Андрій Пустовицький: – Як тобі голландська Ередивізія після російської Прем’єр-Ліги. Де більше шансів для твого розвитку?
Олександр Зінченко: – Розвиватися можна у будь-якому чемпіонаті. Це залежить від бажання та, звичайно, від умов. Умови у російській та у голландській Прем’єр-лігах рівні, тому мені складно відповісти, де краще. Я витримаю нейтральну позицію – розвиватися можна усюди.
Оксана Дейнеко: – Що любиш робити, коли випадає вільна хвилинка?
О.З.: – Люблю завжди бути з м‘ячем. Тому, коли в мене є вільний час та сили, тільки з м‘ячем.
Ігор Степюк: – Що ти можеш сказати про головного тренера збірної Андрія Шевченка і про той футбол, у який він пропонує вам грати? Які завдання він ставить перед вами?
О.З.: – Наше головне завдання – вийти на чемпіонат світу. Я сподіваюсь, що у нас з кожною грою буде все налагоджуватися: і контроль м’яча, і взаємодія одного з іншим, і демонстрація більш атакуючої гри. Якщо брати ці чотири матчі відбору, ми показуємо непогану гру. Є помилки, є непорозуміння, але все це можна виправити.
Марія Олексюк: – Про що ти мріяв у дитинстві?
О.З.: Виграти Лігу чемпіонів. Коли був маленьким, дивився нарізки відео. Мені більш за все подобався Роналдіньо. І коли грав гімн Ліги чемпіонів, я повторював за ним його трюки.
Олег Кізяєв: – Які були враження від роботи з Гвардіолою?
О.З.: – Найпозитивніші. Я за ці півтори місяці взяв максимум з того, що можна були взяти.
Саша Денісов: – Які в тебе думки, коли ти виходиш на поле та граєш за збірну?
О.З.: – Безумовно це велика честь, і ти відчуваєш, що за тебе переживає вся країна, що на тебе дивиться вся країна. Тому я маю віддавати всього себе кожну хвилину у кожному епізоді, тому що на моїх грудях – герб України. Я виріс тут і буду завжди пишатися цією країною.
