SPORTARENA.com
…
Sport Arena пояснює, чому хавбек Зорі – ідеальний варіант заміни Степаненко.
SPORTARENA.com
Богдан Грыщук
У ситуації з Тарасом Степаненко тренерський штаб збірної України давно шукав план «Б». Андрій Шевченко випускав Володимира Шепелєва на позицію опорника у другому таймі проти Сербії (будинку). Задіяв на цій позиції Руслана Малиновського в товарняку з Нігерією. Використовував Сергія Сидорчука…
Але ні одна з цих опцій Шевченка в повній мірі не влаштовувала. Аж надто багато функцій потрібно реалізовувати опорнику його команди.
Само собою, головним чином мова йде про оборону. Опорник збірної України (схема 4-3-3) зобов’язаний контролювати лінії та «склеювати» побудова команди – для цього не потрібно оперативний вибір позиції, а й дуже грамотний і своєчасний підказка партнерам. У разі втрати м’яча Степаненко нерідко виявляється єдиною перешкодою суперника на шляху до воріт: інші центрхавы можуть піднятися високо і опинитися за лінією м’яча, так що опорнику потрібно демонструвати спритність у рухах і швидкість.
Але це ще не все. Опорник збірної України також повинен вміло працювати у творенні: відкриватися, рухати м’яч під тиском, розрізати лінії суперника. Його не можна назвати півот (тобто опорником, який є ключовим при виході в атаку – на кшталт Сергія Рибалки в “Динамо” Сергія Реброва), але, як би там не було, на нього все одно покладені серйозні вимоги по роботі з м’ячем.
– Сидорчук не підходить для творчих функцій (по техніці і баченню поля), так і є питання щодо його мобільності, легкість у рухах.
– Малиновський геть провалився проти Нігерії з точки зору роботи на оборону – це зовсім не його.
– Шепелєв підходить для виконання завдань стосовно творення, але для оборони йому не вистачає агресії, чіпкості (втім, в якості прогнозу – Шевченко ще повернеться до використання Володимира на цій позиції).
Які ще варіанти є у тренерського штабу України?
– Євген Банада з Олександрії, але його звернення з м’ячем знаходиться на більш низькому рівні, ніж у Сидорчука.
– Талановитий Максим Чех, чемпіон світу U-20, але він проводить тільки свій перший сезон на дорослому рівні.
– В’ячеслав Танковський з того ж Маріуполя зупинився в своєму розвитку.
– Андрій Богданов з Десни занадто пасивний захист.
– Олександр Пихаленок, який цей сезон розпочав в обоймі Шахтаря, в серпні серйозно травмувався.
І, нарешті, Дмитро Іванисеня. Найбільш компромісною і найбільш наближений до рівня Степаненко варіант.
У опорника Зорі непогана техніка, просування з м’ячем і бачення поля в творенні. Що важливо, Іванисеня домігся серйозного прогресу при передачах, порівняно з річними зборами і початком сезону – тоді Дмитро зовсім не вражав своєю швидкістю прийняття рішень, але під керівництвом Віктора Скрипника суттєво додав.
Так, до Иванисене як і раніше є питання при високому пресингу суперника – опорник Зорі може не сканувати простір і грати дуже просто, однак, знову-таки, подібного стає все менше і менше. І виклик в національну збірну є визнанням його величезних зусиль.
По частині ж ігри на оборону Іванисеня зовсім практично не викликає сумнівів. В Зорі (де Дмитро – єдиний чоловік в опорній зоні) він регулярно виявляється в стресових ситуаціях з необхідністю приймати рішення за частки секунди, і справляється зі всім на дуже високому рівні.
Читайте також: Шевченко шукає новий наріжний камінь: Іванісеня – один із тих, до кого придивляються
Іванисеня якісно читає епізоди, грамотно рухається горизонтально, своєчасно сідає в лінію захисту (якщо є необхідність), впевнено почувається 1 в 1. До того ж, Дмитро достатньо швидкий і непогано грає на другому поверсі – у нього хороший набір якостей.
Велика ймовірність, що Іванисеня зможе стати тим самим планом «Б» для Шевченка. Дмитро домігся великого прогресу за останні пару місяць і продовжує розвиватися – видно, що футболіст учень і прагне удосконалюватися. Якщо хто і може стати зараз заміною Степаненко в збірній, то це саме Іванисеня.
