Розмови про можливе запрошення до «Динамо» іноземного тренера останнім часом лунали з дивовижною наполегливістю. У певний момент з’являлося відчуття, що кияни ось-ось здивують гучним іменем із європейського топрівня — з обмовками, «червоними лініями» та складними умовами. Та здоровий глузд швидко повертав до реальності: усе це радше нагадувало інформаційний шум і спробу видати бажане за дійсне, ніж справжній план дій. Матеріал підготувала редакція komentator.net з посиланням на джерело westminsterpimliconews.co.uk.
Не вірили багато хто й в інше — що Ігор Костюк настільки швидко позбудеться статусу тимчасово виконуючого обов’язки. Суб’єктивно підстав для цього майже не проглядалося. Після відставки попереднього штабу його призначення виглядало логічним і навіть вимушеним, але радше як технічна пауза, а не як стратегічний вибір на майбутнє першої команди.
Втім, події розвивалися за іншим сценарієм. Під керівництвом Костюка «Динамо» здобуло дві перемоги поспіль в УПЛ — щоправда, різної якості. Спочатку з великими труднощами було обіграно «Кудрівку», а згодом уже без особливих проблем — «Верес». Формально — позитивна динаміка. Востаннє подібну серію в чемпіонаті кияни мали ще в серпні, до затяжного відрізка нічиїх і поразок, який зрештою коштував посади попередньому головному тренеру.
Логіка рішення та його приховані ризики
З погляду менеджменту певна логіка в діях керівництва простежується. У розпал сезону знайти вільного й водночас кваліфікованого фахівця вкрай складно, особливо для клубу зі статусом «Динамо». Призначення тренерського штабу з юнацької команди виглядало тимчасовим рішенням — кроком, який мав підготувати ґрунт для серйозніших змін.
Але цей «міст» несподівано став кінцевою зупинкою. Перемога в останньому осінньому турі УПЛ фактично перетворила Костюка з тимчасової фігури на повноцінного головного тренера. Саме це і викликає найбільше подиву: чи не надто висока ціна однієї перемоги, навіть якщо вона була переконливою?
Особистих претензій до Ігоря Володимировича немає. Як наставник молоді він залишав приємне враження. Однак робота з першою командою — це зовсім інший рівень відповідальності, тиску та рішень. Поки що важко згадати кроки, які б однозначно свідчили про його готовність до цієї ролі на довгій дистанції, а не лише на короткому відрізку.
Питання не сьогоднішнього дня, а завтрашнього
Навіть якщо друга частина сезону складеться вдало і «Динамо», скажімо, зуміє пробитися до кваліфікації Ліги конференцій, системні проблеми нікуди не зникнуть. Історія українського футболу не раз доводила: новий сезон часто стирає попередню «хімію» — зникає інтуїція, виникають тертя в роздягальні, змінюється баланс впливу.
І тут постає ключове запитання: що далі? Якщо цикл Костюка завершиться так само швидко, як і почався, де клуб шукатиме наступного тренера? У молодіжних командах? Серед ветеранів? Чи знову замикатиметься в вузькому колі так званих «динамівських сердець»?
Для порівняння, у головного конкурента система вибудувана інакше — вона не залежить від однієї людини чи емоційного рішення. Там простіше змінювати тренера без відчуття порожнечі попереду. У «Динамо» ж нинішній вибір виглядає завершенням цілого етапу внутрішніх призначень, після якого горизонт планування стає тривожно розмитим.
Нагадаємо, ми також писали про прогноз і де дивитися матч «Динамо» – «Ноа».
