Донецький «Шахтар» поступився варшавській «Легії» з рахунком 1:2 у другому турі Ліги конференцій УЄФА. Команда Турaна володіла м’ячем, виглядала переконливо за багатьма показниками, але знову не витримала кінцівку. Переможний удар Августиняка на 94-й хвилині став символом нинішнього стану «гірників»: гра є, результату — немає. Цей матч вкотре виявив глибокі проблеми — від тактики до психології. Статтю підготувала редакція komentator.net з матеріалами сайту eu-baustoffhandel.de.
Контроль без загрози: де «Шахтар» втратив перший тайм
З перших хвилин «Шахтар» намагався нав’язати високий пресинг і контроль м’яча, однак це швидко перетворилося на самоціль. Команда перекочувала м’яч між лініями без просування вперед, а у фінальній третині поля знову бракувало ідей. Центральна зона виглядала перевантаженою — Ізакі та Марлон дублювали ролі, а фланги діяли несинхронно. «Легія» ж виглядала більш зібраною і прагматичною: на 16-й хвилині Августиняк потужним ударом у ближню дев’ятку відкрив рахунок і задав тон усьому поєдинку.
До перерви «Шахтар» так і не створив жодного по-справжньому небезпечного моменту. Команда Турaна тримала м’яч, але без агресії. Атака виглядала шаблонно, передачі йшли впоперек поля, а захист поляків спокійно читав усі комбінації. Контроль понад 60% не приніс користі — до перерви українці поступалися і за рахунком, і за якістю гри.
Другий тайм: коротке пожвавлення і злам у фіналі
Після перерви «Шахтар» ожив. Вихід Лукаса та Невертона одразу додав швидкості й вертикальності. Команда почала рухати м’яч швидше, і це дало результат: на 61-й хвилині Конопля навісив із правого флангу, а Мейрелліш точно пробив головою — 1:1. Це був єдиний момент, коли атакувальні дії «Шахтаря» справді мали динаміку й сенс.
Та після забитого м’яча «гірники» знову загальмували. Гра стала повільною, ініціатива розчинилася, а суперник з кожною хвилиною додавав у впевненості. У компенсований час Августиняк зразково виконав штрафний — влучно у ліву дев’ятку. Цей гол став вироком: «Шахтар» знову не втримав ні темп, ні концентрацію.
Статистика матчу
| Показник | Шахтар | Легія |
|---|---|---|
| Удари (в площину) | 9 (3) | 10 (3) |
| Кутові | 3 | 2 |
| Офсайди | 2 | 3 |
| Попередження | 3 | 1 |
| Володіння м’ячем (орієнт.) | 55% | 45% |
Попри схожі цифри, різниця — у якості моментів. «Шахтар» більше атакував, але рідко пробивав із небезпечних позицій. «Легія» діяла простіше, але точніше. Це був поєдинок двох філософій: український контроль проти польського реалізму. І переміг саме реалізм.
Чому команда Турaна не здобуває результату
У центрі проблем — відсутність структури в атаці. «Шахтар» володіє м’ячем, але не знає, що з ним робити. М’яч рухається сам заради руху, а не заради створення моментів. Без гравця, здатного загострити чи віддати різкий пас, атака виглядає передбачувано. Суперники просто перекривають центр і чекають помилки.
Оборона теж нестабільна. Обидва пропущені голи — наслідок позиційних провалів. При другому голі команда знову неправильно виставила стінку, а Фесюн, не скоординувавши дії захисників, не зміг врятувати. На фоні дисциплінованої гри «Легії» це виглядало особливо контрастно.
Є і психологічна складова. Після пропущених м’ячів команда втрачає концентрацію, немов внутрішньо здається. На полі немає лідера, здатного завести партнерів, підняти темп і повернути віру в результат. І найгірше — у «Шахтаря» немає запасного плану. Турaн тримається за одну модель — контроль через володіння, що не працює проти організованих суперників.
Тактична структура та рішення
Схема 4-3-3 при володінні переходила у 3-4-3, де Конопля активно підключався вперед, а Азаров залишався глибше. Це давало чисельну перевагу в центрі, але відкривало фланги. Кожен перехоп м’яча «Легією» миттєво перетворювався на небезпечну контратаку. Польська команда ж діяла у форматі 4-2-3-1, роблячи акцент на щільній обороні й швидких переходах у напад. Два опорники перекривали простір перед штрафним, а фланги забезпечували ширину гри.
Фактично поляки грали простіше, але значно ефективніше. Їхні атаки займали три-чотири передачі й завершувались ударом. «Шахтарю» потрібно було п’ять-шість передач, аби лише дійти до штрафного. Захист «Легії» встигав повертатись, і весь темп руйнувався.
Індивідуальний розбір
Найкращим у складі «Шахтаря» став Мейрелліш — енергійний, настирний, постійно шукав м’яч і заслужено забив. Конопля провів суперечливий матч: зробив гольову передачу, але часто провалювався в обороні, залишаючи свій фланг відкритим. Матвієнко та Грам програвали боротьбу Райовичу, який розтягував захист і створював простір для партнерів. Фесюн кілька разів виручав команду, проте його невпевненість на виходах знову стала проблемою.
У півзахисті не вистачало темпу — Марлон і Назарина не впорались із пресингом суперника, часто втрачали м’ячі в середині поля. Нападники діяли розрізнено, без підтримки. У «Легії» ж ключовою фігурою став Августиняк — два точні удари, висока точність пасів і повний контроль над центром поля. Його впевненість і спокій фактично зламали ритм «Шахтаря».
Що потрібно змінити
Найбільша проблема «Шахтаря» — відсутність швидкості та структури. Команді необхідно грати динамічніше, різкіше, переходити з оборони в атаку за лічені секунди, а не розігрувати м’яч до безкінечності. Турaну слід відмовитися від догми тотального контролю та навчитися змінювати темп. Без вертикальних передач і сміливих рішень атака залишатиметься беззубою.
Окрема тема — стандарти. Команда вже не вперше пропускає після штрафних чи кутових, але висновків не робить. Захисна лінія потребує чіткої організації, а воротар повинен бути голосом і лідером під час таких епізодів. Без цього злагодженості не буде.
Також важливо повернути конкуренцію в складі. Зараз багато гравців виглядають розслаблено, грають без тиску за місце у старті. Без внутрішньої конкуренції не буде розвитку, а команда залишатиметься інертною.
Підсумок
Поразка від «Легії» — не випадковість, а закономірний наслідок відсутності системи. «Шахтар» має потенціал, але немає чіткої ідентичності. Команда володіє м’ячем, але не створює моментів, атакує, але не знає, навіщо. Турaну потрібно змінювати підхід: додати темпу, лідерства і конкретики. Без цього «Шахтар» залишиться красивим, але неефективним клубом, де володіння замінює результат.
Нагадаємо, ми також писали про те, що туман піару Забарного починає розсіюватись.
