Вечір 5 березня змінив новітню історію Ліги чемпіонів – вперше за 3 роки у турніру буде новий переможець, а “король останніх років” повалений. Причому досить ганебно – мадридський “Реал” вилетів від “Аякса” після домашньої поразки 1:4.
Всього цього могло й не бути, якби “Реал” на 4-й хвилині забив, а не влучив в штангу. Повівши в рахунку, гра напевно би склалася інакше. Але Варан таки пробив у каркас, що ознаменувало початок гіркого кінця для “вершкових” – темні часи переживає Мадрид.
Тиждень тому надія ще жевріла, але за кілька днів “Реал” програв всі
Ще взимку було зрозуміло, що “Реалу” через болючу перебудову буде важко щось зловити в цьому сезоні. Навіть один внутрішній трофей був би величезним успіхом, а вихід у фінал того ж Кубка Іспанії або боротьба до останнього за чемпіонство зменшили б гіркоту всієї ситуації. Але футбол вищого рівня, де постійно воює “Реал”, не терпить слабкостей, різко викинувши “вершкових” з усіх фронтів.
Ще тиждень тому, 26 лютого, “Реал” продовжував боротьбу в трьох турнірах, але:
- 27 лютого вилетів з Кубка Іспанії в півфіналі, “згорівши” вдома “Барселоні” 0:3 (після 1:1 в Каталонії), вперше за довгий час не діставшись фіналу;
- 3 березня знову в Мадриді програв “Барселоні”. І хоча поразка на цей раз було мінімальною, але вона збільшила розрив між командами до 12-ти очок, що залишає “Реалу” лише теоретично-математичні шанси на боротьбу за золото;
- 5 березня “Реал” несподівано був битий на “Бернабеу” “Аяксом” (1:4), вперше за 9 років вилетівши з Ліги чемпіонів уже в 1/8 фіналу.
Таким чином “Реал” попрощався з двома турнірами, погіршивши свої позиції у багатьох відношеннях. Так, залишається ще чемпіонат, і гонка триватиме до останнього, але в підсумковому успіху “Барселони” якось майже ніхто не сумнівається.
Невдачі назрівали давно, і зараз Мадрид просто “захлинувся”
Після програшу “Аяксу” головний тренер “Реала” Сантьяго Соларі був цілком спокійний, зробивши акцент на тезис “життя триває, будемо працювати далі”. Це лише підтверджує, що всередині клубу припускали такий розклад і були готові до провалу нинішнього сезону.
І Соларі тут не є головним “коренем” невдач. Все виходить з кабінету керівництва, яке ще влітку заклало неправильний фундамент під цей сезон. Пам’ятайте скандал з призначенням Хулена Лопетегі за пару днів до початку ЧС-2018, коли тренера “висмикнули” зі збірної прямо напередодні “мундіалю”? В цілому “Реалу” (столичний королівський клуб же) обійшлося, але осад тієї ситуації відгукнувся мадридцям пізніше та супроводжує їх зараз.
Все могло бути виправлено, коли в Мадриді усвідомили провал з Лопетегі та швидко взялись за зміну тренера. Але замість пошуку дійсно сильного кризового менеджера до зими та переговорів з умовним Антоніо Конте або іншим топ-тренером, боси “Реала” поставили рулити тренера зі своєї системи – Сантьяго Соларі. Після двох тижнів у статусі “в.о.” з ним був підписаний й постійний контракт, що означало співпрацю мінімум до літа.
Але вже до Нового року Соларі продемонстрував, що не тягне рівень управління такою командою і не може вести її до великих перемог. По грі та тактиці, можливо, Соларі не програє багатьом іншим тренерам. Але тут мова йде про загальне лідерство і верховенство, яке було у того ж Зідана – коли все у тренера авторитетно, чітко і без зайвого негативу навіть у важкі моменти. Соларі ж просто розчинився серед зіркових “вершкових” і не зміг стати ключовою фігурою для команди. Фігурою, яка не просто потягне роботу в “Реалі”, а й проведе одну з кращих команд сучасності через перебудову.
“Реал” поступово перетворювався в колектив, де змагаються в “перетягування ковдри”
Труднощі Соларі явно виражалися в деяких кадрових проблемах, які з часом стали справжніми “висяками”. Багаторічний фланговий “монстр” Марсело в 2019-му повністю випав з команди, не справляючись з проблемами із зайвою вагою і психологічними труднощами. Так, з’явився молодий Регільон, але ще зовсім недавно Марсело був тим, хто сам уособлював чи не весь лівий фланг “бланкос”.
Гарет Бейл. Валлієць, як часто здається, ходить на межі своєрідної депресії, але Соларі та керівництво клубу не відродять колись кращого футболіста планети. Начебто після трансферу Роналду Бейл отримав шанс “розправити крила”, але замість цього відверто “кисне” і понуро виходить на заміни.
Лукас Васкес – найболючіше місце Соларі, на яке тиснуть всі критики. Васкес блякло грає в атаці, але разом з тим залишається і гравцем основи, а в той час на лавці сидять Асенсіо та Іско. У іншого тренера Асенсіо (та й Іско теж) вже б напевно отримали ряд можливостей та заграли сильніше, але Соларі продовжує марно гнути лінію Васкеса.
Але навіть коли труднощі з персоналіями можна побороти одна за одною, “Реал” чимало здав і в командній грі. Проблеми поглинають “вершкових” все більше, через що гра на полі починає елементарно пропадати. А замість неї – все більше егоїстичних індивідуальних дій.
Яскраве відображення – два останні матчі з “Барселоною”, програні в Мадриді з різницею в чотири дні. Каталонці часом грали навіть не на 100 відсотків, застосовували ротацію і давали грати мадридцям. Ті ж, вичавлюючи з себе всі соки, мчали вперед і створювали моменти. Але елементарно не могли втілити їх в голи. Метушня, плутанина, невірні рішення і часте “перетягування ковдри” на себе – організація гри в атаці просто кульгає на обидві ноги.
У підсумку “Реал” радував уболівальників різноманітними моментам і динамікою, а забивала “Барселона”. В кубковій грі у мадридців 14 ударів (4 в площину), а каталонцям вистачило 4, з яких було реалізовано 2 голи (ще один гол для “Барси” зробив Варан, забивши в свої ворота). У матчі чемпіонату вже було веселіше, але знову у “Реала” з 17-ти ударів влучними були лише 3, а “Барселона” пробила по воротах 4 рази з 9-ти загальних ударів.
Як індикатор всієї ситуації відмінно виступає гра Вінісіуса. Молодий бразилець прогресує великими темпами і зараз по праву став основним на лівому фланзі атаки. Але в кожній грі Вінісіус постійно перебільшує з індивідуальними діями, нехтуючи гострими передачами. У багатьох ситуаціях бразилець йде в обіграш або намагається пробити замість того, щоб віддати перспективний (або навіть гольовий) пас на партнера. Подібне спостерігається й у інших гравців – коли поставлена раніше командна гра втрачає ефективність, під тиском результату гравці невиправдано діють самі.
Взимку якось один з лідерів “Реала” Лука Модріч влучно висловився про ситуацію в команді: “Нам не вистачає забитих голів і єдності на полі. Очевидно, багато гравців з якихось причин не показують колишнього рівня футболу. Нам, нарешті, треба сісти, поговорити і зрозуміти, в чому наша проблема”. Гра самого Модріча після яскравого ЧС-2018 у його виконанні теж “тьмяніє”, і зараз Лука просто є одним з декількох півзахисників “вершкових”, не здатних переграти суперника в центрі поля.
Що далі?
Тому тотальний провал в цьому сезоні повинен тверезо сприйматися “Реалом” і його прихильниками – нинішня команда Соларі та клуб в цілому просто не відповідають високим вимогам Ліги чемпіонів і боротьбі за золото в Прімері. Невдача відразу в трьох турнірах була прогнозована ще в грудні, але очікувалася “розтягнутою”, а не відразу за 6 днів.
Тепер у “Реала” є привід ще раз зібратися і серйозно поговорити. Тим більше, що “чорна смуга” накрила як раз до дня заснування клубу (6 березня), але для святкувань зараз явно не час. Але такі розмови можуть поправити проблеми лише локально. Загальні негаразди залишаться – Бейл продовжить “киснути”, Васкес не заграє краще, а Вінісіусу крім кропіткої роботи потрібно чимало часу, щоб почати реально приносити користь.
Але головна турбота керівництва повинна виражатися не в розмовах, а в діях. Уже ясно, що це повинно бути прощання з Соларі влітку та підписання нового топ-тренера, а також готовність “грати по-великому” на трансферному ринку. А поки – терпіти і приймати нові кроки, що сприяють швидкому проведенню перебудови. У цьому ж сезоні з очікуваннями перемог “Реала” можна повністю попрощатися – команду хіба що чекає млява і важка боротьба за друге місце, яке “вершкові” в результаті візьмуть.
Джерело: Обозреватель
