама припливе, куди потрібно. Сила-то в футболі, вона не в правді, – в майстерності.
НЕ шашечками І НЕ ЇХАТИ
В цілому перший тайм я не назвав би гіршим на цьому Євро, пам’ятаючи про гру Німеччина – Польща. Але звання десерту дня зустріч точно не виправдовувала, якщо не брати до уваги локального задоволення від гри Чорлука. Лише після перерви почалося деяке спроба до веселощів. Але тут же і закінчилося.
Заробив було поршень на хорватському лівому фланзі (відповідальні – тов. Ракітіч і Перішич). Дві подачі звідти – і Брозовіч упустив стільки ж гострих шансів. По-друге, трапився ядрений кутовий, після якого тільки Віда своєю недоречною головою завадив Манджукічу відкрити рахунок.
Португальці отбриківаться більш кволо. Напруга зростала, швидше, від закінчення часу, ніж від саморозкриття команд на поле. Відносна жвавість 50-60-х хвилин знову скотилася до біганині за м’ячем, розважливою і бездушною. Публіку пригощали чимось на зразок шашок: це коли і розум присутній, і дивитися тяжко. Правда, шашки один одного іноді жеруть. А хорвати з португальцями вперше на цьому Євро за 90 хвилин жодного разу не потрапили в створ, така от була у них Моутінью.
Загалом, вдалося спокійно сходити на перекур і нічого при цьому не втратити. Але потім почалася остання 15-хвилинка доданого часу, під час якої хорвати втратили все.
Вони раптом зрозуміли, що підвісили себе за … Та за що хочете. Що вляпалися в залежність від можливих пенальті. Що з їх складом і технічним потенціалом можуть втратити все. І бадьоренько так, по-хорватські, понеслися галопом. І моменти пішли косяком. І гра заблищала. І португальці стали щулились вухами.
Ось тільки пізно хорвати це зрозуміли. Безвідповідально пізно. Злочинно пізно. Граючи 100 хвилин без пристрасті, вони позбавили себе Євро. Зображуючи шашечки, забули про їхати.
Португалія вжалила в контратаці, яку міг, але не перервав Віда. Вони б і по пенальті виграли, напевно, – везучі. Тепер попереду Польща і, цілком можливо, півфінал. Не стільки видобутий особисто, скільки по дурості подарований хорватами.
Матч
Хорватія – Португалія – 0:1 (0:0)
Голи: Куарежма 117 (0:1).
