Анонс весняної частини Першої ліги 2024/25 від Sport Arena – пояснюємо, який Фенікс-Маріуполь зібрав Фещук, що вдалося Вірту в тернопільській Ниві, як Ковалець збирається рятувати Поділля
Прев’ю другого етапу Першої ліги ми розпочнемо із пояснення, а який же формат у чемпіонату? Цитуємо регламент:
Стаття 9. Перехід команд із ліги в лігу за підсумками змагань.
Пункт 4. Команди, що посіли шістнадцяте, сімнадцяте та вісімнадцяте (це ФК Хуст, який уже знявся з турніру) місця у змаганнях Першої ліги, переходять до Другої ліги за умови дотримання ними вимог цього Регламенту та наявності відповідного атестату.
Пункт 5. Команда, що посіла перше місце Другої ліги, переходить до Першої ліги за умови дотримання нею вимог цього Регламенту та наявності атестату.
Пункт 6. Команди, що посіли перші місця в групах «А» і «Б» змагань Другої ліги, беруть участь у матчах етапу плей-оф за перше місце Другої ліги.
Команди, що посіли другі місця в групах «А» і «Б» змагань Другої ліги, беруть участь у матчах етапу плей-оф за третє місце Другої ліги.
Пункт 7. Команда, що посіла чотирнадцяте місце у змаганнях Першої ліги, та команда, що посіла третє місце у підсумковій турнірній таблиці змагань Другої ліги, беруть участь в етапі плей-оф за право грати у чемпіонаті України серед команд клубів Першої ліги сезону 2025/26.
Команда, що посіла п’ятнадцяте місце у змаганнях Першої ліги, та команда, що посіла друге місця у підсумковій турнірній таблиці змагань Другої ліги, беруть участь в етапі плей-оф за право грати у чемпіонаті України серед команд клубів Першої ліги сезону 2025/26.
Тепер, коли нам більш-менш ясно, хто за що бореться, почнемо розбір команд. Кожен трансфер, кожен тренер, усі лідери, розбір турнірної стратегії та завдань. Все – в одному місці. Це – гід сайту Sport Arena перед другим етапом Першої ліги 2024/25 в групі «Вибування». До речі, ви можете прочитати кілька статей по темі:
- Збірна півріччя Першої ліги 2024/25 – 33 найкращих гравців літа-осені
- Прев’ю сезону Першої ліги: Металіст 1925 Гармаша та Салюка, Буковина Кривенцова, повернення Рябоконя та дербі Хуст – Минай
Вікторія (Суми)
Місце в минулому сезоні: 7 місце групи «Чемпіонська» Першої ліги 2023/24.
Місце станом на зиму 2024/25: 9.
Яке їхнє завдання: не оголошували, проте, безперечно, захочуть у групу «Чемпіонська».
Що ми казали про це в 2024 році? Буде важко – це ж тепер четвірка, а не п’ятірка, прохідна.
Чи змінився прогноз зараз? Фаворити групи «Вибування».
Анатолій Безсмертний, фото – facebook.com/polissyazt
Тренер – Анатолій Безсмертний
Колишній динамівець із досвідом виступів у єврокубках у якості головного тренера проявив виняткову лояльність: він неодноразово повертався в команди, які очолював (ФК Полтава, ПФК Львів, Альянс-Вікторія) і є прихильником кадрової стабільності, знову ж таки, багато років працюючи з основною групою футболістів і повертаючи їх, як от зараз Богунова. Це дозволяє його командам бути стабільними, міцно збитими, досить успішними. Проте зараз у Сумській області неможливо мати просторий горизонт планувань – місто під обстрілами, область під загрозою нового вторгнення. Тому Вікторія працює в режимі, так би мовити, очікування, зберігаючи боєздатність, але не формуючи змагання за медалі.
Лідер осені – Дмитро Ульянов (як ми думали влітку? Дмитро Ульянов)
Займався в запорізькому Металурзі в роки, коли звідти в великий футбол вийшли Степаненко, Сидорчук, Кривцов, Коваль і багато інших. Більшість кар’єри провів у Першій лізі, і бувало різне – наприклад, граючи за краматорський Авангард, запакував гол «ударом скорпіона», і це відео розтиражували, без перебільшення, по всьому світу. Через травму пропустив минулого сезону шість турів, але встиг віддати шість гольових передач. Основний лівий оборонець – є і буде. За перший етап не пропустив жодної ігрової хвилини, забив двічі та здійснив один асист.
Надія осені – Максим Євпак (як ми думали влітку? Максим Сасовський)
Ні, ви не подумайте – по центрбеку Сасовському немає питань. Він стабільно відіграв у захисті, як із Новотрясовим, так і з Кравчуком мав порозуміння. Просто відкриття й найбільш яскравий молодий гравець – це саме 22-річний нападник Євпак. Він взявся десь «з нікуди» – сам наче з Волині, займався на Київщині – КДЮСШ Чемпіон (Київ) і Центр Спорту Фаворит (Бориспіль), а два роки тому потрапив у бузівську Ниву. Там він відбігав сім матчів без голів, але запам’ятався – високий і при цьому досить рухливий, з підступним обвідним ударом. Зараз у Вікторії Євпак тільки набирає – він настріляв п’ять м’ячів, але грав поки нерівно. Слабкіша група «Вибування» – це його шанс збільшити впевненість у собі та покращити результативність. Хоча при підсиленні конкуренції з приходом Богунова буде ще важче.
Александр Лебеденко. Фото – nkveres.com
Зірка осені – Олександр Лебеденко (як ми думали влітку? Олександр Лебеденко)
Досвідчений півзахисник пограв ще за ПФК Суми в хороші часи цього клубу. Побував в УПЛ – і, якщо чесно, за талантом повинен був опинитися там значно раніше. Був у складі Іллічівця та Вереса. Але все ж повернувся в рідну область і навіть після тяжкої травми в 35 років навесні знову став основним у середині поля. Почав сезон із першого для Вікторії голу в надважливому виїзді в Запоріжжя, а також видав 4 гольові передачі, ставши найкращим асистентом команди.
Найкраще придбання осені – Руслан Паламар (як ми думали влітку? Руслан Паламар)
Вихованець Чорноморця колись грав навіть у першості міста, після чого неймовірно сильно ввірвався в ПФЛ, будучи ключовим гравцем одеської Перлини – сенсаційного чемпіона Другої ліги в середині минулого десятиліття. Пограв багато де, в тому числі в УПЛ. Прийшовши з Діназа, підсилить креатив і може теоретично стати плеймейкером і пенальтистом команди. Це так ми думали восени – і це спрацювало. Руслан забив шість м’ячів (п’ять 11-метрових) і видав дві гольові передачі.
Найгірша втрата осені – Вадим Шаврін (як ми думали влітку? Вадим Шаврін)
Вихованець Шахтаря та колишня зірка Олімпіка, Зірки та Полісся – в віці. Проте навіть у 26 років минулого сезону забив за Вікторію п’ять голів при двох асистах. Загалом на всеукраїнському рівні набив 122 голи плюс викликався в юнацькі збірні України. Словом, до чого ведемо – у центрі залишається-то фактично в сумчан один Нич, форвард не найбільш забивний, та ще молодий Євпак – якому треба ще себе показати. Шаврін би при цих розкладах не завадив би – що й підтвердив чотирма голами в Поділлі при тому, що не обійшовся без травм.
- Принцип комплектації: точковий
Міграція:
Прийшли: з.Дудник (Буковина Д2), з./п.Чернов (Оболонь Д1 ор.), п.Сейтхалілов (Діназ Д2), п./н.Богунов (ост.кл.: Інгулець Д1)
Були чутки, що прийдуть: н.Плохотнюк (ФК Минай Д2)
Пішли: з.Данилюк, п./н.Машталір (обидва – Фенікс-Маріуполь Д2), п./н.Чеглов (ФК Тростянець Д3), з.Курелех, п.Покотилюк
Були чутки, що підуть: –
Проблеми
Вікторія – досить міцна команда навіть зараз, а уявіть, якою вона була б у сезоні 2021/22, коли тільки об’єдналася з Альянсом і в Сумах можна було спокійно проводити УПЛ☹ На жаль, маємо те, що маємо – в Сумській області складна безпекова ситуація. Вікторія навіть вимушено проводила восени матчі то в Києві, то в Черкаській області. А якщо так, то поки завдання футбольної команди – грати в очікувальному режимі.
Найкраще придбання весни – Ярослав Богунов
Вінгер добре знайомий Безсмертному по ПФК Львів, а з Інгульцем ставав чемпіоном Першої ліги – причому грав здорово, у матчі з Карпатами на виїзді багато в чому зробив результат. У числі ще кількох лідерів покинув Інгулець після зміни Лупашка та Кобіна. По-спортивному заряджений і добре знає цей рівень – є всі шанси, що компенсує відхід Машталіра та Чеглова сторицею.
Найгірша втрата весни – Максим Чеглов
Показники в Чеглова не те щоб феєричні – лише два голи, але це місцевий гравець, до того ж, як вінгер – незвичайний. Важко спрогнозувати, як розпорядиться м’ячем і коли вистрелить. Не те, щоб ця втрата була вирішальною, проте якщо врахувати, що пішов ще й Машталір, це дещо скорочує глибину складу. Плюс: прийшов досвідченіший Богунов, плюс Чернов є абсолютним фланговим універсалом, а за великої потреби ближче до флангу можна поставити й Сейтхалілова.
На що сподіватися?
Вікторія – лідер із 5-очковим відривом і цілком благополучна команда за підбором гравців. Фактично на кожну втрату підписана адекватна (і в перспективі сильніша) заміна. Тому нема причин вважати, що саме в ігровому плані команді щось загрожує. Єдине – команда Безсмертного зіграє з Буковиною за вихід у півфінал Кубка України, що може розпорошити сили та увагу в чемпіонаті.
Фенікс-Маріуполь
Місце в минулому сезоні: 9 місце групи «Чемпіонська» Першої ліги 2023/24.
Місце станом на зиму 2024/25: 10.
Яке їхнє завдання: особливо словами не розкидалися, проте хотіли б явно знову вийти в Чемпіонську групу.
Що ми казали про це в 2024 році? Та вони навіть деякий час всерйоз претендували на плей-офф УПЛ. Буде важко, але мають всі шанси.
Чи змінився прогноз зараз? Як зіграє ця «збірна» – важко спрогнозувати, єдиний позитив – ФСК Маріуполь Краснопьорова зібрав достатньо очок, щоб мати певний запас перед аутсайдерами.
Тренер – Максим Фещук
Віце-чемпіон Європи серед молодіжних збірних і колишній успішний форвард Карпат, Таврії, Говерли та низки інших клубів в Україні та за кордоном. Колись грав у Першій лізі за Карпати (срібна медаль) і Арсенал-Київ (золота). Але як тренер, Фещук – початківець і дебютант тренерського цеху ПФЛ. Раніше очолював реаліті-команду Січ (Добряни) на глибинному рівні та став не так давно граючим тренером Фенікса (Підмонастир) – учасника чемпіонату України серед аматорів. Перед ним стоїть складне кадрове завдання, а турнірне дещо полегшив попередник – Олег Краснопьоров – тому що при жахливих фінансових проблемах ФСК Маріуполь пішов зимувати на друге місце групи «Вибування» та забезпечив солідний відрив від аутсайдерів.
Лідер осені – Артем Терехов (як ми думали влітку? Артем Терехов)
Колись був на контракті в класичному ФК Маріуполь, але вище дубля та резерву в молодості не пробився. А от у ПФЛ заграв класно – після Буковини Шищенка пограв за низку клубів, включаючи Оболонь і Полісся. З переходом у ФСК Маріуполь зняв для команди проблему центрбека. Та ще й забив шість м’ячів, ставши найкращим бомбардиром команди в минулому чемпіонаті. Захисник, як вам? У сезоні 2024/25 був лідером команди за кількістю ігрових хвилин і той же Жовтенко, якого з Першої ліги запросили в УПЛ, багато в чому йому зобов’язаний швидкістю прогресу. Зараз Терехов – у друголіговому Колосі-2. Навіть при підписанні кількох центрбеків це суттєва втрата для Фенікса-Маріуполя.
Артем Терехов, fcbrovar.obolon.ua
Надія осені – Олександр Жовтенко (як ми думали влітку? Іван Мельниченко)
21-річний Мельниченко теж грав і допомагав команді, але його роль знизилася через одночасне запрошення Богданова та Демченка при наявному на той момент Задої. Іван – гравець із задатками, недарма його зараз підхопила ФК Кудрівка. Проте насправді пацан із чемпіонату Київщини з динамівською школою вийшов на перший план. Жовтенко старанно використав свій шанс, поки досвідченіші центрбеки були на травмах або не мали бажання грати за команду в умовах фінансової кризи. Перейшов в Інгулець і там користується довірою Кобіна.
Зірка осені – Андрій Богданов (як ми думали влітку? Андрій Богданов)
Колишній півзахисник Динамо, Металіста, Колоса. Викликався в національну збірну України. Багато пограв у єврокубках. У 34 роки ще має бажання грати, якщо вже погодився на пропозицію з Першої ліги, ну а класу там вистачить на всіх. Порада: стежте за Богдановим, коли він буде на полі, можливі такі голи дальніми ударами, які точно будуть претендентами на звання найкращих у сезоні. Так і було – забив шалений м’яч Кременю, на старті грав дуже яскраво, проте у команди відразу не задалося з фінансами, а ветерани такі речі відчувають раніше за молодих.
Найкраще придбання осені – Єгор Демченко (як ми думали влітку? Єгор Демченко)
Віце-чемпіон Першої ліги з Карпатами також має вже великий досвід. Був на контракті в Колосі та Металісті, багато чого бачив як в УПЛ, так і в ПФЛ. Найголовніше: якщо запрошення ветерана несе відомі ризики стосовно травматизму та падіння швидкісно-витривалих показників, то Демченко-то в 27-річному віці. Розквіт. У часи Маркевича в 25 матчах за львів’ян забив два м’ячі та здійснив три асисти. Для ФСК Маріуполь це посилення центру півзахисту дуже знакове. В шести матчах оформив три результативні дії (2+1), був дуже в порядку. Коли стало ясно, що бабла не стало, попрощався з командою й перейшов у Епіцентр. Хоч якась користь від цього півріччя – нагадав про себе й отримав контракт із значно амбітнішим на сьогодні клубом.
Найгірша втрата осені – Родіон Плакса (як ми думали влітку? Родіон Плакса)
Не беручи до уваги позафутбольні втрати, це саме Плакса і був. Цікавий молодий півзахисник, який із Чорноморця перейшов в Олександрію і навіть мав там матч-бенефіс з двома голами. Минулого сезону 22-річний Плакса відіграв у Першій лізі 9 матчів і забив один м’яч – Карпатам на стадіоні «Україна». Звісно, ФСК Маріуполь підписав двох якісних півзахисників у середину поля, але навіть за таких обставин залишити такого гравця було б дуже сильно
- Принцип комплектації: методом урагану
Міграція:
Прийшли: гол.тр.Фещук, п.Ткачук (всі – Фенікс Підмонастир ААФУ ЛАФ ам.), в.Жупанський, з.Матусевич (Самбір-Нива-2 Д3→Фенікс Підмонастир ААФУ ЛАФ ам.), в.Панченко (Локомотив Д3), з.Вовкун (Діназ Д2), з.Дворовенко (Буковина Д2), з.Махнєв (ЮКСА Д2), з.Данилюк, п./н.Машталір (обидва – Вікторія), з.Палюх, н.Буряк (обидва – Металург), з.Сидоренко, з./п.Петько (обидва – Інгулець Д1), з.Червак (Металіст 1925 Д2), п.Рожко (Куликів-Білка Д3→Фенікс Підмонастир ААФУ ЛАФ ам.), п.Шеставін (ост.кл.: ФК Кудрівка Д3), п./н.Гуменюк (ост.кл.: Карпати Д3), п./н.Непейпієв (Лівий Берег Д1 п/ор.→Рух-2 Д3)
Були чутки, що прийдуть: н.Плохотнюк (ФК Минай Д2)
Пішли: гол.тр.Краснопьоров (Дністер Заліщики ААФУ АФТ ам.), в.Караващенко (Лівий Берег Д1), з.Жовтенко (Інгулець Д1), з.Малакі (ФК Минай Д2), з.Терехов, з.Харжевський (обидва – Колос-2 Д3), з.Фатєєв, з.Шушко (обидва – ФК Чернігів Д3), з./п.Пуди (Локомотив Д3), п.Задоя (Полісся Ставки КОАФ ам.), п.Демченко (Епіцентр Д2), п.Мельниченко, н.І.Зубков (обидва – ФК Кудрівка Д2), п.Петровський (Rebel Київ ААФУ), п./н.Савін (Поділля Д2), в.Кравцов, в.Якубенко, п.Мнишенко, п.Ткачук, п./н.Биковський, н.Петренко
Були чутки, що підуть: п.Богданов (Колос-2 Д3), п./н.Байдал (Металург Д2)
Проблеми
ФСК Маріуполь був клубом-переселенцем, який пережив тяжкі часи й знайшов досить сильного спонсора з криптовалютного ринку. Здавалося, все буде круто – літні підписання теж були з перспективою, стартувала команда яскраво, встигла полоскотати нерви тому ж Металісту 1925… Але управлінський колапс і вихід із проекту спонсора поставили під питання долю останнього першолігового клубу з Донеччини. Потенційні інвестори з числа агрофірм відмовилися, тож довелося довірити порятунок франшизи аматорському Феніксу зі Львівщини, в якого четверо (!) президентів і об’єднання з клубом, який до того об’єднався з іншими двома.
Найкраще придбання весни – Владислав Дворовенко
28-річний Дворовенко вже багато де пограв: за кордоном, у краматорському Авангарді, трьох Нивах – Тернополя, Вінниці та Бузової. Останній рік провів у Буковині та Минаї, де був в порядку, проте все ж не до кінця реалізувався. А між тим це лівий захисник з хорошим ударом і подачею. В нього півтора десятки асистів у ПФЛ і пару голів, в тому числі – шикарним ударом прямо з кутового. Для Фенікса-Маріуполя, як для щойно зібраної команди, критично важлива наявність досвідчених оборонців.
Владислав Дворовенко, фото – fcminaj.com
Найгірша втрата весни – Артем Терехов
Та спробуй тут вибери одну втрату… Якщо говорити про Фенікс, то це середняк аматорського чемпіонату – хіба що ветерана Ткачука (Карпати, Ворскла, ФК Минай) хотілося б бачити. А от у ФСК Маріуполь було багато гравців, які зараз би пригодилися. І якщо умовні Жовтенко, Демченко чи Зубков із Мельниченком зробили явний крок в кар’єрі, то деякі пішли просто в нікуди або на рівень нижче. От, наприклад, Терехов зараз був би дуже до речі в центрі захисту, але він у Другій лізі. І таких випадків вистачає.
На що сподіватися?
На забезпечений восени гандикап і досвід новачків, адже багато з них уже грали в Першій лізі або й вище. Також молодий тренер Фещук матиме серйозне випробування – його вільні агенти кращі, ніж у багатьох із конкурентів, отже, й можливості ліпші.
Металург (Запоріжжя)
Місце в минулому сезоні: 7 місце групи «Вибування» Першої ліги 2023/24.
Місце станом на зиму 2024/25: 11.
Яке їхнє завдання: очевидно, хочуть тепер не вилетіти за спортивним принципом.
Що ми казали про це в 2024 році? Більш-менш.
Чи змінився прогноз зараз? Кадрова ситуація дещо погіршилася, проте все ж є учасники і з більшими проблемами.
Тренер – Ілля Близнюк
Починав поточний сезон досвідчений Володимир Шаповалов, але Металург ішов на передостанньому місці, все більше відстаючи від безпечної серединки. За цих обставин керівництво довірили колишньому воротарю Металурга, Дніпра, Динамо та збірної України Близнюку, який має значний тренерський досвід у Першій лізі (ФК Полтава, Зірка, ПФК Суми). Він зміг покращити ситуацію – за меншу кількість матчів набрав майже вдвічі більшу кількість очок. Але, звичайно, місто з фронтової області наразі не може дозволити собі медальні амбіції, тож навесні завдання (та можливості) будуть скромними.
Илья Близнюк, МФК Металлург. Фото – t.me/MFCMetalurg
Лідер осені – Ахмед Алібеков (як ми думали влітку? Дмитро Крапивний)
Крапивний був на рівні, грав із Бандуріним і тим же Алібековим, але найяскравіший гравець осені – це саме Ахмед. Повернувшись у рідний клуб із Епіцентру, колишній півзахисник Динамо підняв на новий рівень гру в центрі поля й дуже допоміг команді як у конструктивних діях, так і в налагодженні гри середньої лінії в цілому. Жаль, пропустив старт сезону через пізню заявку та мали місце травми – зіграв не так багато, а міг би створити більше, ніж три результативні дії (2+1).
Надія осені – Дмітрій Іродовський (як ми думали влітку? Дмітрій Іродовський)
20-річний футболіст добре проявив себе в Металурзі-2, звідки був запрошений у Карпати. Проте там вище резервного складу за весну не піднявся. Зараз Металург оголосив про повернення Іродовського з оренди, проте далі загадки: півзахисник був помічений лише в одному спарингу і в заявці його зараз нема… А міг би підсилити середню лінію, це технічний і різносторонній гравець з ударом. Забив два м’ячі та видав один асист, у найкращих матчах був на рівні. Зважаючи на травми Блізніченка та Курильця, був особливо важливим.
Зірка осені – Андрій Блізніченко (як ми думали влітку? Андрій Блізніченко)
А тут у нас символізм: колись юний Блізніченко вважався найперспективнішим юним футболістом Металурга, а цей клуб у ті роки відправив у Динамо та Шахтар добрий десяток гравців, тож звання було почесним. Натомість він перейшов у Дніпро, побував у кількох зарубіжних чемпіонатах і загалом не відбувся. Настільки, що після успішного періоду в Вересі опинився в Другій лізі і в команді рідного міста за весну зіграв лише два матчі. Восени забив двічі та дав один гольовий пас, але міг би значно більше, якби не травми. Якщо його реанімує Металург – в ПФЛ ще кілька років може бути топом.
Найкраще придбання осені – Олексій Бандурін (як ми думали влітку? Сергій Палюх)
Завдяки тому, що чемпіон Другої ліги Дружба знялася з турніру, Металург непогано підсилився – лівий захисник Козлов, центральні Палюх і Юречко, універсал Бандурін. Якщо Палюх при Юречку та Клименку грав менше, то Бандурін в рідному місті гарно розкрився й зараз суттєво урізноманітнив середню лінію. Прямо зараз втрата Крапивного та Хуссіна була б втричі відчутнішою, якби не вміння Олексія зіграти десь на 5-6 різних позиціях.
Найгірша втрата осені – (як ми думали влітку? не було)
Влітку пішли, загалом, молоді гравці. Ті, які не дотягували – це не втрата. Ті, яких заскаутили клуби УПЛ, і так би пішли – нинішній Металург не з тих, хто може втримати чи чимось заманити. Так що восени найбільшою втратою запоріжців були травми таких провідних гравців, як Блізніченко чи Алібеков. Загалом, ситуація з лазаретом бувала дуже складною. Найкращого Металурга в 2024 році ми практично не бачили.
- Принцип комплектації: точковий
Міграція:
Прийшли: тр.вор.Галігузов (Металург юн.), в.Мокрицький, з.Біляєв, з.Дорошенко, п.Левченко (всі – ФШ МФК Металург Запоріжжя ДЮФЛУ U-19), п./н.Нехтій (ФК Кудрівка Д2), н.Дзюбко (ДЮСШ Металург юн.)
Були чутки, що прийдуть: п./н.Байдал (ФСК Маріуполь Д2), п./н.Машталір (Вікторія Д2), н.Толок (ДАК Словаччина U-19 п/ор.)
Пішли: в.Следзевський (Діназ Д2), з.Палюх, н.Буряк (обидва – Фенікс-Маріуполь Д2), п.Хуссін (ФК Тростянець Д3), п./н.Курилець (Полісся Ставки КОАФ ам.), п.Крапивний, п.Кузьмович
Були чутки, що підуть: –
Проблеми
Головна проблема – це безпекове положення в області. Звісно, бойові дії впливають на всі галузі життя, і футбол – не виняток. В ігровому плані вдалося зберегти майже всіх провідних гравців, крім, хіба що, Крапивного. Проте ті, хто пішов, досвідченіші за переважну кількість тих, хто прийшов. Отже, загалом глибина та якість складу послабилися.
Найкраще придбання весни – Владислав Нехтій
Досвідчений різносторонній гравець атаки пройшов школу Шахтаря та вважався досить перспективним – і в найкращі роки Нехтій дійсно був в порядку, зовсім невипадково отримуючи контракти з такими клубами, як Іллічівець, Колос, Металіст чи ЛНЗ. Проблема – що сам по собі, Владислав – не настільки результативний гравець, як можна було б очікувати при його техніці та різноплановості. Приміром, за півріччя в Кудрівці взагалі не забивав у чемпіонаті (при двох асистах). Для Металурга важливо, що Нехтій теоретично може зіграти як в центрі (де вже не буде форварда-вежі Буряка), так і на флангах (де є травматичні футболісти).
Владислав Нехтій, фото t.me/fc_Kudrivka
Найгірша втрата весни – Дмитро Крапивний
Тут трішки важко зрозуміти зі сторони – Крапивний зіграв 12 матчів і всі зі стартових хвилин, це досвідчений опорник, добре адаптований на рівні Першої ліги. Не те, щоб його зовсім було не замінити (є Алібеков, плюс більш атакувальні Фальковський і Бандурін, плюс навіть захисник Страдс теоретично може закрити центр півзахисту). Проте з Дмитром було б спокійніше за цю лінію.
На що сподіватися?
На великий тренерський досвід Близнюка, в кар’єрі якого, звісно ж, бувало щось подібне, а також на те, що травми цього разу пощадять Металург і він зможе грати в максимально оптимальному на сьогодні складі. За таких обставин завдання зберегти першолігову прописку можна буде виконати більш-менш спокійно. За інших може знову постати питання плей-оф.
Нива (Тернопіль)
Місце в минулому сезоні: 3 місце групи «Вибування» Першої ліги 2023/24.
Місце станом на зиму 2024/25: 12.
Яке їхнє завдання: за інсайдами хочуть в групу «Чемпіонська».
Що ми казали про це в 2024 році? Більш-менш.
Чи змінився прогноз зараз? Доведеться боротися за виживання, і шанси аж ніяк не 100% (хоча й ближче до них, ніж у більш бідуючих клубів).
Тренер – Юрій Вірт
Починав сезон тут Євген Калиниченко – молодий тренер, який раніше працював з молоддю клубів УПЛ Колос і Зоря. Проте його задуми ми не встигли побачити – відставка прийшла вже в першій половині вересня, раніше тільки в Металісті 1925 та Кудрівці. Вірт – це тренер під результат. Вигравав Першу лігу на чолі Вереса при сильній конкуренції. Зараз мотивований дати результат із Нивою, проте восени часу на чемпіонську групу не вистачало, а зараз кадрова ситуація погіршилася й доведеться серйозно попрацювати, щоб не зазнати проблем із місією «зберегти Тернопіль у Першій лізі».
Лідер осені – Андрій Зінь (як ми думали влітку? Андрій Зінь)
24-річний центрбек з юних літ покинув рідну область, займався в відомих академіях БРВ-ВіК і МФА Мункач, пройшов юнацький склад Волині, в Ковелі-Волинь спробував чемпіонат України серед аматорів. В 2020 році опинився в Ниві й лише прогресував. 71 матч провів у складі тернополян, відзначившись 6 голами та двома асистами. Захисна ланка Ниви оновлюється, але Зінь залишався її важливим елементом. Кажуть, ним кілька разів цікавилися в УПЛ, але перехід вдалося здійснити саме в Агробізнес. Волочищани круто підсилилися Зінем у центр оборони та Козаком у середню лінію.
Надія осені – Ілля Ольховий (як ми думали влітку? Ілля Ольховий)
Коли навесні Механів пішов у Лівий Берег, здавалося, що він залишив після себе «випалену землю». Насправді ж молодий Ольховий навдивовижу добре та швидко замінив основного воротаря. Для самого Іллі це дуже вдалий кар’єрний вибір – після юнацьких складів ПФК Львів і ФК Минай йому вже давно пора було переходити в дорослий футбол, а тут такий своєчасний шанс. Восени Ольховий конкурував із Жупанським, але, зважаючи на його відхід, зараз саме на Іллю буде акцент як основного голкіпера. Як ні – є талант із другої команди Ріпак або член тренерського штабу Рипновський, якого на всякий випадок дозаявили як воротаря.
Зірка осені – Андрій Різник (як ми думали влітку? Андрій Різник)
В свої 24 роки в Різника божевільний досвід – перший профі-контракт він ще школярем підписав із ФК Тернопіль, а в Ниві грає вже п’ять років. Забиває не так багато, проте регулярно. В 22 матчах минулого чемпіонату набрав 10 очок за системою «гол+пас» (6+4). Ну, звісно ж, привертає до себе увагу – проте в Ниві поки не дістали такої пропозиції по Різнику, щоб у власників клубу не витримали нерви. Сім голів у 10 матчах – крутий особистий показник Різника. Не дивно, що в підсумку ним зацікавилися в УПЛ, і ще менш дивно, що це саме Лівий Берег, який особливо добре знає тернопільський футбол.
Андрій Різник, фото – ФК Нива Тернопіль
Найкраще придбання осені – Андрій Кухарук (як ми думали влітку? Андрій Кухарук)
Колись після дубля ФК Севастополь він уже нетривалий час грав за Ниву, після чого здорово розкрився в Агробізнесі та пограв в УПЛ. Із Вереса повернувся саме в тернопільський клуб. Це доречно, тому що найсуттєвіша літня втрата (про це пізніше) стосувалася саме середньої лінії, позиції Кухарука. Він встиг видати чотири гольові передачі за осінь, але все ж пішов у Поділля, в якого ще складніша турнірна ситуація.
Найгірша втрата осені – Роман Волохатий (як ми думали влітку? Роман Волохатий)
Якщо флангового захисника Хруставку ще під час минулого сезону почали виводити зі стартового складу й у підсумку звільнили з команди, то Волохатий до останнього був основним центральним півзахисником. Досить різносторонній гравець, і при цьому молодий – ровесник Різника. Із колишнім головним тренером Стахівим перейшов в Інгулець і провів хороше дебютне півріччя в УПЛ.
- Принцип комплектації: нерівномірний
Міграція:
Прийшли: тр./вор.Рипновський (ост.кл.: Здруй Польща Д7), в.Чубак (Агрон Великогаївська ОТГ ААФУ АФТ ам.), з.Демиденко (ЮКСА Д2), з.Михальчук (Рух-2 Д3), з./п.Мисик, п./н.Резепов (обидва – Інгулець Д1), з./п.Паламарчук (Кремінь Д2), п.Дударєв (ФА Тернопіль юн.)
Були чутки, що прийдуть: з./п.Данченко (ост.кл.: Зоря Д1)
Пішли: в.Жупанський (Фенікс Підмонастир ААФУ ЛАФ ам.), з.Зінь, п.Козак (обидва – Агробізнес Д2), з.Капустян (Rebel Київ ААФУ), з.Танчак (Судува Литва Д1), п.Дорошенко (ФК Минай Д2), п.Кухарук (Поділля Д2), п./н.Гатала (з осені; Вязовніца Польща Д4), н.Різник (Лівий Берег Д1)
Були чутки, що підуть: –
Проблеми
Головна проблема – це відсутність терпіння. У Ниви навдивовижу хороші тренери – практично кожен, хто її приймав, досягав непоганих результатів у турнірному плані чи в плані розвитку гравців. Жаль, що клуб повною мірою не використав це і не продав на піку актуальності тих футболістів, які зробили тут собі ім’я на рівні ПФЛ. От і зараз зміни досить суттєві, різкі. Багато футболістів покинули клуб з пониженням, при тому, що цілком собі грали. Втрачені лідери, провідні гравці в кожній із ліній. Вірт, звичайно, має крутий кейс із Вересом, але навіть йому буде важко за такої ситуації тягатися зі стабільнішими Вікторією чи Прикарпаттям.
Найкраще придбання весни – Мар’ян Мисик
Загалом дозаявки з перспективою – вдалося непогано підлатати фланги, прибув новачок у центр оборони, де намічалася проблема. Відзначимо Мисика – гравця із значним досвідом на рівні УПЛ і ПФЛ. Він уже грав у Вересі в часи Вірта. Має хорошу подачу та удар. Недостатньо реалізований, що може додатково мотивувати на групу «Вибування».
Найгірша втрата весни – Андрій Зінь
Та з чого ж тут почати-то… Пішли основні центрбек, опорник, атакувальний хавбек, два інсайди, найкращий бомбардир. І якщо Різника було б важко втримати, та й залишається як-не-як Галадей, то як бути із Зінем? Математично його замінить Демиденко, але ж у складі новачка дивізіону ЮКСА цей молодий гравець втратив місце в основі після Другої ліги. А захист – ключовий вузол для Вірта. За ним – воротар, який 1) молодий 2) втратив сильного конкурента, над ним – центр півзахисту, звідки пішло аж троє важливих гравців.
На що сподіватися?
Цинічно кажучи, різниці між 9-13 місцями нема ніякої, а в Ниви все ж є певні переваги перед конкурентами, які посилювалися винятково аматорами чи студентами. Вірт матиме змогу залатати ті проблемні діри, звідки пішли Зінь, Козак, Кухарук, Різник, Дорошенко. Проте втрачена можливість зберегти все ще молодий і перспективний склад додасть йому важкої роботи в оновленні команди. Спрощено кажучи, втратити цих гравців було значно легше, ніж компенсувати їх новачками такого ж рівня.
ФК Минай
Місце в минулому сезоні: 15 місце УПЛ 2023/24.
Місце станом на зиму 2024/25: 13.
Яке їхнє завдання: відразу повернутися в УПЛ.
Що ми казали про це в 2024 році? Тільки з великою часткою везіння або ж із терміновим підсиленням.
Чи змінився прогноз зараз? Тут би місце в Першій лізі зберегти.
Тренер – Євген Калиниченко
Навіть вилетівши із УПЛ, серб Желько Любенович заробив собі чудову репутацію завдяки розкриттю давно забутих талантів і сміливому, яскравому футболу в кількох тактичних схемах. Але влітку його не відпустили в УПЛ (мовляв, сам вилетів – сам і розхльобуй). Команда відчула кульгавість ситуації, тож восени ФК Минай грав нерівно й чергував яскраві матчі з «сірими» та не по ділу програними. Якраз-таки Калиниченко на чолі тернопільської Ниви обіграв закарпатців на їхньому полі (незадовго до звільнення). Тепер свої задуми в нього буде шанс реалізувати в клубі, який ще не так давно раз за разом дивом рятувався від вильоту з УПЛ. А нині спробує провернути цей же трюк і в групі «Вибування».
Лідер осені – Артур Ременяк (як ми думали влітку? Олександр Бандура)
Бандура залишався одним із останніх досвідчених гравців, але перейшов у Діназ, де отримав мало позитивних емоцій і видав пам’ятний спіч про харчування мівіною. А от Ременяк за півріччя в Першій лізі заслужив путівку назад в УПЛ. От тільки якщо за ФК Минай Артур грав вінгера й забив п’ять м’ячів, то ФК Рух використовує його як латераля. Виходить поки дуже не дуже.
Надія осені – Максим Росул (як ми думали влітку? Єгор Гунічев)
Гунічев залишався чи не єдиним претендентом на місце центрфорварда (хіба що Вишневського чи Ременюка туди б висувати інакше), але не забив жодного м’яча й не видав жодного прямого гольового пасу. А от Росул сповна скористався шансом при відході Кемкіна та Бандури. Молодий гравець, який раніше стажувався в Юве та намагався пробитися в Айнтрахт, чотири матчі з 10-ти провів без пропущених м’ячів і загалом багато виручав. Гарно заявив про себе на всю ПФЛ.
Зірка осені – Артур Ременяк (як ми думали влітку? Владислав Вакула)
Вакула в підсумку перейшов у Зорю, а от Ременяк залишився на осінь – і став найкращим бомбардиром команди (що було не важко, зважаючи на те, що всі інші забили по одному м’ячу). Як наслідок, колишній вінгер ПФК Львів повернувся в місто – але вже в ФК Рух.
Найкраще придбання осені – Дмитро Пріхна (як ми думали влітку? Владислав Дворовенко)
Дворовенко був потрібен, без питань, та й грав в основі. Проте не вийшло в нього діяти так яскраво, як у попередніх клубах – жодної результативної дії, не кажучи про прямі голи від кутового. А от Пріхна прийшов дуже своєчасно, зважаючи на всі втрати в опорній зоні. Це досвідчений уже універсал, в якого за плечами Металіст 1925, Поділля та багато інших випробувань. Наразі для Минаю він важливий і дуже потрібний.
Найгірша втрата осені – Тимур Кораблін (як ми думали влітку? Тимур Кораблін)
Та тут втрата на втраті, спробуй одну назви. Ну, хай буде Кораблін і ось чому: по-перше, він в Зорі й близько не розкрився, а якби не таке спішне оновлення складу, взимку міг би отримати й кращу пропозицію. По-друге, з креативом у Минаю проблеми, а з відходом Ременяка зараз взагалі буде справжня криза.
Тимур Кораблін, фото – fcminaj.com
- Принцип комплектації: масовий на розкриття
Міграція:
Прийшли: гол.тр.Калиниченко (ост.кл.: Нива Тернопіль Д2), тр.Сірик (ост.кл.: Нива Тернопіль Д2), тр.вор.Гарін (ост.кл.: Шахтар юн.), з.Гаврилюк (Полісся-2 Д3), з.Західний (Локомотив Д3), з.Малакі (ФСК Маріуполь Д2), з.Токар (ост.кл.: Зоря Д1), п.Баник (СК Вільхівці Д3), п.Булгатов (Ворскла-2), п.Долбнєв (Авангард Лозова ААФУ ХОАФ ам.), п.Дорошенко (Нива Тернопіль Д2), п.Раско (Полісся-2 Д3 ор.), н.Демченко (Шахтар U-19), в.Якубець, з.Барзак (обидва – ФК Минай ДЮФЛУ U-17 юн.)
Були чутки, що прийдуть:
Пішли: з.Прокопчук (Буковина Д2), п.Гулько (Зоря Д1 п/ор. з осені), п./н.Головкін (Зоря Д1 п/ор. з осені→Колос-2 Д3), п.Шалфєєв (ФК Чернігів Д3), п./н.Куліш (Поділля Д2; з осені), п./н.Ременяк (Рух Д1), гол.тр.Любенович, тр.Ігнятієвич, тр.Дудник, тр.вор.Бабенко, в.Барченко, з.Дворовенко, з.Нагієв, з.Хондак, з.Єременко, п.Я.Рязанцев, н.Вишневський, н.Плохотнюк
Були чутки, що підуть: в.Росул, з.Дмитрук, з.Чуєв, з./п.Рожко, п.Максимець, п.Матюшенко, п./н.Воробчак, н.Гунічев
Проблеми
ФК Минай багато разів потрапляв у чутки, які хоч і спростовувалися, але залишали слід – то про те, що клуб розвантажує відомість і готовий відпустити от прямо всіх (на комерційній основі); то про те, що власник «охолов» до футболу; то про те, що футболістам прибрали можливість харчуватися й прати форму. Повторимо, багато з цих інсайдів потім спростовувалися, новий головний тренер взагалі каже, що проблем нема і все виконується. Але от цей флер відвернув багатьох гравців, та й декого з тих, хто пішов, можна було б вигідніше реалізувати, якби клуб не настільки різко перезавантажувався від однієї реальності в іншу.
Найкраще придбання весни – Арсентій Дорошенко
За час у Ниві вихованець Дніпра добре себе показав, але надто різкі зміни в тернопільському клубі не давали йому цілісно провести хоча б якийсь один повний відрізок. А між іншим, Дорошенко – все ще молодий центральний півзахисник. Той же Калиниченко знає його по Колосі та Ниві. Тут Арсентій може стати диригентом групи атаки, а з Минаю потрапити в УПЛ не важче, ніж із Ниви. Іноді – навіть легше.
Найгірша втрата весни – Кирило Прокопчук
Добротний, фактурний центрбек, який уже давно відомий у Першій лізі. Його повернення в Буковину читалося й явно підсилило команду. А от чи вирішить проблему в обороні ФК Минай? Хоч і запросив відразу кількох молодих оборонців, але вони не мають такого досвіду якраз на рівні Першої ліги.
На що сподіватися?
Від зони плей-офф – лише три очки, від вильоту – сім. Турнірне положення не дає спокою, а вразливі позиції (центр оборони, напад, відсутність конкуренції в основного воротаря) роблять завдання ФК Минай складнішим. Але головне – щоб керівництво клубу бачило горизонт планування далі як на цей сезон. В принципі, клуб уже довів, що може бути успішним в бюджетних рамках і навіть зберігати спортивну перспективність. А тут є хороші заготовки гравців, які можна реалізувати на ринку. Цей клуб варто продовжувати.
Прикарпаття (Івано-Франківськ)
Місце в минулому сезоні: 5 місце групи «Чемпіонська» Першої ліги 2023/24.
Місце станом на зиму 2024/25: 14.
Яке їхнє завдання: тримають інформаційну тишу, проте насправді, звісно, хочуть ще раз у групу за підвищення в класі.
Що ми казали про це в 2024 році? Буде ду-у-уже важко.
Чи змінився прогноз зараз? Та ні, навпаки – констатуємо, що відсутність якісного підсилення в останні кілька трансферних вікон ставить під питання саму першолігову прописку команди.
Тренер – Олег Рипан
Тренерський штаб у складі Рипана, Яцурака та Марцінківа вже давненько працює в цій конфігурації та виконує загалом ті скромні завдання, які ставляться. Звісно, тут є протиріччя між колись задекларованою філософією Команди рідного краю та пошуком іногородніх гравців – тим більше, коли під боком з’являються Ревера та Пробій.
Лідер осені – Сергій Швець (як ми думали влітку? Сергій Швець)
Вдома Прикарпаття підкритиковують за те, що бере іногородніх – причому, можливості запросити топ-гравців, як для ПФЛ, у клубу нема, тому й приходять футболісти середнього рівня. Проте що б робили без них, наприклад, у захисті? Ось Швець значно посилив команду, впевнено грає в різних поєднаннях оборони – як у три центрбеки, так і в два. До атак, знову ж таки, підключається часто та успішно.
Надія осені – Владислав Бучакчийський (як ми думали влітку? Андрій Хома)
Хома в минулому сезоні був на радарах у досить значних клубів, говорили навіть про Карпати. Але, мабуть, розмови про можливий перехід дещо зірвали його бойовий дух, тому що за осінь Андрій забив тільки один м’яч. Зате вихованець запорізького футболу Бучакчийський непогано проявив себе в центрі поля, здійснив кілька результативних дій і показав певний потенціал до зростання.
Зірка осені – Василь Цюцюра (як ми думали влітку? Василь Цюцюра)
10 результативних дій – чотири голи та шість асистів у минулому сезоні – говорять самі за себе. П’ять голів додав уже в поточному чемпіонаті. Колись Цюцюра мав свої великі шанси, навіть перебував на контракті в клубу УПЛ (кам’янська Сталь), проте вже багато років грає в Першій лізі. Для Прикарпаття це справжня знахідка. Якби не травма після одного з важливих голів, Василь ще більше користі приніс би своїй команді.
Василь Цюцюра, фото fc.if.ua
Найкраще придбання осені – не було (як ми думали влітку? Павло Замуренко)
Замуренко провів шість матчів, Бабанін – лише один. Обидва взимку перебралися в Другу лігу. Ніхто з них не підсилив Прикарпаття.
Найгірша втрата осені – Дмитро Шинкаренко (як ми думали влітку? Дмитро Шинкаренко)
Колись цей правий захисник переходив у Прикарпаття не дуже відомим – за спиною мав дубль ФК Маріуполь і основу ФК Краматорськ. Тут Шинкаренко багато чому навчився й вийшов у найкращі за амплуа в ПФЛ. Тому не дивно, що в підсумку його перехопили більш грошовиті клуби. І в Буковині Шинкаренко так і не заграв. Жаль, що прямої заміни Дмитрові клуб восени так і не знайшов. Зараз прийшов Романюк, якому за потенціалом, досвідом і статусом під силу покращити флангову гру прикарпатців. Імовірно, Радульський нав’яже новачку з досвідом УПЛ серйозну конкуренцію.
- Принцип комплектації: точковий
Міграція:
Прийшли: з./п.Романюк (ФК Тростянець ААФУ), п.Хруник (СДЮСШОР Прикарпаття юн.), п.Цибульник (Поділля Д2), н.Трофимюк (Кремінь Д2)
Були чутки, що прийдуть: –
Пішли: з.Бабанін (Пробій Д3 ор.), п.Тітаєвський (з осені), з./п.Сьомка (Агробізнес Д1), п./н.Замуренко (ФК Тростянець Д3), н.Кос (Куликів-Білка Д3)
Були чутки, що підуть: –
Проблеми
Прикарпаття в пошуках своєї стратегії. Була крута ідея Команди рідного краю – проте надра місцевого футболу не безмежні, а повернути з УПЛ умовних Адамюка, Микитишина чи Приймака не є можливим. Більше того, навіть Дебелко, Червак і Воробчак недоступні – грають за інші клуби Першої ліги. А колишня зірка Прикарпаття Семотюк ось віддав перевагу друголіговому Пробою. А якщо навіть за своїх поборотися не виходить, то які іногородні приїдуть? Ті, хто на спаді кар’єри або не реалізував аванси. Звідси – й результат.
Найкраще придбання весни – Юрій Романюк
Він і Цибульник – це гравці з добротною школою та досвідом. Романюк колись подавав великі надії в Волині, пробував сили в Дніпрі-1, Чорноморці, Карпатах і багатьох інших клубах. А опинився в обласній аматорській команді, тож тепер все буде починати спочатку. Плюс Романюка: він може зіграти практично на будь-якій фланговій позиції. Мінус: Радульський, який залишився після Шинкаренка, на місці правого захисника (основній позиції Юрія) розкрився непогано.
Юрій Романюк, fcrukh.com
Найгірша втрата весни – не було
Пішли гравці, які з різних причин не проходили вище ротації. Навіть Сьомка, якого Чижевський спробує вивести на вищий рівень в Агробізнесі, не був основним і визначальним гравцем у Прикарпатті.
На що сподіватися?
Місце в зоні плей-офф і всього чотири очки від зони вильоту – це дуже серйозне турнірне положення. Так, Прикарпаття – значно добротніший клуб за конкурентів. Але, щоб виконати поставлене завдання, кожен гравець повинен пройти другий етап з максимальною самовідданістю, без травм і дискваліфікацій. Лише в оптимальному складі Прикарпаття матиме ті переваги над суперниками, які наразі є номінальними – а саме зіграність, хороший клас провідних гравців і фірмовий бійцівський характер.
Діназ (Вишгород)
Місце в минулому сезоні: 5 місце групи «Вибування» Першої ліги 2023/24.
Місце станом на зиму 2024/25: 15.
Яке їхнє завдання: словами не розкидалися, але за обставин, які склалися, треба зберегти місце в Першій лізі.
Що ми казали про це в 2024 році? Більш-менш, але ще треба подивитися на серйозність намірів нових інвесторів.
Чи змінився прогноз зараз? Буде дуже й дуже важко покинути зону вильоту – навіть якщо команда вирветься в стикові матчі, це буде маленьке диво й величезний сюрприз.
Тренер – Олександр Головко
Влітку команду очолив досвідчений Олександр Рябоконь, а Головко залишився в його штабі. Проте сподівання на нових інвесторів не справдилися, ветерани, на яких покладали надії, розійшлися всі – крім граючого директора. Як наслідок, Діназ змушений комплектуватися гравцями з чемпіонатів областей і студентів, а в боротьбі за виживання важко знайти конкурента з менш досвідченим складом. Для Головка це шанс показати вищий пілотаж – повторимо нашу думку, якщо серед цих невідомих новачків знайдуться ті, що зможуть вразити якимись своїми якостями, це буде велике відкриття.
Олександр Головко, фото facebook.com/FC Dinaz
Лідер осені – Андрій Волошин (як ми думали влітку? Сергій Старенький)
Нема питань щодо граючого директора – і в 40 років Старенький робив різницю на полі. Переважно виходячи на заміни, забив один м’яч і видав одну гольову передачу, що дуже суттєво для команди-аутсайдера. Проте лідер за ігровим часом – захисник Волошин, справжній старожил і символ Діназу, який застав ще аматорський рівень. Без нього було б дуже й дуже погано в центрі захисту.
Надія осені – Артем Вовкун (як ми думали влітку? Артем Вовкун)
Вони з Романчуком награли приблизно порівну й приблизно однаково – не без помилок, але старалися, і, як для малодосвідченого складу аутсайдера, не провалилися в Першій лізі. Проте, якщо Романчука забрав стабільний Агробізнес і він спробує сили в групі «Чемпіонська», то Вовкун переживе весь спектр емоцій із Феніксом-Маріуполем, якому належить провести тяжку боротьбу за виживання.
Зірка осені – Андрій Новіков (як ми думали влітку? Єгор Картушов)
Вони разом перейшли в ФК Чернігів, але емоції в них різні. Легенда Десни Картушов відбігав півріччя вхолосту – лише один асист, без голів, це ближче до Єгора часів провалу в Карпатах, аніж до найкращих років. А от Новіков забив два м’ячі та видав чотири гольові передачі. Колишній талант ФК Олександрія зробив вагомий крок вперед у кар’єрі, якого довго чекав.
Найкраще придбання осені – Євген Чепурненко (як ми думали влітку? Олександр Батальський)
На жаль, не всі красиві історії мають гарне завершення. Батальський був найбільш результативним діючим бомбардиром в історії Першої ліги і міг би піднятися ще вище в десятці, але спершу в Оболоні втратив місце в основі, потім у ФСК Маріуполь виступив нижче можливостей, а в Діназі раз вийшов на один тайм і завершив. Ну, це ясно – ветеран уже розуміє, що до чого. А от інший ветеран встиг забити один м’яч і загалом пограв більше. Але цього разу Чепурненко не став талісманом для Рябоконя – для них обох це був невдалий період.
Олександр Батальський. Фото – fc.obolon.ua
Найгірша втрата осені – Руслан Паламар (як ми думали влітку? Руслан Паламар)
Навіть при іменах, які прийшли в середню лінію Діназа, одесит був би потрібен. Тим більше, атакувальний півзахисник забиває багато й стандарти класно виконує, а це недолік сучасної вишгородської команди, який варто виправляти. За Вікторію Паламар забив шість м’ячів і видав два асисти – тобто сам забезпечив новій команді десь 2/3 голів, як у його попередньої команди, всієї разом взятої.
- Принцип комплектації: залишковий і глибинний
Міграція:
Прийшли: тр.→гол.тр.Головко, в.Карнаушенко (Профіспорт Золотоноша ФФЧО ам.), в.Следзевський (Металург Д2), з.Драган (ост.кл.: Денгофф Денихівка КОАФ ам.), з.Михайленко (Політехнік Київ ВФАС студ.), з.Россол (Будівельник КНУБА ВФАС студ.), п.Анікієнко (Росава Степанці ФФЧО ам.), п.Кайда (ФК Олександрія-2 Д3), п.Остапчук (Бородянка-Легіон КОАФ ам.), п.Приходько (ЮКСА Д2), п.Салей (ост.кл.: Металіст 1925 U-19), п.Теплюк, п./н.Духота (обидва – Чайка Д3), н.Рудницький (ост.кл.: Зоря U-19)
Були чутки, що прийдуть: –
Пішли: гол.тр.Рябоконь (ФК Лісне КОАФ ААФУ ам.), в.Бандура (тр.вор. ЮКСА Д2), в.Дмитроченко (Кремінь Д2), з.Баранов (Чайка Д3), з.Вовкун (Фенікс-Маріуполь Д2), з.Романчук (Агробізнес Д2), з.Ярмак (Локомотив Д3), з./п.Картушов, п./н.Кулик, н.Новіков (всі – ФК Чернігів Д3), п.Сейтхалілов (Вікторія Д2), п./н.Коваленко (Агротех Тишківка ААФУ КрОАФ ам.), п.Мораренко, п.Огіря, п.Чепурненко, п./н.Борисенко
Були чутки, що підуть: –
Проблеми
Рябоконь говорив про величезні проблеми з виплатами заробленого – судячи з підписаних новачків, можливості Діназу не збільшилися. Проте є хороша новина: в Головка вагомий досвід роботи з молодими гравцями, а рівно всім, хто прийшов зараз до нього, є що доводити в великому футболі. Від них мало сподівань у сторонніх спостерігачів і, що важливіше, суперників – за таких обставин здивувати можна буде тільки приємно.
Найкраще придбання весни – Назар Приходько
Самородок із Волині, який пройшов пляжний і студентський футбол, пробився в ПФЛ через ФК Хуст. От там він дійсно був дуже в порядку й показав себе перспективним атакувальним півзахисником, різностороннім і в завершенні, і в створенні моментів. Перехід у ЮКСА від самого початку був ризикованим кроком – Приходько не витримав конкуренції парагвайця Кастро, а повернення бразильця Матеуса взагалі позбавляло б його шансів на ігрову практику. Тому Діназ – той самий крок назад заради двох вперед. А як бути ефективним у менш технічному, менш висококласному оточенні, він уже знає.
Найгірша втрата весни – Вадим Дмитроченко
Величезна кількість втрат. Але якщо, умовно, при варіанті в Агробізнесі чи Вікторії вибір очевидний, то чому не вдалося поборотися за того ж Дмитроченка, який тепер підсилить конкурентів? Адже Кремінь втратив Оксененка, залишався б один Матус. А тут – допомога від команди, якій також боротися за виживання.
На що сподіватися?
На продовження існування клубу. Це – головне. В якій же лізі він опиниться, як не дивно, питання другорядне. Іноді краще привернути увагу меценатів кроком назад – ось, наприклад, ФК Чернігів вилетів і отримав краще підсилення. Не знати, як буде тут, щоправда.
Кремінь (Кременчук)
Місце в минулому сезоні: 8 місце групи «Вибування» Першої ліги 2023/24.
Місце станом на зиму 2024/25: 16.
Яке їхнє завдання: «грати на перемогу в кожному матчі».
Що ми казали про це в 2024 році? Звісно, спробують зберегти місце в Першій лізі, проте це одна з найбільш вразливих команд дивізіону.
Чи змінився прогноз зараз? Ні. Все так само, як було перед сезоном, і навіть трішки гірше.
Игорь Климовский, facebook.com/fcnyva1978
Тренер – Ігор Климовський
Багаторічний член тренерського штабу Олімпіка, який із цим донецьким клубом і в УПЛ попрацював. Очолював також тернопільську Ниву. На жаль, повною мірою реалізувати задуми в Кремені йому не дозволяють обмежені можливості в комплектації. За спортивним місцем клуб місце не зберіг, і, прямо скажемо, з цим набором гравців йому важко буде це зробити і в новому сезоні.
Лідер осені – Владислав Молько (як ми думали влітку? Іван Куць)
Добротний півзахисник склав непоганий дует із Трофимюком і записав на свій рахунок п’ять результативних дій (два голи та три асисти). Пережив оренду, резервний склад – і зараз у цій команді вже робить різницю.
Надія осені – Дмитро Сабієв (як ми думали влітку? Станіслав Рокотянський)
Жодного матчу повністю, жодної результативної дії – вінгер Рокотянський зіграв нижче можливостей. А от 20-річний захисник Сабієв, який, як і Аркуша з Тилохою, раніше грав на аматорському рівні за Зірку, проявив себе настільки здорово, що ван Леувен забрав його в Металіст 1925. От вам Кремінь. От вам аутсайдер! Хто б міг подумати, що обидва центрбеки залишать його на підвищення?
Зірка осені – Олександр Дихтярук (як ми думали влітку? Мирослав Трофимюк)
У Дихтярука хороша школа (Дніпро, Чорноморець), є лідерські якості (був капітаном ще з резервного складу), є похвальний універсалізм (може зіграти в центрі захисту чи півзахисту). Проте все одно стало приємним сюрпризом, як його із Кременя запросили в УПЛ. Звісно, це певний збіг обставин – що Кобін демонтував лідерів часів Лупашка й зважився шукати таких неочевидних новачків у захист, як раніше Дубілей, а зараз Дихтярук із Жовтенком. Але ж Олександр справді заслужив!
Найкраще придбання осені – Андрій Боровський (як ми думали влітку? Андрій Боровський)
20-річний захисник пройшов МФК Миколаїв, але найголовніший трансфер у житті – в Інгулець – здійснив із Васту (разом із головним тренером команди Єрмаковим, який став помічником Лупашка). Став чемпіоном Першої ліги, правда, зігравши всього чотири матчі. В Кремені може закрити місце правого захисника, а за великої потреби – й будь-яку з інших оборонних позицій. Боровський буде актуальним і зараз, тому що після відходу Дихтярука, Сабієва, Паламарчука захист став дуже вразливим.
Найгірша втрата осені – Сімон Галоян (як ми думали влітку? Сімон Галоян)
У Кременя великі втрати, пішли всі, хто ворушиться, образно кажучи. Але от Галояна забрала взагалі команда Другої ліги – Олександрія-2. Хай це й контракт із клубом УПЛ, але все ж прикро ось так втрачати основного вінгера з шістьма результативними діями в минулому сезоні.
- Принцип комплектації: залишковий
Міграція:
Прийшли: в.Дмитроченко (Діназ Д2), в.Лазаренко (Гірник-Спорт Д3), з.Сидоренко (Локомотив Д3), з./п.Бондар (Зірка Кропивницький ААФУ ам.), п.Ковальський (ост.кл.: Металург Д2)
Були чутки, що прийдуть: з.Ігнатенко (TATRA-YUG Дніпро АФУ), п./н.Галата (Гробіна Латвія Д1 п/ор.), п./н.Каранга (Поділля Д2)
Пішли: в.Оксененко, п.Заїченко (обидва – ЛНЗ U-19), з.Дихтярук (Інгулець Д1), з.Сабієв (Металіст 1925 Д2), з./п.Паламарчук (Нива Тернопіль Д2), п.Мельник (Локомотив Д3), п.Панчишин (Буковина Д2 п/ор.→Поділля Д2), н.Трофимюк (Прикарпаття Д2), з.Тилоха, п.Білоконь, п./н.Барінов, п./н.Рокотянський, н.Стецюк
Були чутки, що підуть: з.Аркуша, п.Жданович
Проблеми
Загалом Кремінь, як бізнес-проект, має цілком зрозумілий задум – готуємо молодих футболістів і відправляємо їх на підвищення. Це команді вдавалося – після приходу нового інвестора добрий десяток гравців прокачалися через цей клуб і вдало пішли на підвищення, зокрема, чоловік п’ять – цієї зими. Проте брак валюти на нашому ринку робить бізнес не вигідним – адже футболісти треба всім, а платити готовий мало хто. І платоспроможним не треба хлопці з передостанньої команди таблиці. Взимку Кремінь навіть готовий був відпустити всіх, але багато хто залишився. Ця команда не безнадійна, але ще більш вразлива на багатьох позиціях, ніж осіння.
Найкраще придбання весни – Данило Сидоренко
Він пробував зачепитися в Агробізнесі, проте в підсумку опинився в друголіговому Локомотиві. Зараз повертається в Кремінь у дуже потрібний момент: зважаючи на одночасну втрату Сабієва та Дихтярука, без Сидоренка було б зовсім печально. Але й так вони з Аркушею вдвох відповідальні за весь центр оборони, а підстраховка – або зовсім юні гравці, або універсали типу Пастернака, який сам опорник, але в принципі може опуститися в захист за потреби.
Найгірша втрата весни – Мирослав Трофимюк
Колись позиція форварда не була проблемною – подавали надії свої доморощені Галата, Куць, Кучеренко, гарно проявив себе Вівдич із дублю Олександрії. Проте зараз склалася така ситуація, що Трофимюк із добротною школою
На що сподіватися?
Звісно, на талант тих молодих гравців, які є в команді, але також і на те, що є команди з куди більшими проблемами (а вони справді є).
Поділля (Хмельницький)
Місце в минулому сезоні: 2 місце групи «Вибування» Першої ліги 2023/24.
Місце станом на зиму 2024/25: 17.
Яке їхнє завдання: не оголошували, але явно спробують фінішувати повище як від зони вильоту, так і від потенційних плей-офф.
Що ми казали про це в 2024 році? Більш-менш.
Чи змінився прогноз зараз? Більш-менш.
Сергій Ковалець, fcbrovar.obolon.ua
Тренер – Сергій Ковалець
Легендарний вихованець місцевого футболу після Динамо, Дніпра, Чорноморця та збірної і тренером працював у інших містах. Але коли Віталій Костишин завершив свій загалом досить успішний період на чолі команди, Ковалець дав згоду повернутися в Хмельницький. Не сказати, що він ще восени змінив усе (всього п’ять очок у трьох матчах), але команда отримала новий імпульс і зараз змінилася достатньо, щоб набратися емоцій і ентузіазму на досить складне турнірне завдання.
Лідер осені – Дмитро Непогодов (як ми думали влітку? Олександр Цибульник)
Цибульник грав восени менше через збільшення конкуренції на всіх позиціях, де він міг би вийти. А от екс-воротар збірної Казахстану Непогодов, хоч і не пропустив лише в трьох із 14-ти матчів, а також не уникнув помилок, все ж виручав багато й недарма заробив повернення в казахстанську Прем’єр-лігу.
Надія осені – Іван Оробець (як ми думали влітку? Іван Оробець)
Багато молодих отримали свій шанс – Лис, Гамолов, Оробець, Столярчук… Оробець забив один м’яч і справді в цілому був більше інтегрований у гру команди. Хоча, і це теж треба визнати, зіграв менш яскраво, ніж у минулому сезоні, коли вперше змусив про себе заговорити.
Зірка осені – Вадим Шаврін (як ми думали влітку? Дмитро Непогодов)
Вихованець Шахтаря, який застав ще Кварцяного в Волині та Олімпік у Донецьку з Гельзіним на полі. Вікторія попрощалася з Шавріним і не сказати, що від цього виграла. А за Поділля Вадим набив чотири м’ячі й міг ще більше, якби не вимушений пропуск кількох матчів. Зараз ось прийде ще один досвідчений нападник (дещо іншого плану) – Квасов. Тепер у Ковальця буде опція схеми з двома нападниками, а Шаврін полюбляє відтяжку з боротьбою за верхові м’ячі.
Найкраще придбання осені – Владислав Шкіндер (як ми думали влітку? Олексій Савченко)
Зіграв найбільше матчів, на рівні з тим же Сніжком. Був стабільним в обороні, тоді як Веремієнко та Пасічник все-таки мали перепади. На прикладі таких гравців, як Шкіндер, бачимо, що досить непоганим новачком Першої ліги могла б стати Дружба, з якої вони всі розійшлися по інших клубах.
Найгірша втрата осені – Гліб Савчук (як ми думали влітку? Гліб Савчук)
Орендованого в Руху молодого захисника перехопив Епіцентр. І правильно зробив – це добротний гравець, здатний закрити три позиції від опорника до захисника в центрі та справа. А якщо врахувати, що також пішли Сімінін і Пріхна, то глибина складу ослаблена і відразу кілька точок на полі втратили підстраховку та основу.
- Принцип комплектації: підсилення під завдання
Міграція:
Прийшли: тр.вор.Медін, в.Юрчук (обидва – ост.кл.: СК Дніпро-1 Д1), в.Кондратюк (Адреналін-ДЮСШ-1 Хмельницький ХмОАФ юн.), в.Фастов (Лівий Берег Д1), з.Балан (Титан Одеса ААФУ), з.Азізов (Буковина Д2), з.Заєць (Агробізнес Д2), з.Сєрафімов, п.Савчук (обидва – Поділля юн.), з.Швець (Лівий Берег Д1 ор.), п.Кухарук (Нива Тернопіль Д2), п.Панчишин (Буковина Д2 п/ор.→Кремінь Д2), п.Профатило (ФК Бердичів ЖОАФ ам.), п./н.Куліш (ФК Минай Д2; з осені), п./н.Савін (ФСК Маріуполь Д2), н.Квасов (ФК Кудрівка Д2), в.Кондратюк, з.Савчук, п.Серафімов (усі – Поділля юн.)
Були чутки, що прийдуть: в.Чеботарьов (Лівий Берег Д1), п./н.Ховайко (ЮКСА Д2)
Пішли: в.Непогодов (Улитау Казахстан Д1), з.Сімінін (ФК Тростянець АФВ ам.), п.Цибульник (Прикарпаття Д2), п./н.Столярчук (Рух Д1 п/ор.), в.Петриченко, з.Пасічник, п.Боженар, п.Костенко, п.Савченко, п.Федоров, п./н.Каранга, п./н.Кулакевич
Були чутки, що підуть: –
Проблеми
Останнє місце з вісьмома очками – за короткий другий етап навіть для підйому в плей-офф доведеться попотіти, а щоб уникнути навіть стикових матчів – належить долати шість очок відставання при хорошому плацдармі в багатьох суперників. Це буде важко. Але прихід досвідченого Ковальця та досить відомі й досвідчені гравці на підсилення доводять, що місто Хмельницький не хоче втрачати Першу лігу.
Найкраще придбання весни – Артем Кухарук
Потенційно якісні придбання є, і їх багато. Але, на нашу думку, зважаючи на втрату Цибульника, Савченка та Костенка одночасно, саме Кухарук із Ниви може поліпшити гру команди в центрі поля. А якщо вдало відновиться після травми Панчишин, то це може бути теоретично сильна зв’язка навіть у масштабах усієї Першої ліги
Найгірша втрата весни – Дмитро Непогодов
Ми мали великий вибір – втрати в команди теж були, і ті ветерани, які пішли, також ще не сказали останнього слова в футболі й були корисними. Чому називаємо Непогодова? Юрчук не грав з минулого року. Фастов і Задерейко в попередніх командах були запасними. А гра воротаря буде важливою для аутсайдера.
Дмитро Непогодов, фото – ФК Астана
На що сподіватися?
Принаймні, Поділля зробило все можливе, щоб залишитися в перегонах – і новачки не без статусу, і тренерський штаб досвідчений. Тепер залишається напрацьоване на зборах перенести на чистовик – досвід подібних ситуацій як у Ковальця, так і в Поділля вже є.
