14 грудня чемпіонат України пішов на зимові канікули. До кінця лютого вітчизняний футбол житиме в режимі контрольних матчів, трансферних новин, тренерських змін і звичних міжсезонних чуток. Але кожна пауза — це ще й слушна нагода підбити підсумки вже пройденого відрізка. Саме зараз — оптимальний момент спокійно оцінити зігране, вигране й втрачене. Статтю пілготувала редакція komentator.net.
Ми не могли оминути цю можливість і пропонуємо погляд на першу частину сезону УПЛ — у цифрах, емоціях, фактах і враженнях. Без поспіху, без «гарячих» оцінок, але з фіксацією найважливішого й найпоказовішого.
Головний висновок — зимове чемпіонство ЛНЗ
У пасиві черкаського клубу наразі лише три поразки. Можливо, слово «лише» тут звучить не надто доречно, адже у «Шахтаря», який має стільки ж очок, поразка взагалі одна. Але річ у тім, що ЛНЗ виграв 11 матчів — і це найкращий показник у лізі за підсумками першої частини сезону.
При цьому старт чемпіонату для «фіолетових» був далекий від ідеального. Уже до п’ятого туру команда мала дві поразки, одна з яких — болісні 1:4 від «Олександрії», однієї з найслабших команд осені. Після того туру навряд чи хтось серйозно припускав, що ЛНЗ очолить турнірну таблицю після 16 матчів.
Переломним став восьмий тур, коли черкаський клуб на виїзді розгромив «Шахтар». Саме з того моменту ЛНЗ почав поступово, але впевнено прокладати собі шлях нагору. Після того матчу команда оступилася лише раз — у грі проти «Карпат» (0:1). Уже в наступному турі було обіграно «Динамо», і стало очевидно: це не випадковий спалах, а серйозний претендент на високі місця.
Такий ривок має цілком прагматичне пояснення. За мірками УПЛ ЛНЗ не є бідним клубом, має якісний склад і грамотно проведену літню трансферну кампанію. Ключовим стало й тренерське рішення. Після Григорчука команді був потрібен фахівець менш прямолінійний, але більш уважний до оборонної роботи та молоді.
Як показав сезон, із Віталієм Пономарьовим у Черкасах вгадали. Він швидко стабілізував склад, чітко вибудував гру в захисті й зробив ставку на швидкісних гравців атаки — насамперед Проспера та Ассінора. Так казка поступово стала реальністю. І хоча «медалі після першої частини сезону не дають», відчуття, що ЛНЗ фінішуватиме з нагородами, залишається навіть з урахуванням втрати Проспера.
Головне розчарування — провал «Динамо»
Тут варіантів для дискусії майже немає. Чинний чемпіон на проміжному фініші опинився лише на четвертому місці. Причому ця позиція ще не остаточна: якщо УАФ зобов’яже «Металіст 1925» і «Верес» дограти перенесений матч, кияни можуть опуститися ще нижче.
Причини такого регресу однозначно пояснити складно. До п’ятого туру все виглядало ідеально: команда Олександра Шовковського йшла першою, маючи максимальний результат. Але далі почався спад — п’ять нічиїх поспіль. У якихось матчах «Динамо» не щастило, десь команда втрачала концентрацію наприкінці, десь виникали питання до суддівства. Проте факт залишився фактом — очки втрачалися регулярно.
Ще очевидніше було інше: після яскравого минулого сезону Шовковський почав втрачати контроль над роздягальнею. Майже публічний конфлікт з Ярмоленком став цьому наочним підтвердженням.
Розгром «Кривбаса» з рахунком 4:0 здався ознакою перелому. Але це було оманливе враження. Далі були поразки в «класичному», матч проти ЛНЗ, невдача з «Колосом», провал у Лізі конференцій і, як наслідок, відставка Шовковського разом із тренерським штабом.
Цілком імовірно, що ця відставка була запізнілою. Уже після п’ятого-шостого туру було видно, що проблеми є і в тренера, і в команди. Хімія, як кажуть у таких випадках, зникла.
Втім, і після змін на тренерському містку «Динамо» краще не заграло. Під керівництвом виконувача обов’язків Ігоря Костюка команда програла «Полтаві». Новий наставник не запропонував нічого принципово нового — хіба що намагався омолодити склад. Але ці спроби виглядали невпевнено й половинчасто. Як, власне, і вся осіння версія «Динамо»-2025.
Найкращі матчі: «Шахтар» — ЛНЗ і «Динамо» — «Кривбас»
Обрати один-єдиний матч сезону непросто, але вибір усе ж не надто широкий. Порадившись, ми виділили два поєдинки, які яскраво вирізнялися на загальному тлі.
Перший — розгром «Шахтаря» у номінально домашньому матчі ЛНЗ. Команда Арди Турана почала гру доволі академічно, розраховуючи взяти своє за рахунок контролю м’яча й територіальної переваги. Але з перших хвилин «фіолетові» нав’язали агресивний пресинг і сміливо пішли вперед. До такої манери «гірники» виявилися не готовими, а плану «Б» тренер так і не знайшов. Проспер буквально тероризував оборону суперника, і саме з цього матчу почалося сходження ЛНЗ на вершину таблиці.
Другий — перемога «Динамо» над «Кривбасом». Після п’яти нічиїх поспіль кияни видали, мабуть, свій найцілісніший матч сезону. Команда була максимально зібраною, агресивною і зламань у грі не допустила. «Біло-сині» вперше зіграли, як кажуть, від свистка до свистка, а Ярмоленко в ролі єдиного форварда виглядав переконливо.
Найкращий гол: момент із матчу «Кривбас» — «Кудрівка»
Визначити найкращий гол ще складніше, ніж найкращий матч. У сезоні вистачало красивих ударів — і зі штрафних, і після індивідуальних проходів. Але м’яч у матчі «Кудрівки» проти «Кривбаса», на нашу думку, заслуговує на окрему увагу.
За кілька хвилин до фінального свистка, програючи 0:3, Думанюк під час розіграшу з центра поля наважився на удар. М’яч перелетів пів поля, влучив у перекладину, потім — у голову голкіпера Кемкіна й опинився в сітці. У нашому чемпіонаті такі голи — велика рідкість.
Головна сенсація — поразка «Динамо» від «Полтави»
Контекст цього матчу робив результат майже неймовірним. Чемпіон країни, домашній стадіон, нещодавня зміна тренера — все мало працювати на «Динамо». З іншого боку — «Полтава», найслабша команда сезону за більшістю показників.
Утім, саме гості виявилися сильнішими. Після матчу Костюк визнав закономірність поразки, зазначивши, що суперник був фізично краще готовий. Цей результат став ще одним маркером глибини проблем киян.
Головні відкриття — «Кривбас» і Проспер
Після відходу Юрія Вернидуба, багатьох ключових гравців і зміни вектора розвитку навколо «Кривбаса» вистачало скепсису. Призначення Патріка ван Леувена, який раніше не надто вдало працював у «Шахтарі» та «Металісті 1925», лише посилило сумніви.
Проте нідерландському фахівцю вдалося створити нову команду — гостру, амбітну й цікаву. П’ятий рядок перед зимовою паузою — більш ніж гідний результат.
Ще одна яскрава історія — Проспер. Влітку ЛНЗ придбав нігерійця за 700 тисяч євро, а вже взимку продав його «Шахтарю» за 4,4 мільйона. Це яскравий показник і якісної селекції, і рівня гри самого футболіста. «Для Проспера межа — лише небо», — так описував партнера Ассінор ще до його переходу. І в цих словах було чимало правди.
Головний парадокс — «Карпати» і «Рух»
Після повернення «Карпат» до УПЛ саме цей клуб позиціонував себе головним у Львові, тоді як «Рух» опинився в тіні. Лунали заяви про об’єднання, фактично — про поглинання.
На практиці все склалося інакше. Попри перехід частини гравців, на проміжному фініші обидві львівські команди мають однакову кількість очок. Для «Руха» це радше привід для задоволення, а для «Карпат» — серйозний сигнал тривоги. Зміни на тренерському містку там виглядають цілком імовірними.
Головний регрес — «Олександрія»
Після історичного срібла втримати високу планку було надзвичайно складно. Масовий відтік гравців і повна зміна тренерського штабу зробили свою справу. Нинішня «Олександрія» — це вже зовсім інша команда, від якої залишилися лише окремі фрагменти минулорічного успіху.
Падіння чинного віцечемпіона на передостаннє місце стало одним із найбільш болючих підсумків осені. І поки не факт, що команда зможе швидко вибратися з цієї ями.
Головне питання — що таке нинішній «Шахтар»?
Після тьмяного минулого сезону Маріно Пушич залишив «Шахтар», а його місце посів Арда Туран. Турецького тренера з перших днів порівнювали то з Сімеоне, то з Луїсом Енріке, але за майже пів року роботи чіткого розуміння його стилю досі немає.
Форсована підготовка дала результат на старті, але далі настав спад. Виліт з кваліфікації Ліги Європи, поразки в Кубку України та проблеми в чемпіонаті не дозволяють назвати команду фаворитом сезону. За фінансовими можливостями «Шахтар» — безумовний лідер УПЛ, але на полі цього поки не видно. Весна має дати відповіді на всі запитання.
Нагадаємо, ми також писали про підсумки сезону Oracle Red Bull Racing.
