«Борнмут» — одна з найбільших футбольних несподіванок поточного сезону АПЛ. Улітку клуб продав майже всю оборону, але замість очікуваного провалу несподівано піднявся вгору турнірної таблиці. Сьогодні команда Андоні Іраоли впевнено тримається на другому місці, поступаючись лише «Арсеналу», і доводить, що у футболі успіх народжується не лише з грошей, а з розумної стратегії та довіри до тренера. Матеріал підготувала редакція komentator.net.
Літо великих продажів і спокій у штабі
Коли більшість клубів панікує, втрачаючи провідних гравців, «Борнмут» зберіг холодну голову. Центральні захисники Дін Хейсен, Ілля Забарний і Мілош Керкез залишили команду, отримавши пропозиції від провідних клубів Європи. Голкіпер Кепа Аррісабалага перебрався до «Арсеналу». Здавалося б, після таких втрат колектив мав би посипатися, але Іраола швидко перебудував захисну лінію.
Місце у воротах зайняв Джордже Петрович, на правому фланзі закріпився Алекс Хіменес, центр оборони посилив Бафоде Діакіте з «Лілля», а ліворуч надійно діє Адрієн Трюффер. Нові футболісти відразу вписалися у тактичну модель і додали стабільності.
Тренер, який не боїться ламати старі схеми
Андоні Іраола не став відновлювати минулі моделі гри. Він переформатував команду, надавши їй новий стиль — агресивний, енергійний, побудований на високому пресингу та швидких переходах з оборони в атаку.
Такий підхід нагадує «Ліверпуль» Юргена Клоппа у його найкращі роки, тільки без дорогих зірок і з більш скромним бюджетом. Водночас гра «Борнмута» сповнена руху, характеру та спортивної злості — рис, яких бракує навіть багатьом топ-командам.
Команда без зірок, але з величезним характером
Справжнім відкриттям сезону стали Алекс Скотт і Тайлер Адамс, які фактично перебудували опорну зону. Молоді хавбеки створюють баланс між атакою і захистом, забезпечуючи швидкість і динаміку в центрі поля. Саме їхня робота дозволила команді стати більш зібраною та гнучкою.
При цьому атакувальна лінія залишилася потужною: Джастін Клюйверт і Антуан Семеньо стали головними рушійними силами в атаці. Семеньо нині входить до трійки найрезультативніших вінгерів Прем’єр-ліги.
Трансферна політика як мистецтво планування
Ще кілька років тому «Борнмут» лише підбирав гравців, яких відпускали гранди, але сьогодні клуб сам задає тон на ринку. За останні сезони «вишні» заробили десятки мільйонів євро, купуючи таланти дешево і продаючи у кілька разів дорожче.
Хейсен прийшов з «Ювентуса» за 15 мільйонів, а пішов у «Реал» за 62,5. Забарного придбали у «Динамо» за 23 мільйони, а продали в ПСЖ за 63. Керкеза придбали за 18, а продали у «Ліверпуль» за 47. Така стабільність трансферної політики робить «Борнмут» прикладом фінансової грамотності для інших клубів середньої ланки.
Ключові принципи успіху
- довіра до тренера і довгострокова стратегія
- грамотна селекційна робота з молодими гравцями
- ставка на пресинг і швидкий вертикальний футбол
- відсутність паніки після втрати лідерів
- здатність продавати вчасно і вигідно
Що далі чекає на «вишень»
Сьогодні «Борнмут» уже не сприймають як випадкову сенсацію. Клуб перетворився на системний проєкт, здатний конкурувати навіть із топами АПЛ. Команда довела, що успіх не завжди купується — його можна побудувати через ідею, дисципліну і сміливість ризикувати.
Іраола не просто врятував команду від спаду, а створив нову історію — історію клубу, який змінив уявлення про можливості середняків англійського футболу.
Нагадаємо, ми також писали про те, що Реал подасть апеляцію на червону картку Луніна.
