Агротех (Тишківка) здобув Кубок України серед аматорів – все вирішив один гол, догравали в меншості

Sport Arena розповідає про фінал Кубка України серед аматорів сезону 2024/25: матч Маяк (Сарни) – Агротех (Тишківка) визначив нового володаря одного з головних трофеїв любительського футболу України

Агротех (Тишківка) здобув Кубок України серед аматорів – все вирішив один гол, догравали в меншості

  • До гри

Дуже різні команди підійшли до фіналу Кубка України під егідою ААФУ. Маяк (Сарни) – давній аматорський клуб, який в останні роки домінує в змаганнях Рівненщини. Грає, крім кубка, суто на обласному рівні. Агротех (Тишківка) – новий клуб, переможець усіх можливих змагань Кіровоградщини, чемпіон України серед аматорів минулого сезону. Тепер успішно відстоює свій титул і в першому ж сезоні в Кубку ААФУ дістався до фіналу.  

У Маяка 90% гравців – не просто зі своєї області, а навіть суто з Сарненщини. Нечисленні «легіонери» – хлопці з сусідніх районів, серед яких мають професіональний досвід лише кілька. Перш за все, Микола Коляда – досвідчений півзахисник, який пройшов школу Вереса та колись виступав за Інгулець.  

Агротех комплектується колишніми гравцями обласних професіональних клубів – Зірки, Інгульця, Олександрії. Серед них – колишній висхідний талант Ворскли вінгер Чичиков (Дніпро-1, Зірка, молодіжна збірна України), плеймейкер Загальський (Дніпро, Дніпро-1, Оболонь), центрбек Ковальов (Шахтар, Зоря, ЛНЗ, юнацькі збірні України), вінгер Коваленко (Оболонь, Гірник, ЛНЗ і багато інших клубів). Під керівництвом колишньої зірки Зірки, донецького Металурга, Шерифу та Актобе Мизенка зібраний дуже яскравий склад. Фактично, все найкраще від обласного футболу, що не підійшло УПЛ. 

  • Гра

Фінал почався в хорошому темпі з гострими моментами відразу від початку. Воротар Агротеху Рудик вступив у гру вже на 4-й хвилині, коли після ауту Коляда відпасував на Шуляка, чий дальній удар ускладнив рикошет. Голкіпер парирував м’яча на кутовий. Через півтори хвилини хвилюватися почав Маяк: Манастирний спершу неточно головою замкнув флангову подачу, а хвилин через п’ять у ході атаки через правий край майстерно прибрав оборонця та вискочив воротаря – лише А.Тимошицький, грамотно скоротивши кут обстрілу, врятував сарненців у цьому моменті.  

Це були дуже складні секунди для номінальних господарів фіналу. Агротех проводив швидкі атаки, міг вириватися на воротаря Коваленко, проте захисник Яцута чудово дограв із досвідченим вінгером і в підкаті не дав йому ні пробити, ні прострелити. Слідом Чичиков після розіграшу стандарту крутив у дев’ятку (знову вступав у гру воротар), а Ковальов своїм прославленим дальнім ударом ледве не влучив у дев’ятку.  

Після такого інтенсивного відрізку в виконанні тишківчан Маяк вийшов із оточення і ось уже Рудика виривався на Рудика, проте відпустив м’яча й не зміг реалізувати вихід на воротаря-однофамільця. Здалеку били той же Шуляк і Кір’ях. Іноді Рудику доводилося вибігати навіть за межі карного майданчика. Але сарненцям свої моменти реалізувати не вдалося. І все ж перший тайм не завершився без голів: Ковальов з глибини відпасував на Загальського, який тут же блискуче розпорядився м’ячем. Після його тонкої передачі Манастирний вирвався на воротаря і, попри відчайдушний підкат захисника, встиг пробити в нижній кут – 0:1. Це другий гол Олега в розіграші кубка та четвертий у сезоні в цілому, додаючи ще одну гольову передачу. Для Загальського ж це шоста гольова передача в цьому турнірі – ніхто не виконав більше. Загалом у Ігоря в сезоні 2024/25 ААФУ 18 (!) результативних дій – шість голів і вже 12-ть асистів! 

Звісно, на другий тайм Маяк покладав великі надії. Відразу після перерви він міг перевернути всю гру, коли після подачі з правого флангу м’яча підібрав на протилежному краю карного майданчика Гвоздь. Але переграти воротаря він не зміг, а надалі Агротех, підтримуваний голосистими юними вболівальниками, впевнено грав за рахунком. Чемпіон України серед аматорів міг закріпити свою перевагу зі штрафного (Ковальов пробив повз ворота), і з гри (бив Сурженко).  

Після серії замін гра продовжувала залишатися темповою та гострою. В сарненців відзначимо момент Наумця з ударом і флангову подачу, яку головою в падінні ледве не замкнув із вбивчої позиції Бамболя. Один із найбільших прострілів міг замикати Рудика, проте й тут Рудик зіграв класно й м’яч опинився в його руках. А коли Шевченко тонким пасом виводив на воротаря Ніколайчука, Маяк втратив свій, напевно, найкращий шанс у матчі. І тут Рудик відіграв найкращим чином.  

Агротех, розуміючи, що суперник буде тільки збільшувати тиск, хотів закріпити свою перевагу – і на 75-й хвилині був близьким до цього. Простріл з лівого флангу від лицьової прямо перед воротами завершував Пономаренко, але захисник Наумець прийняв на себе м’яча. Станом на цей момент, від голу й на наступні 30+ хвилин, це був найгостріший момент, створений біля воріт А.Тимошицького. Як би довелося пошкодувати за цим шансом, якби Маяк у відповідь забив! Після поперечного пасу Бамболі Шевченко на замаху прибрав захисника й метрів із 15-ти бив лівою – якби влучив, важко спрогнозувати, чи врятував би Рудик. Але м’яч розминувся з воротами… 

Останні хвилини проходили в нервовій боротьбі. Навіть поштовхалися наостанок футболісти, правда, без рукоприкладства. Агротех ще раз встиг підняти на ноги фанатів. Коли Загальський розіграв кутовий в стилі Трента, Манастирний в дотик крутив точно в ціль – але м’яч струсонув каркас воріт. У відповідь після прострілу Коляди та скидки Бамболі смачно пробивав Шуляк – і знову Рудик врятував тишківчан.  

Фінальний свисток застав команди в тому стані, як боксерів-суперважковаговиків після інтенсивного обміну ударами в заключний раунд титульного бою. Віддали всі сили, але дай ще три хвилини – і знову б ішли на приступ і штурм. Констатуємо очевидне: фінал при єдиному голі на дві команди вийшов видовищним. 

  • Після гри

Агротех до золотих медалей сезону 2023/24 додав Кубок України серед аматорів 2024/25. Блискучий доробок, який уже вносить тишківський клуб у скрижалі історії. Якщо ж колектив під керівництвом Сауся та Мизенка зможе й відстояти чемпіонський титул, оформивши в поточному сезоні «золотий дубль», то приєднається до таких грандів, як мирівська Дружба сезону 2022/23, лебедино-черкаський ЛНЗ 2020/21, каховське КЗЕЗУ 2004. Тільки трьом клубам, як бачимо, це вдалося за всю історію новітнього аматорського футболу України.  

Церемонію нагородження провели член Виконкому УАФ Олександр Каденко та виконавчий директор ААФУ Сергій Загоруйко. Важливо, що обидва клуби в спортивній боротьбі дійшли до цих історичних висот у своєму розвитку. Наприклад, на Кіровоградщині 11 років не гостював Кубок України серед аматорів – відколи в 2014 році його здобув клуб Агрофірма «П’ятихатська» (Володимирівка), так тоді називався нинішній Інгулець (Петрове). Той клуб доріс аж до УПЛ. Цього ж побажаємо й його сучасним колегам.  

Man of the Match: Олег Манастирний (Агротех) 

Молодий півзахисник привернув загальну увагу, ставши лідером кропивницької Зірки. Не раз потрапляв у поле зору професіональних клубів, але віддав перевагу проекту Агротеху. Доля за це його винагородила – саме гол Манастирного привіз історичний трофей у Тишківку. 

Маяк (Сарни) – Агротех (Тишківка) – 0:1 

Гол: Манастирний, 41 

Вилучення: Бовтуненко (АТ), 83 – повторне попередження