Інтерв’ю Sport Arena дав найкращий гравець чергового туру Другої ліги сезону 2024/25, якого ми визначаємо спільно з ПФЛ. У 17-му турі це новачок Колоса-2 Данило Колесник
Фото – instagram.com/fckolos_2kovalivka
Колос-2 достроково забезпечив собі перемогу в Групі Б, а також став другим учасником суперфіналу Другої ліги – тепер ми можемо констатувати, що саме він і НК Пробій (Городенка) розіграють звання чемпіона та пряму путівку на підвищення в класі. А допоміг своїй команді в цьому успішний зимовий новачок, який у п’яти матчах відзначився чотирма голами та одним асистом.
Саме дубль Колесника поклав початок ефектній перемозі Колоса-2 над молодими харків’янами (5:2), яка й вирішила багато в чому долю прямої путівки в вирішальний матч. Звісно, жюрі сайту Sport Arena та пресслужби ПФЛ не залишили поза увагою яскравий індивідуальний виступ героя туру та його весняну ефективність.
Найкращий гравець 17-го туру Другої ліги, якого ми визначаємо спільно з ПФЛ, Данило Колесник в ексклюзивному інтерв’ю сайту Sport Arena проаналізував перемогу над Металістом 1925-2, яка дозволила достроково виграти Групу Б, відзначив найкращий свій гол і розповів про:
- секрет успіху Колоса-2 в Другій лізі, яку він уже вигравав із Дружбою,
- не найкращу гру команди, попри перемогу з великим рахунком над юнаками Металіста 1925.
- байждужість Димнича до наступного матчу з ФК Чернігів.
– Звичайно, завжди дуже приємно, коли тебе обирають найкращим,– говорить Колесник. – Але я на це не дуже звертаю увагу, моя робота – забивати голи і робити все для того, щоб команда перемагала. Маю приносити якомога більше користі команді. А коли отримуєш індивідуальні нагороди, то це вже завдяки команді.
– Напевно, що висновки після Олександрії-2 (1:1) ваша команда зробила. З дублерами Металіста 1925 вже таких помилок не припускалися, зробивши результат ще до перерви. Як було насправді?
– Із Металістом 1925-2 була, напевно, наша найгірша гра. У плані структури багато чого не виходило. Хоча й вдалося забити п’ять м’ячів, все ж двічі пропустили і це погано. Це напевно було одна з наших найгірших ігор.
– Гірших, в якому сенсі?
– Багато чого не виходило, було багато браку в передачах, в прийняті рішень.
– У нічийній грі з Олександрією-2 більше виходило?
– З Олександрією-2 ми більше контролювали гру, ніж з Металістом-1925, хоча обидві команди – граючі. Вони дійсно грають у футбол, а не просто б’ють м’яч. Вийшло так, що з Олександрією-2 краще виходило контролювати, комбінувати і робити те, що награємо на тренуванні.
– Можна сказати, що, попри невдачі восени, за грою вони не аутсайдер?
– Так, там молоді талановиті хлопці, дехто з них, наскільки я знаю, тренуються з першою командою, хтось виступає в складі юнацьких збірних. Я не можу сказати, що там хлопці погано підготовлені. Талановиті гравці, хороша команда. Здається, що вони пізно включилися і почали грати в свій футбол. Я думаю, якби вони з першого туру почали грати так як грали із нами – то були б щонайменше в п’ятірці.
– Вам вдалося двічі забити. Який з м’ячів більше сподобався?
– Звичайно, забити перший і відкривати рахунок – завжди приємно. Перший м’яч вдалося забити завдяки помилці опорного півзахисника Металіста 1925-2, а другий – завдяки моєму товаришу та партнеру по команді Шевчуку. Він віддав божевільний пас, мені як нападнику залишалося опинитися в потрібному місці і забити вдруге.
– На 55-й хвилині ви були замінені на Рубльова, а так могли б замахнутися на хет-трик. Не шкодуєте про втрачений шанс і чим поясните таку ранню заміну?
– Навіть не знаю. В минулій грі я теж вийшов на заміну на 55 хвилині і це рішення тренерського. Фізично я почуваюся добре, впевнений, що можу грати всі 90 хвилин. Просто таке рішення тренера, я не думаю, що мене замінили через глобальні помилки. Рубльов заслужив вийти на поле, він гарно тренується і йому теж треба давати шанс. Думаю це так мало бути і це рішення тренера.
– Ви грали домашній матч у Бучі. На скільки принципово було все ж виграти групу саме вдома? Можливо, поїхали в ресторан святкувати чи хтось приїхав привітати?
– Ми хотіли це зробити ще набагато швидше, адже в нас стояла задача виграти групу. Потім важливо було потрапити в стиковий матч за перше місце у Другій лізі. Зараз ця задача залишається, і як третій крок – вийти до Першої ліги. Не було конкретного завдання святкувати цю звитягу вдома або на виїзді. Ми всі ігри прагнемо вигравати.
– Ви взимку тільки прийшли, і вже і в старті виходите, і здобули лідерство в списку найкращих бомбардирів команди з чотирма голами. Це також про щось свідчить, адже в Колосі-2 чимало зірок і гарних нападників.
– Так, уже багато з ким був знайомий, з багатьма познайомився по ходу. В команді дуже хороший мікроклімат, взаємна підтримка і, як би це банально не звучало, взаємоповага. Старші підтягують до себе молодих, а молодші тягнуться до старших. Все проявляється на футбольному полі і самі бачите, що у нас хороший колектив як на полі, так і за його межами.
– З іншого боку те, що саме ви очолюєте перелік найвлучніших у Колосі-2, хоча в команді з зими, теж дає певну інформацію. Чому ніхто не міг забити більше?
– В мене така позиція, що я маю забивати ці м’ячі. І десь знову ж – завдяки команді, яка грає на мене, дає мені змогу забивати вдалося відзначитися чотири рази. Але для мене це мало, я хочу забивати більше.
– Щодо поразки вінницькій Ниві, ви вже аналізували її, якісь висновки були зроблені? Чи продовжували гнути свою лінію і робити свою справу, не кидаючись зі сторони в сторону?
– Звичайно, після гри з Нивою все проговорили, зібрались колективом. У нас був розбір гри, поговорили, що зробили не так. Була робота над помилками і ви самі бачите, певно так треба було, щоб ми там програли, щоб потім всі інші ігри виграти.
– Цим футбол і прекрасний, де кожен може виграти у кожного?
– Звичайно. Ще цікавіше, додали трохи інтриги і вийшло так, що ця гра пішла нам більше на користь, коли ми програли.
– Попереду заключний матч чемпіонату з ФК Чернігів. Слухали коментар Дмитра Димнича, він байдуже сказав, що команда не чекає 18-тур з Черніговом, а готується до плейофу. Цей матч не такий важливий для вас?
– Формально, він вже нічого не вирішує в турнірній таблиці. Але, все ж, для тих, хто менше грав в сезоні – це можливість проявити себе. Ми їдемо до Чернігова за перемогою, хочемо порадувати вболівальників. Це принциповий для нас суперник, на початку сезону був прямим конкурентом і ми їдемо туди перемагати.
Герой 17-го туру Другої ліги. Ілюстрація pfl.ua
БЛІЦ
- Народився в Києві.
- Вихованець дитячої школи київського Арсенала.
- Перший тренер – Олег Іванович Давиденко.
- У Європі подобається Барселона, вболіваю за красивий футбол.
- Слідкую за Віктором Дьокерешем зі Спортінга, справжній голеадор.
- Мрія? Хочу пограти десь в Європі. Але, в першу чергу, – залишатися людиною, а там мені здається, як складеться доля, так воно і буде.
