Новачок столичного Локомотива Іван Мельниченко оформив гол і передасист у центральному матчі минулого туру Другої ліги проти Олександрії-2
Спочатку він пробив у падінні після зручного закидання О.Савчука, а потім сам відпасував на Олександра, який здійснив гольову передачу на Ляха. У виконанні Мельниченка на Кіровоградщині ми побачили дуже якісну гру, що не залишилося непоміченим вболівальниками: 47% відвідувачів телеграм-каналу Локомотива проголосували за Івана як найкращого футболіста матчу 8-го туру Другої ліги з Олександрією-2.
Сайт Sport Arena записав інтерв’ю з півзахисником Локомотива Іваном Д. Мельниченком – колись за цей клуб грав Іван О. Мельниченко, і це також був півзахисник 2003 р.н. От такий от історичний парадокс, чим не привід краще представити новачка «залізничників»?
Перехід до Локомотива: «Тут грають декілька моїх хороших друзів, це відіграло свою роль»
– Як відбувся ваш перехід до ФК Локомотив і чому ви обрали саме цей клуб для продовження кар’єри?
– На жаль, у Кудрівці мені повідомили про оренду трохи пізно. Але з тих варіантів, що були, я з задоволенням обрав Локомотив. Тут грають декілька моїх хороших друзів, це відіграло свою роль.
– Які ваші перші враження від команди та міста Києва, адже раніше ви грали у Житомирі, Чернівцях та клубах, які базувалися в пристоличному регіоні?
– Враження позитивні, столиця, тут слова зайві:)
– Ви перейшли в оренду. Які особисті цілі ставите перед собою в Локомотиві?
– Хочеться допомогти Локомотиву досягти поставлених задач. Ну, і дуже ціную ту ігрову практику, яку отримую в команді – тут хороший колектив і команда в Другій лізі виступає на гідному рівні.
– Як вам тренування Карпенка та сам колектив?
– Цікаві тренування, Васильович приділяє увагу дрібницям, колектив досить молодий, але амбітний.
– Ви в минулому турі відкрили рахунок в матчі з Олександрією-2 та взяли участь у другій результативній комбінації, від вболівальників удостоїлися звання найкращого гравця матчу. А самі задоволені своєю грою в цих перших матчах за Локомотив?
– Завжди прагну більшого, є куди рости. Але тим, що забив та допоміг виграти, задоволений:)
Як Мельниченко грав за Кудрівку та чим залишився невдоволеним: «Пройшов усі збори, але…»
– Ви починали сезон в ФК Кудрівка. Був шанс дебютувати в УПЛ?
– Так, я починав сезон в Кудрівці. Пройшов усі збори, але тренерський штаб Кудрівки вирішив, що мені потрібно піти в оренду, тож дебютувати в УПЛ так і не вийшло:(
– Ви виступали у Першій лізі та навіть у матчах плей-офф за підвищення в класі. Який ваш досвід буде найбільш корисним для Локомотива у його амбіціях?
– Напевно, те що я зіграв близько 60-ти матчів в Першій лізі та не один раз грав з командами Премʼєр ліги, а ігрова практика в таких матчах дуже багато чого дає.
– Зважаючи на те, що ваші попередні тренери Олег Краснопьоров і Василь Баранов були колишніми півзахисниками, як це вплинуло на вашу гру і чи допоміг він вам розвинутись на цій позиції?
– Олег Володимирович дуже багато чого мені дав, вдячний йому за це. Підказував завжди, як правильно зробити в тій чи іншій ситуації. Василь Анатолійович також приділяє увагу як робити правильно. Радий, що саме з цими тренерами мені довелося працювати, а тим більше, що вони півзахисники, вони обидва допомагають мені розвиватись на цій позиції та удосконалювати свою гру .
– Чи дивилися матч Локомотив – Колос у попередньому раунді Кубка України?
– Так, дивився, завжди цікаво коли команда з Другої Ліги робить сенсацію.
– Тоді ще могли подумати, що станете гравцем «залізничників»?
– В той момент, ні. Але радий, що опинився в команді, яка продовжує виступи в кубку.
– Що думаєте про такого суперника, як Верес? Задоволені, що в вашої команди саме такий жереб у Кубку України чи хотілося б суперника попростіше?
– Верес – хороша команда, цікаво буде з ними зустрітись. Тут не вгадаєш, який жереб краще: іноді команди з нижчих ліг можуть вчепитись так, що буде не по собі, а так грати з командами вищого рівня – завжди захопливо.
– Ви раніше ніколи не грали в Другій лізі. Які ваші враження по цих перших двох матчах? Чи подобається формат, склад учасників турніру?
– Звісно, рівень інший, якщо порівнювати з УПЛ. Але формат турніру досить цікавий, ми відразу ж виграли в двох матчах, тому враження позитивні.
Як Мельниченко прийшов у футбол: «Робив там свої перші кроки, тож у майбутньому хотілося б повернутися»
– Розкажіть про вашу родину. Ваші батьки підтримували ваш інтерес до футболу? Серед ваших родичів були футболісти чи спортсмени?
– Батьки підтримали мій вибір, а головним ініціатором того, щоб я пішов на футбол, став старший брат. У мене взагалі-то спортсменів в сімʼї немає, я перший, так би мовити. Але вдячний моїм рідним за розуміння.
– Ваш шлях у футболі розпочався у рідному Житомирі. Як і чому захопилися грою? Хто ваш перший тренер?
– Насамперед, це дитяча мрія, перший тренер – Сергій Миколайович Завалко.
– Ого-го! Це ж перший тренер Руслана Малиновського! Хто був вашим улюбленим футболістом в дитинстві?
– Улюблений футболіст – це Кріштіану Роналду, по сьогодні за нього вболіваю.
– Ви вважаєте ви Полісся своїм рідним домом у футболі, і чи слідкуєте за його виступами в УПЛ?
– Так, я робив там свої перші кроки, в майбутньому хотілось би повернутись в рідне місто. Слідкую, цікаво дивитись на таку команду, особливо зараз.
– Чому надалі грали не в рідному місті?
– В 14 років запропонували поїхати в Буковину, там була Вища ліга ДЮФЛУ, в Поліссі на той час була Перша ліга, тому зробив такий вибір.
– Які враження у вас залишив досвід гри в Буковині, де ви провели три сезони в юнацьких командах?
– Перший час було важко, але потім пристосувався. Зараз також стежу за цим клубом, цікаво, як розвивається футбол у Чернівцях.
– Ваша, як півзахисника, статистика в Дитячо-юнацькій футбольній лізі вражає: 78 матчів та 11 голів. Як ви оцінюєте цей етап свого життя та наскільки він сформував вас як гравця? До речі, ви починали саме хавбеком чи спробували інші позиції?
– В Буковині я грав лівого півзахисника, три сезони, але потім перед коронавірусом тренер Буковини вирішив поставити мене в центр півзахисту, з того часу так і граю. Етап – як у кожного, я гадаю, юнацькі роки, це коли ми дізнаємось та бачимо щось нове для себе, розвиваємось.
– Ви – один із тих, хто зберігав футбол Маріуполя у складні часи клубу. Як потрапили в цей клуб? Через що довелося пройти в цей час – невиплата зарплати, труднощі з побутом? Колектив під керівництвом Краснопьорова компенсував ці труднощі?
– У Маріуполь потрапив через агента, він мені казав, що там дуже хороший тренер: «Скажеш потім «дякую» 😁 На початку все було досить добре, дуже хороший колектив, тренер, але потім вийшло так, що нам довелось всім пройти через труднощі… Але це вже історія, не хочеться до цього повертатись.
– Як приймали рішення перейти із Маріуполя в Кудрівку?
– Важко було усвідомити, що я покидаю такий клуб як ФСК Маріуполь. Останнім часом всі стали, як рідні, один одному – «кістяк» команди, тренер, було таке відчуття, що ми знайомі дуже багато років.
– Що найбільше запам’яталося в часи ФК Кудрівка? Як йому вдалося пройти в плей-офф Ворсклу та й загалом піднести гучну сенсацію?
– Найпамʼятнішим моментом у Кудрівці є вихід в УПЛ. за рахунок того, що були підібрані хороші виконавці, які змогли виконати поставлену задачу.
Які завдання ставить Мельниченко перед собою в Локомотиві: «Ось що буде найкращим результатом»
– Ваша кар’єра є чудовим прикладом того, як можна пройти шлях від юнацького футболу до професійного навіть поза рідним містом. Яку пораду ви б дали молодим гравцям, які тільки починають свій шлях?
– Працювати над собою та ніколи не зупинятись, не дивлячись ні на що.
– Що у вас змінилося після переходу на професійний рівень?
– Інший підхід до справи, все професійно, дивишся на старших товаришів та переймаєш досвід. На мою думку, потрібно дуже багато працювати, аби потрапити туди, куди ти хочеш.
– Що вас мотивує у футболі, і які ваші довгострокові амбіції?
– Мотивує дитяча мрія, яка лежить в мені вже понад 15 років: потрапити в збірну та топ-5 чемпіонатів.
– Хто ваші найближчі вболівальники, кому присвятили свій дебютний гол за Локомотив?
– Найближчі вболівальники – це завжди мої рідні та близькі, присвячую їм гол.
– Як ставитеся до того, що ваш новий клуб має ультрас, проводить благодійні заходи, опікується ветеранами та дітьми-переселенцями?
– Дуже позитивно ставлюсь до цього. Грати за такої підтримки, як у Локомотива – одне задоволення, а тим більше, якщо воно приносить користь в такий складний для країни час.
– Чи бачили відео та фото з відкриття нового стадіону Локомотиву на Чоколівці?
– Так, бачив. Дуже добре, що створюють такі умови для молодих хлопців і дівчат, які хочуть займатись улюбленою справою.
– Як вам грається з новими товаришами в групі атаки? З ким раніше з Локомотиву були знайомі?
– Грається добре, деяких з них знаю вже досить давно, хороші виконавці, з Іваном Мочевінським та Дмитром Пуди грали разом в Маріуполі, хочеться побажати Дмитру якомога скорішого відновлення. Та й братів Савчуків знаю вже більше 5-ти років, також грали разом.
– Яким результатом сезону для Локомотиву будете задоволені?
– Виконати поставлену задачу президентом, гадаю, буде найкращим результатом.
