Кращий гравець світу – про Барселоні, Лізі чемпіонів, трансфери і Кріштіану Роналду.
Оригінал — Marca, переклад і адаптація — Сергій Куванжи
— Ще один сезон і п’ята Золота бутса в кишені. Які почуття ти відчуваєш? Не втомлюєшся перемагати?
— Це відмінне винагорода для мене і всіх причетних. Золота бутса є підтвердженням командної роботи, само як і Трофео Самора, яка видається найкращому голкіперу. Щасливий, що вдалося виграти нагороду в п’ятий раз у своїй професійній кар’єрі.
— П’ять Золотих бутс, п’ять Золотих м’ячів. Не вистачає п’ятого тріумфу в Лізі чемпіонів, щоб довершити колекцію?
— Так, було б добре досягти таких показників. Як вже говорив на самому початку сезону, Ліга чемпіонів завжди вважається чимось особливим, тому Барселона знову хотіла б завоювати трофей. У нас є така мрія.
— Твій партнер Марк-Андре тер Штеген не мав ігрової практики на чемпіонаті світу в Росії, оскільки в основі виступав відновився від травми Мануель Нойєр. Збірна Німеччини несправедливо вчинила по відношенню до нього, враховуючи, наскільки потужний сезон за Барселону провів тер Штеген?
— Особисто мене здивувало такий розвиток подій. Все-таки тер Штеген блискуче грає на клубному рівні. Нойєру довелося пропустити багато часу, але це не завадило йому пройти в стартовий склад Німеччини. Це питання до тренерського штабу збірної, у якого, цілком можливо, є свої причини. Не можу коментувати його рішення, однак повторюся, що дуже здивувався.
— Що хотів би грати разом з талантом начебто Лероя Сані або знову попрацювати з Пепом Гвардіолою?
— Завжди подобається грати з хорошими партнерами. Знаю, що це складно, але мені дійсно хотілося б ще раз попрацювати з Гвардіолою, адже Пеп – один з кращих тренерів в сучасному футболі.
— В Нідерландах всі говорять про Маттейса де Лигта і Френкі де Йонга. Вдалося вже подивитися за їх грою? Вони змогли вписатися у футбол Барселони?
— Де Лигт і де Йонг є вихідцями з футбольної академії, яка дуже нагадує нашу Ла Масию. Вони працюють в схожій манері і роблять ставку на роботу з м’ячем і територіальне володіння. Маттейс і Френкі – відмінні гравці, що володіють неймовірним потенціалом.
— У Мессі є якась нездійсненна мрія?
— Немає нічого неможливого. Ми намагаємося з усіх сил, щоб домогтися поставлених цілей і не зійти з переможного шляху. З такими ідеями, роботою і віддачею дійсно немає нічого неможливого.
— Відомо, що ти вдосконалив свої навички пробиття пенальті і виконання інших стандартних положень. Як поліпшуєш свої вміння, дивишся багато відео або аналізуєш голкіперів суперника?
— Ми з партнерами часто залишаємося після тренування, щоб попрацювати не тільки над пенальті, але і над прямими ударами зі штрафного. З часом звикаєш виконувати певні прийоми відповідним чином. Зрештою, все ґрунтується на тренуваннях і спостереженні. Звичайно, крім усього іншого, ми аналізуємо і нічого не залишаємо на волю випадку.
— Тим не менш, часто складається відчуття, що коли Мессі бере м’яч і збирається виконати черговий стандарт – це вже половина голи. Для тебе є різниця в тому, щоб пробити пенальті чи штрафний?
— Крім звичайних відмінностей (стінка, відстань), перед виконанням штрафного немає тиску, немає відчуття того, що ти повинен забити в обов’язковому порядку. З пенальті все по-іншому: ти можеш більше програти, ніж виграти. У таких випадках воротар відчуває себе набагато комфортніше, адже у нього є шанс стати справжнім героєм. Нічого страшного, якщо він пропустить, адже це пенальті.
— У минулому сезоні ЗМІ обговорювали більше оборонні показники Барселони, ніж її атакуючі можливості. Що з командою відбувається в даний момент, адже вона пропускає дуже багато?
— Справа в тому, що Барселона нинішнього зразка знову грає за схемою 4-3-3. У минулому сезоні наша команда оборонялася двома лініями по чотири гравці і, таким чином, залишала мало вільного простору. Як наслідок, ми мало пропускали. Зараз Барселона повернулася до схемою 4-3-3, повернула територіальне володіння та високий рівень футболу. Це все призвело до того, що після атакуючих забігів не всі гравці встигають повертатися в оборону. Тому суперники частіше знаходять наші прорахунки і користуються вільними зонами. Наші сильні сторони, як і раніше, в наступному: ми комфортно себе почуваємо з м’ячем у ногах і при організації високого пресингу. Це якраз те, що нам завжди вдавалося. В останніх матчах ми поліпшили нашу гру в обороні і, сподіваюся, продовжимо обраний курс.
— Академія Барселони завжди користувалася серйозним авторитетом. Здивувався рівнем гри, який демонструють місцеві вихованці Хуан Міранда, Карлес Аленья і Ріки Пуч?
— Спочатку доводилося дивуватися, однак, спостерігаючи за їх тренуваннями, розумієш, що Міранда, Аленья і Пуч виглядають дуже сильними гравцями. Клуб сприяє їх планового розвитку, а самі вони отримують неоціненний досвід, тренуючись з першою командою. Здорово, що кантера після тривалого часу знову виходить на перші ролі. Повернення до такої моделі – дуже важливий крок для Барселони.
— Як думаєш, чи можливе повторення сценарію, коли в складі Барселони на полі одночасно з’являться одинадцять вихованців?
— Будемо відверті, на сьогоднішній день це складно. Головне – знову задіяти вихідців з академії і робити на них ставку. Вони повинні знати, що дістатися до першої команди Барселони – це місія здійсненна. Думаю, в майбутньому такий варіант з одинадцятьма вихованцями у складі цілком вірогідний, але, як вже сказав, на це потрібен час.
— Кілька днів тому Серхіо Бускетс сказав, що молоді гравці занадто поспішають вийти на найвищий рівень, в результаті чого здатні робити різного роду дурниці. Згоден?
— Справа в тому, що ми жили в інший час. На сьогоднішній день ми змушені перебувати в інших умовах і адаптуватися до того, що нас оточує. Ми мало витрачали. А зараз молодим гравцям надходять апетитні у фінансовому плані пропозиції, тому нелегко приймати рішення, коли ними рухають не тільки спортивні фактори, але і великі гроші. Ми повертаємося до того, про що говорили раніше: молоді гравці бачать, що важко дійти до першої команди, а інші клуби пропонують їм все і відразу. Не секрет, це дуже заманливо. Але приємно розуміти, що дійсно хороші гравці не виходять з академії, а потім їм надається можливість показати себе в першій команді.
— У Жорді Альби немає оптимальної заміни, функції якої раніше виконував Люка Дінь. Самюель Юмтити працює над поверненням в лад, а Рафінья Алькантара з-за травми пропускає весь сезон. Враховуючи всі проблеми, Барселона повинна виходити на трансферний ринок і не обмежуватися одним Джейсоном Мурільйо?
— Це питання до тренерського штабу і керівникам клубу. Особисто мені здається, що у нас відмінна команда. Крім того, ми вже переконалися в тому, наскільки якісними є гравці з Ла Масії. Міранда, Аленья і Пуч вже дебютували в першій команді і дали зрозуміти, що на них можна розраховувати. Думаю, Барселона повинна відчувати себе спокійно.
— Сумуєш за Андресу Іньєсті?
— Звичайно, як на полі, так і за його межами. Ми розділили з ним багато приємних моментів, тренувань і матчів. Якщо чесно, трохи дивно, що Іньєсти немає поруч.
— Добре, що в гонці за золото чемпіонату Іспанії беруть участь Барселона, Реал і Атлетіко?
— Чемпіонат Іспанії завжди відрізнявся конкуренцією. На сьогоднішній день вона більше, ніж ще кілька років тому. Але в цьому немає нічого дивного, враховуючи, що в інших турнірах за чемпіонство змагаються дві або три команди, а інші змушені боротися взагалі за інші завдання. Іспанським уболівальникам подобається спостерігати за такою серйозною конкуренцією, оскільки фаворити завжди стикаються з одними завданнями: стати чемпіонами і вийти в Лігу чемпіонів.
— Сильно здивувався, коли побачив себе п’ятим в рейтингу на Золотий м’яч?
— Не надаю цьому якогось особливого значення, хоча визнаю, що Золотий м’яч – дуже важливий приз. Звичайно, сам розумів, що не зможу виграти його в нинішньому році. Чув, які імена найбільше обговорювалися і знав, що мене не буде в списку головних претендентів. Мені було все одно – третє, четверте або п’яте місце. У цьому сенсі не був здивований, тому що нічого не чекав.
— Барселона провела цілий ряд чудових матчів у Лізі чемпіонів. Чи є якась особлива мотивація на головне змагання Європи?
— Ми хочемо вигравати Лігу чемпіонів кожен рік. У нас завжди є подібна мотивація. Ліга чемпіонів – це унікальний і самий гарний турнір, в якому мені доводилося грати на клубному рівні. Вона особлива. І, звичайно, ми знову хочемо її взяти.
— М’яч Усмана Дембеле у ворота Тоттенхема – вражаюче видовище. Очевидно, він володіє величезним потенціалом, але створюється враження, що за межами полі він повинен подорослішати.
— Можу сказати точно, що Дембеле – справжній феномен. Він володіє унікальними якостями в області футболу. І тільки від Усмана залежить подальшої прогрес. Але, поза сумнівами, у нього є все для того, щоб стати тим, ким захоче. В цьому плані Дембеле здатний перетворитися в одного з кращих гравців в світі. Але з іншого боку, це молодий хлопець, який все ще адаптується до міста і клубу. Чим менше ми говоримо про його поведінку за межами поля, тим краще. Нам треба залишити його в спокої, щоб йому було комфортно. Він вже усвідомив свої помилки. Він вже виправився і знову став тим Дембеле, якого ми всі хочемо бачити. Усман – приємний хлопець, якому ми допоможемо зосередитися на футболі.
— Реал багато втратив з відходом Роналду, не здається?
— На самому початку сезону вже говорив, що Реал – великий клуб, один з кращих в світі, з чудовим підбором висококласних гравців. Але правда в тому, що Кріштіану не вистачало б будь-якого клубу, який йому довелося б покинути. Зрештою, він забиває величезна кількість голів і допомагає команді йти до намічених цілей. Мене не дивує, що вони тужать за Роналду, однак Мадрид володіє прекрасним складом і без Роналду.
— А не сумуєш ти за тією конкуренції, яка в тебе була з Кріштіану за найпрестижніші титули і рекорди?
— Не приховую, було дуже приємно боротися з ним протягом такого тривалого відрізка часу. Роналду був відмінним активом для чемпіонату Іспанії і самого Реала, а наші матчі справді здавалися привабливими. Але я завжди концентрувався на своїх командах, незалежно від того, є Кріштіану чи ні.
— Розумієте, що ваша конкуренція більше ніколи не повториться?
— Не надавав цьому особливого значення. У нас було здорове суперництво, завдяки якому ми хотіли удосконалюватися і демонструвати найкраще з того, що у нас є. Вважаю, що наша боротьба припала уболівальникам за смаком.
— Нещодавно підійшов до кінця груповий раунд Ліги чемпіонів. Хто сподобався найбільше – Ювентус, Манчестер Сіті, ПСЖ?
— Не бачив гру ПСЖ, оскільки його матчі проходили в один день з матчами Барселони. Бачу досить сильною командою Ювентус, який і до приходу Роналду показував футбол пристойної якості, а тепер – і поготів. Поза сумнівів, Ювентус – кандидат на перемогу в турнірі. Манчестер Сіті бере своєю іскрометною грою та висококласними футболістами. Баварія, здається, повернулася після кризи. Складно вибрати когось одного – в цьому і є принадність Ліги чемпіонів.
— Чи є ймовірність повернення Неймара в “Барселону”?
— Навряд чи. Звичайно, ми б хотіли, щоб Неймар повернувся – це було б добре і для нашої гри, і для атмосфери в роздягальні. Ми – друзі, тому що нам довелося пройти багато разом. Дуже складно покинути Париж. ПСЖ не дозволить Неймару піти з клубу.
— А як щодо того, щоб Мессі прийняв виклик Кріштіану перейти в італійський клуб?
— Не бачу необхідності щось змінювати. І так перебуваю в кращій команді світу. Мої виклики оновлюється кожен сезон і без зміни клубної прописки. Мені не потрібно змінювати клуб або чемпіонат для того, щоб ставити нові цілі. Я – вдома.
— На даному етапі життя футбол є пріоритетом або сім’я – понад усе?
— Після того, як у мене з’явилися діти, пріоритетом завжди була сім’я. Це найважливіше в моєму житті. Люблю футбол, живу футболом, але сім’я – на першому плані.
— Старший син Тьяго приходив і на «Камп Ноу», і на «Сантьяго Бернабеу», де проходив фінал Кубка Лібертадорес. Що привертає його увагу?
— Він дуже любить футбол. Тьяго добре його розуміє, тому що стає старше. Він обговорює зі мною ігрові моменти і звертає увагу на деталі. Він, можна сказати, бере участь у грі.
— Коли Барселона програє, в будинку не говорять про футбол?
— Так було раніше, але зараз все по-іншому. Завжди важко переварити поразки і погані результати, однак Тьяго завжди змушує мене коментувати те, що відбувалося в матчі, і пояснювати, чому не вдалося виграти. Тепер ми говоримо про футбол набагато більше.
