Скрипник: «Вест Хем»? «Сандерленд»? Я залишаю всі сили для «Вердера»

Український наставник «Вердера» Віктор Скрипник підвів підсумки минулого сезону, розповів про свої найближчі плани та поділився враженнями від гри своєї колишньої команди – дніпропетровського «Дніпра».

ГОЛОВНА МЕТА – СТАБІЛЬНІСТЬ

– Вікторе Анатолійовичу, за півроку, що ви очолюєте «Вердер», вам вдалося не лише врятувати команду від вильоту з еліти, але і повернути колективу звичну йому гру. Як ви особисто оцінюєте цей непростий сезон?
– Це лише мій перший сезон у якості головного тренера «Вердера», і, сподіваюся, не останній. Звичайно, я чудово розумів і чекав, що цей сезон буде дуже складний для нашого клубу. Ми всі прекрасно розуміли, що просто зобов’язані рятувати команду від вильоту. Звичайно, тепер ми дуже раді, тому що нам вдалося досягти цього результату і зберегти команду в бундеслізі. Не хочу говорити, що ми це планували заздалегідь. Скажу навіть більше, я не думав, що наша команда ось так стрімко підніметься з низів турнірної таблиці мало не до перших позицій і поведе боротьбу за Лігу Європи. Але десь не вистачило досвіду.

Однак, незважаючи на це, навіть цього результату достатньо, щоб всі були щасливі і задоволені. Якби нам ще вдалося за підсумками сезону пробитися в єврокубки на наступний сезон, то, можливо, це було б трохи нечесно. Чому? Нам ще є над чим працювати в майбутньому, це – безперечно. Так, можливо, ми десь граємо в ефективний футбол, але не так, як би цього хотіли насправді. Завжди є над чим працювати і додавати. Тому зараз можу сказати, що ми обов’язково будемо працювати в цьому напрямку.

Важливим буде також і кадрове питання. Подивимося, кого зможемо придбати влітку, яких саме гравців. До того ж, всі прекрасно знають наше становище – ми, звичайно ж, не ноєм, але, тим не менш, завжди хочеться чогось більшого. У всьому іншому – все нормально.

– Хотілося б детальніше дізнатися про варіант з Лігою Європи. Можливий вихід у другий за статусом клубний турнір континенту був би для вашого клубу вигідний саме з точки зору фінансів?
– Для того, щоб точно відповісти на ваше запитання, можу відразу привести кілька прикладів з бундесліги. «Фрайбург», «Айнтрахт», які, так само, як і ми, потрапляли в єврокубки, потім мали проблеми з підготовкою – потрібно мати довгу лаву запасних для виступу на міжнародному рівні. З урахуванням цього, команда втрачає ритм.

Ми не настільки багаті, щоб відразу купити пачку футболістів, які будуть виконувати всі поставлені завдання. До того ж, у нас зараз немає потрібного досвіду на міжнародній арені – за останні п’ять-шість років «Вердер» не так часто брав участь у єврокубкових поєдинках. І саме досвід в цьому – дуже велика і важлива справа. Якщо команда потрапила у погану ритм, то можна собі уявити, які від цього наслідки. Логічно, що і вболівальники також будуть незадоволені.

Тому я хочу, щоб ми для початку стабілізували своє становище, піднялися в наступному році на якісно новий рівень. І ось тоді вже можна буде говорити, що «Вердер», завдяки своїй грі, цілком заслужено вийшов в єврокубки – команда гідна цього місця. Саме цього, відверто, хочеться самому собі побажати в наступному сезоні.

Повірте, дуже непросто, коли в команді бувають такі халепи. Уявіть собі: після шістнадцятого ігрового дня в бундеслізі ми перебували на останньому місці в турнірній таблиці, програвши в гостях у менхенгладбахської «Боруссії», а вже в тридцять четвертому турі були восьмими і билися за місце в Лізі Європи. Звичайно, всім сподобався наш різкий підйом, але це коштувало нервів – команді, тренерам… Тому, повторюся: хочу, щоб у нас в наступному сезоні все було спокійніше, а далі подивимося.

ПЕРЕЛОМНИЙ МОМЕНТ СЕЗОНУ

– Який матч вам найбільше запам’ятався в минулому сезоні? Можливо, переможна зустріч з «Айнтрахтом» Томаса Шаафа?
– Ні, я так не скажу. Я відразу згадаю іншу зустріч – остання гра першого кола будинку, яка для нашої команди була дуже важливою, – проти дортмундської «Боруссії». Думаю, саме після цього матчу відбувся своєрідний «перелом» – ми пішли на відпочинок, але при цьому прекрасно розуміли, що можемо залишитися у бундеслізі на наступний сезон.

Як раз після матчу з командою Юргена Клоппа ми залишили останнє місце в турнірній таблиці, відправивши туди саме «жовто-чорних». Переконаний, це був дуже показовий момент для мене як тренера і для нашої молодої команди, ми здатні і повинні грати в еліті німецького футболу. Саме тому хлопці з неймовірною зарядженістю виходили вже потім з відпустки на матчі другого кола першості. Було помітно їх бажання працювати і покращувати наше становище.

– Власне, завершальний матч чемпіонату «Вердер» також провів проти дортмундського клубу. Це був останній поєдинок для Клоппа на чолі дортмундців. Як вам взагалі прощання вболівальників «Боруссії» зі своїм багаторічним тренером?
– Була дуже вражаюча атмосфера на «Сигнал Ідуна Парк». Просто не передати словами! Цим і знаменита на весь світ німецька бундесліга. Кожен із стадіонів у Німеччині має свою особливість, і наш «Везерштадіон» – не виняток. У нас збирається сорок дві тисячі вболівальників, які також створюють прекрасну атмосферу.

Що ж стосується «Сигнал Ідуна Парк», то тут взагалі не треба зайвих слів – більше 80 000 глядачів, не замовкають ні на хвилину. Це потрібно бачити своїми очима, а не розповідати! Таке побачиш один раз – запам’ятається на все життя. Мені здається, що для моїх молодих гравців (деякі там опинилися взагалі вперше) це чудовий досвід. Такі миті тільки підвищують самооцінку футболістів, які згодом відчувають на собі впевненість.

– Після зустрічі спілкувалися з паном Юргеном?
– Звичайно! Я після матчу його запитав, чи сильно він засмучений через те, що покидає «Боруссію». Він сказав: «Так, я сильно засмучений, але мені здається, що я вирішив правильно». Також Юрген додав, що буде продовжувати працювати тренером, і не збирається йти у відпустку. Лише зазначив, що зробить невелику паузу, а пропозиції завжди знайдуться. Він не виключив можливості, що, ймовірно, буде працювати надалі в бундеслізі або за кордоном.

Взагалі, хочеться сказати, що Клопп – дуже емоційний і хороший чоловік, який справді живе футболом. Мені особисто шкода, що такого тренера, можливо, не буде в бундеслізі в наступному сезоні. Якщо це станеться, я сподіваюся, що він все одно коли-небудь повернеться в німецький чемпіонат.

ВІДДАНІСТЬ СВОЄМУ КЛУБУ

– Якщо ми вже заговорили про долю тренерів, то не можу не запитати вас про ті чутки, які останнім часом вирують навколо вашого майбутнього в Бремені. Кажуть, що вами цікавляться англійські клуби – «Вест Хем» і «Сандерленд». Наскільки ця інформація правдива?
– Не буває диму без вогню. Але в той же час повинен вам сказати, це не було щось конкретне, були лише певні запити. Прямого пропозиції не було.

Але важливіше те, що «Вердер» – це команда, яка дала мені дорогу у великий футбол, і залишити її зараз, в момент розвитку, було б просто неправильно. Значить, ми добре виконуємо свою роботу. Приємно, коли після семи місяців роботи цікавляться, як твої справи, чи можу я уявити варіант… Звичайно, я відразу відповів: «Ні, я тут».

Але, як кажуть, чоловік не одружується на одній команді. Тренерська кар’єра у всіх різна: комусь вдається бути чотирнадцять років в одному клубі, а кому-то вже після двох-трьох років потрібно міняти атмосферу. Після семи місяців роботи в клубі я всім задоволений, мною також задоволені. Але ми не можемо загадувати на майбутнє, як воно буде насправді. Зараз залишаю всі сили для «Вердера».

– Продаж посеред сезону кращого гравця команди Деві Зельке в клуб з нижчого дивізіону став для вас несподіванкою?
– Тут ситуація така: сам гравець вирішив так, а наш клуб влаштувало те пропозицію. Чому ні? У бременському «Вердера» немає якихось сильно заможних спонсорів. Ми так робили і раніше – з року в рік: розвивали і продавали. Саме цим і живемо.

Сталося так, що цими грошима ми закрили, якщо так можна сказати, визначену діру. За цього нападника ми виручили вісім мільйонів євро, і це при тому, що ще півтора роки тому придбали його у «Хоффенхайма» всього за п’ятдесят тисяч. Думаю, це була гарна угода, тому всі залишилися задоволені.

Звичайно, з іншого боку, дуже шкода втрачати такого хорошого футболіста, який в майбутньому, можливо, одягне форму національної збірної Німеччини. Але, повторюся, на даний момент «Вердера» було вигідно його продати…

– Щодо орендованих гравців: одним з них є Елджеро Еліа, який зараз знаходиться в «Саутгемптоні». Голландець заявляє, що не збирається повертатися у «Вердер». Ви взагалі на нього розраховуєте?
– Якщо людина не хоче повертатися, чому мені на нього потрібно розраховувати?

– Зрозуміло. Це, здається, з ним була в свій час цікава історія, коли він купив телевізор за 35 000 євро…
– Так, але кожен живе так, як вважає за потрібне…

– Гаразд, залишимо справи «Вердера». Не можу не запитати про іншу команду, яка вам близька – «Дніпро». Казкове виступ команди Маркевича завершилося в одному кроці від золотих медалей Ліги Європи…
– Давайте згадаємо початок чемпіонату: якщо б «Вердеру» чи якійсь іншій команді сказали, що вони будуть грати в кінці сезону у фіналі Ліги Європи і там програють. Чи згодні ви на таке? Звичайно, все б погодилися. Цей результат лише зайвий раз доводить, що ми вміємо грати у футбол, вміємо тримати удар.

Звичайно, прикро, що не вдалося виграти цей турнір, але що поробиш? Без помилок не буває великих перемог у футболі. Це давно відома всім істина. Шкода, що у фінальному матчі наша команда зробила одну помилку більше. Якщо говорити в цілому, то «Дніпро» видав хороший сезон, власне, як і київське «Динамо». Хочеться їм побажати, щоб вони у наступному році видали не менш вдалий сезон.

– Та сама «Севілья», напевно, чекала, що для неї фінал буде легким, але «Дніпро» продемонстрував зайвий раз, що з нашими клубами доводиться рахуватися…
– Звичайно, це хороший знак, хороший імпульс для нашої країни, для наших уболівальників. Хай знають наших!

ukrfootball