Про тих, чия кар’єра повинна насторожити нового наставника «Реала» Зінедіна Зідана.
Алан Шіррер (Англія)
Як гравець: Кращий бомбардир в історії прем’єр-ліги (260 голів) і «Ньюкасла» (206 голів), автор найбільшої кількості хет-триків в історії АПЛ (11). В середньому за кар’єру домігся фантастичного показника – 0,667 гола за матч на всіх рівнях, де виступав.
Як тренер: Не зміг врятувати той же «Ньюкасл» від вильоту з вищого дивізіону в сезоні-2008/09. У восьми заключних турах чемпіонату Англії його команда набрала лише п’ять очок із 24 можливих. Таким чином, відсоток його переможних матчів склав всього 12,5.
Лотар Маттеус (Німеччина)
Як гравець: Чемпіон світу та Європи, володар «Золотого м’яча», дворазовий переможець Кубка УЄФА. Рекордсмен за кількістю матчів у складі збірної Німеччини (150). Учасник п’яти чемпіонатів світу.
Як тренер: Працював з п’ятьма клубами і двома збірними, ніде не добившись гідних результатів. Практично звідусіль ішов зі скандалом – зокрема, критикував угорську федерацію футболу після відставки з поста наставника збірної Угорщини, а бразильський «Атлетіко Паранаенсе» постфактум вимагав з нього плати за телефонні розмови.
Христо Стоїчков (Болгарія)
Як гравець: Кращий бомбардир ЧС-1994 року (на пару з Олегом Саленко) і володар «Золотого м’яча». Один з головних улюбленців уболівальників «Барселони» і кращий болгарський футболіст усіх часів.
Як тренер: Чи не зумів вивести збірну Болгарії на чемпіонати світу та Європи 2006 і 2008 років відповідно. Потім опустився з «Сельтою» до Сегунди (другий дивізіон в Іспанії), а наостанок працював з клубами кшталт «Мамелоді Сандоаунс», «Літекса» і софійського ЦСКА.
Боббі Чарльтон (Англія)
Як гравець: Виграв три чемпіонати Англії, Кубок чемпіонів і єдиний в історії країни чемпіонат світу. Включений в Зал слави англійського футболу і удостоєний лицарського титулу за спортивні заслуги.
Як тренер: З 99 матчів на чолі «Престона» виграв лише третину і дозволив команді вилетіти у другий дивізіон. Наступну потім досвід з «Віганом» виявився ще більш невдалим і короткостроковим: дев’ять ігор, дві перемоги.
Дієго Марадона (Аргентина)
Як гравець: Найвеличніший, на думку багатьох, гравець в історії. Володар безлічі нагород і призів, справжня ікона в Неаполі та Буенос-Айресі. Кращий футболіст XX століття по голосуванню на офіційному сайті ФІФА.
Як тренер: Працював з двома клубами на батьківщині і в екзотичних Еміратах (покинув «Аль Васлуй», коли той відставав від лідера на 29 очок). Але більшою мірою запам’ятався в національній збірній Аргентини. У чвертьфіналі ЧС-2010 команда зазнала розгромної поразки від німців (0: 4), а сам Марадона посварився з керівництвом федерації.
