«Упав – свисти». Чому в бундеслізі більше карток, ніж в Англії

Подивишся статистику третього туру бундесліги, і волосся дибки стає. У п’яти суботніх матчах зафіксовано 23 попередження і сім вилучень. Та що ж це за футбол у німців такий, скажете ви, – не футбол, а суцільна брутальність і бруд?

Німецький «світлофор»

Насправді ж – нічого подібного: нормальна чоловіча боротьба, не завжди красива, але майже завжди наполеглива, без знижок на авторитети та звання суперників. Боротьба, до речі кажучи, якщо і жорсткувата часом, але практично завжди без підлості.

А що стосується грубості і всіляких за неї покарань …

Один із знайомих німців, з дитинства не тільки мріяв про суддівській кар’єрі (з ігровою, він швидко зрозумів, не вийде), але і дещо що на шляху до цієї мрії що почав, розповідав, що ще в юнацькій школі суддів (є в Німеччині і такі ) їх вчили: «Упав футболіст – свисти, карай того, хто з ним боровся – так менше шансів допустити помилку».

Мабуть, саме з цієї причини суддівство в бундеслізі відрізняється від, скажімо, англійської, як небо і земля. Там, де британець дасть поборотися, німець згадає вбите в нього з юності «впав – свисти». Не скажу, що саме цим принципом керуються у своїй роботі всі судді бундесліги. Не всі – але на жаль, багато. Ось і виходить, що в сверхбоевом, сверхупорном і Наджорсткі поєдинку дортмундської «Боруссії» з «Вердером», долю якого – і першого рядка в турнірній таблиці – вирішив єдиний м’яч Роберта Левандовського, Фелікс Цвайер не вказує ні однієї картки, ні жовтої, ні червоної , а в набагато більш м’якою, незважаючи на великий рахунок 3:3, гри «Хоффенхайма» з «Фрайбургом» Тобіас Штілер чотири рази запалює перед футболістами жовте світло і тричі – червоний.

Добре ще, що «світлофорні» дії лише другий сезон судить першу бундеслігу 32-річного Штілер, навіть такі дивні, як видалення Салихович «за навмисні агресивні дії при святкуванні гола» або червона картка Мехмеді за «образу асистента арбітра» (ну, так, покрутив хлопець пальцем біля скроні – так адже якщо чесно, зовсім по справі), на підсумок матчу якщо і впливають, то лише мінімально. А ось видалення в грі «Ганновера» з «Шальке» відправляють «королівсько-синіх» на дно турнірної таблиці, а їх наставника Йенса Келлера ставлять на межу відставки. Але якщо хто в цьому і винен, то точно не арбітр.

Бастіану Данкерт за цей матчу можна поставити «п’ять» і в добавок поаплодувати. Всі три видалення: і Хеведеса за фол останньої надії (у комплекті з пенальті), і нашого старого знайомого Хусті за грубу гру, і обидва «гірчичника» Фукс – все не придумане, все по справі. А те, що «Шальке», примудрився, граючи вдесятьох проти 11, скоротити розрив у рахунку і ледь не добився нічиєї в рівних складах, знову залишившись у меншості, знітився і програв – так за це «королівсько-сині» повинні відповідати самі.

Можливо, і «Вольфсбург», що не залишися він у меншості в Майнці, зумів би, як мінімум, не програти. Тим більше, що обидва голи «вовки» пропускають саме після видалення Луїса Густаво. Але і тут все по справі: зірковий бразильський опорник так відверто фолить на другий «гірчичник», що сам, не чекаючи появи на світ червоної картки, понуро відправляється до бровки. Кого повинен дякувати за третю перемогу поспіль і місце в групі лідерів бундесліги «Майнц»? Арбітра Торстена Кінхофера або начудив бразильського збірника? Питання риторичне.

Новий рекорд «Баварії»

Якщо ви, після всього прочитаного, раптом подумали, що арбітри бундесліги майже суцільно «білі і пухнасті» – з вами навряд чи погодилися б вболівальники «Нюрнберга». Хоча б тому, що поставлений арбітром Крістіаном Дінгерт на 32-й хвилині 187-го за рахунком «баварського дербі» пенальті у ворота з улюбленої команди – з тих, що справедливо називаються придуманими на рівному місці. Але, як кажуть, «бог відводить»: м’яч після удару Алаби з точки намертво забирає воротар «клубу» Рафаель Шефер. Це, втім, не заважає «Баварії» у другому таймі без всякої допомоги судді – зате з допомогою голів зіркового дуету Рібері-Роббен – дотиснути відчайдушно чинять опір нюрнбуржцев.

Перемога стає 28-м безпрограшним матчем «Баварії» підряд. Це новий рекорд бундесліги і мюнхенського клубу: з травня 1988 го року по березень 1989 го попередники нинішніх мюнхенських футболістів показали серію з 27 безпрограшних зустрічей. Ну а те, що, здобувши третю перемогу в сезоні, «Баварія» залишається серед лідерів бундесліги – це само собою.

Такого ж результату леверкузенський «Байєр» домагається більш яскравою, ніж у мюнхенців або дортмундців, грою. Правда, і в матчі «фармацевтів» з менхенгладбахської «Боруссією» теж присутня досить спірний, причому реалізований Штефаном Кісслінг, пенальті – і тренер «жеребців» Люсьєн Фавре після матчу довго і обурено на це нарікає. І, по-моєму, абсолютно марно: по-перше, 11-метровий саме спірне, з тих, що називаються «50 на 50» чи «на розсуд арбітра», а по-друге, рахунок 4:2 невдоволення швейцарського наставника рішенням судді вбиває в зародку.

Без жодного втручання арбітрів «Герта» мінімально перемагає в «Гамбург». І ось «ганзейцев»-то, схоже, «втручання ззовні» найближчим часом не уникнути.

Ще до поразки в Берліні різке невдоволення грою команди, її тренером Торстеном Фінком і взагалі станом справ у клубі висловив головний інвестор «Гамбурга» Клаус-Міхаель Кюне. 76-річний мільярдер, який вкладає в «ганзейцев» чималі гроші, заявив, що «Фінк не в змозі ні вести команду вперед, ні мотивувати її», а заодно запропонував призначити на посаду президента Фелікса Магата. А оскільки, швидше за все, це «пропозиція» з тих, «від яких не можна відмовитися», поява «Залізного Фелікса» (ех, не знають німці, щасливці, кого і за що так колись іменували в Росії) в рідному йому ще по ігроцкой кар’єрі “Гамбурзі” зовсім не виключено, за матеріалами sovsport.