Епоха “іншопланетян” закінчилася — кращим гравцем року за версією ФІФА став не Ліонель Мессі або Кріштіану Роналду (а хорватський півзахисник Лука Модріч)! Вперше із 2007-го визнання одержує не Мессі або Роналду — світовий футбол завершив цю історію.
Але чи могла гегемонія бути не настільки тривалою? У світі досить великих гравців, які могли кинути виклик Кріштіану та Мессі навіть у їхні кращі роки. І чи справедливо два “іншопланетянина” ділили світове визнання цілих 10 років?Никто не устоит…Скидка 40%
OBOZREVATEL згадує, хто, як і чому міг порушити гегемонію Мессі й Роналду за ті 10 років (з 2008-го по 2017 включно), але так і залишився невдахою у виборі кращих.
Для довідки нагадаємо, що вибір кращого гравця ФІФА робить із 1991 року. Паралельно з цим відомий французький тижневик France Football вручає “Золотий м’яч” (ще з 1956 року) і до 2007 року мав суттєві відмінності з нагородою ФІФА. Дві номінації були об’єднані в 2010-му, і приз отримав ім’я “Золотий м’яч ФІФА”. Але через 5 років їхні шляхи знову розійшлися, і зараз трофеї вручають окремо.
Ми ж розглядаємо номінації саме в конкурсі ФІФА, додатково порівнюючи їх із результатами вручення “Золотого м’яча”.
Хаві Ернандес (Іспанія, “Барселона”)
Потрапляння в номінацію: 2009, 2010, 2011
Результати: тричі 3-є місце
За що міг отримати “кращого гравця”: кращий півзахисник світу кінця 2010-х, багаторазовий переможець Ліги чемпіонів, чемпіонатів Європи та світу
Ситуація з Хаві — це драма для “класиків”, любителів футболу 90-х і початку 2000-х. Атакуючий хавбек “Барселони” Хаві — дуже талановитий і чудовий гравець, майстер середини поля і точного пасу, футболіст світового рівня. Його зоряний час настав у кінці 2000-х, коли “Барса” почала трощити всіх у Європі, а Іспанія виграла Євро-2008 і ЧС-2010. І Хаві тоді тричі поспіль (!) потрапляв у трійку номінантів, але тричі ставав лише “бронзовим”.
Увесь трагізм Хаві в тому, що він був півзахисником, які в основному працюють на команду. Кінець 2000-х, футбол набуває усе новіших рис, перетворюючись на видовище голів і динаміки. У вболівальників на першому плані епатажні лідери серед бомбардирів, а не “скромні серця” команд, які приносять в жертву особисті досягнення на благо загальної перемоги. Тому, який би трофей Хаві не виграв, у підсумку не міг навіть зрівнятися за голосами з Мессі або Роналду.
Засяй Хаві на початку 2000-х, він би без проблем став найкращим гравцем року навіть двічі. За часів, коли “Золотий м’яч” брали Павел Недвед, Роналдіньо та Фабіо Каннаваро, Хаві без проблем отримав би визнання. Але в кінці 2000-х футбольну моду вже “монополізували” Роналду з Мессі, і півзахиснику було майже неможливо змагатися із ними (а захисникам — і поготів).
У 2010-му, коли ЗМ і “кращий гравець” ФІФА вже об’єдналися, Хаві пропустив вперед ще одного іспанця — свого бойового товариша Андреаса Іньєсту. Не так прикро, але загального стану справ це не міняє.
Андреас Іньєста (Іспанія, “Барселона”)
Потрапляння в номінацію: 2010, 2012
Результат: 2-е і 3-є місце
За що міг отримати “кращого гравця”: перемога на ЧС-2010 і результативна гра в “Барселоні”
Історія Іньєсти майже така ж, як і у Хаві — його зоряний час із типажем гри трохи не вписався в епоху, щоб отримати світове визнання від ФІФА. Хіба що Іньєста йшов у кар’єрі не так рівно, як Хаві, і вистрілив в 2010-му, будучи більше атакуючим і забивним гравцем.
Загалом Іньєста також зміг лише зблизька подивитися на нагороду найкращому гравцеві 2010-го, яка виявилася у Мессі. За аргентинця проголосувало 22,65% учасників, тоді як за Андреаса — 17,36%. Не настільки й велика різниця.
І все могло бути інакше, якби в сезоні 2009/10 “Барселона” виграла ЛЧ, а Іньєста став би ключовою фігурою у фіналі. Так, затьмарити в ЛЧ самого Мессі було вкрай важко, але за бажання і збігу обставин Іньєста зміг би вирвати свій промінь слави. Тим більше у 2010-му він зі збірною виграв чемпіонат світу, тоді як Мессі з Аргентиною не вийшов навіть у півфінал.
Але “Барселона” в ЛЧ тоді дійшла лише до півфіналу, програвши “Інтеру”, а золота медаль ЧС Іньєсти з його переможним м’ячем у фіналі не переконала світову громадськість перед голами і фінтами Мессі.
Фернандо Торрес (Іспанія, “Ліверпуль”)
Потрапляння в номінацію: 2008
Результат: 3-є місце
За що міг отримати “кращого гравця”: перемога на Євро-2008 і гольовий сезон у “Ліверпулі”
Поки Мессі та Кріштіану Роналду тільки нарощували свою міць і встановлювали гегемонію, звання “кращого гравця” ще міг взяти класичний центрфорвард-бомбардир. Таким у 2008-му був іспанець Фернандо Торрес.
2008-й був роком Торесса, і тоді він дійсно заслуговував визнання кращого не гірше, ніж Мессі та Роналду. Фернандо видав свій найрезультативніший сезон у клубній кар’єрі — 33 голи за “Ліверпуль”, підкоривши АПЛ та гідно виступивши в Лізі чемпіонів. Також Торрес, на відміну від Роналду і Мессі, виграв континентальний чемпіонат — його гол у фіналі допоміг Іспанії домінувати на Євро-2008. У той період Торесса сміливо можна було назвати топ-центрфорвардом світу, конкурентів якому не було.
Але разом із цим у 2008-му вже з’явилося суперництво Роналду та Мессі, і Кріштіану, який виграв ЛЧ, з яскравою і результативною грою без проблем взяв золоту медаль від ФІФА. Ну а Мессі, як його антагоніст, прогнозовано зайняв 2-е місце, потіснивши Торреса на 3-ю позицію.
Франк Рібері (Франція, “Баварія”)
Потрапляння в номінацію: 2013
Результат: 3-є місце
За що міг отримати “кращого гравця”: був лідером і одним із кращих гравців “Баварії”, яка зробила “требл” у сезоні 2012/13
На початку 2010-х Рібері чимало вів “Баварію” за собою, але сезон 2012/13 був своєрідним спалахом у кар’єрі француза. Проте, блиснув тоді Франк дуже яскраво і одним махом виграв усі можливі трофеї, які могла взяти “Баварія” у сезоні.
Але, як вже говорилося вище, півзахисникам (хоч і фланговим атакуючим) у цей час було вже набагато важче стати кращим гравцем, ніж Мессі та Роналду. Рібері хоч і вів німців до ряду перемог, але забивав не так багато і яскраво, ніж “іншопланетяни”. Та й в цілому Рібері не мав такого розкручування та популярності, як Мессі з Кріштіану чи навіть ті ж Хаві з Торресом раніше.
До всього іншого Рібері мав повний пасив у плані виступів за національну збірну. За Францію він тоді грав стабільно, але на ЧС-2010 “галльські півні” взагалі провалилися, а на Євро-2012 банально програли в 1/4-й Іспанії.
Тому у Рібері, незважаючи на “требл” (перемога в національному чемпіонаті, кубку країни та Лізі чемпіонів) було замало активів і особистого ресурсу, щоб замахнутися хоча б на 2-е місце в голосуванні за найкращого гравця світу.
Мануель Нойер (Німеччина, “Баварія”)
Потрапляння в номінацію: 2014
Результат: 3-є місце
За що міг отримати “кращого гравця”: перемога на ЧС-2014 і звання кращого воротаря у світі
Взаємовідносини голкіперів та звання “кращий гравець” (і “Золотого м’яча”) — це окрема історія, де немає щасливого кінця. Лише одного разу за все існування цих двох нагород тріумф отримував голкіпер — росіянин Лев Яшин у далекому 1963-му. В іншому ж воротарі лише зрідка наближалися до призів.
Мануель Нойер у 2014-му вирішив кинути виклик цій тенденції, але програв. Зокрема, у той час Мануеля вже називали “кращим воротарем в світі” на той момент, а його фігура в “Баварії” перетворилася із “чудового воротаря” в “один із символів клубу”. Голкіпер у тому році, і дещо раніше назбирав ряд індивідуальних нагород, ну а влітку 2014-го зробив головне — виграв зі збірною чемпіонат світу (причому у Аргентини Лео Мессі).
Але народ вже був повністю на хвилі Кріштіану та Мессі, в тому році віддавши перевагу Роналду (котрий виграв ЛЧ). Нойер же, правда, був дуже близький до “срібної медалі”, але трохи не дотягнув обійти Мессі — 15,72% проти 15,76% голосів у аргентинця.
Неймар (Бразилія, “Барселона”, ПСЖ)
Потрапляння в номінацію: 2015, 2017
Результат: двічі 3-є місце
За що міг отримати “кращого гравця”: не міг, але хоча б 2-е місце в рейтингу “кращий гравець” ФІФА заслуговував
На дворі вже запахло часом заходу Кріштіану та Мессі, але “іншопланетяни” все ще були “на коні”. На цьому тлі в еліту європейського футболу увірвався Неймар, якого в “Барсі” свого часу називали навіть наступником Мессі.
Очевидно, що ні в 2015-му, ні в 2017-му Неймар не був істинним претендентом на ЗМ або звання “кращий гравець” ФІФА. Бразилець після приниження зі збірною на ЧС-2014 (поразка 1:7 від Німеччини у півфіналі) виграв Лігу чемпіонів і декілька іспанських трофеїв із “Барсою”, але при цьому був лише частиною тріо МСН (Мессі-Суарес-Неймар), а не явним лідером або голеодором команди. За час гри в ПСЖ у плані трофеїв і досягнень і говорити нема чого.
Тут Неймар хіба що міг претендувати на те, щоб посунути когось більш невдачливого з пари Мессі-Роналду з 2-го місця рейтингу, особливо в 2015-му. Але на тлі вже легендарного протистояння “іншопланетян” Неймар виглядав лише хлопчиком, із доброї волі потрапившим на свято великих дядьків.
Антуан Грізманн (Франція, “Атлетіко”)
Потрапляння в номінацію: 2016
Результат: 3-є місце
За що міг отримати “кращого гравця”: лідер однієї з кращих команд Європи — “Атлетіко”, і фіналіст Євро-2016
Зараз Грізманн — один із найімовірніших претендентів на отримання ЗМ або звання “кращий гравець” ФІФА в найближчі роки. Француз на піку кар’єри потрапив у свою команду, піднявшись із нею на топовий рівень, а також привів збірну до перемоги на чемпіонаті світу. Але в 2016-му Антуан був лише на початку великого шляху, і потрапляння у трійку було вже великим успіхом для нього.
Звичайно, в деяких компонентах Грізманн міг розраховувати і на більше визнання, ніж просто постояти поруч із Мессі та Роналду. Але за поразки нагороди не дають. А в 2016-му Антуан менш ніж за місяць пережив два значущих програші — у фіналі ЛЧ “Реалу” з Роналду і в фіналі Євро-2016 Португалії (теж із Роналду).
Тому те 3-е місце Грізманна в голосуванні за найкращого гравця ФІФА ще можна вважати успіхом, а не невдачею, що напевно ляже в основу майбутніх досягнень Антуана.
