Роман Синчук …
Все життя – як куплет з пісні.
Блез Матюіді, фото – Getty Images
У 2005 році Fort Minor випустив, ймовірно, свою головну пісню. Сингл «Remember the Name» згодом використовувався в роликах до Пекінської олімпіади, US Open-2009, а вже скільки нарізок талановитих атлетів зроблено під цю музику взагалі не злічити.
Блез Матюіді увірвався у великий футбол майже в один час з випуском легендарного хіта. У 2005-му йому було 18 років, він захищав кольори Труа і заробляв 600 євро в місяць. За плечима було непросте дитинство, попереду — цілий світ, який ще треба було завоювати.
Читайте також: Матюіді здав позитивний тест на коронавірус
В нього вірили тренери і скаути, а в Football Manager Блез взагалі вважався чи не найціннішим активом нульових. В симуляторі він коштував копійки і розгойдувався до рівня Зідана за два сезони. Однак на те, щоб перетворити віртуальну славу в щось відчутне, все одно пішли багато років.
І так вийшло, що поступове сходження Матюіді на вершину немов злизано з приспіву знаменитої пісні…
This is ten percent luck…
Блезу реально пощастило — хоча б у тому, що він народився у Франції, а не в Анголі, на батьківщині предків. Його батько Фарія в розпал громадянської війни забрав сім’ю і осел спочатку у Бельгії, а потім у Франції.
Блез народився вже в мирній і ситого Тулузі. Тато, правда, майже не бував дома — щоб прогодувати велику сім’ю він влаштувався на роботу в паризький аеропорт, що в 650 км, і до дітей приїжджав тільки на вихідні. В останні дні тижня його заміняв брат матері, який якось навіть врятував дворічного Блезу життя, встигнувши схопити за руку при спробі стрибнути з вікна сьомого поверху.
Maman Papa ❤️❤️c’est Votre Victoire 🙏 pour votre éducation vos sacrifices nous avons rêvé nous y sommes arrivés , c’est votre mérite 🙌 CHAMPION DU MONDE 🏆 #fiersdemesparents #fiersdetrebleus🇫🇷 pic.twitter.com/hDtAKyjdyu
— Blaise Matuidi (@MATUIDIBlaise) July 16, 2018
Згодом Блез побуває в Анголі в 2010 році на запрошення дочки місцевого президента Ізабель Душ Сантуш. Та намагалася загітувати Матюіді виступати за збірну предків, але той, порадившись з Клодом Макелеле, вирішив почекати. І правда, через пару місяців Лоран Блан покликав його в Ле Бле.
Читайте також: УЄФА переніс Євро на 2021 рік
Про Анголі, однак, Матюіді не забув, та й не міг — в трущобах на околиці Луанди доживає вік його бабуся. Побачивши її халупу, Блез так перейнявся, що в той же день запропонував їй виїхати до сім’ї у Францію, але та відмовилася. Довелося у стислі терміни організувати їй новий будиночок в тому ж районі.
Через пару років Матюіді також заснував благодійний фонд «Tremplin Blaise Matuidi», який допомагає дітям з неблагополучних сімей в Анголі займатися спортом. В 2018 році за свою діяльність хавбек отримав нагороду від організації «Peace and Sport» в Монако.
Congrats to Blaise Matuidi who is the Regional Champion of the Year!
What a great champion #awards #rhodestopace pic.twitter.com/Af0kqYr99F— Peace and Sport (@peaceandsport) October 18, 2018
Twenty percent skill…
В таланті Блеза його рідні не сумнівалися вже коли він у чотири роки так зарядив м’ячем по проезжавшему велосипеда, що сидів на ньому один його брата Аморі зламав руку.
У свою першу футбольну секцію Матюіді потрапив до 7 років; у 10 — оформив хет-трик у ворота однолітків зі школи ПСЖ; у 13 — потрапив у легендарний Клерфонтен.
Читайте також: Будівництво, алкоголь та голи у фіналах: шлях у Європу Даріо Бенедетто
Що цікаво: вже тоді мрією Блеза було виступати за ” Парі Сен-Жермен, але на перегляді в клубі він не забив вирішальний пенальті у фіналі якогось дитячого турніру, після чого на нього дивилися косо. А ось в Клерфонтене подібних труднощів не виникло, і його зарахували майже відразу, використовуючи як універсалу то зліва в атаці, то в опорній зоні.
У центрі юний Матюіді вразив навіть Гвардіолу: той був почесним гостем на турнірі в Барселоні, куди завітала команда Клерфонтена’87. Вручаючи кубок, Пеп зізнався тренер французів Франсиско Фільо, що в майбутньому сподівається перетнутися з шустрим півзахисником. На жаль, його бажання за два десятки років так і не збулося.
З іншого боку, хіба один лише Пеп хотів попрацювати з Блезом? Пропозицій по ньому було хоч відбавляй — Ліон, Ренн, Марсель. Але Матюіді вирішив закінчити трирічний курс Клерфонтене, а лише потім рухатися далі. Та й що йому могли запропонувати Ткачі? Місце на лавці за Бен-Арфа? Блез хотів грати, а не сидіти, і тому після випуску відправився в скромний Труа, де в нього повірили з перших днів в команді.
Fifteen percent concentrated power of will…
Це тільки здається, що якщо у тебе є талант і довіру тренерів, то далі все просто.
Насправді Матюіді перші два сезони на дорослому рівні навіть не міг нормально спати перед матчами і виходив на поле з червоними про безсоння очима. Йому дико не вистачало впевненості, і її точно не стало більше після того, як у відповідь на прохання помінятися футболками Жуніньо Пернамбукано грубо послав його подалі.
Читайте також: Побачити Москву і померти: як Тіаго Сілва пройшов через пекло
Згодом той кадр ще довго крутили по французькому ТБ, і це стало сигналом для тренера Жан-Марка Фурлан. Він відправив Блеза до дружини, яка працювала психологом, і та потроху призвела півзахисника в порядок. Вже через місяць занять він почав спати напередодні матчів.
Не дивно, що коли в січні 2006-го Блез забив перший м’яч у Лізі 1, то побіг святкувати його саме з тренером.
Подібного відносини в Сент-Етьєні, своїй наступній команді, Матюіді так і не дочекається. Тут йому будуть платити 80 тисяч в місяць, так і в партнерів будуть такі топи, як Бафетімбі Гоміс і Дімітрі Пайєт. Разом вони навіть виведуть зелених в єврокубки — вперше за чверть століття. Але далі піде оглушливий провал.
Матюіді пощастило, що він змужнів у дружній атмосфері Труа — в Сент-Етьєні кожен був сам за себе. На чеку варто бути кожну секунду — одного разу Пайєт врізав Блезу головою прямо під час гри за вимогу опускатися на захист. Воротар Жано пробив кулаком стіну з гіпсокартону, дізнавшись, що не потрапив в основу; розлючені поразкою фанати кидали піцою в розжирілого Гоміса і вимагали від японця Мацуї доказів, що на поле виходить він, а не його брат.
Тільки феноменальна концентрація дозволила Блезу пройти через цей балаган без втрат. Більш того, в 2010-му Лоран Блан назве його «найкращим півзахисником Ліги 1» і викличе у збірну.
А ще через рік Блезу подзвонять з його улюбленого Парі Сен-Жермен — там як раз підшукували заміну для Макелеле завершив кар’єру. Зрозуміло, він не стане думати ні секунди.
Five percent pleasure…
За великим рахунком, саме в Парижі Матюіді вперше почав насолоджуватися футболом.
Златан Ібрагімович після пари тренувань з Блезом заявив, що «прокачає його не гірше Ночеріно», щоб він забивав хоча б 8 голів за рік. Сказано — зроблено. У сезоні-2012/13 Матюіді згадав юнацькі подвиги і забив 8 м’ячів у всіх турнірах, з яких 5 — після асистів Златана.
У новій конфігурації півзахисту Парижа Тіаго Мотта всіх страхував, Марко Верратті відповідав за контроль в середній зоні, а у Блеза з’явилася свобода для ривків вперед. Всі тренери ПСЖ, від Антуана Комбуаре і до Лорана Блана, користувалися атакуючими навичками Матюіді по повній, причому Блан місцями взагалі відправляв його закривати позицію ліворуч.
Блез завжди блискуче справлявся. Досі в пам’яті матч проти Челсі навесні 2015-го, коли після видалення Ібрагімовича Матюіді закривав одночасно дві зони: зліва і в центрі поля, цілу годину створюючи ілюзію рівних складів.
І, що найважливіше, така робота була Блезу в кайф. Він був, мабуть, єдиним у складі парижан, хто мріяв грати за них задовго до приходу в клуб шейхів з вагоном нафтодоларів. І це було видно всякий раз, коли команда виходила на поле.
У Парижі Матюіді навіть винайшов власний жест для відзначення голів — точніше, скопіював з треку місцевих реперів про себе самого. Виконуючи його, Блез посміхається на всі 32 — за його словами, цей міні-танець обожнює його син. А взагалі він присвячується всім, хто виліз з убогості — звідси і скажена популярність у передмістях.
У 2017 році свій перший м’яч за ПСЖ цим же жестом зазначив сам Неймар — тим самим віддавши данину поваги Матюіді, для якого дебютний матч бразильця став прощальним на Парк де Пренс — в 30 років він відбув у Ювентус.
Fifty percent pain…
Мало хто знає, але Блез взагалі не повинен був ставати футболістом — з його діагнозом дорога в професійний спорт зазвичай закрита.
Він народився з гідронефрозом нирок і перший місяць життя провів у лікарні, де лікарі намагалися хоч якось нормалізувати його стан. Всі дитячі роки Блезу доводилося пити важкі таблетки і раз в півроку обстежитися у лікаря.
Коли він надходив у Клерфонтен, то приховав вроджена недуга, благо запитували при прийомі лише про пороки серця, а не про нирках. Правда, пізніше цей трюк ледь не відгукнувся хлопцеві відрахуванням. Якось у розпал навчання він забув про свої ліки — і вже через тиждень інфекція дала про себе знати. Блез ледь тримався на ногах, писав кров’ю, температура піднялася до сорока і відмовлялася опускатися. Медики ледве встигли врятувати йому життя.
Повернувшись в Клерфонтен, Матюіді чекав гіршого, але пощастило — лікарі пояснили тренеру, що його хвороба з віком може пройти, і в підсумку так воно і сталося. У дорослий футбол Блез увійшов повністю здоровим і дивно загартованим людиною. Останнім його пізніше не раз здорово виручить.
Читайте також: Родом з гетто: як у Франції футбол дружить з репом
Так, у Сент-Етьєні Матюіді перетнеться з тренером Аленом Перреном, чиє самодурство не одному гравцеві зіпсувала кар’єру. Блеза він змусив виходити на поле з порваною м’язом — і це обернулося хлопцеві майже чотирма місяцями лікування. Крістоф Гальтье, колишній у Перрена помічників, згадує, що навіть в такій ситуації Матюіді ні секунди не сперечався, побачивши склад на матч, а мовчки пішов переодягатися.
And a hundred percent reason to remember the name
295 матчів і 33 голи за ПСЖ; 118 матчів і 8 голів за Ювентус; чотири титули чемпіона Франції; два титули чемпіона Італії, перемога на чемпіонаті світу-2018, Орден Почесного Легіону і звання кращого гравця Франції-2015 — кар’єра Матюіді вражає.
Навіть у неповні 33 року, коли показники француза потроху падають, Ювентус все ще намагається продовжити з ним контракт на наступний сезон. Тактика, схеми, стиль — це все прекрасно. Але для великих перемог команді потрібні переможці в складі.
Блез Матюіді безумовно не найяскравіший гравець свого покоління, але він абсолютно неповторний в преодолевании будь-якого роду труднощів. А це якість цінують скрізь, від Труа і до Турина.
Це неймовірно, але на стартовий матч Євро-2016 більше половини вболівальників, присутніх на Стад де Франс, прийшли у футболках з прізвищем Матюіді на спині. Не Погба, Гризманна або Евра, а його, який і з м’ячем-то зустрічається рідко.
І якщо вже ми говоримо про спадщину, то ймовірно, ці 50 тисяч футболок навіть цінніше всіх видобутих Блезом кубків і трофеїв. Їх, зрештою, можна виграти, навіть будучи для команди баластом. А ось народну любов ні за які гроші не купиш — її можна тільки заслужити.
