Були трудящі, стали світяться
Віденський “Рапід” найтитулованіший і найпопулярніший клуб Австрії. Створений ще в позаминулому столітті (в 1898 році), він довгий час позиціонувався як клуб робітників, а віденське дербі мало чітке класове протистояння. За “Рапід” хворіли пролетарі, а за “Аустрію” – місцеві буржуа. У 70-80 роки зелено-білі тісно співпрацювали з австрійськими комуністами і ті, як братньої допомоги, навіть допомогли запросити в 1980-му нападника Анатолія Зінченка – першого в історії радянського легіонера. Екс-форвард “Зеніту” застав відмінні часи, коли команда Ханса Кранкля і Антоніна Паненки вважалася реальною силою в Європі. Сьогодні ж “Рапід” явно не дотягує до топ-клубів Старого світу. А от вболівальники зелено-білих раніше в ударі. Вони вже давно відмовилися від лівих поглядів, перестали називати себе “арбайтерами” і сфокусували свої таланти на яскравих шоу.
“Рапід”, “Динамо” і товариші з ЦК Узбекистану
У “Рапіда” старі рахунки з київським “Динамо”. Чотири рази шляху клубів перетиналися в єврокубках і кожен раз команди по-новому виписували сюжетні лінії протистояння. Скажімо, в чвертьфіналі Кубка кубків-85/86 знаменита команда Лобановського двічі знищила австрійців – 4:1 на виїзді і 5:1 вдома. Пам’ятається напередодні тих матчів “Рапід” був оригінальним і, користуючись своїми компартійними зв’язками, навіть з’їздив підготуватися… радянську Середню Азію. Ніякого ефекту ті збори в сонячному Узбекистані не дали, зате перемогу киян на затишній арені суперника – “Герхард Хапаппи штадіон” можна сміливо занести в золотий фонд динамівських успіхів в Європі.
Друге суперництво клубів на євроарені вийшло драматичним. У сезоні-92/93 команди зійшлися в 1/32 Кубка УЄФА. У Києві “Динамо” перемогло 1:0, а в гостях катастрофа першого тайму змінилася двома рятівними голами Віктора Леоненко – 2:3 і український клуб пройшов далі.
Третя зустріч перетворилася для “Динамо” у фарс. Восени 96-го кияни збиралися легко пройти “Рапід” у відборі Ліги чемпіонів, а в результаті виявилися битими самі – 0:2 у Відні і 2:4 у Києві. За подібне неподобство з “Рапідом” розрахувалися в сезоні-2013/14, коли команди зійшлися в групі Ліги Європи. У Відні “Рапід” лише в компенсований час врятувався від поразки – 2:2. А в Києві динамівці впевнено перемогли 3:1 і випередили “Рапід” у групі, зайнявши друге прохідне місце.
Як вбивали “Аякс”
Ось уже сім років “Рапід” не може перемогти в чемпіонаті Австрії. Навесні 2013 року зелено-білих довірили 43-річному Зорану Баришичу, який працює в системі клубу з 2006-го. Ставка на “свого” (Баришич у якості форварда доходив з “Рапідом” до фіналу Кубка кубків-95/96) була зроблена з розрахунком, що той за кілька сезонів зробить чемпіонську команду. Схоже, цей час настав, у всякому разі, сезон-2015/16 “Рапід” почав краще всіх в Австрії. 4 матчі – 4 перемоги і перше місце. Причому, обіграні головні конкуренти – “Зальцбург” 2:1 і “Аустрія” 5:2.
Те, що “Рапід” дуже хороший, свідчать і матчі у відборі ліги чемпіонів проти “Аякса”. У перерві першої гри вінці “горіли” 0:2 і ніхто на них вже не ставив ломаного шилінга. Але завдяки мотивації Баришича і голам Флоріана Кайнца і Роберта Берича, “Рапід” у меншості (вилучили Штефана Шваба) пішов від поразки – 2:2. В Амстердамі вже вінці розбазарили перевагу в два голи (Берич, Луїс Шауб), але за рахунку 2:2 їм трохи пощастило швидко забити третій м’яч (знову Шауб) і впевнено довести справу до перемоги 3:2.
Дозрілі до великих справах
Так в чому секрет успіхів нинішнього “Рапіда”? Австрійська Kurier виділяє три важливих моменти. Перший, за три роки Баришич знайшов ідеальне поєднання гравців. Другий, він навчив їх контролювати м’яч і швидко переходити з оборони в атаку. Третій, тренер чудесним чином вирішив проблеми реалізації. З тим же “Аяксом” у віденців влетіло практично всі. І це не дивно, забивати там вміють багато – Кайнц, Шауб, Шваб і, звичайно ж, головний забивала команди словенець Роберт Берич. Він типовий завершувач, майстер гри на дотик, за яким вже полюють багато клубів найсильніший чемпіонатів Європи.
Ще одна ключова фігура “Рапіда” – розумниця і трудяга Штеффен Хофманн. 34-річний вихованець “Баварії” грає за віденський клуб з 2002-го року. Він причетний до двох останніх чемпіонських титулів клубу і сьогодні Хофманн вже не просто капітан, а ікона для всіх вболівальників зелено-білих. У Баришича Хофманн грає класичного плеймейкера. Німець, як і раніше, жвавий, холоднокровний і здатний миттєво оцінювати ситуацію.
Крім Хофманна і Берича, окремо потрібно сказати і про 20-річному Шаубе. Ось уже третій сезон він намагається виправдати статус ледь не головного австрійського таланту останніх років. Шауб вважається протеже Баришича, тому з ігровим часом проблем у нього немає. Втім, хлопець дуже нестабільний – розумний, технічний футбол він нерідко чергує з провалами.
Облога Відня
На відміну від “Фенербахче” команді Мірчі Луческу належить битися з добре організованим і добре зіграним суперником. “Рапід” зараз на ходу, у нього дуже багато виходить в атаці, до того ж йому щастить. Оборону “Шахтаря” чекає жорстке зіткнення з ефективною атакою віденців, де крім Берича доведеться стежити за Шаубом, Кайнцем, Філіпом Шоберсбергером і Дені Аларом. Також дуже важливим стане протистояння в опорній зоні, де Степаненко та Фреду (сподіваємося, що він зіграє) потрібно відвоювати плацдарм у Шваба та Таноса Пецоса. Дуже до речі для нас, що Шваб перший матч пропустить, а рівноцінної заміни йому у Баришича немає.
Об’єктивно, по класу і досвіду “Шахтар” сильніше. Скажімо, як би ми не розхвалювали опорників і захисників “Рапіда” у них мало шансів проти Тейшейри, Тайсона і Марлоса. І на лавці в австрійців немає таких джокерів як Едуардо, Бернард, Коваленко. У плані флангових битв цікаво буде подивитися, як справа перевіреним бійцям Срні і Марлосу спробують щось заперечити Кайнц і Штефан Штангль. Вже перший матч у Відні 19 серпня може вирішити долю протистояння на користь “Шахтаря”. Для цього команді Луческу достатньо буде зіграти з кращої віддачею в сезоні і завершити облогу Відня капітуляцією “Рапіда”.
