Перше, на що звертаєш увагу на центральній вулиці будь-якого великого європейського міста – книжкові магазини. Незважаючи на засилля інтернету, вони привертають обкладинками нових видань. І в їх вітринах – книги з портретами знаменитих спортсменів.
Зазвичай це автобіографії діючих спортсменів і тренерів або тих, хто вже не виступає, але популярний досі. Вражає не так наявність подібних видань, а їх величезний, як для нас обсяг, – щонайменше 500-600 сторінок густого шрифту. Це не просто інтерв’ю чи збірка спогадів про спортсмена, це дійсно книга, яку можна читати довго і з задоволенням. Пригадую, як на турецькому пляжі немолодий європеєць забув про сонце і море і захоплено читав товсту книгу з промовистою назвою «Я – Златан».
Такі книги не тільки видають, але й розкуповують шаленими, як на нинішній час, тиражами. Любителям спорту хочеться знати про своїх кумирів все. І такі книги задовольняють це бажання. Чинні чемпіони, звичайно за допомогою кваліфікованих помічників, розкривають у них найменші подробиці свого життя – спортивної і не тільки. Після цього за такого спортсмена хочеться і надалі хворіти або принаймні стежити за його виступами. Це допомагає щораз збільшувати не тільки аудиторію спортивних змагань, але і кількість бажаючих займатися спортом. Так як ці книги читають і діти, яким завжди хочеться стати знаменитими, повторивши шлях чемпіона.
У нас цей жанр літератури відсутній як клас. Наші чемпіони зазвичай обмежуються фразою «Спасибі тренеру» з наголосом на останньому складі. Хоча навіть у нинішні, не надто врожайні для нашого спорту часи, героїв для великих біографічних книг збереться на досить велику бібліотеку.
Точно знаю, що до наших спортивним зіркам, особливо до футболістів, постійно звертаються журналісти з пропозицією написати разом книгу. На що отримують відмову. Як би чого не вийшло, думають наші спортсмени, позбавляючи і себе, і шанувальників звичного для їхніх закордонних колег задоволення.
Упевнений, що через рік-другий у вітринах іспанських книжкових магазинів з’явиться книга Євгена Коноплянки. Звичайно, на іспанською та для іспанців. Нам же це не потрібно!
