Не зумівши пробити фантастичного кіпера господарів, «Дніпро» зробив головне – не пропустив.
Ажіотаж в місцевій пресі; квитки, улетевшие з кас в лічені години; старанність, з якою фани «Хайдука» вночі заклаксонивали намагалися заснути футболістів «Дніпра» – все це лише підтверджувало, що для Спліта найближча битва значить надзвичайно багато. Тут тобі і престиж на кону, і бажання після довгої перерви знову зануритися в єврокубкову осінь, і нарешті ньонские гонорари. З фінансами у «Хайдука» – не дуже, а такі призові, як в УЄФА, на дорозі не валяються.
Словом, під громову підтримку спраглої футбольної крові «Торсиди» хлопці Ігоря Тудора кинулися вперед відразу після стартового свистка і вже на другій хвилині позначили свої серйозні наміри. Антун Маглица після розіграшу кутового перестрибнув Ондржея Мазуха, пробив головою, але в створ воріт, на щастя, не потрапив.
«Дніпро» проковтнув, зробив висновки і кинувся відповідати. Треба сказати, що порівняно з першим матчем Мирон Маркевич зробив кілька перестановок. Зокрема, замінив Сергія Кравченка Джабою Канкавою, замість Ніколи Калініча висунув вперед Романа Зозулю, а позицію останнього на правому фланзі довірив Лео Матосу. Нарешті, не втримався і випустив з перших хвилин героя київського поєдинку Євгена Шахова, відповідно попридержав на лавочці його тезку Селезньова. Саме Шахов першим і спробував присмирити гарячу хорватську публіку, от тільки надто неточно засадив здалеку.
У відсутність травмованого Євгена Коноплянки за ліву бровку звично відповідав Бруну Гама. Відрадно, що як і в попередній зустрічі, португалець діяв дуже впевнено – хвацько брав гру на себе, йшов у обіграш, видавав несподівані кроси. Він же трохи згодом непогано пробивав з лінії штрафного, але Ловро Калініч, зловив кураж ще на «Олімпійському», як і раніше, перебував у владі тієї ж неповторною ейфорії і до м’яча в кутку рамки дотягнувся граючись.
«Дніпро» нагнітав тиск, взвинчивал швидкості, намагаючись піти від одноманітності і організовуючи атаки по різним, але вивіреним лекалами. Всі цим господарствам, як і належить, заправляв Руслан Ротань, вміло і своєчасно смикаючи за тільки йому одному видимі ниточки. Двічі капітан вивіреними навісами виводив на ударну позицію Зозулю, але в першому випадку форвард направив м’яч вище поперечини, у другому – просто поквапився і заліз в офсайд.
Перевага гостей ніяк не хотіло трансформуватися в голи, що не могло не турбувати. Адже одна-єдина помилка у захисті могла коштувати команді Маркевича путівки в Лігу Європи. І такий промах – грубий, навіть дитячий – таки мав місце до перерви. Благо, після того як Дуглас ко провалилися при створенні штучного офсайду, Денис Бойко впорався з дуже неприємним пострілом Деяна Мезги.
Втім, сейв нашого кіпера дуже швидко загубився на тлі подвигів його хорватського колеги. Ще раніше зреагувавши на гармату Ротаня, місцевий Калініч перед перервою влаштував справжній воротарський фестиваль. Чого варті лише дві ліквідовані загрози після ударів Шахова з меж штрафного майданчика! Своєю енергією і удачливістю Ловро заразив навіть каркас власних воріт. Інакше чим пояснити, що з інтервалом у три хвилини стійки двічі рятували «Хайдук» після атак Зозулі?
Відпочивати в роздягальню дніпряни йшли розлючені не тільки викрутасами Фортуни, але й серйозною кадровою втратою: на 40-й хвилині лікарі винесли з поля Ротаня, якого з усією балканської прямотою «зустрів» Авді Врашаевич.
Перерва жодним чином не позначився на настрої сталевого Калініча, який продовжував бешкетувати, зводячи нанівець пристойні намагання відзначитися, який вийшов на заміну Кравченко і того ж Бруну Гами. У процесі цього не приносить очевидних дивідендів биття об стіну радувало одне: «Хайдук», пихкаючи в обороні, ніяк не міг перевести гру на половину поля гостей. Навіть подвійна рокіровка від Тудора, зокрема кинув у бій свого головного бомбардира Сандро Готаля, хід подій не шморгнула.
Незабаром після того, як другий тайм перевалив через екватор, «Дніпро» почав збавляти обертів. Побоювання не пропустити брали гору над бажанням покарати маячившего на чужій половині чарівника у воротарських рукавичках. Благо в центрі поля, де по ідеї повинні були зачинатися сплітські вилазки, у підопічних Маркевича все було під контролем. Відійшов назад і дуже плідно відпрацьовував в серединці Зозуля, чітко і безпомилково діяли Кравченко з Канкавою, захисникам залишалося тільки підчищати кути.
Не без легкої нервотрепочки, однак «Дніпро» в результаті вистояв, домігшись того валидольного мінімуму, який і дозволив йому втретє поспіль пробитися в груповий раунд Ліги Європи УЄФА. Тепер – транзитом через кваліфайн Ліги чемпіонів і під керівництвом нового тренера.
Хайдук – Дніпро – 0:0
Хайдук: Л.Калинич – Вршаевич, Милович, Малочи, А.Милич – Сушич (Нижич, 84), Анджелковіч (Бенцун, 60) – Мезга, Цакташ – Маглица, Куасси (Готаль, 60).
Дніпро: Бойко – Федецький, Мазух, Дуглас, Стрініч – Ротань (Кравченко, 40), Канкава – Матос, Шахов (Н.Калинич, 72), Бруну Гама (Бартулович, 90+1) – Зозуля.
Попереджені: Милович (34), Вршаевич (49), Мезга (75), Милич (79) – Зозуля (73).
Арбітр – Хюсейин Гечек (Туреччина).
28 серпня. Спліт. Ст-н «Полюддя». +22 С. 35 000 глядачів.
Перший матч – 1:2.