Артур Валерко
</span>
…
Sport Arena та Wyscout називають 33 найкращих гравців першого півріччя Другої ліги сезону 2019/2020.
Артур Валерко
Воротарі
1. Олег Мозіль («Полісся»)
23 роки – 20 матчів (1800 хвилин) – 11 пропущених м ячів, 13 «сухих» матчів, 1 відбитий пенальті
Людина зі школою «Карпат» у житомирській команді, здається, одночасно виконує дві ролі – не лише воротаря, а й ліберо. Мозіль рідкісно класно, як для українського футболу, грає ногами, причому, цей його скілл вбудований в командну гру, є частиною перепасовки, коли треба розпочинати позиційні атаки й виманювати на собі суперників. При цьому Олег дуже крутий і в грі у воротах. Попри те, що у площину його брамки завдано 79 ударів (5-й показник ліги – найбільше серед грандів), Мозіль видав відразу 13 матчів без пропуску м ячів.
2. Максим Механів («Нива» Тернопіль)
23 роки – 20 матчів (1799 хвилин) – 12 пропущених м ячів, 12 «сухих» матчів, 1 відбитий пенальті
Феномен тернопільської «Ниви», яка стала «зимовим чемпіоном» Групи «А» при таких багатих і могутніх конкурентів, багато в чому базується на надійності захисної ланки. Зокрема, воротаря – Механів за останній рік додав у всіх компонентах, включно з грою ногами та виходами. Більше того, він зараз лідер дивізіону за кількістю успішних виходів (62 з пристойним відривом). Макс виділяється хорошою реакцією та неймовірним куражем у матчах, де команді потрібна підтримка.
3. Андрій Бубенцов («ВПК-Агро»)
21 рік – 20 матчів (1800 хвилин) – 15 пропущених м ячів, 9 «сухих» матчів
Молодий воротар у «ВПК-Агро» виграв конкуренцію в двох значно досвідченіших і досить майстерних одноклубників, і дебютне півріччя в Другій лізі показало, чому. Бубенцов кілька матчів витягнув ледве не особисто (в тому числі над принциповий виїзд у Сумі). Андрій здійснив 40 сейвів, 48 успішних виходів із воріт, і це при тому, що по воротах його команди було завдано пристойно більше ударів, ніж у клубів-конкурентів.
Праві захисники
1. Сергій Алексанов («ВПК-Агро»)
29 років – 16 матчів (1402 хвилин) – 3 голи, 1 асист
«ВПК-Агро» після перемоги в чемпіонаті України серед аматорських команд не менш успішно дебютує й на професіональному рівні. А в «зимовому чемпіонстві» амбітного новачка – чимала заслуга його найдосвідченіших гравців, для яких змагання ПФЛ не новинка. Алексанов – серед них. У плані комбінаційної грі це, напевно, найкращий латераль ліги. Він володіє потужним ударом, вміє вдало виконати стандарти, що важливо при постійних підключеннях колег-захисників. Єдиний зрив – вилучення наприкінці матчу з «Альянсом», утім, команда за годину дискваліфікації встигла перевірити універсалізм Красова – і залишилася ним задоволена.
2. Сергій Чеботаєв («Верес»)
31 рік – 19 матчів (1649 хвилин) – 2 асисти
Один із найбільш статусних гравців Групи «А» повернувся в ПФЛ після виступів у ФК «Олександрія», у Лізі Європи та Favbet Лізі. У «Вересі» від нього вимагається не лише суто захисна робота, а й активна участь в атаках. Недарма у Чеботаєва напрацьований потужний показник у 79 навісів (найбільше серед усіх захисників Другої ліги) та участь відразу у кількох результативних комбінаціях, у тому числі – дві безпосередні гольові передачі.
3. Олег Хруставка («Нива» Тернопіль)
21 рік – 19 матчів (1340 хвилини) – 1 гол
У складі тернополян цього сезону відразу кілька яскравих відкриттів – і особливо серед молодих гравців. Одне з таких відкриттів – Хруставка. Олег провів досить стабільне півріччя, виконавши, зокрема, 189 єдиноборств у обороні (показник №1 у всій Другій лізі), а завершивши його розкішним переможним голом у матчі з «Оболонню-Бровар-2».
Читайте також: Друга ліга Група Б у дзеркалі цифр: що говорить Wyscout про літньо-осінньому півріччі?
Центральні захисники
1. Станіслав-Нурі Малиш («Кристал»)
24 роки – 19 матчів (1707 хвилин) – 3 голи, 2 асисти
Зв’язку язка Жовтюк – Малиш є однією з найпотужніших у нинішній Другій лізі: як за антропометрією, так і за індивідуальними показниками. Ці гравці виграють фактично всю верхову боротьбу, вони ефективні при підключеннях на стандарти (7 голів і 2 асисти на двох). Відзначаємо Малиша: він не лише причетний до 5 голів у чемпіонаті, а й дуже корисний на початкових фазах атак. Фактично, він керує грою «Крісталу» – виконано 222 довгі передачі (найбільше в дивізіоні), часто саме вони задають вектор комбінаціям херсонців.
2. Олександр Воловик («Поділля»)
34 роки – 15 матчів (1334 хвилин) – 3 голи, 1 асист
Колишній гравець донецьких «Металурга» й «Шахтаря» повернувся в рідний клуб після виступів за кордоном. І його поява співпала з підйомом рівня амбіцій «Поділля», де з’єднання являється все більше досвідчених футболістів, поряд із якими може прогресувати молодь. Ті саме з Воловиком: у якому б варіанті не виходив бі захист хмельничан, Олександр старається згуртувати його. А досвід допомагає йому утримувати цей баланс, а також керувати ланкою. В активі Воловика – 1022 передачі (№4 серед усіх захисників), 242 паси з просуванням (№2), а також три голи, серед яких – надважливий переможний у матчі з безпосереднім конкурентом – ФК «Калуш».
3. Дмитро Махнєв («Енергія»)
23 роки – 18 матчів (1569 хвилин) – 4 голи
Не перший рік Махнєв – в числі найкращих захисників Другої ліги. Влітку був інтерес до гравця із Першої ліги, але в останню мить визначилося, що він все ж залишиться в «Енергії». Для новокаховського клубу це вдале рішення: Дмитро не лише є лідером масованого захисту «Енергії», а за потреби може вийти навіть в атаці, а також є штатним виконавцем пенальті (щоправда, цього сезону траплялися прогалини, через що в нашому рейтингу він не вище третьої сходинки). При грі в три центрбеки особливо важливим є також перший пас Махнєва.
Центральні захисники
1. Вадим Хохлов («Нива» Тернопіль)
30 років – 17 матчів (1526 хвилин) – 1 гол
Це найдосвідченіший гравець «зимових чемпіонів» західної групи, і свій статус Хохлов відпрацьовує сповна. Він займається, в основному, чорновою роботою, а не грою на публіку, при цьому виконує її добро – 131 перехоплення (№1 серед захисників Групи «А»), вдало діє у верховій боротьбі (біля 62% успішності), часто підключається на стандарти (зокрема, в його активі дуже важливий, переламний гол у виїзному матчі з оболонцями). Окрім суто цифрових показників, варто відзначити й лідерські якості Вадима, адже саме навколо нього будується зараз оборона «Ниви».
2. Костянтин Пікуль («Альянс»)
24 роки – 18 матчів (1604 хвилини)
Колишній капітан тернопільської «Ниви» свого часу опинився без клубу, зате повірив у перспективність проекту «Альянс» і не прогадав. У перший же сезон після виходу на професіональний рівень єдиний представник Сумщини бореться за медалі та підвищення у класі. Внесок Пікуля у цей успіх досить вагомий. У якіх бі поєднаннях гравців не виходила захисна ланка, Костянтин був її лідером, а «Альянс» у підсумку пропустили менше за всіх у Групі «Б». А сам захисник здійснив 130 перехоплень (№2 серед захисників) і 1111 передач (№1 серед захисників), часто розпочинаючи атаки своєї команди
3. Денис Притиковський («Полісся»)
25 років – 19 матчів (1612 хвилин) – 2 голоти
Винятковою надійністю редутів відзначається цього сезону «Полісся» – достатня сказати, що з 11 голами його захист виявився найбільш непробивним у всій Другій лізі. Серед житомирських оборонців хочеться виділити Притиковського. У матчах за його участі лише тричі (вже наприкінці осені) команда пропустила більше одного м’яка м’яча за гру, загалом 13 разів не пропускала взагалі. Денис видав 190 довгих передач і 225 пасів із просуванням (серед найкращих показників чемпіонату), забивши двічі – в обох тих матчах «Полісся» виграло.
Ліві захисники
1. Руслан Пісний («Альянс»)
22 роки – 19 матчів (1539 хвилин) – 3 голи, 3 асисти
Одне з найяскравіших вражень півріччя – це саме виступ Пісного. Давно в нижчих лігах не траплялося бачіті настільки цілісного, активного та гострого захисника – та щоб при цьому він ще й був у віці спортивної перспективності. Руслан видав 189 передач в останню третину поля (найбільше серед усіх захисників), 31 глибоку передачу, 30 небезпечних передач (№1 серед усіх захисників разом із рівнянином Солдатом), 56 ривків з просуванням (№1 серед усіх захисників). Разом із братами Шараями традиційно багато працював попереду, взявши безпосередню участь у шести результативних комбінаціях.
2. Андрій Герт («Нива» Тернопіль)
25 років – 19 матчів (1709 хвилин) – 2 голи, 2 асисти
Він пройшов школу луганської «Зорі», виступав у Першій лізі, але довгий час не міг реалізувати свій потенціал. Зате в своїй нинішній команді Герт є одним із лідерів як у грі в захисті, так і в грі на атаку. Особлива рису Андрея – уміння завершити фланговий рейд акцентованим ударом або навісом. Невипадково всі чотири його результативні активності сталися у переможних матчах, а у грі з «Буковиною» Герт причетний до обох голів у ворота чернівчан як автор і асистент.
3. Ігор Солдатів («Верес»)
28 років – 19 матчів (1627 хвилин) – 2 голи, 2 асисти
Фіналіст Кубка України, здавалося, робив крок назад після першолігового «Інгульця», насправді ж універсальний Солдат знайшов собі в Рівному, значно посиливши свою нову команду – до речі, також дуже амбітну. В активі Ігоря – 192 довгі передачі, 189 передач в останню третину поля (найкращий показник ліги разом із Пісним із «Альянсу»), 246 пасів із просуванням (№1 у дивізіоні), участь у чотирьох гольових атаках.
Центральні півзахисники
Сергій Цой («Кристал»)
35 років – 20 матчів (1725 хвилин) – 7 голів, 7 асистів
Після тяжкої травми ветерана встигли «похоронити», а насправді Цой не просто вийшов на свій колишній рівень, а демонструє найефективніший футбол у своїй кар’єр єрі. У свої 35 років Сергій чудово знає свої плюси й мінуси, тому ефективно використовує свої дані. Гравець із одним із найкращих ударів у ПФЛ бив чи не найчастіше серед усіх у Другій лізі – 58 спроб (54 з них – з-за меж карного майданчика). При цьому Цой – це не лише виконавець стандартів. Він бере участь у більшості комбінацій команди, невипадково записавши на свій актив не лише 14 очок за системою «гол+пас», а й видав 3 передпередгольові передачі, що свідчить про корисність Сергія й на початкових фазах атаки.
2. В’ячеслав Піднебенний («Альянс»)
31 рік – 17 матчів (1314 хвилин) – 2 голоти, 7 асистів
Ще один фіналіст Кубка України, який після «Інгульця» не побоявся/не погребував опуститься в Другу лігу. І для «Альянсу» прихід дисциплінованого, досвідченого розігрую чого – це величезний плюс. Саме Піднебенний зі своїми величезними обсягами виконаних робіт є тім «небом», на фоні якого можуть без оглядки на тили творити брати Шараї та Сидоренко. Досвідчений гравець – у трійці найкращих асистентів чемпіонату, він однаково небезпечний на підбираннях та при темпових багатоходівках.
3. Адріан Пуканич (ФК «Ужгород»)
35 років – 19 матчів (1663 хвилин) – 5 голів, 5 асистів
Ще один досвідчений футболіст, чиї козирі вдало поєднуються з великим ігровим досвідом. Колишній півзахисник «Шахтаря» та збірної України тягнув на собі клуб-дебютант Другої ліги. Його показники – 54 удари, 26 небезпечних передач, 237 пасів із просуванням (№3), 247 передач в останню третину поля (№1) – є найкращими в ФК «Ужгород» і одними з найкращих у лізі в цілому. Адріан із його вмінням своєчасно видати тонкий пас або вдало подати стандарт не лише забиває сам, а часто допомагає відзначитися молодим Машталіру та Масікевичу, які також вдало проявляють себе у ПФЛ.
Читайте також: Друга ліга у дзеркалі цифр: що говорить Wyscout про літньо-осінньому півріччі?
Праві півзахисники
1. Богдан Шмигельський («ВПК-Агро»)
25 років – 19 матчів (1359 хвилин) – 7 голів, 4 асисти
«ВПК-Агро» після чемпіонського сезону в ААФУ відважився не ламати радикально склад, тім більше, що у складі команди – низка гравців із суттєвим досвідом. 25-річний Шмигельський також знайомий із професіональними змаганнями за виступами у ФК «Нікополь». Він видав 16 ключових передач (найкращий показник у Групі «Б»), активно брав участь у комбінаційній грі та брався за стандарти під свою ударну ліву ногу. Граючи інвертованого вінгера, часто створював труднощі для захисників команд-суперниць.
2. Ярослав Сидоренко («Альянс»)
21 рік – 19 матчів (1439 хвилин) – 8 голів, 1 асист
Сидоренко вже спробував всеукраїнський рівень – на юнацькому рівні, граючи за сумську «Барсу» ї вважаючись одним із найперспективніших її випускників. «Альянс» перехопив Ярослава ще на аматорах і залишився задоволеним: 21-річний атакувальний хавбек уклав розкішну трійку з братами Шараями. Окрім 8+1 за системою «гол+пас», Сидоренко взявши участь ще в 3 результативних атак як автор передгольових передач.
3. Ігор Бука («Гірник»)
29 років – 19 матчів (1463 хвилин) – 6 голів, 3 асисти
На жаль, «Гірник» проводити дуже нерівний сезон, після хорошого старту опустившись у певну турнірну прірву вже по ходу осінньої частини чемпіонату. Але важко не відзначити одного з найяскравіших криворізьких гравців – лівоногий вінгер із чудовим ударом має 9 балів за показником «гол+пас», видав 12 ключових передач (у п’ятому ятірці найкращих показників Групи «Б») та 38 глибоких передач (№1 за цим критерієм), разом із Гвоздевичем, залишаючись найефективнішим атакувальним гравцем «Гірника».
Атакувальні півзахисники
1. Станіслав Шарай («Альянс»)
22 роки – 18 матчів (1159 хвилин) – 8 голів, 7 асистів
Технічний і досить винахідливий атакувальний хавбек – є ємна частина успішної ігрової побудови «Альянсу», який бореться за підвищення в класі вже у дебютному сезоні в ПФЛ. Станіслав дуже ефективний при фірмовій грі липоводолинців – швидких багатоходівках із переміщенням м яча низом. У таких атаках він часто виступає автором ключової передачі, недарма входити у трійку топ-асистентів чемпіонату. До того ж, це досить стабільний гравець, який упродовж тривалих відрізків не покидав поле без участі в результативних атаках.
2. Ілля Терещенко («Діназ»)
21 рік – 15 матчів (1144 хвилини) – 8 голів, 2 асисти
Цей динамівський вихованець останні роки провів у Словаччині, належачи клубам місцевого вищого дивізіону, але ігрову практику шукаючи більше в орендах і резервах. У «Діназі» Терещенко отримав чудовий шанс себе проявити. Він грав форварда, але діяв по всій ширині фронту атаки й здорово проявив себе як у грі в дрібний пас, так і при передачах на хід та контрвипадах. У найкращих своїх матчах проявивши себе хитрим гравцем атаки, спроможним зіграти нестандартно.
3. Максим Богданов (ФК «Нікополь»)
27 років – 19 матчів (1550 хвилин) – 6 голів, 4 асисти
Повернення Богданова в цей колектив точно зробило його комбінаційну гру сильнішою. Хоча ФК «Нікополь» славиться як класичний приклад route one, наявність такого технічного та винахідливого гравця дозволяє вільніше почувати себе форвардам Мандровському та Молочку. А вміння Богданова у виконанні стандартів і веденні перепасовки робить атакувальну гру нікопольців тонкішою та вишуканішою.
Ліві півзахисники
1. Владислав Шарай («Альянс»)
22 роки – 18 матчів (1382 хвилин) – 10 голів, 5 асистів
Він міг би й не взяти участь у змаганнях сезону, але, на щастя для «Альянсу», натомість, видав найкраще півріччя в кар’єр єрі. Брати Шараї подавали надії, ще коли належали донецькому «Олімпіку» й отримували ігрову практику в першолігових «Авангарді» (Краматорськ) і ПФК «Суми». Але справжній спортивний успіх прийшов до Владислава вже в «Альянсі»: 15 очок за «гол+пас», 14 ключових, 24 небезпечних і 33 глибоких передач. Окрім трьох перших і трьох останніх матчів сезону, в усіх інших діяв результивно, з активною участю в гольових комбінаціях.
2. Іван Гливий («Кристал»)
25 років – 20 матчів (1424 хвилини) – 8 голів, 2 асисти
Коли Гливий у формі та настрої – спинити його дуже важко. Технічний, вибуховий, із умінням переграти суперника один в один – Гливий часто ставив своїх опікунів у глухій кут, багато забивав, в окремих матчах особисто забезпечував результат своїми голами. При цьому може значно більше – 15 разів потрапляв у офсайд (напевно, більше за всіх), в окремих відрізках сезону був у тіні, але, повторимося, в найкращій формі та настрої – це гравець, якого важко спинити.
23. Мар’ян Мисик («Верес»)
23 роки – 15 матчів (1262 хвилин) – 3 голи, 5 асистів
Орендований у «Руху» вінгер якісно посилив «Верес». Граючи, більшою мірою, інвертованого хавбека, він завдав 50 ударів, виконав 38 розрізних передач (показник №2 у чемпіонаті), цікаво виконував стандарти. Здалося, суттєво додавав по ходу чемпіонату, тому якщо «Рух» дійсно забере й не поверне гравця, для рівненської команди це буде суттєва й досить болісна втрата. Гравця такого плану «Вересу» буде непросто знайті.
Читайте також: Гравці і тренери Вереса будуть давати інтерв’ю виключно українською мовою
Нападники
1. Михайло Шестаков («Верес»)
29 років – 19 матчів (1598 хвилин) – 11 голів, 1 асист
№9 рівнян став найвлучнішим гравцем Групи «А», причому, Шестаков як явище в нинішній Другій лізі – це найнебезпечніший форвард класичного типу. Він найкращий за таким об’єднання єктивним показником, як xG (10,21). Лідер за дотиками до м яча у чужому карному майданчику (88). Ці цифри – підтвердження правильного вибору позиції, гольового відчуття та вміння пробити з різних положень. Михайло чудово взаємодіє з товаришами по групі атаки, а навик гри на різних точках фронту робить його небезпечним у будь-якій фазі грі та на будь-якій дистанції.
2. Ярослав Галенко («Полісся»)
28 років – 20 матчів (1738 хвилин) – 10 голів
Цей форвард свого часу подавав великі надії в «Оболоні» та «Зірці», але певний час не міг себе реалізувати, мало забивав. Але якраз цей компонент вже досвідчений гравець із прекрасною антропометрією здорово підтягнув у «Поліссі». Завдав 15 ударів головою (показник №2 у чемпіонаті), виграв 242 верхових єдиноборства (№1), здійснив 77 дотиків у карному майданчику (№2). При такому господарюванні в повітрі та в чужих карних майданчиках не дивно, що Галенко провів найрезультативніше півріччя в кар’єр єрі.
3. Володимир Тименко («Чайка»)
22 роки – 20 матчів (1744 хвилини) – 9 голів
Тименко – гравець непростої долі. Свого часу його бачили більше як півзахисника, за задатки універсалізму ставили на різні проблемні позиції. Вже в «Чайці» розгледіли й повною мірою розрили талант Володимира як форварда. Окрім 9 голів, цей гравець приносив велику користь команді й у комбінаційній грі (4 передгольових передачі) та у боротьбі за м’яч (235 верхових єдиноборств – це другий індивідуальний показник у всьому чемпіонаті).
Нападники
1. Андрій Барладим («Кристал»)
28 років – 20 матчів (1769 хвилин) – 11 голів, 5 асистів
За звітне півріччя Барладим забивши більше, ніж за весь минулий сезон, разом узятий. Форвард, який уміє втекти від переслідувачів, взяти участь і завершити швидку багатоходівку, стартувати з глибини й здорово помінятися зонами з товаришами, видав потужний відрізок, зробивши великий внесок в успішний виступ «Крісталу». А це не тільки 16 балів за системою «гол+пас», а ще й 5 передгольових передач і 23 небезпечних передачі.
2. Сергій Мандровський (ФК «Нікополь»)
24 роки – 20 матчів (1677 хвилин) – 9 голів
Зараз тактика гри в три форварди вважається вже неактуальною, але деякі команди нею активно користаються. Скажімо, ФК «Нікополь», при стереотипі грі в довгий пас від оборони, використовує хороший дме Молочко-Мандровський. Якщо один із цих форвардів більше працював у підіграші, то інший багато забивав. Причому, 9 голів – це логічний наслідок загальної активності Сергія. Мандровський завдав 50 ударів і здійснив 66 дотиків у карному майданчику (ці показники із п’ятьма ятірки найкращих).
3. Артур Загорулько («Нива» Вінниця)
26 років – 18 матчів (1368 хвилин) – 8 голів, 1 асист
Повернення в професіональний футбол нападника, який колись вважався особливо перспективним у «Шахтарі», «Ворсклі» та «Чорноморці», виявилося несподіваним, але успішним. Загорулько тільки набирав оберти по ходу чемпіонату. Він значно посилив вінницьку «Ниву», зробивши атаку команди гострішою та небезпечнішою. Окрім восьми голів, міг забивати ще не раз (доказом цьому – 3 влучання в стійки й поперечини). Артур довів, що може грати на більш високому рівні, й приніс користь команді, яка повірила в можливість його повернення.
