Перед вами перелік найпопулярніших, обговорюваних і… відверто дивакуватих потенційних нововведень світового футболу, за які виступають авторитетні особистості.
В ГОСТЯХ ЯК ВДОМА, І НАВПАКИ
Ініціатори: Алекс Фергюсон, Хосеп Гвардьола, Андре Віллаш-Боаш, Жозе Моурінью, Арсен Венгер.
Суть реформи: провідні європейські тренери вважають, що необхідно змінити «правило виїзного голу», яке дає перевагу команді, що забила більше м’ячів у гостях. Нібито, це правило було актуальним у старі добрі часи, коли вболівальники не могли вибратися на виїзні матчі, і перевага свого поля було істотним.
Недарма за статистикою The Guardian зразка 1965 року, всього 16 відсотків матчів у Європі закінчувалися перемогою гостей. Однак у новий час перевагу господарів апріорі не так велико, між тим «правило виїзного голу» змушує їх грати від оборони, так як ціна помилки виявляється занадто високою.
Самі розумієте, якщо пропозиція тренерів буде прийнято, це загрожує єврокубків революційними змінами, так як саме фактор виїзних м’ячів визначає тактику команд на міжнародні матчі.
ОФСАЙД – ОФСАЙДУ!
Ініціатор: Зепп Блаттер.
Суть реформи: президента ФІФА в останні роки кидає з однієї крайності в іншу. То він заробляє реноме мега-консерватора, будучи головним противником використання відео-повторів у футболі. Пропонує скасувати правило офсайду, чия класична версія була прописана дев’яносто років тому, надихнувшись переглядом матчу… у хокеї на траві! Будемо називати речі своїми іменами: пропозиція Блаттера викликало реальну острах, адже на положенні поза грою будується вся гра в футбол.
СЛАБКІ – У БІЛЬШОСТІ
Ініціатори: федерація футболу Норвегії.
Суть реформи: на дворових майданчиках питання непарної кількості бажаючих грати вирішувалося просто – зайвий гравець вирушав до складу слабкої команди. Продовжуючи ці традиції, скандинави запропонували дозволити команді, програвача з рахунком 0:4, випустити на поле ще одного футболіста. Мовляв, заради того, щоб у футболі не траплялося поразок з рахунком 0:15 – і програв у такому разі сумно, і переможцем ніякої радості.
ГРА НАВИЛІТ
Ініціатор: Луїс ван Галь.
Суть реформи: голландський фахівець з норвежцями не згоден. Саме йому цілком могло б належати авторство приказки «Менше народу – більше кисню». У завершальній стадії гри, як вважає ван Гал, кожні п’ять хвилин полі повинні залишати по одному гравцю з кожної команди. В такому випадку, гра, звичайно, стане безмежно відкритою, так як до кінця матчу у кожній команді залишилося б по шість футболістів. Але, боюся, тоді гравцям довелося б тренуватися по чотири рази на день, відпочиваючи лише в… залі для теоретичних занять. Обсяги тактичних вимог зросли б у геометричній прогресії, а тренерам довелося б писати нові томи хрестоматії гри 10 на 10, 9 на 9 і так далі. Загалом, пропозицію на рівні «шахів Фішера».
ХТО БІЛЬШЕ ЗАБ’Є?
Ініціатор: Арсен Венгер.
Суть реформи: схильний до романтизму француз запропонував нараховувати очки не тільки за перемогу в матчі, але і за кількість забитих у цьому самому матчі голів. Що ж, ідея напевно сподобалася б тренерам «Барселони», «Реала» або «Баварії». А ось договірні матчі придбали б досить вигадливий характер.
ВЕСЕЛКА В КИШЕНІ АРБІТРІВ
Ініціатори: Мішель Платіні, П’єрлуїджі Колліна, Руї Мансиу.
Суть реформи: іноді, коли фол виглядає більш жорстким, ніж той, що заслуговує на «гірчичник», але не дотягує до прямого вилучення, коментатори кажуть, що порушник заслуговує «рожевої картки» – тобто, чогось середнього між червоною і жовтою. А тому деякі з новаторів пропонують вводити картонні прямокутники інших кольорів, щоб їх гравець отримує залишав поле на якийсь конкретний час – від 5-ти до 15-ти хвилин. Платіні – пропонував запровадити білу картку. Колліна – більше сподобався помаранчевий колір. А ось португальська функціонер Руї Мансиу вирішив боротися з нецензурною лайкою на полі: караючи матюкальників блакитними картками. Дві таких автоматично перетворювалися в жовту.
Така ось веселка в кишенях арбітрів. І, як і у випадку з водіями, заборона на суддівство для дальтоніків.
ДОПОМОГА КЛУБУ
Ініціатор: Жозе Моурінью.
Суть реформи: португалець, славиться тим, що, випускаючи гравця на заміну, передає з ним на полі довгі листи з інструкціями, впевнений, що у футболі не завадили б тайм-аути подібні тим, що прийняті в НБА та НХЛ. Мабуть, ці проміжки потрібні йому для того, щоб зробити ці інструкції ще більш докладними. Але уявити собі, як все це буде виглядати чисто технічно, досить складно.
ЗА ОДНОГО БИТОГО – ОДНОГО БИТОГО
Ініціатор: П’єрлуїджі Коліна.
Суть реформи: італійський куратор суддівського корпусу УЄФА теж хоче закрити білі плями в правилах гри: «Коли футболіст отримує невелику травму, то він повинен покинути поле, щоб йому надали допомогу. Але на це час його команда залишається в меншості. Це неправильно. Думаю, що є сенс, щоб гравець, що наніс травму супернику, теж був змушений покинути поле до моменту повернення іншого футболіста». Залишається лише уточнити одну річ: а що якщо травма була отримана без «допомоги» суперника? За яким принципом обирати того, хто відправиться відпочивати?
ЧЕТВЕРТА ЗАМІНА В ЕКСТРАТАЙМІ
Ініціатор: асоціація КОНКАКАФ.
Суть реформи: представники країн Центральний і Південної Америки, а також Карибського басейну запропонували дозволити командам проводити додаткову четверту заміну в овертаймі. Було відзначено, що це може позитивно позначитися на здоров’я гравців. Проте ФІФА в березні 2012 року цю пропозицію відхилила.
АУТИ НОГАМИ
Ініціатор: Луїс ван Галь.
Суть реформи: не унимающийся нинішній тренер «МЮ» запропонував відмовитися від введення м’яча в гру з ауту руками і робити це ногами: «Тоді це буде мати ефект вільного удару, а гра від цього стане більш видовищною».
