Роман Яремчук: “Не буду казати. Для українських реалій дуже велика цифра”

Форвард «Гента» Роман Яремчук – про старт у відборі ЄВРО-2020, штрафи у Бельгії та про те, як Шаран навчив бути мужиком.

– Збірна України починає відбір на Євро-2020 матчами із Португалією та Люксембургом. Які слова промовив Андрій Шевченко, зібравши команду перед цими поєдинками?
– Найперше, сказав що радий всіх бачити. Також наголосив, що суперники у нас непрості, в першу чергу – Португалія. Ми обговорили найближчі поєдинки, поставили задачі й дійшли до того, що маємо показувати гідну гру та намагатися брати свої очки.

– В останнє команда збиралася майже чотири місяці тому. Що за цей час змінилося?
– В принципі, нічого не помінялося. Ми знаємо структуру гри, знаємо вимоги тренера і як маємо грати. З’явилось декілька нових гравців, а в цілому глобальних змін немає.

– В двох останніх матчах – зі Словаччиною та Туреччиною ви не грали через травму. Перед цим збором були впевнені, що отримаєте виклик до збірної?
– Звичайно, ні. Я ніколи не впевнений в тому, що отримаю виклик до збірної. Я ще не забивав у збірній і у мене не такий статус у команді, що я можу не хвилюватися стосовно того, чи отримаю виклик, чи ні.

– Як Жуніора Мораеса зустріли в збірній?
– Абсолютно нормально. Я його давно знаю і добре. Він приємна людина. У мене із Жуніором гарні стосунки. Він – дуже хороша людина, без гнилі. До того ж, великий професіонал.

– З «Динамо» він йшов в «Шахтар» не дуже добре. Динамівці на нього образилися і руку не тиснули під час матчів з «гірниками» …
– Мене вже тоді не було в «Динамо». У збірній із ним всі нормально спілкуються, вітаються. Збірна України – це інша команда, тут всі дружні

– У вас був період в «Генті», коли ви не забивали поспіль шість матчів. Переживали з цього приводу?
– Не можу сказати, що я сильно переживав. Психологічно це на мені ніяк не позначалося. У  мене в кожному поєдинку є моменти. В двох останніх матчах я забив три голи, хоча граю так само і стільки ж моментів маю для взяття воріт.

– Тобто в збірну ви приїхали на піднесенні?
– Звичайно, коли забиваєш – перебуваєш у гарному настрої і тонусі. В «Генті» я відчуваю довіру від керівництва та головного тренера. Він дає мені багато ігрового часу, я дуже задоволений, що постійно в складі. Це дозволяє прогресувати.

***

– Як в «Генті» прийняли Романа Безуса?
– Дуже добре. Видно, що Рома – гравець дуже високого рівня. Він має допомогти «Генту». Зараз у нього йде процес адаптації і, думаю, все буде гаразд. У Безуса дуже хороша преса в Бельгії. В «Сент-Трюйдені» він здорово грав.

– В «Генті» є традиції прийняття в колектив?
– Так, є. Але поки що ми не збиралися. Рома в збірній буде співати, думаю. Якраз потренується (сміється).

– Останнім часом Ігор Пластун майже не грає. Чому?
– Важко сказати, це питання до тренера. В «Генті» досить велика конкуренція.

– В Бельгії після закінчення першої частини чемпіонату в першій шістці очки у команд діляться навпіл. Це додає інтриги?
– Звичайно. Наприклад, ми раніше відставали від «Генка» на 14 очок, а тепер буде 7. Це додає інтриги. У нас попереду гра з «Брюгге», якщо ми виграємо, то одразу вийдемо на друге місце.

– Назвіть трьох найкращих гравців чемпіонату Бельгії?
– Думаю, Руслан Малиновський точно входить до трійки найкращих. Його одноклубник Алехандро Посуєло також, але він вже перебрався до «Торонто». Третій – Мехді Карселас зі «Стандарду».

– Малиновський зараз номер один у Бельгії?
– А чому ні? «Генк» іде на першому місці в турнірній таблиці. Руслан забив чимало м’ячів. Він є лідером команди.

– З Бельгії кожні півроку найкращі гравці ідуть на підвищення в більш серйозні чемпіонати, але чемпіонат все одно на високому рівні…
– В бельгійських клубах на високому рівні скаутинг. Вони знаходять молодих гравців, які за два-три роки адаптуються і виходять на високий рівень.

– Роман Безус казав в одному інтерв’ю, що відкриттям нинішнього чемпіонату є норвежець Сандер Берге. Згодні?
– Так. Він проводить сезон на дуже хорошому рівні. Думаю, влітку він також змінить чемпіонат. Я читав, що «Арсенал» та «Тоттенхэм» за ним слідкують.

– Правда, що в зимове трансферне вікно ви могли змінити клуб – перейти в «Галатасарай»?
– Так. За два дні до закриття трансферного вікна мені подзвонив агент і сказав, що є варіант з «Галатасараєм». Але керівництво «Гента» сказало: «Ми не знайдемо тобі альтернативу за два дні». Та й ціна, яку пропонували, не влаштовувала «Гент». Агент мені теж сказав: «Вважаю, тобі до Туреччини зараз не варто їхати». Я радий, що залишився в Бельгії.

– Ігор Суркіс так свого часу не відпустив Ярмоленка, сказавши, що несерйозно робити пропозицію в останній день вікна …
– Я згоден з цим. Якщо ти надсилаєш запит в останній день вікна, то він повинен бути таким, щоб не можна було відмовитися.

– З якого клубу вам має прийти пропозицію, щоб ви не змогли відмовитися?
– (Посміхається). Важко сказати. Багато хороших клубів є, яким важко відмовити.

***

– За півтора року в Бельгії звикли до місцевого укладу життя?
– Так. Я вже адаптувався. Англійською говорю вже нормально. Не ідеально, але можу сказати, що хочу і мене зрозуміють. Життя в Бельгії теж подобається, чемпіонат – хорошого рівня. На стадіонах багато людей, гарна атмосфера. Словом, є все для того, щоб грати у футбол та прогресувати.

– В клубі робоча мова – англійська?
– Так. З тренером та керівництвом розмовляю англійською. Французи між собою, звичайно, говорять французькою.

– До чого в Бельгії було звикнути найважче?
– Спочатку було важко розібратися із платіжками. Кожен місяць приходило по 300-400 евро невідомо за що (Сміється). Потім мені агент роз’яснив, що і як має бути. Наразі питань немає.

– Ви живете в будинку чи квартирі?
– У квартирі. Ми з дружиною вдвох, трикімнатної квартири вистачає. У Роми Безуса велика сім’я, він живе у будинку.

– Скільки в Бельгії за місяць набігає за комуналку?
– Буває по різному. Там треба заплатити повну оплату за рік, а потім – тобі повертають ту частину, яку не використав. Наприклад, 400 евро за опалення заплатив, а те що не використав, потім повертається. Система лише на перший погляд виглядає заплутаною. Насправді все набагато простіше, ніж в Україні.

– У вашому контракті є пункт, за яким ви маєте вивчити мову?
– Ні. Є пункт, що я маю брати уроки у репетитора. Займався десь три-чотири місяця. Цього вистачило для того, щоб засвоїти фундамент.

– Інтерв’ю у перервах матчів вже давали?
– Ні. На телебачення треба говорити нідерландською або французькою. Тому в перервах в основному преса спілкується із місцевими гравцями. Вони до речі, нормально це сприймають. В Бельгії – це норма.

– Яку гру ставить «Генту» Йес Торуп?
– Наш тренер до «Гента» працював у «Мідтьюлланді», з яким ставав чемпіоном Данії. Він вимагає діяти першим номером, застосовувати високий пресинг, а також грати в комбінаційний футбол. Ми створюємо багато моментів упродовж матчу. Мені такий футбол подобається. Тренер намагається використовувати мою швидкість, так як у Бельгії футбол відкритий і є багато простору, де можна правильно відкритись.

– Які задачі стоять перед «Гентом» у цьому сезоні?
– Ми вийшли до фіналу Кубка Бельгії. Намагатимемося виграти цей турнір. На жаль, у фінальному матчі я не зможу допомогти команді через перебір карток. У чемпіонаті, думаю, зможемо поборотися за призове місце.

– Картку, через яку не зіграєте у фіналі, отримали не за розмови?
– Ні. Я знав, що під загрозою дискваліфікації. Отримав її в ігровому моменті.

– В Бельгії часто платите штрафи?
– В клубі жодного разу не штрафували, а от на дорогах, поки в мене не було пристрою який показую, де розташовані камери і з якою швидкістю можна їхати, кожен місяць виплачував дуже багато грошей.

– Які це суми?
– Не буду казати, бо це для українських реалій дуже велика цифра.

– В Бельгії, на відміну від України, на футбольних матчах повні стадіони. Це при тому, що не так давно український був набагато сильнішим. Як це собі пояснюєте?
– Бельгійці дуже люблять футбол. Для них похід на стадіон – це справжнє свято, якого вони чекають увесь тиждень. У нас такого, на жаль, немає. У бельгійців інший менталітет. В Україні наразі складна ситуація – війна, економічна ситуація. Все це дається в знаки.  У людей багато проблем і просто немає часу на футбол.

– Але ж і клуби в Бельгії займаються роботою із вболівальниками не так як в Україні, погоджуєтесь?
– Так, це правда. В клубі постійно влаштовують автограф-сесії, тренування для дітей, які проводять гравці першої команди. Багато відкритих тренувань для уболівальників.

***

– Скільки команд із чемпіонату України потрапили б до першої шістки в Бельгії?
– Думаю, «Динамо» та «Шахтер» точно потрапили б. А ще, можливо, «Олександрія», яка в цьому сезоні може вперше в історії стати третьою в чемпіонаті України.

– За успіхами «Олександрії» слідкуєте?
– Я не здивований тому, що команда показує непоганий футбол і претендує на третє місце. Там є президент, який вболіває за команду, є фінансова стабільність, хороший тренер. Словом, все, що необхідно для того, щоб команда прогресувала. Шаран багато вимагає від підопічних, але його всі слухають, поважають і в той же час бояться.

– Час, який провели в «Олександрії», згадуєте з приємністю?
– Так. Цей клуб дав мені шанс потрапити до європейського чемпіонату. Скаути «Гента» мене побачили саме в матчі за «Олександрію».

– Ви казали, що Шаран – найкращий тренер, з яким працювали. Чого він вас навчив?
– По-перше, бути мужиком. По-друге, у футбольному плані не поступатися, бути по-спортивному злим. У той же час Шаран дуже чесний і справедливий. Він може «напіхати», але по ділу і справедливо

– Правда, що вас відправили до оренди в «Олександрію» через те, що ви запізнилися із відпустки в «Динамо»?
– Ні, ситуація була інша. Мені подзвонили влітку з клубу і сказали шукати клуб, бо я не проходжу в основну команду. Я шукав, розмовляв із агентами, розглядав варіанти. Потім телефонують: у тебе контракт, терміново маєш бути в Києві. Я приїхав і тренувався із дублем.

– Спочатку варіант із «Олександрією» сприйняли як заслання?
– Так. Бо хто з молодих футболістів поїхав десь в Україні і зачепився, гарно себе показав. Таких одиниці. Я радий, що мені це вдалось.

***

– Як ви оціните групу збірної України у відборі на Евро-2020?
– В нашій групі чемпіони Європи – збірна Португалії та Сербія, яка має дуже багато талановитих гравців. Всі говорять, що ми маємо виходити з першого місця, але це буде дуже складно зробити. Перша гра із Португалією буде дуже важливою. На «Да Луш» буде повний стадіон. Та й виїзд до Люксембургу, який найбільше прогресує із карликових збірних, не буде легким.

– Португалія із Роналду та без нього – дві різні команди?
– Так, звичайно. Роналду один може вирішити для своєї команди долю будь-якого матчу. Це він доводив не один раз. Не дарма у нього п’ять Золотих мячів.

– Андрій Шевченко сказав, що є стратегія як його відтіснити від воріт. Поділитесь?
– Поки ми про це не говорили. Один в один із Роналду нереально грати. Тільки за рахунок злагоджених командних дій можливо йому щось протиставити.

– Попередній Євро ви дивилися?
– Так, по телевізору.

– Могли представити перед стартом тріумф Португалії?
—Звичайно, ні. Ставив на Німеччину та Іспанію. Португальці виграли турнір за рахунок організованості, командної гри та, звичайно ж, Роналду. Хоч він і майже не грав у фінальному поєдинку. Але Португалія – це не тільки Роналду. Є ще Бернарду Сілва та ще багато сильних гравців.

– Ви кому віддаєте перевагу – Роналду чи Мессі?
– Мені Мессі більше подобається. Раніше Роналду не любив, але останні роки ставлюся до нього із великою повагою. Те як він працю над собою, заслуговую на величезну повагу.

– Які у вас думки, як у форварда, коли бачите, що ці двоє рік за роком забиваюсь по 50 і більше м’ячів за сезон?
– Космонавти просто! Тут ставиш задачу на сезон 15 забити, вони по 50+ забивають. Мені це важко уявити. Тому вони і найкращі в світі.

– Хто ваш ідеал нападника?
– Дуже імпонувала гра Златана Ібрагімовіча. Зараз він вже грає на іншому рівні, а в свій час був топ. Зараз подобається Суарес, Кавані. Також Міліка відзначу із «Наполі». Але всі ці форварди залежні від партнерів. Постав їх в іншу команду – не факт, що так само гратимуть.

– Які цілі ставите перед собою на два найближчі роки?
– Хочу перейти до топ-чемпіонату і грати в хорошій команді. Вважаю, у мене є шанс це зробити і я задля цього багато працюю.

– А завдання на два найближчі матчі?
– (Посміхається). Забити дебютний гол за збірну.

sport.ua

Author: Основна мова сайту

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *