Вашій увазі – інтерв’ю захисника «Шахтаря» Ярослава Ракицького журналістам УЄФА напередодні поєдинку 1/8 фіналу Ліги чемпіонів проти мюнхенської «Баварії».
– Ярослав, поділіться враженням про збори в Бразилії, Іспанії і Туреччини.
– Ігри в Бразилії виявилися кращими товариськими матчами. Єдиний недолік – туди далеко добиратися. Але рівень поєдинків, проведених нами на таких стадіонах, за підтримки таких уболівальників, був дуже високим. Напевно, нашим любителям футболу теж необхідно прагнути до цього. Адже місцева публіка відвідує товариські зустрічі, збираючи аудиторію в 30 тисяч. І це чудово.
– З якими труднощами зіткнулася команда в цей період, намагаючись якомога швидше набрати форму?
– У перших товариських зустрічах завжди важко фізично. Потім починаєш набирати кондиції, і після декількох матчів ти вже готовий до виступів. Але це також залежить і від гравця. Скажу тільки, що ми вже звикли до таких навантажень і добре з ними справляємося. Цікавий факт: навіть у Бразилії ми не бігали більше, ніж зазвичай. Там ми більше грали і саме завдяки цьому набирали форму.
– Перший офіційний матч після двомісячної перерви видався проти дуже сильної команди – мюнхенській «Баварії». Виходячи з цього поєдинку, чи готовий ти і вся команда до вирішення складних завдань?
– Ви самі це бачили, адже так? Ми зіграли внічию – 0:0. І, мабуть, могли б навіть здобути перемогу. «Шахтар» добре підготовлений до повторного поєдинку. Тим більше кожен з нас хоче і мріє виграти в «Баварії».
– Поділися, будь ласка, своїми враженнями від матчу. Задоволений власною грою і виступом всієї команди?
– Нехай інші вирішують, наскільки добре я відіграв. Думаю, що всі футболісти допускають помилки.
– Чого чекаєш від зустрічі?
– 11 березня вийдемо на поле і спробуємо добитися головної мети.
– У контексті завдання перемогти «Баварію» що буде найважчим у матчі-відповіді?
– Навіть не знаю. Побачимо 11 березня.
– У цьому сезоні гравці «Шахтаря» пройшли через багато труднощів. Психологічно це зробило команду сильнішою?
– У будь-якому випадку ми стали сильнішими. А враховуючи те, що ми виступаємо далеко від дому, нашою єдиною мотивацією буде гра виключно на перемогу. Щоб люди в Донецьку змогли показати видовищний футбол і порадіти разом з нами.
– Додав команді впевненості результат після першого поєдинку з мюнхенцями?
– Звичайно! Ми зіграли 0:0 і, найголовніше, не пропустили. Тепер у нас є хороші шанси пройти «Баварію». А решта – побачимо в день матчу.
– Ти виступаєш за «Шахтар» протягом усієї своєї футбольної кар’єри. Як би ти охарактеризував зміни в результатах клубу за останні 10 років?
– Практично кожен рік «Шахтар» виграє чемпіонат, бореться за національний Кубок і виступає в Лізі чемпіонів, що є найбільш важливим. Ми продовжуємо рости, прогресувати – не тільки футболісти, але і весь клуб.
– «Шахтар» став невід’ємною частиною Ліги чемпіонів. За останні п’ять років ви брали участь у кожному груповому етапі і виходили в плей-офф у 3 випадках з 4. Пишаєшся тим, що є ключовою фігурою в команді? Наскільки це важливо для тебе?
– Думаю, моя сім’я відчуває гордість, ніж я. А мій обов’язок – виходити і грати, віддаючи всі сили на благо «Шахтаря».
– Що ти відчуваєш, коли чуєш гімн Ліги чемпіонів?
– Скажу так: просто мурашки по шкірі.
– Які спогади залишив перший побачений тобою матч Ліги чемпіонів?
– Це було давно, подробиць зараз не згадаю. Але те, що ми дивилися його з дідом, – це точно. Я тоді вже займався футболом, але ще не був у складі «Шахтаря». Мені було вісім, то дев’ять років.
– Твоя версія міжнародної збірної з 5 гравців: голкіпер плюс чотири польових футболіста.
– Нехай будуть Бартез, Каннаваро, Зідан, Бекхем і, скажімо, Гіггз.
– Назви кращого гравця з тих, з ким тобі доводилося зустрічатися в Лізі чемпіонів.
– Мессі – феноменальний футболіст.
– Охарактеризуй себе як захисника. Ти завжди граєш на одній і тій же позиції, яка твоя основна функція?
– Моя головна функція – бачення. Люблю довгі передачі, а це саме те, що необхідно на цій позиції.
– Кого ти вважаєш найкращим футболістом усіх часів?
– Зідана. Він володів неймовірним баченням поля, відмінною технікою та іншими ігровими якостями. А його удари, передачі… Він віддавав такі паси, які в наші дні велика рідкість.
– І останнє запитання. Як проводиш вільний від футболу час?
– У Донецьку займався багатьом: ходив на стрілянину, час від часу грав у теніс, відвідував сауну. Там у мене було все. Але в Києві я нічого цього не роблю: тренування, будинок – от і все.
