В «Арсеналі» капітанська пов’язка – це не просто шматок тканини.
При будівництві стадіону «Емірейтс» в підлогу була вмонтована капсула часу, що зберігає артефакти величі «канонірів». Серед них – капітанська пов’язка Тоні Адамса, що виводив «Арсенал» на матчі в 1990-х.
Коли в 2007 році Арсен Венгер зробив капітаном Вільяма Галласа, це викликало неприйняття з боку Жілберто Сілви. «Звичайно, я здивувався, адже в минулому сезоні підміняти Тьєррі Анрі доводилося мені, – кипів бразилець. – Але ще дивніше те, що про призначення я прочитав на сайті клубу ». Через рік Галлас був покараний за висловлювання про нездорову атмосферу в команді, і пов’язка вирушила в тривалу подорож від одного господаря до іншого. За цей час вона придбала властивість чорної мітки: Фабрегас, Ван Персі і Вермален пішли з команди через рік-два після того, як Венгер розгледів у них лідерів.
Артета був призначений капітаном минулого літа – коли «Арсенал» завоював Суперкубок Англії. Чому саме він? Санті Касорла малює мало не ідеальний портрет: Артета, мовляв, і новачкам допомагає, і проблеми обговорює, і одноклубників перед важливими іграми мотивує. Причому останнє він робив навіть тоді, коли капітанами були інші.
До ідеальним людським характеристиками не додається ідеальне здоров’я: баск весь сезон промучився з травмою гомілки, і його місце обжили Франсіс Коклен і Санті Касорла. А «капітаном в поле» став Пер Мертезакер. З тих пір диспозиція не змінилася, так що Артета, швидше за все, доведеться подумати про зміну клубу.
Мікеле не пощастило ще й у тому, що він народився в один час з Хаві, Іньєстою і Фабрегасом. Баск провів майже триста матчів у Прем’єр-лізі, але в графі «Ігри за збірну» у нього жирний прочерк. П’ять років тому, правда, гравець був близький до того, щоб отримати виклик у збірну – але не в іспанську, а в англійську. Мікель чесно зізнався, що якби на місці Англії була інша країна, він би навіть не роздумував: «Я провів тут більшу частину кар’єри, тому відчуваю себе трохи місцевим».
У футбольному плані Артета майже стовідсотковий англієць. Попиліть за другий і третій склади «Барселони», він, як і багато вихованців Ла Масіі, виявився наданий сам собі. У «ПСЖ» Мікель заздалегідь отримав можливість сфотографуватися з майбутнім кумиром Каталонії Роналдіньо. Потім були два роки в ще пристойному чемпіонаті Шотландії та короткий відрізок в «Реал Сосьєдад». Артета перейшов туди, щоб возз’єднатися з другом дитинства – Хабі Алонсо, але у бороданя якраз з’явився варіант з «Ліверпулем».
Через півроку на батьківщині «Бітлз» приземлився і сам Артета, який залишив Примері мінімальні спогади про себе. Цілком можливо, іспанським тренерам не довелося навіть робити вигляд, що вони його не знають, – вони дійсно не знали. Зате баск привернув увагу Фабіо Капелло. З’ясувати, як на Артета виглядає футболка зі «левами», втім, не вдалося: в самий невідповідний момент ФІФА згадала, що півзахисник пройшов через усі юнацькі збірні Іспанії і при цьому спочатку мав тільки одне громадянство. Червоне світло, рух заборонено.
Артета залишалося втішати себе тим, що, уникнувши роботи з Капелло, він зберіг нервові клітини і може реалізувати себе десь ще. Баск перейшов в «Арсенал», коли «каноніри» оплакували втрату Фабрегаса. З кожним роком у Мікеля залишалося менше атакуючих обов’язків, при цьому суперечки про те, наскільки він опорник, ставали лише сильніше. Прихильники радикальних позицій єдині лише в одному: за людськими якостями до Артета претензій немає.
