Валерій Василенко після матчу проти Азербайджану висловив жорстку критику на адресу національної команди. Він наголосив, що збірна знову продемонструвала свій «максимум», але цей рівень виявився вкрай низьким. Поєдинок, який мав стати нагодою для впевненої перемоги й відновлення довіри вболівальників, обернувся черговим розчаруванням. Українські футболісти виглядали мляво, а тренерський штаб вкотре пояснював усе травмами та обставинами. Чому команда Сергія Реброва опинилася у такій ситуації, ми розбираємося детальніше. Статтю підготувала редакція komentator.net за матеріалами джерела.
Криза в українському клубному футболі
Сьогоднішній стан збірної неможливо відокремити від загального рівня клубного футболу. Кращі українські команди програють суперникам, які ще вчора здавалися прохідними: кіпрським клубам, колективам з Ізраїлю та Сербії. Володар Кубка України ледве долає середняків зі Швейцарії, тоді як чемпіон та віце-чемпіон принижено вилітають із кваліфікацій єврокубків. Це яскравий індикатор занепаду, і дивуватися провалам на рівні збірної вже не доводиться.
Внутрішній чемпіонат також утратив якість. Після початку війни легіонери швидко залишили країну, а багато українських гравців скористалися будь-якою нагодою перебратися до Європи, навіть у скромні клуби. Рівень УПЛ впав, і на цьому фоні матчі збірної не можуть компенсувати втрату видовищності. Для вболівальників це стало подвійним ударом — вони залишилися без якісного футболу і всередині країни, і на міжнародній арені.
Відсутність характеру і мотивації
Критики все частіше говорять не стільки про технічний рівень гравців, скільки про психологію. За словами Василенка, футболісти провідних клубів практично не інтегровані у воєнну реальність. Вони отримують високі зарплати, мають захист від мобілізації та безперешкодно виїжджають за кордон. У таких умовах очікувати від них самопожертви чи справжнього бажання перемагати складно.
У час, коли вся країна живе в стані мобілізації, саме спорт мав би стати символом сили та стійкості. Але замість того, щоб бути прикладом для суспільства, футболісти демонструють байдужість і апатію. Вболівальники жорстко реагують на таку поведінку, адже вони очікують боротьби й характеру, а отримують відчуття, що команді просто бракує внутрішнього вогню.
Франція та Азербайджан — різні історії
Поразка від Франції в першому турі відбору на ЧС-2026 здавалася передбачуваною. Різниця у класі між командами очевидна, і на це можна було зважати. Але невдала гра проти Азербайджану виявила глибші проблеми. Суперник, який програв дев’ять із останніх одинадцяти матчів, виявився серйозним випробуванням для України.
Показники виглядали катастрофічно: лише один удар у площину воріт за перший тайм при володінні м’ячем понад 70%. Замість домінування на полі збірна показала безплідне перекочування м’яча та хаотичні навіси. Подібна стратегія виглядає безглуздо навіть проти слабких команд, і саме це найбільше обурює експертів та фанатів.
Сумнівні рішення тренерського штабу
Окремим предметом критики стали рішення Сергія Реброва. Трикутник у центрі поля з Калюжним, Бондаренком та Очеретьком виглядав сирим і непридатним для міжнародного рівня. Зінченка та Судакова виставили не на їхні позиції, Ванат загубився на полі, а решта гравців лише імітували активність. Це змушує говорити не тільки про проблеми з кадрами, а й про відсутність чіткої стратегії.
Після матчу тренер знову згадав травми і складність відбору. Та вболівальники вже втомилися від пояснень. Для них головне питання звучить просто: що зроблено, аби змінити ситуацію? І поки що відповідь на нього залишається невтішною.
Терпіння вболівальників на межі
Поразки можна виправдовувати обставинами, але фанати більше не готові миритися з байдужістю. Вони бачать, як армія бореться, знаходячи мотивацію навіть у найважчих умовах, і порівнюють це з грою футболістів. Контраст занадто очевидний.
Автор підсумовує ситуацію жорстко: «Та нічого ви не зробили, щоб переграти Азербайджан». Це не просто оцінка конкретного матчу, а діагноз усьому українському футболу. Якщо команда й надалі уникатиме відповідальності, говорити про розвиток чи зміни не доведеться ще довго.
Нагадаємо, ми також писали огляд матчу Азербайджан – Україна.
