Олександр Хацкевич розповів про завдання киян в Лізі Європи УЄФА, головний урок Валерія Лобановського, найбільшою тактичної проблеми команди і про те, як і чому змінюється гра Дьємерсі Мбокані, Дерліса Гонсалеса, Євгена Хачеріді та інших його підопічних.
– Вам приємно, що «Динамо» першим пробилося в плей-офф Ліги Європи?
– Великого значення цьому не надаю. Головним був вихід в наступну стадію, хоча мушу сказати, що поки ми своєї мети в групі не добилися. Наше завдання – перше місце. Коли зробимо це, тоді, може, буде мінімальна задоволеність.
– Як підсумував виступ команди після чотирьох турів?
– У нас були різні ігри, навіть різні тайми і відрізки. Погано, що цілісних матчів не виходило. Нам не вдавалося починати сильно і агресивно, а потім доводити гру до кінця в такому ж ключі. Постійно доводилося проявляти характер. У мене досить сивого волосся з’явилося після всього цього. Хотілося б більш стабільною і цілісної гри від початку і до кінця. Ось над цим нам ще потрібно дуже багато працювати.
– Фінал Ліги Європи-2017/18 відбудеться в Ліоні – місті, де «Динамо» завоювало Кубок кубків -1986.
– Я дивився той матч проти «Атлетіко», мені було 13 років. До сих пір пам’ятаю знамениту атаку віялом [коли Олег Блохін забив другий гол] – вона прямо зараз стоїть у мене перед очима, це було фантастично.
Ваш натяк зрозумілий, але давайте не будемо загадувати. Треба робити крок за кроком. Зіграємо ці два матчі, потім будемо чекати на жеребкування. А там вже постараємося підійти до Ліону якомога ближче. Як і будь-який покоління «Динамо», ми хочемо потрапити в історію. Головне – все-таки потрапити, а не влипнути.
– Кажуть, на будь-якого тренера «Динамо» тисне тінь Валерія Лобановського. Ви це відчуваєте?
– Лобановський – великий тренер і історична особистість для нашого клубу. У «Динамо» змінилося багато тренерів після Валерія Васильовича, і багато, звичайно, користувалися його методиками. Однак зараз футбол більш динамічний, швидкісний. Хоча принципи залишаються ті ж – як у веденні гри, так і в ставленні до гри. Тоді він випереджав час, але згодом футбол почав розвиватися в іншому напрямку.
На жаль, нам не вдалося побачити, як він би справлявся з новими реаліями, пов’язаними з тим, що зараз у тренера трошки інший вплив на футболістів. На жаль, він дуже рано пішов з життя. Хоча я думаю, що навіть в цій ситуації він знайшов би щось нове і знову йшов би попереду всіх.
– Напевно, зберегти те, що було закладено Сергієм Ребровим. Зокрема, хороший контроль м’яча. Так, у нашого штабу інше бачення: ми хочемо грати в більш швидкий атакуючий футбол, не перетримувати м’яч. Але все одно контроль-то повинен бути. Тепер ми намагаємося навчити гравців по-іншому їм користуватися.
Іноді ми бачимо, що можна продовжувати атаку, провести її швидко, але хлопці намагаються зберегти м’яч, зіграти надійніше. І ось цей перехід від тактики контролю до тактики швидкого виходу в атаку – найскладніше, чого ми намагаємося досягти. Головні труднощі тут – ми працюємо з командою поки занадто короткий час.
– Саме це продиктувало зміна базової схеми з 3-4-3 на 4-4-2 або 4-4-1-1?
– Звичайно, сам такий футбол має на увазі гру з двома нападниками і швидкими флангами, але також ми виходимо з того, якими виконавцями маємо. Ми хочемо використовувати сильні якості наших атакуючих гравців. Ми бачили, що можна поміняти в цьому напрямку і що потрібно було поміняти. Тому і перебудувалися на нову схему.
– Вважається, що така модель більш вразлива при швидкому переході суперників в атаку, особливо, коли вони виходять з-під вашого пресингу. Як ви намагаєтеся справлятися з цим моментом?
– Так, зараз ми більше ризикуємо в атаці, і з’являється простір як в центральній зоні, так і на нашій половині. У цьому контексті ми робимо великий акцент на гру наших центральних захисників плюс одного з опорних, які повинні контролювати цю зону.
Ми просимо одного з крайніх захисників обов’язково підтримувати атаку, але більше немає вимоги йти вперед удвох. Тому що швидкий перехід від оборони, контратака – це та зброя, яке більшість суперників використовує проти нас. Ми працюємо над цим: що-то виходить, щось – ні. Але я згоден, що, по крайней мере, в чемпіонаті України це наше найвразливіше місце.
– Ви вимагаєте швидкої доставки м’яча в зону нападу. Для цього дуже важливий перший пас від центральних захисників. Ви задоволені цим компонентом їхньої гри?
– Якщо брати по персоналіях, то, може бути, у Жені Хачеріді з цим проблеми. А ось Домагой Віда володіє першим пасом. У Томаша Кадара хороший як середній пас між лініями, так і довгий діагональний або за спину захисникам. Звичайно, це вимога сучасного футболу.
У такій, більш динамічний футбол, напевно, грає зараз більшість клубів і збірних. Тому що контроль м’яча – це добре, але для цього потрібно мати дуже сильних центральних півзахисників, які можуть
