Хорватський півзахисник “Реала” Лука Модріч визнаний ФІФА кращим гравцем 2018 року. Для звичайного вболівальника це цілком рядова подія поряд з іншими “визнаннями кращих” (УЄФА, Ліги чемпіонів і т.п.) і не перевершує вручення Золотого м’яча. Насправді ж зараз ФІФА історично завершила одну і почала іншу епоху сучасного футболу – вперше за 10 років кращим гравцем став не Ліонель Мессі або Кріштіану Роналду.
Про ймовірне завершення гегемонії Мессі та Роналду впевнено заговорили тільки після ЧС-2018, де обидві суперзірки виступили невдало в багатьох аспектах. І саме завдяки подвигам Модріча на мундіалі вболівальники були впевнені, що Мессі та Роналду знайдеться кому посунути. Гідно посунути.
Але вихід у фінал ЧС – це зовсім не головне досягнення або подвиг Модріча на його шляху. OBOZREVATEL розповідає про інші та по-справжньому ключові моменти життя Луки, які зробили з нього кращого футболіста сьогоднішніх днів.
Не кинув футбол після відмови улюбленої команди
Традиційна і навіть наївна проблема в дитинстві доброї половини професійних футболістів. Дитина фанатіє за якийсь клуб, йде на перегляд в його школу, а там його бракують – і серце розбите на роки, що часом призводить навіть до прощання з футболом.
Приблизно така ж історія трапилася й з маленьким Модрічем, коли Луку взяв під опіку тренер хорватського “Задара” Томіслав Башич і відвіз його на перегляд в одну з провідних команд країни – “Хайдук” зі Спліта. Модріч з дитинства хворів саме за “Хайдук”, а уваги Башича та перегляд заслужив своїм талантом і працьовитістю в іграх за “Задар”.
Але Модрічу відразу не пощастило – в “Хайдуку” його забракували через погану статуру. Лука і в 33 не особливо виділяється фізикою серед кращих футболістів світу, а в 12 років й зовсім був худеньким та непримітним хлопчиком. Тому Модріч з Башичем повернулися в місто Задар (де на той момент проживала сім’я Модрічів), і хлопець у відчаї та на емоціях “вирішив” кидати футбол.
Невідомо, що саме утримало хлопця від дій (Башич, батьки або просто час), але Лука залишився вірним футболу і продовжив займатися в “Задарі”. Не дарма – через кілька років, в 16, він потрапить в кращий клуб країни – загребське “Динамо”, звідки почне свій великий шлях у футболі.
Відмовився від переїзду до Італії та пішов по балканських орендах
Хорват в 18 років відмовився перебратися в Італію – зараз це звучить дико для хорватського футболу (та й раніше – теж). У Хорватії юні-молоді футболісти пачками перебираються в італійський футбол, насичуючи талантами місцевий чемпіонат. Але Модріч не погодився на цей шлях.
Хоча цілком міг. На початку 2000-х Лука брав участь в молодіжному турнірі, що проходив в Італії, і цілком передбачувано “потрапив на олівець” скаутам. “Парма”, “Інтер” і сам “Ювентус”, за різною інформацією, готові були брати гравця. Але Модріч залишився на батьківщині.
Тоді ще юний футболіст був під опікою Башича, разом з яким прийняв рішення не їхати за кордон в такому віці. Тим більше, на горизонті вже була перспектива потрапити в загребське “Динамо”. В результаті Лука виявився там, і через рік перебування в клубі відправився по орендах в маленькі клуби – спочатку в боснійський “Зрінськи”, а потім в хорватський “Інтер”.
Але це було максимально вірним рішенням, завдяки якому Модріч і пробився у великий футбол. Завдяки орендам він підвищив свій рівень футболу, зміцнів фізично в кілька разів, а з “Інтером” добився перших значущих успіхів – срібні медалі чемпіонату Хорватії та путівку в Кубок УЄФА. Це були основи для формування ментальності лідера та переможця майбутнього діаманту хорватського футболу.
Підкорив АПЛ, витримавши невдалий період під керівництвом Хуанде Рамоса
“Модріч дуже крихкий для англійського футболу” – ця фраза Арсена Венргера, який забракував 23-річного півзахисника, вже стала легендою. Після цього в Англії зрозуміли, що Венгер втрачає чуйку на молодих футболістів, а “Тоттенхем” це чудово довів.
“Шпори” на відміну від сусідів з “Арсеналу” не побоялися віддати за перспективного хлопця 21 млн. євро, в результаті отримавши одного з кращих своїх футболістів сучасності.
Але спочатку, як часто буває з легіонерами в АПЛ, у Модріча виходило далеко не все. Лука часто проводив не всі 90 хвилин на полі, задовольняючись виходами на заміну. Та й тодішній наставник “Тоттенхема” Хуанде Рамос бачив Модріча занадто “вузько” в півзахисті, а у команди в цілому не було успіхів.
Багато що для Модріча змінилося, коли Рамоса замінив Харрі Реднапп. Англієць відразу дав Луці більше свободи та повноважень в півзахисті, а також поступово зробив з нього не просто гравця основи, а одного з лідерів “шпор”. Це незабаром відобразилося й на результатах – “Тоттенхем” вперше зіграв в Лізі чемпіонів, дійшовши відразу до чвертьфіналу, а на Модріча “поклав око” мадридський “Реал”.
Зробив нового себе в “Реалі”
Коли тебе купує “Реал” Мадрид, майже в 100 відсотках випадків це означає гру і результат “тут і зараз”. Але Модріч знову йшов до успіху своїм шляхом.
Жозе Моуріньо хоч і подобався Модріч, але тренер не бачив хавбека важливим в півзахисті своєї команди, довіряючи іншим людям. Та й чи варто тільки згадати, в який футбол грають команди Моуріньо – атакуючому творчому Луці там навряд світило стати важливим гравцем.
Але незабаром Модрічу пощастило – Моуріньо пішов, а його місце зайняв Карло Анчелотті. Зовсім інший тренер з іншим, ідеально збалансованим і результативним футболом. Анчелотті та хорват швидко зрозуміли один одного – тренер зробив гравця основним атакуючим хавбеком в своєму “Реалі”, а Лука за це віддячив тренеру відмінною грою.
В результаті Модріч став частиною історичного досягнення “вершкових”, коли “Реал” виграв 10-ту Лігу чемпіонів після 12-річної перерви. А коли ж Анчелотті пішов, Лука не загубився і вже з Зінедіном Зіданом виграв ще дві ЛЧ, віддаючи результативні передачі в фіналах.
Не зламався під тиском “хрещеного батька” і хорватських уболівальників
Незважаючи на величезні як для хорватського футболу успіхи, в самій Хорватії до ЧС-2018 Модріча ледь не зневажали. Як так могло статися, що кращий футболіст країни заслужив ненависть уболівальників?
Справа, як завжди, в не футбольних нюансах. Модріч був залучений в судові справи по Здравко Мамічу – “хрещеному батьку” хорватського футболу. І самого Луки як футболіста. Саме з його волі Модріч в юному віці був зарахований в “Динамо”, а пізніше Маміч нажився на його трансфер в “Тоттенхем”. Чиновника звинувачують, що він через незаконні схеми привласнив собі майже половину грошей за перехід футболіста до Англії, а частину віддав і самому Луці.
І Модріч це особисто підтвердив на свідченні у суді. Футболіст все розповів, що допомогло б засадити Маміча за ґрати, але через деякий час “дав задню” і трохи “переграв” свої показання.
Найімовірніше, Лука просто піддався тиску з боку Маміча, і розгляд справи дійшов до того, що Модріч прямо в суді заявив: “Я заплутався і не пам’ятаю, коли це було. Я навіть не пам’ятаю, коли дебютував за збірну Хорватії”. Хорватські журналісти та вболівальники не пробачили капітану національної команди таких слів, після чого серйозно затаврували футболіста самими різними методами. До ЧС-2018 Лука був одним з ненависних особистостей хорватського футболу, який прагнув позбутися Маміча.
Але на чемпіонаті світу у Луки випав шанс на спокуту, і півзахисник їм скористався наповну. Модріч сенсаційно вивів хорватів в фінал, після чого завоював приз найкращому гравцю турніру та світові симпатії. І нехай у самій Хорватії багато хто ще не пробавич Луку за вчинок у справі Маміча, але це не заважає йому мати статус національного надбання.
А заодно і звання кращого гравця року ФІФА – того, хто кинув виклик і переміг Мессі з Кріштіану.
