У травні 1927 року на футбольному небосхилі Києва зійшла зірка київського «Динамо». І з тих пір Київ став найпопулярнішим футбольним клубом міста.
За багато років проведення всесоюзних чемпіонатів команда з берегів Дніпра жодного разу не покидала вищу лігу. 13 раз кияни ставали чемпіонами СРСР, а ще 11 разів срібними призерами і тричі бронзовими. 9 разів «Динамо» привозило до Києва Кубок СРСР. У колекції столичної команди два Кубка Кубків (1975, 1986) і Суперкубок УЄФА (1975). Троє динамівців – Блохін, Бєланов та Шевченко ставали володарями «Золотого м’яча» а ще в динамівському музеї безліч трофеїв за перемоги в більш ніж 60-ти міжнародних неофіційних турнірах. А це чотири перемоги в Кубку чемпіонів Співдружності, Кубок Першого каналу, перші місця в іспанських турнірах «Сантьяго Бернабеу», «Teresa Herrera», «Football Impact Cup», «Піккі» (Ліворно, Італія), «Пасифік» (Лос-Анджелес, США) та в багатьох інших.
А скільки зарубіжних клубів і збірних боролися з киянами на полях стадіонів «Динамо» ім. Хрущова, Центрального, Республіканського (так в ранні роки називався нинішній НСК «Олімпійський»). Київські вболівальники в різні роки були свідками матчів «Динамо» проти збірної Туреччини (у 1936-му) – 9:1, збірної Басконії (1937) – 1:3, а вперше після війни до Києва прилетів ФК «Іст Бенгал клаб» (Індія). Отримали 13 м’ячів у свої ворота і полетіли. А потім пішло-поїхало: «Вікінг» (Данія), збірні Норвегії, Софії, Пекіна, Осло, футбольні клуби «Гвардія» та «Унія» (Польща), «Аустрія» (Австрія), «Енергія» (Румунія), «Байя» (Бразилія), «Фрам» (Ісландія), «Ніцца» (Франція), «Вашаш» (Угорщина), «Динамо» (Югославія), «Тоттенхем» (Англія), «Айнтрахт» (ФРН).
«Динамо» стало першим з повпредом СРСР і постійним учасником європейських кубкових турнірів. Футбольний Київ побачив гру «Барселони», «Реала», «Арсеналу», «Баварії», «Фіорентини», «Руссенборга», «Селтіка», «Ліверпуля»… Всі перераховувати не буду. Багато їх було і сподіваюся ще буде. А ще в Києві багато матчів провела збірна СРСР, а зараз часто на полі НСК «Олімпійський» виходить головна команда країни.
У Києві завжди у відмінному стані знаходилася головна команда футбольна арена. І досить часто, в силу форс-мажорних обставин, у 50-60 роки багато радянські клуби місцем з’ясування відносин вибирали місто на Дніпрі.
У далекому 1952 році, восени, на полі стадіону Хрущова вийшли одноклубники-динамівці Москви і Ленінграда. Їх матч, згідно календаря, повинен був пройти в Москві. Але втрутилися морози. А в Києві погодні умови були хорошими і 20 тисяч побачили п’ять м’ячів у воротах ленінградців. Через два роки Київ приймав матч ЦБРА (Москва) – «Торпедо» (Горький), а через два тижні мінські спартаківці обіграли московських одноклубників. Білорускою команді сподобалося як за неї вболівали кияни. І незабаром біля підніжжя Черепанової гори вони завдали поразки ленінградського «Зеніту» в складі якого виступав Юрій Войнов, який згодом став провідним півзахисником київського «Динамо» і збірної СРСР. А ворота переможців захищав легендарний Олексій Хомич. Пройшли в Києві матчі «Спартак» (Москва) – «Адмиралтеец» (Ленінград), «Зеніт» – «Локомотив» (Москва) та інші.
У київських шанувальників футболу матчі іногородніх команд викликали інтерес. Так на зустрічі 1961 року «Зеніт» – «Білорусь» зібралося 46 тисяч уболівальників. В це зараз важко повірити. Але так було. У 1961 році столиця жила футболом. Адже в чемпіонаті «Динамо» вперше перервало гегемонію московських клубів, стала володарем золотих медалей.
Київ і сьогодні підтверджує славу футбольного міста. Почалися чемпіонати незалежної України, в якому столиця в різні роки була представленою і ЦСКА, і «Оболонню» і «Арсеналом». І по кілька разів у році київські вболівальники бачили в грі «Шахтар», «Дніпро», «Металіст», «Карпати», «Чорноморець»… На жаль, з футбольної карти столичні аремейцы і «каноніри» з-за фінансових причин зникли. А ось «Динамо» буде завжди. В одній з речівок вболівальників були такі слова: «Без «Динамо» Київ неможливий. Як святий Володимир без хреста».
РАДІ ГОСТЯМ
Чому я зробив такий екскурс в історію київського футболу? Безсумнівно, ви звернули увагу на те, що зараз Київ став одним із самих футбольних міст Європи. Події на Сході позбав можливостей донецьких «Шахтаря», «Металурга» та «Олімпіка», луганської «Зорі» і маріупольського «Іллічівця» проводити матчі на своїх стадіонах. І ці клуби радо прийняв Київ. «Шахтар» проживає в столиці, але вилітає на матчі до Львова, тренується на полях інших арен, які руками своїх фахівців приводить в порядок. Грає свої «домашні» матчі на Баннікова донецький «Олімпік», на «Оболонь-Арені» виступає «Металург». «Зоря» свої кваліфікаційні матчі Ліги Європи також провела у Києві з албанським «Челіком», норвезький «Мольде» і голландським «Фейєнордом». Віце-чемпіон «Дніпро» зіграв на НСК «Олімпійський» з «Копенгагеном» (Лізі чемпіонів) і «Хайдуком» (в Лізі Європи). Свій спір з польським «Рухом» бронзовий призер «Металіст» також завершив на київській арені.
На жаль, не всі наші клуби пройшли в груповий етап Ліги Європи. Але Київ готовий прийняти суперників по групі «Дніпра» («Інтер», Мілан, «Сент-Етьєн» і «Карабах») і «Металіста» («Трабзонспор», «Легія», «Локерен»). Вболівальники побачать у справі суперників свого улюбленого клубу («Стяуа», «Ріу Аве», «Ольборг»). Перші матчі вже незабаром – 18 вересня. так що футбольний бум на берегах Дніпра продовжиться і до матчів чемпіонату Прем’єр-ліги додадуться гри Ліги Європи.
І нехай «Шахтар», «Металург», «Іллічівець», «Зоря», «Олімпік», «Дніпро», «Металіст» скоріше повертаються в свої рідні пенати. Там за ним скучили вболівальники. Нехай скоріше залікує свої «рани» «Донбас-Арена». Один і наших найкращих футбольних стадіонів постраждав від снарядів. Збиток склав більше мільйона доларів. Заросте травою воронка, яка в результаті арт-обстріл, вийшла на газоні луганського стадіону «Авангард».
І зараз в цей тривожний час, Київ радий бачити ці команди у себе. Адже футбол, як і інший вид спорту, об’єднує людей.