Це було неймовірно складно, але вони зробили це! Мирон Маркевич виграв шахову партію у Рафаеля Бенітеса, а путівку у фінал Ліги Європи «Дніпро» забезпечив гол Євгена Селезньова.
Тиждень тому після поєдинку на «Сан-Паоло» всі зійшлися на тому, що «Дніпру» пощастило: весь другий тайм наші футболісти відбивалися, але відвезли з Неаполя результативну нічию, яка, як зазначив Мирон Маркевич, почасти підрівняти шанси команд. А ще тренер «Дніпра» кілька разів за минулий тиждень повторив, що у повторній зустрічі «Дніпро» намагатиметься зіграти в інший футбол. І, загалом-то, було нескладно припустити, що планує наставник.
Знову випробовувати долю в надії на майстерність воротаря і шалену контратаку було б дуже ризиково і ненадійно. Двічі поспіль такі номери проходять нечасто. Тому для «Дніпра» вкрай важливо було відсунути гру подалі від свого штрафного майданчика, нав’язати боротьбу суперникам у центрі поля. Словом, «Дніпро» повинен був зіграти набагато сміливіше і агресивніше попереду. Всім же відомо: найкращий спосіб захисту – це напад.
Маркевич, власне, і в першому матчі не збирався виганяти автобус у свою штрафну. Просто дуже вже сильно придавив після перерви «Наполі» – навіть Коноплянці довелося зосередитися на руйнуванні. Але то було в Неаполі, а в Києві, де «Дніпро» вперше в цій Лізі Європи зібрався повний стадіон, можна було розраховувати, що трибуни додадуть нашим футболістам додаткових сил.
Ну і дощ… Мабуть, погода теж була за «Дніпро». Неаполітанцям неодмінно потрібно було забивати, а атакувати на слизькому полі складніше, ніж оборонятися. Та й техніку тут сповна не продемонструєш.
Втім, як ми вже зазначили, що «Дніпро» не збирався зациклюватися на руйнуванні, що продемонстрував вже в дебюті матчу. При цьому відразу кинулося в очі, як високо зустрічають господарі поля суперників після втрати м’яча. Додалося в діях дніпрян і агресії, по всьому відчувалося – готові до роботи фланги. Ну і настрій на боротьбу у гравців в синій формі простежувався максимальний. Як, звісно, і у суперника.
Матч, можна сказати, команди почали без розкачки, обмінявшись досить перспективними штрафними. Вже на другій хвилині Ігуаїн завдав удару головою після навісу Габбьядини – м’яч пролетів вище воріт. А на четвертій – метрів з 35-ти вистрілив Коноплянка, размявший Андухара.
Минуло ще трохи часу – і виник перший гольовий момент. На жаль, у наших воріт: Дуглас і Чеберячко випустили з уваги Ігуаїна, який після шикарної передачі Інлера вискочив один на один з Бойком, однак переграти нашого воротаря, на щастя, не зумів. Хоча нехороші думки навіяв.
Але дніпряни молодці – на тривожний дзвіночок зреагували чітко, і на деякий час епіцентр подій перемістився в центр поля, де було багато боротьби, але мало конструктиву.
Наступне серйозне загострення довелося на 29-ту хвилину – і знову чудово зіграв Бойко, парирував хитрий удар все того ж Ігуаїна головою. Італійці до того моменту начебто перехопили ініціативу. Принаймні, м’яч десь з середини тайму частіше перебував на нашій половині поля.
Проте незабаром їх охолодив запал Селезньов, який завершив атаку через центр класним обвідним ударом метрів з 20-ти. Тепер вже заслужив похвалу Андухар, зачепила м’яч кінчиками пальців. Якби не воротар – був би вірний гол.
Час, що залишився, тайму пройшла в рівній боротьбі. Футболісти «Наполі» – вони ж теж живі люди, і ціну помилки розуміли, так що вели свою партію досить обережно, зайвий раз не ризикуючи раніше часу. І в останні хвилини перед перервою підопічним Маркевича навіть вдалося притиснути «Наполі» до його штрафного. Словом, загальна картина нас цілком влаштовувала.
Ну а дебют другого тайму і зовсім порадував. «Дніпро» різко активізувався, і, провівши три гострі атаки, відкрив рахунок.
Спочатку був рейд Селезньова, який відпасував уздовж лінії штрафної на Лучкевича, чий удар в дальній кут вийшов трохи неточним. Потім на вістрі атаки опинився вже сам Селезньов, але м’яч полетів в руки Андухару. І, нарешті, на 57-й хвилині наш форвард зробив ще одну спробу, яка виявилася вдалою.
У цьому епізоді блискуче зіграв Коноплянка, який завершив фланговий прохід вивіреним навісом, і ще більш блискуче зіграв Селезньов, продавивший Бритоса і головою переправив м’яч у ворота. Андухар навіть не сіпнувся. Сенсу не було. Удар вийшов несильним, фактично Євген просто підставив голову під м’яч – зате траєкторію йому поставив недосяжну.
І, мабуть, це був нокдаун для «Наполі». Бенітес ще до пропущеного голу відчув недобре, выложиы свій головний козир у вигляді Гамшика, який у цей вечір досить несподівано опинився в запасі. Але ні головному креативнику «Наполі», не вийшов слідом вибухового Мертенсу освіжити гру італійської команди не вдалося. Загалом, план іспанського тренера не спрацював.
Звичайно, «Наполі» атакував і тиснув, намагаючись врятувати гру. Напруга з кожною хвилиною тільки збільшувалася. Але чудовий Бойко і оборона «Дніпра» діяли практично бездоганно. Більше того: будь хладнокровней і удачливий в компенсований час Матеус, то рахунок міг вирости і до 2:0.
Втім, «Дніпро» і болевшую за нього Україну цілком влаштували і ті цифри, які горіли на табло «Олімпійського» після фінального свистка. Нехай мінімальний рахунок, але ця перемога – по-справжньому велика.
«Дніпро» – у фіналі Ліги Європи! Спасибі вам, хлопці. І, звичайно ж, удачі у протистоянні з «Севільєю».
ДНІПРО – НАПОЛІ – 1:0
Гол: Селезньов (57).
Дніпро: Бойко, Лучкевич (Матеус, 66), Чеберячко, Федецький, Лео Матос, Дуглас, Канкава, Ротань, Коноплянка (Бруну Гама, 86), Федорчук, Селезньов (Калініч, 75).
Наполі: Андухар, Маджо, Бритос, Альбіоль, Гулям, Інлер, Давид Лопес (Енріке, 79), Габбьядини (Гамшик, 55), Кальехон, Інсіньє (Мертенс, 61), Ігуаїн.
Попередження: Лео Матос (23), Селезньов (70), Канкава (75), Матеус (85), Бойко (90+5) – Габбьядини (27), Гулям (81), Кальєхон (86).
Перший матч – 1:1.
