Головний тренер збірної України проаналізував гру проти команди Хорватії вже не по гарячих слідах.
Три дні – цього цілком достатньо, щоб переварити будь-який поєдинок. Навіть самий невдалий, хоча у випадку з поразкою збірної України в Хорватії про це мова не йде. Просто всі ми вважаємо нашу країну футбольної і завжди чекаємо від наших команд перемог, тому, коли немає результату, відразу закликаємо до радикальних змін і негативно оцінюємо якість самої гри…
У тренерів – своя специфіка. Рахунок на табло впливає на їхні долі, але цифри в підсумковому протоколі не повинні збити з обраного шляху, і наставник збірної України Андрій Шевченко, схоже, дотримується саме такої думки. Команда рухається в правильному напрямку. Спотикається, але не звертає з курсу. Матч у Загребі може стати переломним для синьо-жовтих – він показав, що ми в будь-якій ситуації прагнемо грати у футбол, а не просто б’ємося за результат. А коли так, значить, все у нас вийде. У всякому разі, у тренера впевненість у цьому є.
«НЕ ВИСТАЧИЛО ОСТАННЬОЇ ТОЧКИ, ОСТАННЬОЇ ПЕРЕДАЧІ»
– Андрій Миколайович, скільки разів ви переглядали матч у Загребі за відео?
– Три. Відразу після гри мені підготували повну запис, а потім надіслали монтаж ключових моментів. Звичайно, після детального перегляду та аналізу матчу враження трохи помінялися, але в цілому я дотримуюсь тієї ж думки, яке озвучив на прес-конференції. У нас були помилки, ми провели складний поєдинок з сильним суперником, але на його тлі виглядали гідно.
– Чого саме не вистачило для нічиєї, як ви вважаєте?
– Виконання. Потрібна була остання крапка, остання передача. Були моменти, але відсутність їх реалізації не можна пояснювати невезінням – це в корені неправильно. Це брак того самого виконання. У хорватів воно було, у нас – ні.
– У футболі прийнято обговорювати, тренер вгадав зі складом або не вгадав. Як ви вважаєте, вам це вдалося?
– Ми обрали найкращий на той момент склад, і сьогодні я не буду говорити, що в разі чого прийняв би інше рішення. Не стану критикувати своїх футболістів. Коли я їм довірив місце на полі, значить, взяв відповідальність на себе, а вони, в свою чергу, нехай несуть відповідальність перед усією командою. Всі ці питання ми обговоримо всередині колективу.
– Хвороба Руслана Малиновського сильно сплутала вам карти при визначенні складу на гру?
– Ми його викликали, щоб він підсилив команду, і півзахисник бельгійського ” Генка дійсно був одним з кандидатів на потрапляння в старт. Ми бачимо в ньому потенціал.
– Очікували від хорватів такого дебюту?
– Так, вони добре нагнітали на початку зустрічі, ми були до цього готові, але нам не вистачило різких контратак, до яких, в свою чергу, готувалися і господарі поля. Були ситуації, коли навіть Лука Модріч стелився у підкатах, перериваючи наші відповідні випади.
«У ХОРВАТІВ БУЛО БІЛЬШЕ ОБВЕДЕННЯ В СЕРЕДИНІ ПОЛЯ»
– Повний цифровий розклад по грі вже вивчили?
– Зрозуміло. Можу сказати, що ми серйозно поступилися супернику тільки в одному компоненті – в індивідуальній майстерності в середині поля. У хорватських півзахисників було набагато більше обведень і вертикальних передач. Кожне таке індивідуальне дію допомагає створювати чисельну перевагу в атаці, а нам цього не вистачило.
– В інших компонентах ви не поступилися?
– В чомусь поступилися, в чомусь- перевершили. Але в цілому показники рівні. Десь ми трохи краще, десь- вони.
– На рідкість вдалим вийшов дебют Миколи Матвієнко. Які ви підібрали слова для цього молодого хлопця, який, по-моєму, взагалі не хвилювався?
– Матвієнко був дуже уважним і сконцентрованим під час всього нашого тренувального процесу. Ми знали, що у нього хороша школа, на заняттях він чудово працював, показував високу інтенсивність і добре влився в колектив. Так що це місце на полі хлопець заслужив, і ми всі побачили, як він зіграв.
«БУВАЮТЬ МОМЕНТИ, КОЛИ ПОТРІБНО ЗІГРАТИ ПРОСТІШЕ»
– Андрію Миколайовичу, не секрет, що ви — прихильник продуманого і ретельного виходу з оборони в атаку, але в першому таймі було дуже багато інфарктних передач. Ви згодні?
– У всьому потрібен розумний баланс, і у футболі бувають такі моменти, які необхідно відчувати на полі. Нам бракувало елементарної варіативності, високий пресинг хорватів не був для нас сюрпризом, але всі моменти ми, по суті, привезли собі самі. Так, у збірної Хорватії було багато прострілів, але всі вони контролювалися захисниками, вони були до них готові. Ну а гол – це найвища майстерність нападника Ніколи Калініча. Так виконати – це треба вміти.
– У перерві ви вказали хлопцям на їх помилки?
– Я вказував на них ще в першому таймі, просто не міг докричатися до наших захисників. Після 30-ї хвилини настав період, коли ми на деякий час втратили впевненість якраз через таких речей. Футбол – проста гра, її потрібно відчувати. Вибили подалі, правильно розташувалися, підібгали, спрацювали на підборі…
Звичайно, я тільки вітаю бажання хлопців виходити в атаку через пас, ми цього вимагаємо. Але бувають моменти, коли треба зіграти простіше, і для нас це стане хорошим уроком. Це і називається – контроль гри. В кінці першого тайму ми його трішки втратили, з’явилася нервозність, ми трохи розтягнулися, і нас на цьому спіймали.
Хорвати, до речі, взагалі грали дуже просто. По-моєму, вони жодного разу не розігрували м’яч на своїй половині поля. Коли ми йшли в пресинг, картаті не ризикували. Так що потрібна золота середина, але грати на відбій ми не будемо ні за яких обставин.
– У другому таймі господарі свідомо віддали нам ініціативу?
– Відразу після перерви вони спробували знову включити пресинг, ми з-під нього кілька разів вийшли, з урахуванням всіх коректив, і потім хорвати сіли назад, стали працювати компактно на своїй половині поля.
«У ПЕРЕРВІ ПІДКАЗАЛИ ДРУЖИНІ КОНОПЛЯНЦІ»
– До перерви добре працював правий фланг, а після перерви – лівий. Як це можна пояснити?
– Ми згодні, що в першому таймі з лівої сторони не все виходило, там футболісти займали не зовсім правильну позицію. Ми внесли корективи, підказали Дружині Коноплянці, щоб він діяв ближче до центру, частіше працював між лініями, і це призвело до хорошого взаємодії з Миколою Матвієнко. До того ж у першому таймі були моменти, особливо коли прострілював Андрій Ярмоленко, в яких нам не вистачало якраз другого ешелону, другого темпу.
– Коноплянка і Ярмоленко постійно приділяють підвищену увагу – менше двох захисників їх, по-моєму, ніколи не опікується. Як з цим боротися?
– Та не треба з цим боротися – це потрібно використовувати іншим футболістам, у яких з’являються зони. Ми до цього готуємося, налаштовуємо гравців на такі дії, але не завжди все виходить.
– Після матчу ви сказали, що у збірної Хорватії були хороші інформатори. Натякали на Даріо Срну або Домагоя Віду?
– Ні (посміхається). Просто зазначив, що хорвати знали, як проти нас грати, вони добре підготувалися. У нас теж було багато інформації, ми також розробили правильний план на гру, але ще раз повторю – нас підвела виконання.
– На поєдинку було багато почесних гостей. Один з них – Жозе Моуріньо. Ви встигли з ним поспілкуватися?
– Ми не бачилися, він відразу поїхав в аеропорт.
– Як ви пережили свою першу поразку у тренерській кар’єрі?
– Все нормально – я ж не перший день у футболі. Перед матчем говорив, що результат для нас важливий, але важлива і сама гра, її якість, а в цьому відношенні ми побачили чимало позитивних моментів на тлі такого серйозного суперника.
