У Лізі 1 нова мода – турнір-2015/16 стає сезоном відставок.
Якщо за весь минулий чемпіонат тільки три клуби міняли тренера по ходу сезону, то в нинішньому їх уже сім. Деякі команди навіть встигли виписати накази про звільнення кілька разів. І щонайменше половина всіх цих переміщень поки не приносить ніякого реального прогресу.
«Я втомився, я йду», – приблизно так Ролан Курбіс пояснив свою заяву про відхід з «Монпельє» в кінці грудня. За словами тренера, він знаходився в напрузі всі останні 24 місяці, накопичуючи втому і втрачаючи мотивацію. У такій ситуації клуб розумно не став утримувати тренера і прийняв відставку. «Так буде краще для всіх», «Мені потрібно відпочити», «Ми все так же поважаємо Курбіса» – ввічливості у цього розставання можуть вчитися закохані пари. У всякому разі, так здавалося тоді.
Через три тижні Курбіс несподівано знайшов нову роботу. «Ренн» покликав активного тренера на пенсійну посаду консультанта з питань спорту та комунікації. Незрозуміло, кого хотів обдурити керівництво, але їм все одно ніхто не повірив. З першої ж секунди цього призначення клубні годинник Філіпа Монтаньє зацокав зворотний звіт. Через вісім днів Курбіс став головним тренером замість нього. Це ще швидше, ніж річна рокіровка Андрія Кобелєва в «Динамо».
Монтаньє став жертвою амбіцій президента. Рене руеллія перестало влаштовувати зависання в середині таблиці і приблизно один і той же сценарій сезону. Тим більше після сильного старту «Ренн» знову збився на сумбур. Руеллія лаявся з приводу якості гри, з загрозою заявляв про завдання в топ-5. А потім зважився на сумнівний трюк зі звільненням, підсадивши до ще цілої Монтаньє його наступника. Перші підсумки: Курбіс програв вже двічі, в «Ренн» кидають тухлі яйця в обговореннях, Монтаньє – потерпілий герой у вигнанні, порожні мрії про єврокубки залишаються в голові президента.
«Монпельє» без Курбіса живеться не надто. Обдурений Луї Ніколлен спробував ставку на своїх: клуб очолив дует колишніх зірок «паладинів» – Паскаль Бей і Брюно Мартіні. Вийшло жахливо. За місяць «Монпельє» програв три матчі і вилетів з Кубка. Так на «Стад де ля Моссон» виявився Фредерік Антц – позитивний прихильник простого спілкування між тренером і гравцем. Правда, останні півроку він сидів без практики, підробляючи на ТБ. Якби зараз було літо і у «Монпельє» все було добре, у них могла б вийти душевна команда. А так Антц треба лізти в розкиданий вулик, звідки вже почали вилітати бджоли: недавно між гравцями відбулася нервова сутичка прямо на полі.
Конкуренти «Монпельє» у війні за виживання теж поміняли голови. У «Лілля» вона тепер лиса і божевільна. Найнуднішою команді чемпіонату дістався французький Ігор Гамула – Фредерік Антонетті. Будь-яку нарізку його інтерв’ю цікавіше дивитися, ніж огляд всього першого кола «догів». Його кваліфікація для рівня «Лілля» сумнівна, але зате з ним точно веселіше. При Антонетті вже здобуто чотири перемоги (проти двох у Ренара), вперше в сезоні за гру пропущено більше двох голів, вперше стільки ж забито, і нарешті-то робити це навчився не тільки Буфаль.
Питання «Навіщо?» Зараз задають і на Корсиці. Ще влітку у фінансової структури «Бастії» спливли назовні серйозні проблеми зі здоров’ям, які в будь-якому випадку обіцяли прісний сезон. Гіслен принти в бойових умовах завів команду, а бандит Брандао навчився виходити на поле, не ламаючи нікому кінцівок. Але замість принтів все одно знайшли іншого тренера – майже невідомого Франсуа Чікколініда. До цього він працював в Швейцарії, сидів без клубу і жив десь в Алжирі. Шанси «Бастії» на те, щоб в травні скласти компанію «Труа», зросли. До речі, саме вже убитий аутсайдер довів моду на відставки до абсурду, звільнивши другого тренера за півроку і поставивши на його місце відразу трьох людей.
