Про згубною залежності клубів від держкорпорацій, про адмінресурс та інших потворних явищах сьогоднішнього російського футболу. Микола Наумов міг стати в російському футболі революціонером. Те, чим перейнялися керівники клубів після чергового обвалу рубля, колишній президент «Локомотива» намагався впровадити ще сім років тому: хотів не тільки витрачати, але й будувати. Упевнений, що якби дозволили тоді довести справу до кінця, сьогоднішня загроза залишитися без допомоги РЖД «Локомотив» не злякала б. При ньому в «Локо» повертався Юрій Сьомін, на власному досвіді Наумов дізнався і що таке адміністративний ресурс могутнього «Зеніта». Публікуємо інтерв’ю Наумова для тижневика «Футбол» з невеликими скороченнями.
ЯК «Локомотива» ПРОЖИТИ БЕЗ РЖД
– Що вас може змусити задуматися про повернення в футбол?
– Сумніваюся, що ця пропозиція може з’явитися. Навіть якщо в «Зеніт» покличуть, на таку посаду, як у Митрофанова, не піду. Гроші для мене особливо не важливі – я за своє життя заробив достатньо, щоб зараз не потребувати. А займатися оперативним управлінням, сидіти і ділити гроші господаря між командою і всіма іншими без можливості клуб будувати і приймати глобальні рішення – нецікаво.
– Яким з боку вам зараз здається російський футбол?
– Рівень футболу у нас випереджає рівень управління ім. Це схоже на великий мильний міхур. Боюся, коли гроші держкорпорацій з клубів підуть, падати виявиться дуже боляче. Останні приклади тому підтвердження.
– Ви про кого?
– На «Динамо» подивіться. Вкачали в команду величезні гроші, нічого не виграли, зате догралися до виключення з єврокубків. Минулої осені біло-блакитних претендентами на «золото» називали, а сьогодні вони у двох кроку від зони вильоту. Про яку стабільність результатів, дивлячись на це, можна говорити, про яку перспективі?
– Що буде, якщо РЖД припинить фінансувати «Локомотив»?
– Урізання бюджету клубу буде обов’язково. Як мінімум. Боюся, відкотом з високих місць це не обмежиться. З часом «Локомотив» може взагалі пропасти.
– Навіть так?
– У РЖД ситуація дуже проста. У Пітері та Москві компанія перевозить величезна кількість людей з області в місто на роботу. Квитки дешеві, не окупаються, тому РЖД отримує з бюджету області субсидії. Аудитори і люди з уряду ситуацію вивчили, все порахували і сказали керівництву РЖД, що якщо на «Локомотив» 5-6 млрд рублів на рік витрачати не будуть, і субсидії не знадобляться.
– Жорстко для футболу.
– Але правильно по суті. Хоча іншого спонсора для «Локомотива» я все одно не бачу.
– Чому?
– Припустимо, хтось викупить контрольний пакет акцій клубу, але що така людина отримає, крім необхідності його утримувати та сплачувати футболістам зарплати? Коли побачить, що це обіцяє лише затрати і жодної фінансової вигоди, може просто закрити клуб.
СЬОМІН І Гінер
– За яких умов покупка контрольного пакету акцій клубу може обіцяти заробіток?
– Приватний інвестор або компанія мають отримати з цим не тільки футболістів на контрактах, а ще й якісь активи. Якщо РЖД передасть разом з акціями базу зі стадіоном, тоді новий спонсор отримає можливість розпоряджатися вже своїми об’єктами і на них заробляти.
– Достатньо для змісту першої команди?
– Принаймні, достатньо для утримання та розвитку клубу. Я ж займався цим питанням, коли був президентом «Локомотива». Намагався створити окреме акціонерне товариство. Якби РЖД нам передало у власність стадіон «Локомотив», тренувальні бази – в Баковці і Хості, ми могли б cамостоятельно заробляти не менше мільярда рублів на рік.
– Що це мовою футбольного клубу Прем’єр-ліги з медальними амбіціями?
– Вистачало б на утримання школи і «молодіжки», другої команди. А для фінансування першої можна вже залучати додаткових інвесторів. Аж до того, щоб окремий рядок інвестицій була на контракт кожного футболіста. І тоді навіть у разі відходу спонсорів краху б не сталося. Так, спортивні амбіції довелося б зменшити, але клуб-то з футбольної карти нікуди б не зник. Я тому й пішов з «Локомотива», що багато перепони реалізувати проект не дозволили.
– У кого-небудь з футбольних людей розуміння знаходили?
– У Юрія Сьоміна. Ми з ним ніколи не лаялися, хоч сперечалися багато. Але в цьому він зі мною погодився. Казав: «Ти прав. Поки не створимо в клубах стабільні джерела доходів, поки будемо переплачувати гравцям, великого футболу з перспективою у нас не буде. Адже якщо уважно вивчити вимоги фінансового фейр-плей, то суть його в тому, що треба вкладати гроші у футбол. А вже футбол повинен годувати гравців. Ми ж кладемо гроші безпосередньо їм у кишеню. «Зеніт» вважається топ-клубом. Але що цей клуб має?
– Халка, наприклад.
– Я недавно дізнався, що клубу тільки база в Удільної належить. Всі! Уявіть, Газпром фінансування припинить, Халк і всі інші зірки роз’їдуться. На що «Зеніт» самостійно зможе заробити?
– Господарі і керівники клубів цим не переймаються?
– Футбольний світ дуже консервативний. Люди звикли працювати, як працюють. І рідко дивляться на роки вперед. Я ще в 2008 році на засіданні ліги поставив питання про виплату зарплат в рублях. На мене подивилися як на ідіота.
– Чому?
– Мовляв, якщо хочеш, у себе в «Локомотиві» в рублях і плати. А ми будемо платити, як звикли. Ну і чим це закінчилося? Приперло – і всі почали курс фіксувати, в рублях контракти складати.
– Минулого літа всі дізналися, які вирази використовує на засіданнях виконкому РФС Євгеній Гінер. На засіданнях Прем’єр-ліги президент ЦСКА поводився настільки ж гаряче?
– Емоції там вирували завжди. Спокоєм тільки Дмитро Іванов і Максим Митрофанов відрізнялися. Але конфліктів не виникало. Інша справа, що багато засідання проходили під верховенством Гинера. Він щось вирішив, і з ним всі погоджуються.
– Це погано?
– Часто ідеї Євгена Ленноровіч спрацьовували і приносили нашому футболу користь. Але щось і шкодило. Він адже, як і будь-яка людина, міг помилитися. Коли хотів щось змінити, безапеляційно заявляв: «Треба робити так, виношу на голосування». Мовляв, в інтересах російського футболу. Тут, звичайно, Гінер лукавив. Бо захищав інтереси в першу чергу ЦСКА. Будь-якому керівнику інтереси свого клубу завжди ближче.
«ЗЕНІТ» Й АДМІНРЕСУРС
– З Юрієм Сьоміним спілкуєтеся?
– Регулярно.
– З «Анжи» він пішов сам?
– Так. Чому там не вийшло, досі не розуміє. Жартує: «Ось став ти мені рідше дзвонити, тому й не пішло». У минулому сезоні, коли з «Мордовією» восьме місце зайняв, ми зідзвонювалися постійно.
– Чому його тягне на тренерську лавку майже в 70 років?
– Обговорювали з ним це, коли Юрій Палич працював у «Габалі». Я їздив на гостьовий матч нашої збірної c Азербайджаном, Сьомін приїхав в Баку. Сіли в ресторані, кажу йому: «Скільки можна тренувати ?! Давай купимо де-небудь за кордоном по ділянці, будемо займатися садом, вино робити – жити по-старечому ».
– Сьоміна пропозицію надихнуло?
– Він лише посміхнувся. «Це ти так, напевно, зможеш, – каже. – А я без футболу не проживу ».
– До Смородське раніше ставиться негативно?
– Так дуже. Як людину футболу її не сприймає. До того ж Сьомін категорично не сприймає, коли з боку в його роботу влазять, радять або коментують. Особливо під час тренувань. Навіть якщо це його начальник. Я, коли на тренування приїжджав, мовчки стояв у сторонці. І щось оцінити собі дозволяв, тільки якщо Палич сам запитає: «Ну як тобі?» Допускаю, Ольга Юріївна при ньому коментувала футбольні справи набагато сміливіше.
– Історію з гаком іноземцем, якого «Зеніт» випустив в матчі з «Локомотивом», згадували довго. Це правда, що, коли ви зібралися скаржитися до Лозанни, вам сказали: «Туди будеш документи відправляти, коли регламент порушать« Амкар »або« Крила », а« Зеніт »дай спокій»?
– Не так, але схоже. Закон був повністю на нашому боці. У регламенті чітко написано: якщо вийшов на поле зайвий легіонер, команда карається технічною поразкою. «Зеніт» відбувся штрафом, я став готувати документи для апеляції до швейцарського суду, і мені подзвонив Якунін.
– Що сказав?
– Що скандал в російському футболі не потрібен. Я пояснив, що скандалу немає: закон повністю на боці «Локомотива». Володимир Іванович нічого не забороняв, наостанок сказав: «Ну ти подумай».
– А ви?
– Продовжив займатися цією справою. Незабаром знову дзвінок, вже стурбований. Відповідаю: «Так ви ж просили подумати. Я і подумав – ми все правильно робимо ». Того разу Якунін теж більше нічого не сказав. А коли ми документи вже збиралися відправляти до Лозанни, Якунін подзвонив знову і вже в іншій тональності. Сказав: або я закриваю питання, чи він мене виганяє з роботи.
– «Зеніт» включив адміністративний ресурс?
– Звичайно. Упевнений, що Якуніну зі структур Газпрому надзвонювали з проханнями вплинути на ситуацію …
