У свій час вони були кумирами мільйонів шанувальників футболу. Уболівальники з нетерпінням очікували їх появи на полі, аплодували забитим м’ячам і майстерності воротарів. Вони успішно грали в своїх клубах і національних збірних. І як грали! Але в житті кожного футболіста приходить день, коли доводиться приймати рішення про завершення кар’єри і повісити бутси на цвях. Хто в силу різних причин робить це раніше, хтось- пізніше. Вони йдуть з великого футболу і занурюються в звичайне життя.
Чому вони, наші кумири минулого, займаються зараз, як складається їх внефутбольная доля? Сьогодні я розповім про те, як склалося життя у чотирьох з них.
Раймон Копа (Франція)
До Мішеля Платіні найвидатнішим представником французького футболу вважався Раймон Копа. Цей нащадок польських емігрантів (справжнє ім’я Роман Копашевский) був одним з кращих гравців Європи другої половини 1950-х Він брав участь у чотирьох дебютних фіналах Кубка чемпіонів (тричі перемагав), привів Францію до бронзі ЧС-1958 року і в тому ж році завоював “Золотий м’яч”. Одним з перших почав комерціалізувати своє ім’я, беручи участь у рекламних кампаніях, і стояв біля витоків створення профспілки футболістів у Франції. Копа завершив професійну кар’єру в 33 роки, але на аматорському рівні грав до 70 років, виступаючи за ветеранів. Рано втративши сина (рак крові) і ледь не втративши старшу дочку (операбельна форма раку грудей), він все життя жертвує гроші на боротьбу з онкозахворюваннями. Раймон активно займався бізнесом: володів фабрикою по виробництву соків, був співвласником готелю, заснував власну марку спортивного обладнання “Kopa”. Коментував на радіо ЧС-1978, 1982, 1986. У 2010-му з рук Платіні отримав Нагороду президента УЄФА. У жовтні він відзначить 84-й День народження, але Копа як і раніше, міцно стоїть на ногах. Живе в своєму будинку на півдні Корсики, доглядає за великим цитрусовим садом і все так само дуже дружний з екс-партнером Жюстом Фонтен. А ще веде свій блог, де коментував в тому числі фінал ЧС-2014.
* * *
Христо Стоїчков (Болгарія)
20 років тому він вважався кращим форвардом Європи. Саме 1994-й став самим відомим в кар’єрі Стоїчкова: зі збірною Болгарії він дійшов до півфіналу ЧС, розділивши з Саленко лаври кращого бомбардира турніру, і в тому ж році отримав європейський “Золотий м’яч”. Болгарин блискуче грав і в “Барсі”, за яку відбігав 6 років і забив близько сотні голів. Христо належить унікальний рекорд: він пограв відразу на трьох континентах! Після “Барси” догравав у японської “Касиве” і американських “Чикаго” і “Вашингтоні”. У “Чикаго” він грав разом з киянином Дмитром Коваленко. “Травив” його: “Я твоєму “Динамо” шість голів відвантажив в Кубку чемпіонів, не менше. Сітку після мене у воротах міняли”. Що є — то є: на початку 90-х “Барса” кілька разів пересікалися з “Динамо”. Правда, забив Христо киянам не шість м’ячів, а чотири. До речі, на свій прощальний матч, в якому на “Ноу Камп” зустрілися збірні зірок “Барси” і світу, Стоїчков запросив і Діму. Тренера з Стоїчкова не вийшло, скрізь провалився. Два роки був радником президента ФК “Ростов”, який-то були розмови про можливу співпрацю з київським “Динамо”. Нині живе з сім’єю в Майамі, коментує там футбол на ТБ і отримує за це 25 тисяч євро в місяць.
* * *
Маріо Кемпес (Аргентина)
Чемпіон світу 1978 року в складі збірної Аргентини, кращий бомбардир і футболіст турніру Маріо Кемпес був одним з найяскравіших форвардів планети кінця 1970-х — початку 1980-х років, отримавши прізвисько Матадор. У складі іспанської “Валенсії” він двічі поспіль вигравав снайперський приз Пічічі і завоював Кубок Кубків-1980, а закінчував кар’єру в середині 1990-х в екзотичній Індонезії. Повісивши бутси на цвях, кілька років намагався проявити себе в ролі тренера, попрацювавши в Албанії, Болівії та Венесуелі, а лаври не здобув. Правда, на останньому місці роботи знайшов свою другу половину — венесуэлку Юлію, з якою нині виховує двох дочок — 15-річну Наталку і 10-річну Ніколь. Зате, отримавши пропозицію попрацювати в якості коментатора та аналітика в іспанській службі каналу ESPN, Кемпес досяг успіху, і тепер він — один з кращих спеців по Південній Америці. У 2012 році Маріо став коментатором латиноамериканської версії відеоігор FIFA 13, а восени 2013-го був представлений в якості міжнародного посла “Валенсії”. А не так давно Матадор переніс 6-годинну операцію на серці в клініці Коннектикуту (США). “Мої артерії були забиті на 80 відсотків, — пояснював потім Кемпес. — Лікарі дуже здивувалися, що у мене досі не трапився серцевий напад”. Вже через місяць Маріо повернувся до звичного життя.
* * *
Володимир Лютий (Україна)
У 1979-му журналісти радянських спортивних видань потішалися над форвардами з прізвищами Дикий і Лютий, выходившими разом у складі юнацької збірної СРСР на міжнародному турнірі “Дружба”. “Ну такий-то злий дует забити просто зобов’язаний”, — обігравали по кожному прізвища українців. Зв’язка проіснувала недовго: Дикий з тезкою з Дніпропетровська в одній команді більше не перетиналися. Кар’єра Лютого склалася набагато вдаліше. Він за “Дніпро” відбігав 9 сезонів (225 ігор, 51 гол). Двічі ставав чемпіоном СРСР, вигравав Кубок країни. Але головним досягненням Лютого-гравця став титул олімпійського чемпіона Сеула-88. У 1989 році німецький “Шальке” заплатив “Дніпру” за Лютого 1,1 млн марок. Дві третини суми німці виклали грошима, а ще “Дніпро” отримав новий автобус, машини, кілька комплектів форми та м’ячі. Українець відбігав там три сезони, а потім поїхав в турецький “Бурсаспор”, де отримав важку травму. У 1990-х гравець зайнявся постачаннями німецьких машин в Україну і Росію. Паралельно грав за аматорські колективи Німеччини і вчився на тренера. У 2007-му році Бишовець покликав його в “Локо” — тренером з форвардам. Лютий закрив фірму в Німеччині і поїхав у Москву. Останнім місцем роботи був молдавський “Саксан”, який за підсумками сезону 2014/15 посів п’яте місце в чемпіонаті. Цікавий факт: лише третя дружина змогла подарувати йому спадкоємця, назвали Максимом. У Лютого чотири дочки від різних шлюбів.
Наостанок – кілька анекдотів на футбольну тему. Keep smile!
1. Після матчу:
– Наші негри їхніх програли…
2. І м’яч, переборовши останню перешкоду між ногами воротаря, влітає-таки у ворота.
3. Чоловік прийшов додому так несподівано, що коханець ледь-ледь встиг сховатися за телевізор. Чоловік сів перед телевізором і почав дивитися футбол, дружина пішла на кухню. Через кілька хвилин на кухню влітає здивований чоловік:
– Маша! Видалили з поля Іванова. І ти не повіриш, тільки що він повз мене в одних трусах пробіг!
4. Київ, світле Христове воскресіння. По вулиці йде мужик, несе в руках крашене яйце – синій з білим. Назустріч йому інший з яйцем точно такий же розмальовки. Зустрівши, вітають один одного:
– Динамо – чемпіон!
– Воістину – чемпіон!
5. Слони і мурахи грали у футбол. Природно, під час гри декількох мурах слони затоптали. Після гри їх замучила совість, і вони прийшли в роздягальню до мурах вибачатися:
– Ви, хлопці, вибачте нас, не зі зла ми ваших хлопців потоптали.
– Да ладно вам, слони, адже ми теж жорстко грали…
