Сайт Sport Arena спільно з прес-службою ПФЛ обирає найкращих гравців туру в Першій лізі 2024/25. У 8-9 турі це нападник СК Полтава Стрельцов – автор срібного голу своєї команди
Євген Стрельцов, фото – СК Полтава
СК Полтава – справжнє відкриття Першої ліги сезону 2024/25. Перед стартом весняної частини сезону ніхто не очікував побачити полтавців на другому місці у чемпіонській групі. Проте підопічні Сисенка та Тименка здивували багатьох і змогли напряму підвищитися у класі.
Для цього в заключному турі їм довелося обіграти на виїзді харків’ян, а переможний м’яч в Ужгороді забив саме Стрельцов – гравець, якого тренерський штаб Сисенка під керівництвом Тимченка випустив на заміну (Артур Валерко в звіті про тур звертав увагу, що там уся комбінація проведена джокерами – Шмигельський записав передасист, Бужин – асист, а Євген поставив крапку в красивій атаці).
Звісно, журі Sport Arena та ПФЛ не могло оминути увагою переможний удар Стрельцова, завдяки якому СК Полтава посіла друге місце у чемпіонській групі і підвищилася у класі напряму.
Найкращий гравець минулого туру Євген Стрельцов поділився зі Sport Arena своїми враженнями від перемоги над Металістом, а також розповів про емоції від історичного виходу до УПЛ.
– Євгене, у заключному турі вас цілком влаштовувала нічия, щоб посісти друге місце. З яким настроєм виходили на гру?
– Справді, в останньому турі нам було достатньо нічиєї. Проте тренери і керівництво просили нас не допускати навіть найменшої думки про те, що можна відбутися малою кров’ю. Та й хлопці не налаштовувалися на нічию. Ми самі це розуміли. Ми хотіли виграти. Хлопці перед грою хвилювалися, налаштовувалися, всі горіли однією ціллю – перемогти і гарантувати місце в УПЛ. Добре, що перемогли.
– Ви з’явилися на полі на 81-й хвилині, а вже за три оберти секундної стрілки приймали поздоровлення від партнерів із забитим м’ячем. Чи забивали такі швидкі голи після виходу на заміну раніше?
– Так, бувало таке, щоправда, в інших лігах та командах. У Полтаві такий швидкий гол після виходу на заміну для мене перший.
– Це ваш четвертий у сезоні гол – найдорожчий? Кому присвячуєте?
– Мабуть, ціннішим за цей гол буде взяття воріт в УПЛ. Поки ж це для мене найбільш пам’ятний гол за всю мою кар’єру. Я розумію і його цінність. Відразу згадуються ті шалені емоції, які не передати жодними словами! Не приховую: дуже щасливий. А присвячую цей гол своїй родині і нашому головному тренеру Володимирові Сисенку, який цієї весни, на жаль, не міг бути поруч з командою, але ми відчували його підтримку, він з нами був завжди на зв’язку.
– Полтава вперше у своїй короткій історії пробилася в еліту вітчизняного футболу. Навіть не здогадуємося, що творилося в роздягальні після фінального свистка…
– Вся команда раділа, але водночас не могла повірити в те, що сталося. Навіть після гри ми один в одного перепитували, чи дійсно це так, чи нам це не наснилося. Але ми справді написали нову сторінку в історії клубу. Багато хлопців пройшли цей важкий шлях ще з аматорського рівня. Я приєднався до команди, коли вона дебютувала у Другій лізі, але фактично прийшов з аматорського колективу.
– Ваші партнери по команді кажуть, що досі не розуміють, що зробили. Поділяєте їхню думку?
– Всі щасливі. Навіть на другий-третій день ми все ще не могли усвідомити, що ми зробили. Мабуть, лише після першої гри в УПЛ зможемо дійсно усвідомити це (посміхається, – прим. Sport Arena)
– Чи могли, скажімо, ще напередодні рестарту уявити, що Полтава обійде в турнірній таблиці й Металіст 1925, й Кудрівку з Агробізнесом?
– Якщо брати Металіст 1925, то це сильна команда з хорошим підбором виконавців, немаленьким бюджетом навіть за мірками УПЛ, не кажучи вже про Першу лігу. Кудрівка, Агробізнес – всі команди були сильні. Перед початком сезону ніхто й не думав про вихід в УПЛ.
Володимир Анатолійович [Сисенко – головний тренер СК Полтава] нам завжди говорить, що ми маємо вигравати в кожному матчі, втім ця установка у нас від сезону до сезону. Так вийшло, що від гри до гри ми змогли своєю працею, наполегливою роботою на футбольному полі дійти до срібних медалей ліги.
Хоча, будемо відверті, мало хто робив на нас ставку. Здається, експерти нас упритул не хотіли помічати, коли ми вже всерйоз претендували щонайменше на перехідні матчі. Але всіх претендентів на високі місця ми змогли обійти без шалених бюджетів, підкилимних ігор – виключно завдяки кропіткій роботі тренерів і всієї команди. Ми виходили і боролися за кожне очко у кожному матчі.
– Вийти в Прем’єр-лігу – мабуть, найкращий подарунок до вашого недавнього 34-річчя. Тепер мрієте про дебют на найвищому рівні?
– Так, на початку місяця я відсвяткував день народження. Проте в робочому ритмі не було багато часу відзначити цю дату. Але це дійсно як відкладений подарунок до свята, якому я неймовірно радий. А дебютувати в УПЛ, як я вже казав вище, це мрія будь-якого хлопця, який приходить у ДЮСШ. До цієї мрії він проходить непростий шлях.
Герой 8-9 туру другого етапу Першої ліги. Ілюстрація pfl.ua
БЛІЦ
- Народився я на Харківщині – у селищі Донець Ізюмського району.
- Починав грати на малій батьківщині, де тренерами були Олександр Фільчук, Олександр Буданцев. Згодом перейшов до харківського УФК, де тренерами були Олександр Скачко та Андрій Огієнко.
- Стежу за багатьма командами, але мій син уболіває за Барселону, тому можу і себе занести до прихильників цієї команди.
- Когось одного з гравців виділити складно, бо подобається чимало виконавців моєї позиції, зокрема Бензема, Ібрагімович.
- Найперша мрія будь-якого хлопця, який починає займатися футболом, – виступати в елітному дивізіоні своєї країни. Завжди мріяв спробувати свої сили там. Цей шлях був пророблений з дитинства. Сподіваюся, вже найближчим часом ця дитяча мрія втілиться у життя і я зможу дебютувати в УПЛ.
