У УАФ було два моменти змінити головного тренера збірної України, але зараз цього не можна робити ні з логічного, ні з управлінського погляду
11 вересня 2024, 17:24 Автор : SPORTARENA.com 
Після поразок збірної України у двох стартових турах Ліги націй – від Албанії та Чехії – знову посилилися розмови та заклики до відставці головного тренера синьо-жовтих Сергія Реброва. Судячи з останніх заяв як самого фахівця, так і глави УАФ Андрія Шевченка на даний момент мова про зміну наставника головної команди країни не йде.І такий підхід, незважаючи на провальні результати, видається логічним: здається, міняти рульову збірну треба було або після відбіркового турніру Євро-2024, або після провалу на чемпіонаті Європи, або тепер уже варто дочекатися других спарених турів групового етапу Ліги націй.
>
Дивіться також: Чехія — Україна. Відео голів та огляд матчу
Іншими словами, чим нинішня ситуація відрізняється від тієї, що була після закінчення групового турніру кваліфікації Євро-2024? Коли Ребров очолив збірну України, нагадаю, вона була за рівних умов з Італією: обидві команди програли Англії. Але виконати завдання – випередити італійців у групі – Ребров та збірна не змогли. При цьому фахівець залишився біля керма команди, питання про його відставку, до речі, навіть не піднімалося, впоралося з глобальним завданням – вийти на Євро-2024, хай і окружними шляхами.
Читайте також: Ребров: Чи йду я у відставку? Поки що не йду. Зачекайте трохи
Наразі ж, кваліфікаційний турнір до ЧС-2026 ще не стартував, та й у Лізі націй є всі шанси на перше місце у групі. Відкидаючи емоції та якість гри, проста математика: виграш у всіх чотирьох матчах (може вистачити і трьох перемог, але варіанти прораховувати довго) принесе перемогу в групі.
Читайте також: Шевченко: Дякую Реброву, під керівництвом якого ми бачимо прогрес у результатах усієї вертикалі збірних
Після провального в плані результату Євро-2024 звільнення Реброва теж виглядало б набагато логічніше. Але знову ж таки чотири набрані бали, які в будь-якій іншій ситуації гарантували б вихід із групи (ми домовилися, що не стосуватимемося якості гри), були, можливо, головним аргументом, щоб тренерський штаб збірної продовжив роботу.
Звільнити Реброва зараз для УАФ означатиме лише визнання своєї можливої помилки із неувільненням тренера у двох випадках, описаних раніше. Плюс це ризик чи, якщо хочете, визнання факту, що Українська асоціація футболу просто «ховає» Лігу націй (повторю ще раз, для України турнір ще не втрачено): де гарантія, що змінник Реброва виконає поставлене завдання? А якщо Ліга націй – поганий турнір для Української асоціації футболу, за що звільняти Реброва? За невдачі в умовних «товариських матчах з підвищеною відповідальністю»?
Читайте також: Руслан Костишин: Шапаренко та Судакову комфортніше грати ближче до позиції Мудрика, трапляється якийсь перекіс, а тренерському штабу потрібно знайти оптимальні позиції для лідерів
При цьому не варто забувати про два важливі моменти. Перше – наскільки швидко у разі відставки Реброва УАФ знайде йому якісну повноцінну заміну? Хто з іноземних фахівців ризикне приїхати в Україну, а навіть у разі приїзду зможе швидко увійти в курс справ, познайомитися/оцінити можливості футболістів, налагодити комунікацію з клубними тренерами з огляду на те, що до наступних матчів збірної всього місяць? Хто з відомих/гідних українських тренерів не пов'язаний з контрактними зобов'язаннями з клубами? Чи знову запрошувати на сумісництво Руслана Ротаня чи іншого наставника?
Читайте також: Тренер збірної Чехії Гашек: Було таке почуття, що ми граємо не вдома, а на виїзді
Далі більше, як оцінювати роботу тренера, або, іншими словами, на який термін підписувати з нею контракт? До закінчення Ліги націй чи до закінчення відбору на ЧС-2026? Якщо варіант перший, чи багато знайдеться бажаючих? Якщо другий, то який сенс звільняти Реброва?
І головне, хто за таких рішень відповість за провал, якщо він все ж таки трапиться в Лізі націй? Ребров, який недоопрацював? Новий тренер, який умовно прийме команду після двох поразок? Або УАФ, яка не дала змоги нормально попрацювати кожному із тренерів. Варіант «гірше не буде» серйозно розглядати сенс немає.
Тому, на мою думку, показовими чи визначальними, якщо хочете, для нинішнього тренерського штабу збірної та керівництва Української асоціації футболу мають стати жовтневі матчі синьо-жовтих із Грузією та Чехією. Саме після них стануть зрозумілими перспективи України в Лізі націй. Впораються тренер та команда – розмови про заклики до відставки ніхто не згадає, як забули й захоплені відгуки про призначення Реброва. Не впораються, УАФ матиме і привід контракт з Ребровим розірвати, і час на пошуки тренера з можливістю підписання контракту з чіткими термінами та завданнями. А у нового наставника, якщо він з'явиться, час на знайомство, підготовку і «товариські матчі з підвищеною відповідальністю». А з емоційною? Сподіватимемося, що штаб збірної зробить висновки з двох поразок, а форма та емоційне тло футболістів у жовтні будуть іншими. Адже, як казав Михайло Іванович Фоменко, «Шанси є, навіть коли їх немає».
Богдан Грищук
- Український
варіант матеріалу
